Червона книга: у Харківській області зникають 386 видів тварин, а 53 види рослин вже не повернути

1/6

У Харківській області виживання багатьох представників флори і фауни опинилося під загрозою – до Червоної книги внесено сотні живих істот, а деякі вже зникли безслідно.

РОСЛИНИ.

Як розповіла журналістам "Сьогодні" кандидат біологічних наук, ботанік Карина Звягінцева, за 150 років на території Харкова безслідно зникли 53 види рослин, а в області – приблизно на десяток більше.

"Лісову лілію мартогон з півстоліття не видно на території нашої області, хоча в Україні є. Дуже рідкісними є рослини з родини орхідних, наприклад, пальчатокорінник. Зустріти червонокнижні рослини можна найчастіше в національних природних парках", – пояснила біолог.

Так, у травні минулого року на території Дворічанського парку виявили єдиний екземпляр зозулинця шоломоносного з родини орхідних, який не зустрічали вже 100 років. На межі зникнення перебувають і лікарські рослини – валеріана, оман, родовик лікарський, сон-трава. Рідкісними в регіоні вважаються й певні види папороті.

"На залізничній станції "Новожаново" просто на коліях зростає гронянка півмісяцева, але захистити цю територію ми не можемо, вона належить залізниці", – говорить вчена.

Варто додати, що однією з причин зникнення рослин виявилося поява нових видів.

"Насіння заносяться залізничними та автодорожніми шляхами", – пояснила біолог.

Наприклад, на залізничних станціях "Основа" та "Сортування" ростуть якірці сланкі, занесені з Кавказу. Заселяють нові рослини і з практичною метою.

"У нас є близько п'яти примірників ваточника сирійського – його коробочки нагадують бавовну", – зазначила вона.

Ще одна новинка з 1990-х – рейнотрія японська, або горець японський.

"Рослина висотою в метр-півтора з великими листками слугує живоплотом. Розростається добре, але коріння руйнує асфальт", – додала Звягінцева.

А американський клен і робиния звичайна, що прийши до нас, витісняють інші рослини.

ТВАРИНИ

Як розповіла нам кандидат біологічних наук, зоолог Тетяна Атемасова, Червона книга Харківського регіону стає все товщою і налічує вже 386 зникаючих і рідкісних видів.

"З 1930-х в регіоні не водиться стерлядь. Легенди столітньої давнини ходять про дрохв у Куп'янську. Скорочується чисельність звичайного карася, оскільки він не любить вторгнення людини, яка прагне почистити русла водоймищ, що заростають. Сірий гусак досі вважається мисливським, хоча у нас в регіоні – тільки кілька десятків пар", – поскаржилася вона.

Багато тварин зникають через зміну клімату.

"Через висихання вільшняку зникає сірий журавель. Раніше в Ізюмі було 25 гнізд, а зараз – щонайбільше кілька пар. Настільки стало спекотніше й сухіше", – пояснила зоолог.

Від дій людини постраждали і чаплі, яких годуються на риборозплідних ставках.

"Господарі вважають їх шкідниками, хоча вони харчуються залишками дрібної рибки. Дехто ставить розіп'яту мертву тварину як пугало на воді", – розповіла зоолог.

А ось певних тварин вдається побачити через десятки років. Так, близько п'яти років тому місцеві жителі принесли вченим рідкісну тварину зі змієподібним тілом – українську міногу, що вважалася давно зниклою. Щоправда, місцеві думали, що це черв'як, і використовували як наживку.

Подив викликала і знахідка риби-голки в озері в Боровій: можливо, принесло морську рибку з Азовського моря каналом Дніпро - Донбас. З'явилися тут і морські бички. А кілька тижнів тому на університетській біостанції Харківського національного університету в селищі Гайдари побачили мухоловку-форель.

"Це рідкісний горобцеподібний птах, якого не було видно вже близько 20 років", – сказала Тетяна Атемасова.

Також нещодавно у соцмережах показали дуже рідкісного мешканця регіону степового тхора – перев'язку. Приживаються в регіоні й нові тварини.

"У 1980-х в Полтавській області розселяли бобра, а у нас проводили меліорацію. Спорудили меліоративну систему, осушили заплаву, вона заросла вербою, а бобер, який знаходився поруч,  туди прийшов", – розповіла Атемасова.

Руда чапля – любителька південних широт – оселилася в 1980-х, а 2004-го прилетів степовий орел-курганник. Дуже небезпечна тварина – вовкособ, якого вперше побачили 2006-го.

"Гібрид – страшніший і крупніший за вовка, людини не боїться, підходить до житла і нападає на людей", – каже вчений.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як в окупованому Криму, на території санаторію "Ясна поляна" в селищі Гаспра, недалеко від Ялти, почали пиляти унікальні вікові дерева ялівцю, занесені до Червоної книги.