Конституційна "революція": за що у вівторок голосуватиме Верховна Рада

Вівторок, 3 вересня, обіцяє стати якщо не історичним, то знаковим для України днем. Сьогодні Верховна Рада має намір розглянути низку змін до Конституції, здатних зробити кардинальний вплив на систему політичних відносин в державі і змінити політичний ландшафт.

Змін багато і на будь-який смак. Одні – як скасування депутатської недоторканності – давно дозріли і перезріли: українські громадяни чують обіцянки скасувати недоторканність вже багато років. Інші – як ліквідація "адвокатської монополії" – затребувані суспільством. Суть третє – на кшталт запровадження в Основному законі норми про народовладдя – суспільству лише належить зрозуміти. Отже, за що ж голосуватиме сьогодні парламент?

Скасування депутатської недоторканності

Першим законопроектом, який розгляне сьогодні Верховна Рада, буде проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України). Він же буде (в разі затвердження парламентаріями) єдиним законом, який буде ухвалений остаточно: всі інші зміни до Конституції лише починають свій довгий шлях в життя. Скасування депутатської недоторканності – найрозпіареніший, а тому, мабуть, найочікуваніший народом проект. За попередні роки під час виборів лише ледачий політик не вважав за потрібне пообіцяти народу скасувати недоторканність. Після перемоги на виборах обіцянка, зрозуміло, тут же забувалася.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тим часом депутатська недоторканність "в явочному порядку" стала рудиментом української політики. Сталося це з кількох причин. Насамперед тому, що політичний істеблішмент за багато років сформував інші ефективні способи власного захисту. По-друге, тому що сама інституція депутатської недоторканності була знівельована.

Статистика говорить сама за себе. У 90-х роках Україна мала всього два прецеденти зняття депутатської недоторканності: 1994-го імунітету був позбавлений Юхим Звягільський, 1998-го – Павло Лазаренко. 2000 року Верховна Рада дала згоду на позбавлення недоторканності ще двох парламентаріїв: соратника Лазаренка Миколи Агафонова і екс-керівника "Градобанку" Віктора Жердицького. 2009 року недоторканність була знята з Віктора Лозинського, якого звинувачують у вбивстві. Ціла низка подань на позбавлення імунітету лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко не були підтримані парламентом. Все це свідчить про одне: в ті роки парламентарі досить педантично ставилися до питання недоторканності, намагаючись не створювати небезпечних для себе прецедентів.

Все змінилося після Революції Гідності. За останні п'ять Верховна Рада дала більше згод на позбавлення недоторканності, ніж за всі попередні десятиліття разом узяті. Першим – ще Верховною Радою VII скликання – за сепаратизм був позбавлений недоторканності вікопомний депутат Олег Царьов. Парламент же VIII скликання вже поставив задоволення подань Генпрокуратури практично "на потік". Так, недоторканності були позбавлені Сергій Клюєв і Сергій Мельничук, Ігор Мосейчук і Олександр Онищенко, Максим Поляков та Борислав Розенблат і т.д.

Загалом вже в парламенті минулого скликання пієтет до недоторканності канув в лету. Мабуть, тому саме цей парламент започаткував процес відповідних змін до Конституції. Проект, який розглядатиметься сьогодні, був поданий до Верховної Ради ще президентом Петром Порошенком, відправлений до Конституційного Суду (обов'язкова процедура при зміні Конституції) парламентом в жовтні 2017 року. Першого робочого дня Верховної Ради IX скликання депутати попередньо підтримали проект. Сьогодні має бути вирішальне голосування: якщо за закон проголосують понад 300 депутатів, зміни набудуть чинності з 1 січня 2020 року.

Що пропонується:Зі статті 80-ї Конституції України приберуть наступні позиції: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність" і "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

Ліквідація "адвокатської монополії"

Як уже зазначалося, інші зміни до Конституції, які сьогодні розгляне парламент, лише починають свій шлях. Спершу (тобто сьогодні) парламент відправить їх на розгляд до Конституційного Суду. Після винесення вердикту судом проекти очікує розгляд і підсумкове голосування, для якого потрібно понад 300 голосів.

Наступний після недоторканності проект, які розгляне сьогодні Верховна Рада, – закон "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)".

Цей проект пропонує ревізію рішення Верховної Ради минулого скликання, дуже неоднозначно сприйнятого в суспільстві. У червні 2016 року парламент затвердив закон "Про внесення змін до Конституції (щодо правосуддя), яким до Основного закону, серед інших, була введена норма про те, що представництво осіб (як юридичних, так і фізичних) в судових органах здійснюється виключно адвокатами. І, хоча змінами також була введена норма, що передбачає виняток (наприклад, для малозначущих справ), рішення викликало критику громадян. Насамперед тому, що далеко не всі можуть собі дозволити серйозні фінансові витрати на адвокатів. Люди побоювалися, що відтепер вони просто не зможуть захищати свої інтереси в судах через відсутність необхідних для оплати адвоката засобів. Втім, в даному випадку міг спрацювати і інший мотив: небажання держави передавати з 1 січня наступного року представництво держорганів в судах виключно адвокатам і прокурорам.

Що пропонується:Ключова зміна: в статті 131-2 Конституції України фразу "Тільки адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення" замінять на фразу "Тільки адвокат здійснює захист особи від кримінального обвинувачення".

Нові повноваження президента

Третім документом, який розглянуть парламентарії, стане проект закону "Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань).

Це одна зі змін, суть якого на даний момент не дуже зрозуміла. Якщо коротко: до Конституції пропонується внести право президента призначати директорів НАБУ і ДБР "згідно з законодавством". Однак справа в тому, що відповідне законодавство сьогодні якраз і передбачає, що цих керівників призначає президент: директора НАБУ – вибираючи з двох запропонованих конкурсною комісією, директора ДБР – за поданням прем'єра, якому, в свою чергу, робить подання конкурсна комісія. Яку кінцеву мету несуть пропоновані зміни – чи закріплення в Конституції вже наявного права президента, або ж це лише перший етап глибших змін (що вимагають зміни відповідних законів) – невідомо. Так само як ініціаторами наразі не розкривається задумка інших змін: права президента створювати якісь регуляторні органи. Що це в підсумку будуть за органи – поки не зрозуміло.

Що пропонується:  До статті 106 Конституції внесуть нові повноваження президента: "утворює відповідно до закону Національне антикорупційне бюро України, призначає на посади та звільняє з посад у порядку, визначеному законами України, директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань"; "Утворює незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг і контроль за діяльністю суб'єктів господарювання в окремих сферах, призначає на посади та звільняє з посад їх членів в порядку, визначеному законами України".

Народу дозволять створювати закони

Ще один проект змін до Конституції, який в майбутньому потребуватиме додаткового законодавчого забезпечення, – проект закону "Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)".

Народна законодавча ініціатива – справа абсолютно нова для нашої країни. У різний час суб'єктами законодавчої ініціативи були президент, народні депутати, Кабмін, постійні комісії Верховної Ради, Конституційний і Верховні суди, генпрокурор України, Нацбанк і навіть Академія наук України. Але ось народ не мав права подавати законопроекти ніколи.

Тим часом в світі така практика не те щоб сильно, але поширена. У різних країнах до народних законопроектів різні вимоги. Десь існують обмеження на "теми" законопроектів (як, наприклад, наше законодавство обмежує теми референдумів), десь введені вимоги до кількості громадян, які мають підтримати проект, перш ніж він потрапить до парламенту. Який шлях розвитку народної законодавчої ініціативи запропонує нова українська влада – невідомо. Поки ж депутати мають намір закріпити це народне право в Конституції.

Що пропонується: Зміни внесуть до статті 93 Конституції. Починатиметься вона так: "Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу, Президенту України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам України та реалізується ними у випадках і порядку, визначених Конституцією України та законами України". Зараз стаття звучить так: "Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету міністрів України".

Парламенту дозволять розширити інститут уповноважених і створювати дорадчі органи

Також нових законів потребуватимуть зміни до Конституції, передбачені законопроектом "Про внесення змін до статті 85 і 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) ". Про це так прямо і говориться в тексті документа.

На сьогодні в Конституції (стаття 101) фігурує єдиний Уповноважений Верховної Ради – з прав людини. Його функція, закріплена Основним законом, – здійснювати парламентський контроль над дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Змінами пропонується дозволити парламенту призначати уповноважених "в окремих сферах". Що це за сфери, так само як і функціонал, – не уточнюється.

Ще один проект змін (він розглядатиметься останнім сьогодні) – Проект Закону про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України). Цими змінами парламенту пропонується дозволити створювати додаткові органи, які допомагатимуть законодавцям в роботі.

Що пропонується:  Статтю 85 (повноваження Верховної Ради доповнять дозволом парламенту призначати на посади та звільняти з посади уповноваженого Верховної Ради України за дотриманням Конституції України і законів в окремих сферах; заслуховувати їх щорічні доповіді про стан дотримання Конституції України та законів у відповідних сферах. Також статтю пропонується доповнити дозволом створювати "в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів".

Статтю 101 доповнять пропозицією "Для здійснення парламентського контролю за дотриманням Конституції України і законів в окремих сферах Верховна Рада України може призначати уповноважених Верховної Ради України, правовий статус яких визначається окремими законами".

Верховну Раду "скоротять" і стануть обирати за партійними списками

Ще одна революційна зміна криється в проекті закону "Про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи) ".

Як видно вже з самої назви, проект несе в собі відразу кілька дуже серйозних змін.

По-перше, скорочення персонального складу Верховної Ради. Ідея зменшити кількість парламентаріїв – мабуть, на другому місці щодо "заїждженості" у виборчих кампаніях після питання про депутатську недоторканність. І про неї так само відразу забували після перемоги на виборах. У разі затвердження змін нинішня Верховна Рада стане останньою, чисельний склад якої, відповідно до закону, становить 450 депутатів. Уже в парламенті наступного скликання їх буде 300.

Обиратиметься цей парламент, як передбачає новий Виборчий кодекс, виключно на пропорційній основі. І, щоб ні у кого не було бажання змінити закон, депутати мають намір внести відповідну норму до Конституції. На думку експертів, вибори на пропорційній основі за відкритими списками дадуть поштовх розвитку українських партій.

Крім того, законопроект містить норму, згідно з якою політики, які не володіють державною мовою, більше не зможуть стати депутатами. Також проект уточнює норму про те, що депутатом може бути обраний лише громадянин, який проживає на території України протягом останніх п'яти років: ця норма, виписана досить двозначно, раніше ставала предметом суперечок між кандидатами і органами держвлади, відповідальними за вибори.

Що пропонується:  В статті 76 Конституції запишуть, що конституційний склад ВР – 300 народних депутатів. "Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, який постійно проживає в Україні не менше останніх п'яти років і володіє державною мовою", значитиметься в цій же статті (зараз норма про мову відсутня, як і вимога постійно проживати в Україні).

А в статті 77 буде додано пропозицію "Верховна Рада України обирається за пропорційною виборчою системою".

"Кнопкодавів" і "прогульників" позбавлятимуть мандата

Нарешті, на конституційний рівень пропонується винести проблеми "кнопкодавства" і прогулів у Верховній Раді. Проект закону "Про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)" пропонує карати парламентаріїв як за перше, так і за друге позбавленням депутатського мандата. При цьому рішення щодо "прогулів" повинен приймати Верховний Суд, а факт "кнопкодавства" може встановити і звичайний.

Що пропонується:  Статтю 81 Конституції (в частині, що стосується дострокового припинення повноважень депутатами) пропонується суттєво доповнити. Так, підставою для припинення повноважень стане "встановлення судом факту не особистого голосування народним депутатом України у Верховній Раді України, тобто голосування народним депутатом України замість іншого народного депутата України або надання народним депутатом України можливості проголосувати замість нього іншому народному депутату України, – з моменту набуття законної сили рішенням суду про встановлення такого факту".

Також підставою буде "відсутність без поважних причин на третини пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії".

"У разі порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, відсутності народного депутата України без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії його повноваження припиняються достроково за рішенням Верховного Суду" – ця норма також буде внесена до Конституції України.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що журналістів тепер не пускатимуть на засідання Кабінету міністрів.