Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач 
Минулий 2019-й рік був багатий на політичні події. Країна отримала нового президента, нову Верховну Раду, новий уряд. Були ініційовані і частково навіть здійснені низка реформ. З мертвої точки зрушився процес мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
Але, за великим рахунком, можна впевнено говорити: все чого ми стали свідками у 2019-му – лише початок. Завершувати розпочате доведеться у нинішньому році. А деякі процеси можуть розтягнутися на роки.
Уже найближчим часом у Верховній Раді та біля неї ми, скоріше за все, побачимо чергові баталії навколо "земельного питання". Потім настане черга не менш дискусійних питань змін до Конституції, затвердження яких, цього разу вимагатиме 300 голосів.
Напевно, активнішу роботу почне демонструвати уряд, з якиго до осені вимагативуть результатів.
У нинішньому році Україну чекають місцеві вибори, які завершать процес оновлення влади в країні. Або не завершать – в залежності від результатів народного волевиявлення.
Рік обіцяє бути насиченим і непростим. Спрогнозувати основні тенденції сайт "Сьогодні" попросив наших політичних експертів.
Політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко:
- Одним з ключових подій 2020-го року стануть місцеві вибори. Пройдуть вони, як я припускаю, знаком боротьби гасла "Ми за оновлення" і гасла "Ми за перевірені кадри". Я б поставив на те, що з дуже невеликою перевагою переможе оновлення. З одного боку, на місцевому рівні здатність і вміння провести дорогу, організувати робоче місце, як-то захистити інтереси громадян, дуже важливі. Тобто запит на "міцного господарника" присутній. З іншого – запит на оновлення сьогодні також дуже сильний, але при цьому політична складова слабшає.
Особливістю цих виборів буде сильна позиція місцевих партій. Ну як особливістю? Місцеві партії на місцевих виборах завжди мали сильну позицію. Зараз вона просто буде виділятися. Оскільки голоси людей, які розчарувалися в партії влади або в опозиційних партіях, будуть "перетікати" не між ними, а до місцевих партій, що посилить їх.
Думаю, ми побачимо цікаві та різноманітні процеси всередині правлячої партії. Там конфлікт закладений спочатку з побудови самої партії, яка ввібрала в себе багато абсолютно різних людей з абсолютно різними інтересами. Їм важко домовитися, проте, думаю, вони будуть намагатися пройти цей конфлікт без грандіозних публічних скандалів. Наскільки це буде можливе в принципі – побачимо. Фактично ті скандали – і навколо виключення депутатів, і навколо неголосування за деякі закони, які ми вже бачили у 2019-му, показують, що не виносити сварок з хати буде складним завданням. Попри те, що сторони намагаються уникнути конфлікту, скоріше за все, він буде.
Ймовірність дострокових виборів до Верховної Радиу 2020-му році невелика, хоча, категорично, я їх не відкидаю.
У новому році однозначно буде "зрада". Тобто протести з приводу і без. Протести будуть, але масових, таких, щоб перевернули все і вся, на кшталт "Революції на граніті" або Майданів – не буде. Навряд чи навіть буде щось порівнянне за масштабами з "Україною без Кучми". Справа в тому, що президентські і парламентські вибори, які відбулися у 2019-му році сприймаються в народі, як "Майдан light". По суті, народ, проголосувавши проти будь-яких представників старої еліти, домігшись оновлення, "відпустив пружину". І зараз вона тільки потихеньку починає стискатися.
Олександр Мусієнко, політолог, керівник Центру військово-правових досліджень:
- Ми побачимо в 2020 році менш енергійний рух по шляху реформ, ніж ми бачили восени-взимку 2019-го року. "Турборежим" буде пригальмовувати все частіше, деякі рішення будуть затримуватися в парламенті на певний час. Проте, думаю, президент Зеленський буде постійно стимулювати парламентарів працювати швидше і ефективніше. Постійно буде подавати свої проєкти і наполягати на їх затвердженні. Хоча, не виключаю, що іноді ці проєкти будуть насилу проходити крізь тороси протиріч всередині фракції "Слуга народу".
Думаю, в майбутньому році ми побачимо зміну уряду – це дуже ймовірний розвиток подій. Що стосується зміни парламенту, дострокових виборів, то, навпаки, їх вірогідність дуже низька.
Остаточне вирішення питання Донбасу в майбутньому році ми навряд чи побачимо, припинення російської агресії малоймовірне. В той же час, є надія, що ми прийдемо до зниження інтенсивності бойових дій, або навіть повного припинення вогню.
Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень "Пента":
- Простестное рух, періодичні сплески якого ми бачили в 2019-му році збережеться. Ще не вирішене земельне питання, протести будуть. Можливі протести в інших випадках, я не виключаю, будуть протестувати профспілки проти нового Трудового кодексу. Природно, буде нагадувати про себе час від часу рух "Ні капітуляції". Можуть бути протестні акції, пов'язані з обвинуваченими у справі Шеремета. Приводи можуть бути найрізноманітніші, але сплески точно будуть. Просто тому, що ми схильні до цього. Протест – це частина нашої політичної культури. У цьому ми схожі, наприклад, на Францію.
Якщо говорити про мирний процес, про врегулювання на Донбасі, то майбутній рік буде дуже і дуже неоднозначним. З точки зору тенденцій, які вже проявилися, тут у мене дуже суперечливі оцінки. По-перше, якась позитивна динаміка все-таки буде. Швидше за все, в перші місяці року відбудеться розведення військ на трьох ділянках. А ось чи вдасться домовитися далі – питання. Інтереси сторін дуже відрізняються – і щодо процедури, і щодо ділянок подальшого розведення військ.
Що стосується припинення вогню в зоні конфлікту – тут я, скоріше, скептик. Може бути, і дай Бог, вдасться знизити активність обстрілів. Може, будуть дні без стрілянини. Але ось чи вийде повністю припинити бойові дії? Скоріше ні, ніж так. Тому що, весь наш попередній досвід – два десятки спроб перемир'я – говорить про те, що ці домовленості не працюють. Хоча шанс на припинення бойових дій все ж є. Він залежить від політичної волі, перш за все, російського керівництва. Якщо Кремль захоче це зробити, я думаю, він зможе натиснути на бойовиків і забезпечити повне припинення вогню. Але чому я скептик: тому що війна на Донбасі вигідна Кремлю як інструмент тиску на Україну, який дозволяє перешкоджати нашому просуванню на Захід.
Якщо Росія піде на компроміси, в першу чергу, з питань кордону і виборів, то все можливе. Але велика ймовірність, що цього не станеться. В такому випадку знову все може зайти в глухий кут. І тоді восени 2020-го року, я не виключаю, українське керівництво ініціює реалізацію "Плану Б". Ми ще не знаємо толком, що це таке, є багато розмов про так звану стіну. Але що це буде фізично, сказати складно. Швидше за все, мова буде йти про істотну зміну стратегії і тактики по Донбасу. Тобто акцент буде зроблений на тому, щоб мінімізувати ризики військових втрат. Може, буде посилення режиму перетину кордону, може, повернуться до питання миротворців... Україна може відмовитися продовжувати закон про Особливий статус Донбасу, і так далі.
Що дуже важливо, в майбутньому році ми побачимо істотну кадрову ротацію. Як мінімум, зміниться кілька міністрів. Максимум – буде змінений весь склад Кабміну. Кадрові зміни ми побачимо і в губернаторському корпусі, в інших органах держвлади, не лише у Кабміні. Можливо, побачимо деякі ротації в Офісі президента.
На мій погляд, особливістю цих ротацій може стати залучення "старих перевірених кадрів". Я б назвав цю тенденцію так: "повернення спеців". Це вже відбувається: приходять на ті, чи інші позиції люди, які працювали при Кучмі, при Ющенку, навіть, можливо, при Януковичі. В майбутньому ця тенденція може посилитися і стати помітнішою. Ці люди або увійдуть у виконавчу владу, або ж будуть виступати в ролі радників.
У взаємовідносинах з нашими союзниками на Заході, не думаю, що щось особливо зміниться. Швидше за все, рік пролетить по накатаній раніше колії. Тому що в США вибори – їм буде не до нас, не до того, щоб якось кардинально змінювати щось по відношенню до України. Проблема в іншому: як внутрішньополітична ситуація в США вплине на весь світ і на нас. Я дуже побоююся серйозної політичної кризи в США за підсумками виборів. І це буде дуже погано для нас, тому що ослаблення нашого ключового союзника – це поганий сценарій для України.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, який Трудовий кодекс готують для українців. Подробиці в сюжеті:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми