Законодавчі ініціативи щодо затвердження статусу і використання державної мови є позитивними, і в цьому питанні повинен бути підхід з урахуванням національних інтересів України, але на сьогодні мовне питання можуть знову спробувати використовувати для штучних спекуляцій і маніпуляцій.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів аналітик Олександр Мусієнко, коментуючи ухвалення парламентом у першому читанні мовного законопроекту №5670-д.
"Підтримую те, що державною мовою в Україні має бути одна – українська. Всі державні службовці повинні нею володіти і обов'язково користуватися в повсякденному житті у своїх службових справах. Підтримую законодавчі ініціативи Ради, спрямовані на підтримку українського книговидавництва, квоти в ЗМІ і т.д . Але, думаю, зараз окремі політики будуть мовну тему використовувати для спекуляцій замість того, щоб вирішувати реальні проблеми, які хвилюють громадян в повсякденному житті. Є маса питань, важливих для України, але у нас знову штучно вводять питання мови в інформаційне поле, і ми його знову змушені обговорювати, дискутувати про порушення стандартів свободи слова і так далі. Всі ініціативи на підтримку державної мови повинні бути, але на цьому не треба робити політику і переводити в площину політичних спекуляцій", – сказав експерт.
Він також зазначив, що, оскільки документ був ухвалений тільки в першому читанні, до другого "ми почуємо з цього приводу ще багато спекулятивних заяв окремих політиків".
У свою чергу в коментарі сайту "Сьогодні" український мовознавець, екс-нардеп Ірина Фаріон зазначила, що прийнятий вчора, 4 жовтня, в першому читанні документ недосконалий, оскільки не вирішує проблем статусу державної мови в Україні, тому документ ще потребує системних доробок.
"В ідеалі "мовний" законопроект потрібно було б ухвалювати для того, щоб затвердити державний статус української мови. Але питання: чи стверджує цей законопроект, який вчора підтримали народні депутати в Раді, держстатус української мови? Відповідаю: ні! Тому що в сферу споживання, охорони здоров'я, культури, органів правопорядку, судову систему і т.д. вводиться поняття "мова, прийнятна для сторін". Це як ?!", – обурилася вона.
Так, на думку Фаріон, серед основних мінусів законопроекту – дозвіл широкого повсюдного використання "мови окупанта".
"Крім того, це законопроект про підвищення статусу мови національних меншин, а не про захист державної мови. Це документ не про українську мову, а про захист угорської, румунської, польської та російської мов", – аргументувала вона.
Екс-нардеп також пояснила, що перш ніж братися за мовне питання, в Україні в першу чергу слід було б ідентифікувати кількість представників нацменшин, а потім законодавчо закріплювати використання недержавної мови.
З такою позицією погоджується і українська письменниця Лариса Ніцой. Оцінюючи "мовний" проект рішення, схвалений напередодні в парламенті, вона підкреслила, що підтримана в сесійному залі законодавча ініціатива містить деякі явні недоробки.
"Захист української мови в цьому законопроекті слабкіший, ніж в ініціативі, автором якої виступив соратник В'ячеслава Чорновола, колишній "рухівець" Ярослав Лисюк, який закладав одночасно захист української мови і мов меншин. І тому, думаю, що в законопроекті Лисюка державна мова була захищена краще, тому що захист української мови встановлювалася на загальнонаціональному рівні. Це була обов'язкова мова всього публічного простору, а мова меншин переводилася на місцевий рівень", – пояснила вона.
За словами Ніцой, законопроект №5670-д теж захищає державну мову, але разом з тим розширюються механізми використання інших мов. Причому, наприклад, у сфері науки наукові роботи можна буде подавати крім державної мови "ще й на мовах ЄС, а це – угорська, румунська, польська, англійська і т.д. мови".
Вона додала, що до другого читання нардепи повинні більш виважено підійти до редакції тексту законопроекту, врахувати рекомендації Венеціанської комісії і висновок Конституційного суду України щодо статусу державної мови. Також Ніцой дивується, що з затвердженого Радою тексту прибрали норму про введення т.зв.. "мовних інспекцій".
"Їх введення було б плюсом, адже їх діяльність – європейська практика. Це не ми придумали якусь страшну жандармерію, яка ходила б з кийками і контролювала людей на вулиці, хто не розмовляє українською. Йшлося тільки про публічний простір. Вважаю, що мовна інспекція необхідна. Вона, наприклад, добре працює в Латвії. Тобто в країнах Балтії вона працює ефективно, і ми можемо запозичити їхній досвід. Там інспекція стежить за мовним режимом", – пояснила вона.
Як повідомлялося, напередодні Верховна Рада підтримала за основу законопроект №5670-д про функціонування української мови як державної. За відповідний документ проголосували 261 народних депутатів.
Проектом рішення передбачалося, що єдиною робочою мовою в будь-яких державних чи комунальних інстанціях, судах і армії має бути українська. Це ж стосується і таких сфер, як освіта, наука, охорона здоров'я, спорт і навіть транспорт.
За порушення цих правил загрожують штрафи до 8500 грн. Крім того, закон зобов'язує ЗМІ перейти на українську мову – за порушення загрожує штраф в 10 200 грн. При повторному порушенні ця цифра збільшиться майже до 12 тис. грн.
Стежити за виконанням закону повинні були б "мовні інспектори". Вони змогли б бути присутніми на засіданні будь-яких державних органів, вимагати документи у громадських організацій і політичних партій, а також призначати розміри штрафів. Всього передбачалося, що до складу інспекцій увійдуть 27 осіб на всю країну (по одному на кожну адміністративну одиницю), а підпорядковуватися вони повинні були б "уповноваженому з питань захисту державної мови". Останньому можна було б поскаржитися на публічну зневагу до державної мови, після чого уповноважений міг би ініціювати мовну перевірку.
Згідно з проектом рішення, повинна була з'явитися також Національна комісія зі стандартів державної мови, яка надалі буде стверджувати правила української мови. Також на її базі створять Центр української мови для тестування чиновників на знання "мови". Крім того, без сертифіката від цього центру не можна буде балотуватися на пост президента або депутата будь-якого рівня.
Нагадаємо, в 2012 році був ухвалений скандальний "закон Колісніченка-Ківалова" про мови, який викликав масові акції протесту.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми