Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Проєкт закону про дезінформацію: які санкції передбачені

29 січня, 03:02

Аудиторія майже не відрізняє дезінформацію від істини

Сім років в'язниці, якщо газета, телеканал або інтернет-блогер збрехали і це призвело до чиєїсь смерті або державного перевороту. Понад дев'ять мільйонів гривень штрафу – якщо збрехали і не вибачилися.

20 січня Міністерство культури, молоді та спорту України оприлюднило проєкт закону "Про протидію дезінформації та регулювання діяльності ЗМІ", де містяться такі санкції. У документа довга назва. А текст іще довше. Що таке дезінформація, вирішили з'ясувати журналісти "Сьогодні."

Іноді журналісти просто не перевіряють факти як слід, зазначає експерт. Але часто помилкова новина подається свідомо.

"Я думаю, буде справедливим сказати, що кожна, можливо, сьома (новина. – Ред.) є відвертим фейком", – говорить Максим Панченко, аналітик ГО Internews-Ukraine.

Найбільше брешуть інтернет-видання. Менше – телебачення, газети і радіо. Але під час досліджень з'ясувалася одна важлива деталь. Аудиторія майже не відрізняє дезінформацію від істини.

"Люди реально потрапляють на гачок. Було недавно дослідження, представили USAID та Internews. Там тільки 11 відсотків людей змогли відрізнити фейк. Чотири тисячі осіб було опитано. Їм дали три новини", – розповідає Костянтин Ромашко, керівник аналітичного відділу ГО Internews-Ukraine.

У кожному другому випадку люди приймали обман за правду. І це знаючи, що фейки є.

Якщо брехня нецікава, то проходить повз вуха, каже психолог Олег Чабан. А якщо факти зачіпають глядача особисто, виникає тривога: куди бігти, що робити? Як рефлекс – люди хапаються за будь-яку інформацію.

"Якою б не була в нас зараз зацікавленою розмова, як би ви не вникали в мої слова, але раптом відкрилися б ось ці двері – ви б повернули автоматично голову. Запитання: що, двері цікавіше, ніж я? Ні, не цікавіше. Чому ж люди так, із широко відкритими очима дивляться на фейкову, явно фейкову інформацію, сприймають її як дійсну? Вони хочуть отримати інформацію, перевести у щось конкретне, зрозуміти, що робити", – пояснює експерт.

Міністерство культури вирішило захистити і вуха слухачів, і репутацію тих, про кого брешуть ЗМІ. Презентувало законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації". Готують нову посаду – уповноваженого з питань інформації.

Його призначатиме Кабінет міністрів. Уповноважений вивчатиме телебачення і газети і приймати скарги скривджених. На фейк або наклеп є чотири варіанти: право на відповідь, спростування, штраф або навіть в'язниця.

В тренді
Іноді вони повертаються: хто, крім Насірова, повернув посаду через суд

"Це адміністративна відповідальність за поширення дезінформації та порушення правил спростування або надання відповіді. А також кримінальна відповідальність – за системне умисне масове поширення дезінформації", – говорить Анатолій Максимчук, заступник міністра культури, молоді та спорту України.

Максимум сім років за ґратами – журналісту або власнику видання за дезінформацію з тяжкими наслідками. Штраф – від 4 мільйонів 700 тисяч гривень. Політолог Олег Постернак вважає, що цей закон – помста влади деяким ЗМІ за нелояльність під час виборів.

"Природа появи цього законопроєкту і взагалі цих ініціатив пов'язана з дорученням президента Зеленського в минулому році", – переконаний він.

"У нас така свобода слова, що її пора б уже приглушити", – говорила Ольга Василевська-Смаглюк.

Це заява народного депутата від "Слуги народу" Ольги Василевської минулої осені. І хоча в Кабміні обіцяють гайки закручувати не туго, законопроєкт уже розкритикували ОБСЄ і Європейська федерація журналістів – за відверте втручання в роботу преси.

За словами Максимчука, не є дезінформацією оцінкові судження, зокрема критичні. Сатира і пародія, якщо це позначено як сатира і пародія. А також недобросовісна реклама.

"Для медіа будуть встановлені індекси довіри – по суті, це форма маркування ЗМІ. Створення незрозумілої асоціації професійних журналістів – якесь професійне співтовариство, пригріте владою. Прихований мотив – це затиснути журналістську спільноту, затиснути блогерів", – переконаний Олег Постернак.

Експерти зізнаються: позитив у документі є. Любителі пліток вже не будуть безкарними. Але є й невизначеності. Як, наприклад, карати росіян, які брешуть про Україну? І що робити з автором корисних фейків? Пам'ятаєте "вбивство" журналіста Аркадія Бабченка, яке придумали правоохоронці, щоб знайти замовника?

Раніше міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив термін "стандарт новин" в указі Зеленського. За його словами, влада збирається ввести поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація".

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...