Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Перед Латвією, Литвою та Естонією стоять ті ж виклики, що й перед Україною

8 листопада 2015, 22:05

События на ТК Украина

У Ризі чотири прем'єри обговорили політику Росії

Східна Європа намагається згуртувати ряди перед обличчям агресивного сусіда. Україна – учасник цього процесу.

Зустріч глав урядів Литви, Латвії, Естонії та України, що відбулася днями в Ризі, показала, що в цій частині Європи стурбовані політикою Росії, незважаючи на членство в ЄС і НАТО.

Перед Латвією, Литвою та Естонією стоять ті ж виклики, що і перед Україною. Цей меседж чітко прозвучав від прем'єрів 4-х країн після їхньої зустрічі в Ризі. Прямої агресії Балтійські країни не очікують – членство в НАТО є для них гарантією безпеки. Але от від гібридної війни та економічних атак з боку РФ вони точно не застраховані, як і ми.

Ще в радянські часи інші республіки сприймали Балтію, як Європу. Вони на початку 90-х першими вирвалися із наполегливих братніх обіймів Росії. Першими і поки єдиними на пострадянському просторі стали членами Євросоюзу і НАТО. Зараз вони для нас – партнери, у яких є чому повчитися.

У чотиристоронньому форматі прем'єри говорять про транспортні коридори від Балтики до Чорного моря: перевезення домовилися збільшити. Будуть більше літати балтійські та українські авіакомпанії – через введені Україною санкцій проти російського "Аерофлоту" пасажири полетять транзитом. Але головне в спільній заяві, чи не вперше після довгого мовчання Європи, знову прозвучало засудження анексії Криму та окупації частини Донбасу.

"Частина України досі окупована, і санкції проти Росії продовжаться доти, поки Мінські домовленості не будуть стовідсотково виконані. Підтримка Естонією суверенітету і територіальної цілісності України непорушна", – заявив Тааві Рійвас, прем'єр Естонії.

З посяганням на власний суверенітет балтійські держави, які стали в 1918-му незалежними, зіткнулися вже через двадцять з невеликим років. Окупація 1940 почалася з інспірованих з Москви псевдовиборів. Для історика Айнарса Лерхіса кримські події – калька з того, що відбувалося в Латвії 75 років тому. Росія методів не змінює.

Реклама

"Ясно, що на депутатів Кримської Автономної Республіки був зроблений політичний тиск. Міг бути тільки той результат, який дозволяє формально вважати, що Крим проголосував за приєднання до РФ", – зазначив Айнарс Лерхіс, історик.

На Ризькій конференції з геоекономіки Україна змогла ще раз нагадати Європі, що наші проблеми рано чи пізно можуть торкнутися і її.

"Російська агресія проти України – це не тільки війна проти України. Розв'язана війна проти європейських цінностей і цінностей вільного світу. Це вторгнення і весь цей клептократичний тоталітарний режим має величезний і страшний вплив на глобальну економіку", – заявив прем'єр Арсеній Яценюк.

Найкраще в Європі це розуміють балтійці. Причому, небезпеку з боку Росії відчувають не тільки економічну.

Даугавпілс – місто в Латгалії, східній частині Латвії, що межує з Російською Федерацією. У депресивному регіоні рівень життя нижчий, ніж у решті країни. І ось в соціальних мережах замигтіла інформація про латгальських сепаратистів, які вимагають особливого статусу.

В тренді
Зеленський розповів про домовленості з МВФ: що відомо

"Деякі почали думати: ось, ось почалося-понеслося. Після Криму, може бути, інші території будуть приєднані до РФ. Був вигаданий навіть прапор Латгальської народної республіки", – зазначив Айнарс Лерхіс, історик.

Але далі Інтернету справа не пішла. Принаймні, поки що.

Реклама

Але російське лобі в Латвії дуже відчутне. Той же Ніл Ушаков, мер Риги, нещодавно виступив з ініціативою зробити російську мову другою державною. Експерти розгубилися: невже Ушаков вирішив покінчити з політичною кар'єрою, адже латиші ніколи не підтримають таких починань? Чи ж він розраховує на підтримку російськомовних і так званих "негромадян?"

Таких, як Олексій, негромадян, з 2-х мільйонів жителів Латвії – 300тис. Це, в основному, росіяни, українці і білоруси.

"Ну, позбавлений прав на професію: не можу бути поліцейським, не можу бути пожежником. Не можу голосувати на жодних виборах. До виборів уряду ніякого відношення не маю, тому совість моя чиста", – сказав Олексій Осипов, негромадянин Латвії.

Це, власне, все обмеження для негромадян. У країни Шенгенської угоди дорога їм відкрита, до Росії, на відміну від громадян Латвії, віза їм не потрібна. Тому, для багатьох немає мотивації щось міняти. На російськомовне населення і негромадян розрахована і пропаганда Кремля. Заборонити російське ТБ в Латвії не наважуються: мовляв, це недемократично. Намагаються боротися цивілізованими методами.

Латвія оштрафувала "Перший балтійський канал". Юридично він місцевий, зареєстрований у Латвії, але де-факто, він російський, – там 70% програм створюються в Росії. І саме оштрафували за необ'єктивне висвітлення процесів в Україні.

Але якою б агресивною не була пропаганда, вона ніяк не може вплинути на членство Латвії в ЄС і НАТО. Пересічні громадяни країни кажуть, що насправді відчувають себе захищеними.

А якихось 20 років тому в Європі вельми скептично ставилися до прагнень країн Балтії стати повноправним членом Альянсу.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...