Підсумки Ради: візит Шульца, пристрасті навколо закону про валютні кредити і відставка Луценка

Традиційно в п'ятницю робота Ради розпочалася з "Години запитань до уряду", яка пройшла у спокійній обстановці без гучних заяв і звинувачень. Міністр АПК розповів про досягнення аграріїв, глава Міноборони роз'яснив деякі аспекти 6-ї хвилі мобілізації, керівник Міненерго визнав проблеми у виплатах зарплат шахтарям, а міністр фінансів пообіцяла негайно виділити кошти на будівництво "Охмадиту" та ін.

Візит Шульца

Після представників Кабміну у Верховній Раді виступив президент Європарламенту Мартін Шульц, який відвідав українських парламентаріїв з нагоди підписання угоди про співпрацю між ЕП і ВР.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Для мене велика честь бути сьогодні з вами в цей особливий день – день підписання угоди про співпрацю між Європарламентом і Верховною Радою. Ця угода ще більше зблизить наші два парламенти і наші народи", – сказав він.

За його словами, те, що відбувається зараз в Україні, турбує всіх європейців, і Європа не може просто дивитися, як порушуються основоположні принципи.

При цьому глава ЄП процитував Мартіна Лютера Кінга: "Принцип око за око залишає всіх сліпими".

Він підкреслив, що є тільки одне нормальне рішення конфлікту на Донбасі – і це політичне рішення при повній повазі до української територіальної цілісності.

Глава Європарламенту закликав усі сторони конфлікту тримати своє слово і виконувати те, що пообіцяли, підтримувати режим припинення вогню, вивести російські війська з України, відновити контроль над кордоном, забезпечити чесні вибори і децентралізацію.

"Повернення до співпраці з РФ залежить від того, чи буде Москва поважати територіальну цілісність України, в тому числі Крим", – підсумував Шульц.

Президент України Петро Порошенко, який супроводжував Мартіна Шульца, від виступу утримався.

Пристрасті навколо закону про валютні кредити

Пожвавлення в Раді почалося вже після того як високопоставлений гість залишив парламент і народні обранці приступили до обговорення прийнятого вчора закону про реструктуризацію валютних кредитів, резонанс навколо якого почав "закипати" буквально з перших секунд після успішного голосування.

А документ, до слова, дозволяє примусову конвертацію валютних кредитів громадян за курсом – 5,05 грн за долар.

За даними Мінфіну, законопроект призведе до погіршення стану банківської системи, нових банкрутств, втрат депозитів громадянами, які ні в чому не винні.

"Це – популізм, який не має нічого спільного із справедливістю", – вважає міністр фінансів Наталія Яресько.

У НБУ заявили, що банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд грн.

На думку експертів, крім того, що цей закон обвалить банківську систему, він ще й "поставить хрест" на співпраці з МВФ.

Потрібно розуміти, що, якщо цей закон почне реально працювати, можна поховати ідею співпраці з Міжнародним валютним фондом. Фонд, який обіцяв працювати, навіть якщо Україна оголосить дефолт, явно не працюватиме з країною, яка раптом почала жити просто очевидним популізмом ", – зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Деякі парламентарі ще до сьогоднішнього засідання в парламенті заявили, що відкликають свої голоси, інші звернулися до президента з проханням ветувати закон, треті – до спікера ВР з проханням не підписувати законопроект і не відсилати його главі держави.

У Раді збирають підписи за скасування гучного закону про валютні кредити. Фото: facebook

У парламентській фракції "Блоку Петра Порошенка" вже заявили, що документ буде винесений на повторне голосування через "кнопкодавства".

У регламентному комітеті заявили, що процедури відкликання голосів не існує.

У підсумки сьогодні, 3 липня, сім народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді проект постанови про скасування скандального закону про реструктуризацію валютних кредитів, прийнятого напередодні. Авторами відповідного документа стали депутати від БПП – Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Владислав Голуб, Іванна Климпуш-Цинцадзе, а також нардепи з "Самопомочі" – Вікторія Войціцький і Андрій Тетерук.

А спікер Володимир Гройсман ініціює "відверту розмову" в коаліції за підсумками прийняття законопроекту № 1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів.

Відставка Луценка

Ще однією знаменною подією сьогоднішнього дня в Раді стало повідомлення про те, що Юрій Луценко написав заяву про відставку з посади голови парламентської фракції "Блок Петра Порошенка".

На думку політолога Костя Бондаренка, однією з причин такого рішення міг стати наростаюча криза у фракції, коли її лідер міг висловлювати власну думку не погоджуючи його з фракцією. "Юрій Луценко дуже часто дозволяв собі відверту відсебеньки і це могло стати причиною конфлікту всередині фракції", – зазначив Бондаренко додавши, Юрій Луценко часто не знаходив спільну мову з колегами по парламентській об'єднанню.

Коментуючи те, хто міг стати ініціатором відставки сам Луценко або ж хтось із фракції або президент Петро Порошенко, політолог відповів, що це схоже на взаємне рішення.

Політолог Олександр Палій дотримується думки, що відставка Луценка з посади глави БПП виключно його особисте рішення.

"На мою думку, мотиви такі, що у нього не вийшло під час голосування за деякими реформаторським законам довести до фракції свою позицію", – зазначив Палій.

Професор кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань вважає, що вчинок лідера президентської фракції міг бути викликаний психологічною напругою і вчорашнім голосуванням депутатів за закон про реструктуризацію валютних кредитів. Експерт зазначає, залишається можливість того, що Юрія Луценка вмовлять залишитися керівником БПП.

Зазначимо, що сьогодні на засіданні парламентської фракції "Народний фронт" було прийнято рішення обрати нового главу фракції, ним став народний депутат Максим Бурбак.

Яких-небудь серйозних законодавчих рішень сьогодні прийнято не було. По ряду питань було проведено сигнальне голосування, але необхідної підтримки в залі не знайшлося.

Наступний тиждень парламентарі проведуть за роботою в комітетах.