Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Раду скорочують: чи вийде зменшити кількість депутатів до 300

5 лютого, 07:51

Віталій Рябошапка

Верховна Рада попередньо схвалила скорочення кількості депутатів до 300. Але остаточне рішення під великим питанням

У вівторок, в перший робочий день III сесії Верховна Радавзялася за питання, вирішити яке не могли або не наважувалися попередники нинішніх депутатів впродовж двох десятків років. А саме – скорочення чисельності українського парламенту до 300 депутатів. За підсумками Верховній Раді з великими складностями вдалося набрати просту більшість голосів, щоб попередньо схвалити відповідні зміни до Конституції України. Але остаточне позитивне рішення за такого розкладу викликає великі сумніви.

З історії питання

Скорочення кількості депутатів – ідея, яку сміливо можна заносити до списку "одвічних прагнень українського народу". Підтвердженням цьому стали результати Всеукраїнського референдуму 2000 року, на якому питання скорочення Верховної Ради з 450 до 300 народних депутатів підтримало 91,1% громадян. Залишимо за дужками, з якою метою Леонід Кучма ініціював тоді народне волевиявлення. Факт залишається фактом: на референдумі народ чітко і однозначно висловив свою думку з цього питання.

"Виборці зацікавлені в зменшенні кількості депутатів, тому що їм весь час нав'язували думку, що разом зі зменшенням йде і зменшення витрат на Верховну Раду. Однак якщо витрати на парламент не зміняться, то пересічний виборець не побачить істотних змін", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" аналітик Центра спільних дій Олег Савичук.

Та була одна невелика, але суттєва проблема. Скоротити парламент без участі в процесі власне парламенту ані президент, ані народ ніяк не могли. А Верховна Рада скорочуватися ніяк не хотіла. При цьому не одне покоління депутатів пройшло в парламент під гаслами скорочення чисельності депкорпусу або скасування депутатської недоторканності – цей пункт народ також підтримав на референдумі.

Крига скресла лише з обранням Верховної Ради нинішнього скликання. Запущена в "турборежимі" монокоаліція в перші ж дні роботи направила президентський законопроєкт №1017 "Про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи) на розгляд Конституційного суду. Як можна здогадатися вже з назви проєкту, крім норми про скорочення чисельного складу парламенту до 300 депутатів, проект містить пункт, згідно з яким вибори до ВР проводяться виключно на пропорційній основі (тобто за партійними списками).

Є зауваження

16 грудня Конституційний Суд ухвалив свій вердикт, згідно з яким законопроєкт не суперечить вимогам статей 157 і 158 Конституції. (Власне, це і є висновок КС – Конституційний суд повинен був перевірити проект саме на відповідність зазначених статей Конституції).

При цьому КС має низку зауважень щодо документа. Коротко їх можна описати так:

  • народні депутати повинні обиратися на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. У чинній Конституції це виписано, в запропонованому проєкті ця норма чомусь випала;
  • закріплювати тип виборчої системи в Конституції немає необхідності;
  • норма "Перехідних положень" проєкту, по якій після затвердження закону Верховна Рада, обрана до набуття чинності "продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України" вступає в гостре протиріччя з іншою нормою Конституції. За якою будь-який парламент – обраний на чергових, позачергових, тощо виборах виконує повноваження аж до відкриття Верховної Ради нового скликання.

"Якщо затвердити закон в такому вигляді, у нас є ризик того, що у нас буде період в країні, коли у нас не буде парламенту", – зазначив в ефірі телеканалу Україна 24 експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко, говорячи про останнє зі згаданих зауважень.

Важко сказати, хто в Офісі президента готував цей законопроєкт. Але написаний він дійсно недбало. Згадані "ляпи" – зроблені чи то випадково, через поспіх, чи то свідомо надавали прекрасну можливість опонентам (а в даному випадку об'єдналися зусилля противників "пропорціоналки" і скорочення депкорпусу) в результаті відправити проект у кошик.

А депутати – проти

За великим рахунком, процедура і здоровий глузд вимагали від президентської фракції доопрацювати документ, з урахуванням, щонайменше зауважень КС (мають, відзначимо, тільки рекомендаційну силу). Однак "Слуги народу" вирішили не шукати легких шляхів. Профільний комітет ВР внаслідок вирішив винести питання в залу, в розрахунку, що вже 226 голосів, необхідних для попереднього схвалення, знайдуться.

І вони дійсно знайшлися. Але за великих складнощів. З фракції "Слуга народу" законопроєкт з тих чи інших причин (були відсутні в залі, утрималися, голосували проти) рішення не підтримала півсотні депутатів. Не надали за проєкт жодного голосу ні "Батьківщина", яка в принципі давно і системно просуває ідею "пропорціоналки", ані "Європейська солідарність", ані "Голос". Так само, як очікувано не підтримали проєкт сформовані з мажоритарників депутатські групи.

В тренді
Путін дав явний натяк владі України: аналітик про наступ на Донбасі
Володимир Путін. Фото: Heidi Levine/REUTERS

Аргументи "проти" лунали різні. "Слуга народу" Максим Бужанський, мабуть, від імені супротивників проєкту всередині монокоаліції зазначив, що "скорочуючи чисельність (депутатів) з 450 до 300, ми звужуємо представництво наших громадян у Верховній Раді".

"Батьківщина" і "Європейська солідарність" кивали на порушення процедури. Так, представник "Батьківщини" Сергій Власенко акцентувавши, що політсила завжди підтримувала пропорційну систему, висловив підозри, що закон свідомо не ухвалюють "за процедурою".

"У мене є одна підозра: таким чином хочуть надати можливість оскаржити, законно оскаржити це рішення в Конституційному суді, щоб Конституційний суд скасував зменшення складу Верховної Ради і перехід до пропорційної системи. Це єдина мета, яка може бути, чому нам пропонують зробити це таким чином", – сказав Власенко з парламентської трибуни.

У мажоритарників були свої претензії.

"Давайте (спершу) апробовуємо пропорційну систему: чи буде вона ефективною з точки зору представництва громадян. А ми зменшуємо представництво громадян, скорочуючи Верховну Раду України в 300. Тому ці зміни до Конституції не витримують критики. Фактично ми розриваємо контакт, прямий контакт з виборцем. І сьогодні ми ухваленням таких змін до Конституції погіршуємо політичну конкуренцію", – заявив співголова групи "За майбутнє" Тарас Батенко.

А народний депутат-мажоритарник Сергій Рудик зазначив, що зміни вигідні лише великим партіям.

"Представникам політичних партій вигідний новий Виборчий кодекс. Представникам політичних партій, які хочуть йти не за мажоритарною, а пропорційною виборчою системою, вигідні нинішні зміни. Їм вигідно, коли буде менше депутатів. Я не здивуюся, якщо згодом вони взагалі запропонують перевести народних депутатів на громадські засади. Щоб народні депутати працювали за бажанням, без зарплат", – зопалу подав перспективну ідею народний депутат.

Проте, не зважаючи на тотальну опозицію проєкту, основний кістяк монокоаліції знайшов союзників. Мабуть, вперше за історію парламенту нинішнього скликання ними виступили депутати "Опозиційної платформи За життя". Саме ця фракція надала голоси, яких бракує, і проект попередньо був підтриманий.

Головні складності – попереду

Що буде із законопроектом, поки незрозуміло. Важко уявити, як монокоаліція зуміє набрати для вирішального голосування 300 голосів. Проте, в політиці можливі сюрпризи. А тому зовсім виключати, що коли прийде час, проєкт отримає необхідних голосів, не варто.

Втім, навіть в тому випадку, якщо голоси знайдуться, закон може бути оскаржений, попереджають експерти.

"Конституційний суд дав позитивний висновок щодо законопроекту – він відповідає Конституції. Але при цьому Конституційний суд висловив застереження. А, згідно з регламентом, якщо КС висловлює застереження, парламент не може далі, не врахувавши застереження, працювати над документом", – зазначає Богдан Бондаренко.

Олег Савичук також вважає, що найбільшою небезпекою для проєкту є те, що "Слуги народу" вирішили не враховувати застереження, які Конституційний суд висловив у своєму висновку.

"Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання, його не можна не враховувати. Якщо Конституційний суд вказує на недоліки проекту – то їх треба виправляти, але Рада сьогодні одним з таких рішень відверто знехтувала. Більш того, парламент порушує власні процедури. Відповідно до Регламенту Верховної Ради, парламент повинен врахувати застереження Конституційного Суду, заново підготувати текст змін і знову його направити до Конституційного Суду. Зараз же "Слуги" роблять все для того, щоб в майбутньому зміни були визнані неконституційними", – зазначає Олег Савичук.

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...