Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Росії не вдасться зірвати ратифікацію угоди про асоціацію – депутати і експерти

12 вересня 2014, 15:01

Інна Оносова

У Раді стверджують, що за ратифікацію УА 16 вересня набереться близько 300 голосів, а пропозиції РФ враховувати не будуть

Фото: AFP

Фото: AFP

Головним питанням у порядку денному пленарного засідання Верховної Ради 16 вересня значиться питання ратифікації угоди між Україною і ЄС. Представник президента, нардеп Ірина Геращенко повідомила, що президент України Петро Порошенко внесе документ до парламенту 15 вересня, щоб його ратифікація пройшла синхронно в Європейському парламенті і Верховній Раді. Президент пообіцяв в цей день бути у Верховній Раді і бути на відеозв'язку з Європейським парламентом під час процесу голосування.

Напередодні очікуваної ратифікації Росія висунула Україні чергові вимоги щодо цього документу. На цей раз список зауважень до угоди стосувався лібералізації тарифів, адаптації технічних регламентів виробництва, уніфікації санітарних норм і митних процедур. Зокрема, на 45 сторінок пропозицій від РФ міститься перелік товарів (2376 позицій з 11 600, або 20%), імпортні мита на які Росія вимагає не скасовувати, щоб ці товари потім не були завезені задешево з України в Росію. До списку входять м'ясо, сири, овочі та фрукти, масло, кондитерка, соки і вина, одяг та взуття, посуд.

Проте українська сторона пропозиції не підтримала.

"Для того, щоб врахувати пропозиції РФ, нам треба заново починати процес ратифікації, тому що внесення змін до ратифікованих текст, вимагають узгодження з усіма членами ЄС, з кожною країною. Адже це не договір між Україною і ЄС, а договір між Україною і списком європейських країн. На сьогодні вже недоцільно переглядати угоду з урахуванням побажань Росії. В тексті, який буде ратифікований українським парламентом 16 вересня, пропозиції РФ не будуть враховані", – відзначає економіст Олександр Жолудь.

Втім, буквально за пару днів до засідання Ради Москва знову змінила позицію: міністр економрозвитку Росії Олексій Улюкаєв заявив, що РФ передала Україні і Євросоюзу проект документа про вступ в силу угоди про асоціацію. За його словами, документ дозволить одночасно з угодою про асоціацію ввести норми, що враховують позицію Росії. При цьому РФ пропонує Україні змінити порядок виконання угоди, зокрема, продовжити строки обнулення мит по 144 позиціях, дати українським виробникам вибір між європейськими стандартами і російськими ГОСТами, а також користуватися чинними сертифікатами для санітарного контролю.

Як пояснює політолог Вадим Карасьов, позиція Росії полягає в тому, щоб при ратифікації угоди українським парламентом були прийняті додаткові угоди про особливий режим торгівлі України з країнами Митного союзу.

"Вони хочуть, щоб все це приймалося пакетом. Але я вважаю, що треба спочатку ратифікувати вже узгоджений Україною та ЄС текст угоди, а вже потім займатися уточненням деталей нового режиму торгівлі з країнами Митного союзу. Враховувати документ, який передала РФ, але його не треба прив'язувати до ратифікації угоди про асоціацію Верховною Радою України і Європарламентом. Треба 16 вересня провести ратифікацію, і проблеми вирішувати по мірі їх надходження, а не все звалювати в одну купу", – каже Вадим Карасьов.

В свою чергу Олександр Жолудь відзначає, що внесення змін до угоди про асоціацію можливо, але вже після ратифікації.

"Можливо, будемо вносити зміни до угоди вже після 16 вересня. Для цього Україна повинна буде по суті створювати з нуля новий текст угоди з ЄС, погоджувати його з країнами ЄС, а потім приймати замість попереднього. А в цей час працюватиме текст, який буде ратифікований 16 вересня", – пояснює Олександр Жолудь.

Реклама

У Верховній Раді кореспондента "Сегодня.ua" запевнили, що пропозиції РФ ніяким чином не вплине на процес ратифікації і парламент готовий голосувати конституційною більшістю за текст угоди з ЄС без урахування побажань Москви.

Народний депутат Володимир Ар'єв ("Батьківщина") не сумнівається, що угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована 16 вересня і за це в парламенті набереться близько 300 голосів.

"Якщо ратифікація у Верховній Раді буде проходити синхронно з сесією Європарламенту, то 16 вересня можна очікувати позитивних голосувань. Зараз навіть багато хто з опозиції хочуть показати себе новими політиками, і тому проголосують. Я не бачу ніяких перешкод для того, щоб угода була ратифікована. Ратифікація буде, і якщо РФ буде проти неї, то це – проблема Росії. Росіяни вже розуміють, що Україна не відійде від підписаної угоди", – говорить Ар'єв.

Він очікує, що Україна буде продовжувати згортати свої торговельні відносини з Росією і переорієнтуватися на європейські ринки. "Це вже відбувається – РФ зарекомендувала себе як ненадійний торговий партнер ще на етапі підготовки угоди з ЄС. Росія шантажувала Україну постійними торговими війнами. Ми розуміємо, що українська економічна політика повинна виходити з переорієнтації з російських ринків. Це буде важко і болісно, адже це треба було робити ще раніше. Але цим шляхом пройшли всі пострадянські країни, колишні країни Варшавського договору. Цьому у них передували болісні реформи, які зараз повинна пройти і Україна. Нам доведеться це зробити в будь-якому випадку і не озиратися на дії Росії", – сказав Ар'єв.

Депутат не вважає, що ратифікація угоди може посилити громадянське протистояння в Україні. "На війну з РФ ратифікація угоди не вплине. Ситуація зараз дійшла настільки далеко, що деякі пункти угоди з ЄС, які стосуються безпеки, зараз менш сильні, ніж деякі домовленості України, досягнуті на саміті НАТО", – відзначає він.

У парламентській опозиції ще не виробили власної позиції з приводу голосування за ратифікацію 16 вересня, але не виключають підтримку документа.

В тренді
"Свобода слова Савіка Шустера": медицина і розслідування резонансних справ

"От коли Петро Порошенко внесе на голосування до Верховної Ради на ратифікацію угоду, тоді наша фракція збереться і прийме рішення, чи будемо ми голосувати. Ми чекаємо документ вже три місяці. Наосліп голосувати не можна, тому що відповідно до того, що буде прописано в тексті, треба буде врахувати ризики. В тому числі погіршення торгових відносин із Росією, яка закриє можливості для експорту з України. Європа дала лише вузькі двері для українського експорту під назвою "квоти". До Росії ми возили залізничними складами, а ЄС захищає свої ринки. Робити українську продукцію за технічними вимогами ЄС нам не дозволяє технічне оснащення підприємств – на їх переоснащення нам знадобиться 3-5 років, залежно від стану кожного підприємства. А поки наша продукція не відповідає технічним параметрам ЄС, і сьогодні українську продукцію туди не пустять. Тому після ратифікації угоди ситуація погіршиться і тільки через 3-5 років стане краще", – заявляє народний депутат Михайло Чечетов (Партія регіонів).

А позафракційний народний депутат Юрій Дерев'янко розповідає, що у більшості представників депутатського корпусу дуже позитивний настрій з приводу голосування за угоду.

"Депутати налаштовані позитивно щодо документа – велика частина депутатів вважають, що вони вже давно мали ратифікувати угоду. Ні в кого навіть сумнівів не буде 16 вересня, що не треба ратифікувати документ. Майдан зібрався через те, що хотіли скасувати підписання угоди, тому я сумніваюся, що депутати дозволять собі не проголосувати. Хоча окремі опозиційні депутати можуть створювати шум у сесійній залі – можуть виступати Партія регіонів, комуністи. Але, судячи з настрою більшості з депутатського корпусу, за ратифікацію угоди може набратися і 300 голосів", – каже Дерев'янко.

Реклама

Він очікує, що уряд почне впроваджувати план з імплементації угоди відразу після ратифікації.

"Всі розуміють, що угода вже підписана, в тому числі і урядом. Глава уряду доповідав депутатам влітку, що Кабінет міністрів сприйняв угоду як керівництво до дії. Уряд тоді розробило план заходів – думаю, що до 16 вересня у нього буде такий план, який почне впроваджуватися одразу після ратифікації тексту угоди. Але ось затримка з ратифікацією угоди вводить зараз суспільство в сум'яття і багато депутатів не розуміють, чи рухаємося ми у бік ЄС. Я вважаю, що текст треба скоріше ратифікувати і рухатися до імплементації. Тим більше, що в торгівлю з РФ все одно немає перспектив через те, що Росія перетворилася для України в агресора", – каже Дерев'янко.

За прогнозами експерта Олександра Жолудя, падіння обсягів торгівлі з Росією продовжиться.

"Якщо подивитися статистику з торгівлі між Україною та ЄС за останні півроку, то вона вже скорочується, і скорочується через позицію російської сторони", – говорить Жолудь.

Економіст Ігор Бураковський звертає увагу, що на українському ринку для російських товарів посилиться конкуренція.

"Вільна торгівля з ЄС дозволить виходити на європейський ринок українським товарам, а на українському ринку для російських товарів посилиться конкуренція. Ті проблеми, які ми вже маємо з експортом товарів в РФ, пов'язані з нашими непростими політичними відносинами. Тому Росія може виставлятися нам якісь бар'єри виходячи з того, що їй не подобається наша інтеграція в ЄС. Але я не бачу економічних передумов для прогнозу якихось потрясінь на ринку ЄС для українських товарів після ратифікації угоди між Україною і ЄС. Після ратифікації угоди все залежатиме лише від уміння українських виробників скористатися можливостями. Ніхто не гарантує швидку покупку наших товарів в ЄС – в міжнародній торгівлі все залежить від ціни і якості, їх співвідношення – це головний інструмент конкурентоспроможності. Європейський ринок характеризується великим рівнем конкуренції і платоспроможного попиту – українським підприємцям він цікавий, але зупинити їх може економічна криза, якщо вона буде збільшуватися в Україні", – розповідає Бураковський.

Він нагадує, що угода може набути чинності вже до кінця вересня цього року.

"Як тільки ми ратифікуємо угоду, то або з моменту ратифікації, або з моменту офіційного опублікування (залежно від того, як це буде позначено в ратифікованих тексті) воно вступить в дію. Але не можна сказати, що прямо з моменту ратифікації щось дуже швидко зміниться. ЄС знімає обмеження по багатьох товарах, які Україна вже туди експортує. А українські мита не будуть зніматися в такому швидкому режимі – окремі мита будуть зніматися протягом 3,5, навіть 10 років. Український ринок по окремих товарах залишатиметься сильно захищеним, а європейці дуже сильно відкривають свій ринок. Але Україну ще чекає копітка робота з гармонізації свого законодавства із законодавством ЄС у галузі економіки", – пояснює Бураковський.

Експерт відзначає, що після ратифікації угоди український парламент повинен буде продовжити гармонізацію українського законодавства з європейським.

"Відповідно до угоди, ми повинні будемо імплементувати в наше законодавство порядку 350 законодавчих актів ЄС, більшість з яких є рішеннями Європейської комісії. Як тільки ми це зробимо, можна буде говорити про поліпшення бізнес-клімату в Україні, створенні європейської регуляторного середовища для бізнесу в Україні, що вигідно і для українських, і європейських інвесторів", – укладає Бураковський.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...