Засуха, безробіття, високі ціни: як виживає Крим через 7 років після "референдуму"

Рівно сім років тому, 16 березня 2014 року, відбувся так званий референдум за приєднання Криму, організований владою Російської Федерації. Чим живе окупований півострів зараз, читайте в матеріалі сайту "Сьогодні".

Забудовують пляжі

У Криму злетіли ціни на нерухомість і продовжують повзти вгору. За рівнем цін Севастополь в цілому і півострів зокрема вже обігнали Санкт-Петербург і впритул наблизилися до Москви, стверджують журналісти новинного каналу ForPost. А за темпами зростання вартості одного квадратного метра Севастополь вже випередив російську столицю. А за межами центру міста один московський "квадрат" коштує в середньому 180 тис. рублів, або 68 тис. грн (що в два з половиною рази більше, ніж у середньому по Києву).

Нерухомість скуповують переважно росіяни – місцеві жителі не можуть собі дозволити житло навіть у невеликих приморських містах. І ця ситуація тільки погіршуватиметься, бо прибережні території, включаючи пляжі, на яких відпочивали покоління кримчан, забудовуються по всьому півострову. Наприклад, у селищі Береговому під забудову пагорби зрізаються разом з дубами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Будівельний бум цілком очікувано призвів до варварської забудови не тільки рекреаційних зон, але ще й історичних. Недавній приклад – скандал з унікальним Фороським парком, заснованим у 1834 році: його давно і по праву вважають одним з найкрасивіших місць у Криму. Сьогодні тут вирубують столітні дерева, а місцевих жителів – просто не пускають на територію. Скандал з будівництвом тут дитячого табору відпочинку "Ак-Барс" вийшов настільки гучним, що докотився до "рупора Кремля" Дмитра Пєскова. Втім, він ніяк не зміг вплинути на ситуацію, забудова триває.

Кримчани в соцмережах зізнаються, що починають почуватися гостями у власному будинку: у хід пішли вже виноградники найстаріших виноробних підприємств Криму, на місці яких повинні вирости котеджні містечка. Так, проєкт забудови виноградників легендарної "Золотої балки" вже готовий і схвалений.

Ціни – московські, зарплати – кримські

При цьому не можна сказати, щоб зарплати зросли слідом за цінами на нерухомість.

"Зарплати залишаються кримськими, а ціни вже давно – московські. Особливо подорожчали алкоголь, сигарети. Що стосується прогнозу на курортний сезон, то багато хто хоче, щоб через карантин були закриті кордони. Тоді всі відпочивальники полетять не в Єгипет, а в Крим", – розповів "Сьогодні" один з жителів Євпаторії, який влітку планує здати своє житло в оренду.

Журналісти Радіо Свобода писали про шкільну вчительку Наталію Єлгіну, яка була звільнена після того, як вона в коментарях до посту голови міської адміністрації поскаржилася на низьку зарплату. Викладач раніше працювала вчителем англійської мови у приватному дитячому садку в Китаї, де отримувала набагато більше, і сума 12 тис. рублів (4500 грн), яку дівчині платять за її працю – точніше, платили в одній з найпрестижніших гімназій Севастополя, їй недостатньо. За словами Наталії, тільки квартира обходиться їй у 20 тис рублів.

Ціни почали зростати якраз напередодні Нового, 2021-го року, в грудні. Найбільше подорожчали цукор і соняшникова олія – в середньому на 60%, повідомляє канал "Вісті Крим". Винна не тільки жадібність ритейлерів, що традиційно накручують ціни напередодні всенародно улюбленого свята, але ще й девальвація рубля.

На 15% подорожчали ковбаса, вершкове масло, мед, свинина і яйця, тоді як в Росії зростання цін на ці продукти в той же самий час склало близько 3%.

При цьому роботи на півострові немає. За 2020 рік чисельність безробітних у Криму збільшилася в дев'ять разів, цитує офіційні дані сайт "Крим. Реалії". На початок січня 2021-го на обліку в Центрі зайнятості перебувало понад 48 тисяч людей, але при цьому вакансій, які їм можуть запропонувати, майже в чотири рази менше. Як і всюди, найбільше безробіття вдарило по сфері послуг, розваг та громадського харчування.

Вода тільки для окупантів

Проблеми водопостачання на півострові досі так і не вирішені. Нагадаємо, у квітні 2017 року Україна перекрила воду в окупований Крим. На кордоні материкової України з окупованих півостровом звели дамбу. Однак вона має заслінку, яку в будь-який момент можна відкрити. Для цього існує тільки одна умова – повна деокупація Криму, після чого Північно-Кримський канал наповниться водою.

Крім того, влітку 2021 року півострів вразила посуха, яку в Криму не бачили ось вже 150 років. Через це сильно обміліло знамените озеро Бугаз в околицях Судака, воно стабільно втрачає рівень води і незабаром може повністю висохнути. Причому це результат не посухи, а надмірного споживання підземних вод. Наближаються до висихання Балановське, Тайганськоє і Партизанське водосховища, а запаси Сімферопольського і Загорського серйозно виснажилися.

Через це місцевій "владі" довелося ввести подачу води за графіками в Сімферопольському і Бахчисарайському районах, потім Білогірську та Білогірському районі, а в лютому 2021-го – в Ялті та Алушті, по шість годин на добу, з 6 до 9 і з 18 до 21. Не встиг з роботи додому вчасно, доведеться лягати спати не помитому. У березні окупаційна влада пообіцяли безперебійну подачу води в Ялті, але це свято тривало всього три дні. Жителям маленьких прибережних селищ взагалі доводиться задовольнятися привізною водою в бочках.

"У Масандрі була ліквідована станція водоперекачки, а ділянка продана в приватні руки. Місцеві жителі бунтують, але нічого зробити не можуть. У Судаку вода привізна. Якість залишає бажати кращого. Стабільно забезпечується водою лише Сімферополь і Севастополь – там, де є військові бази. Для себе води окупанти не шкодують", – розповів "Сьогодні" київський переселенець з Криму Ерфан Кудусов.

На думку правозахисника Абдурешита Джеппарова, у Криму є водні ресурси, які не використовуються для забезпечення кримчан водою. Джеппаров стверджує, що більша частина прісної води – особливо це стосується річок Південного берега Криму, йде в море, але окупанти нічого не роблять для того, щоб вирішити цю проблему. Замість цього вони збираються подати на Україну до суду.

"Буквально наступного тижня будемо проводити заходи, пов'язані з підготовкою позову щодо водної блокади, яку здійснювала Україна. Зараз вважаємо збиток – це десь, на наш погляд, між 10-20 трлн рублів, повинні вийти на цю цифру" , – цитує ТАСС першого заступника голови Держради Криму Юхима Фікса.

Читайте також:

"Зелені чоловічки", наказ не стріляти і битва за кораблі. Хроніка окупації Криму

Своєю чергою навіть та вода, яка є в наявності, не дістається кримчанам.

"Не секрет, що в Криму зростає російська військова присутність. Йдеться про багато тисяч військових, тисячі одиниць військової техніки, потужну інфраструктуру. Саме військові об'єкти насамперед забезпечуються водою", – говорить правозахисник Джеппаров.

Вся влада силовикам

Російські силовики і справді почуваються на півострові привільно. Протягом останніх років окупанти, як то кажуть, наліво і направо роздають кримські здравниці силовим структурам і чиновникам з російських регіонів, відзначають кореспонденти Радіо Свобода.

Наприклад, у січні "влада" Криму передала Слідчому комітету РФ колишній санаторій "Україна" в околицях Ялти. А в кінці грудня минулого року слідчі органи РФ обзавелися відомчим санаторієм у селищі Гаспра на Південному березі Криму. Такий новорічний подарунок їм зробив прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.

"У СК з цього приводу повідомили, що слідчі і криміналісти ведуть "складну і напружену роботу", а тому потребують додаткових заходів медичної підтримки. Поправляти здоров'я під жарким південним сонцем відтепер зможуть не тільки діючі співробітники відомства, але ще й пенсіонери, члени сімей слідчих і родичі загиблих офіцерів", – повідомляє сайт.

Нагадаємо, що 16 березня Федеральна служба безпеки РФ затримала в окупованому Криму росіянина, який нібито збирав інформацію для українських спецслужб. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на Центр громадських зв'язків ФСБ РФ.