Медреформа як вона є: ключові зміни і скандали (інфографіка)

Медичну реформу, прийняту в першому читанні три місяці тому, народні депутати ставлять до порядку денного останні кілька тижнів. Однак поки що законопроект не дійшов навіть до обговорення – парламент був зайнятий правками до судової реформи і питаннями пенсій. Навколо медреформи триває гостра дискусія, а сам законопроект до другого читання обзавівся чи не тисячею правок на 328 сторінках.

Їх в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун назвала "імітацією змін", хоча її заступник Павло Ковтонюк влітку закликав не боятися кількості правок, запропонувавши вести "чесну розмову". МОЗ продовжує активно роз'яснювати суть реформи і окремих її положень. Однак голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець виступила проти запланованих змін і сказала "Сегодня", що без виділення мінімум 123 млрд грн (5% ВВП) на охорону здоров'я реформа прийнята не буде.

Днями заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко повідомив, що не бачить в Раді достатньої кількості голосів за медреформу і навіть всередині коаліції до неї є питання. "Сегодня" зібрала головні нововведення реформи і дізналася, що думають про ці зміни лікарі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Оцінка: народ про медреформу

Кількість тих, хто за останні два роки бачить погіршення якості медицини в Україні, не змінилося – таких людей 47%, тобто кожен другий! Лише кожен десятий зауважив поліпшення в останні три місяці. Такі дані дослідження соціологічної групи "Рейтинг".

Стосовно інформованості громадян, то найбільше українці знають про систему "Доступні ліки", за якою за бюджетні гроші надаються ліки від діабету, астми і серцево-судинних захворювань (таких 77%). Ще 54% в курсі про те, що через впровадження механізму контрактів між пацієнтами і лікарями у останніх зростуть зарплати. Рік тому про таке зростання зарплат знали 50%. Найгірше українці обізнані про нові протоколи на базі "доказової медицини" – 31% (доказова медицина - це підхід до медпрактики, при якому рішення про застосування профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів приймаються виходячи з доказів їх ефективності та безпеки. Вважається, що такий підхід робить медицину сучаснішою, дозволяє застосовувати останні розробки, якщо є достатньо клінічних випробувань).

Переважна більшість опитаних (72%) підтримує законопроекти медреформи, 15% – виступають проти, а ще 12% – не змогли визначитися. Найвищу підтримку демонструють західні регіони, а найнижчу – на сході країни. Половина опитаних (53%) переконані, що державні витрати на медицину повинні формуватися саме за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", тоді як 20% виступають за фінансування ліжко-місць.

Найменше українцям подобається ініціатива, за якою медпрацівники зможуть мати право працювати на принципах підприємництва і платити нижчі податки (50%). Нарешті, переважна більшість опитаних (73%) підтримує поширену за кордоном систему, коли громадяни оплачують частину витрат за отриману медичну допомогу. Серед тих, хто згоден з цією системою, 43% готові оплачувати від 1% до 10%, 14% – не більше 20%, 17% – не більше 30%, а 9% – не більше половини. Взагалі не готові оплачувати частину витрат на лікування 9%, а 78% опитаних підтримали б таку систему розподілу витрат, якби вона гарантовано захищала від необхідності давати хабарі лікарям.

Фельдшер: "В селах вибирати нема з кого"

"Медична реформа піднесена райдужно, і там все дуже добре розписано. Але візьмемо варіант, коли людина захоче вибрати собі лікаря. У Києві та інших великих містах при наявності лікарів і амбулаторій вибір є, і немаленький, а ось якщо взяти невеликі райцентри, селища міського типу чи села, то там зараз вибору практично немає. Працює один або два лікаря – і все. Тобто хороший це доктор або поганий – без різниці. Люди будуть змушені укладати договір саме з ним. Для початку на периферії потрібні нові кадри", – упевнений фельдшер з Миколаївській області Віталій Роїк.

Швидка: головна проблема – гроші

Лікарю швидкої допомоги з Дніпропетровської області Денису Опухлому ініціатива залучати парамедиків до роботи на швидких до душі: "Навіть студент з незакінченою медосвітою або просто спеціально навчена надавати першу допомогу людина зможе впоратися з такою роботою не гірше лікаря з дипломом. Але проблема не в кадрах. Швидким не вистачає підстанцій і устаткування. Хоча найбільша проблема, особливо в сільській місцевості, – автомобілі. Тому тут не людей треба добирати, а просто збільшувати фінансування".