Секрет портфеля Шольца – чого Жданов не пояснив Фейгіну про дивну поведінку канцлера у Києві

Дивний портфель Олафа Шольца, який він врешті-решт кинув прямо на землю, містив прихований посил німецьким виборцям / Фото: Колаж: Сьогодні

Канцлер Німеччини Шольц, який приїжджав до Києва в компанії Макрона, Маріо Драгі та румунського президента Клауса Йоганніса 16 червня, пообіцяв негайне набуття Україною статусу кандидата в ЄС. До Зеленського він завітав зі старим, затертим шкіряним портфелем. Візит відбувся на тлі розмов про те, як Шольц заключив договорняк з Путіним. Ми намагалися розібратися, чим пояснити дивну поведінку Шольца та непослідовність у політиці Німеччини, яку давно критикує навіть рідна німецька преса. Для цього ми вигадали п'ять простих питань і відповіли на них.

1. Шольц справді домовився з Путіним?

Цього не може бути! Нехай навіть таке припущення здається переконливим для нашої людини, яка звикла до договірняків, лобізму та корупції – в українській владі.

Наша людина малює звичну картину у стилі недобудованої української демократії. Або згорнутої демократії Росії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На цій картині Путін сідає з Шольцем десь у тихій кімнаті, подалі від телекамер і починає "вирішувати питання".

Під кінець розмови Путін пхає коліном у бік Шольца валізу, набиту доларами. Або євро. От усі питання й вирішені, Путін поспішає на наступну зустріч – до Макрона.

У поданні звичайної людини Путін нікуди не їздить без валізи, забитої доларами. Так він вирішує усі свої питання. На фото: Путін переїжджає до Москви у 1996 році. / Фото: Youtube / RVision

У Німеччині це не спрацює. Корупція там, звісно, є. І вона можлива навіть на найвищому рівні. Але продати цілий ЄС з тельбухами можна лише задорого. Сума буде настільки велика, що її неможливо сховати.

Шольц піде у відставку, і його доходи одразу почнуть вивчати компетентні органи. Щойно Шольц не зможе пояснити їхнє походження, він ризикує потрапити до в'язниці.

Приклад є – це колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер. Його підозрюють у надто вже палкому коханні з Путіним, і що гірше – коханні небескорисливому.

На теперішньому етапі Шредера позбавили привілеїв, встановлених колишньому канцлеру та голові комітету Бундестагу. Йому довелося найняти адвоката та припинити спілкуватися з пресою. І як кажуть у Німеччині, це ще квіточки.

Висновок: Шольц грає не на боці України не тому, що Путін його купив. Це вже тішить.

2. Якщо Шольц Путіну не друг, чому він не допомагає Україні?

Усе вирішує економіка. Так вважає український військовий експерт Олег Жданов. Ось що він пояснив у розмові з Фейгіним щодо дивної поведінки Шольца, Макрона та італійського прем'єра Маріо Драгі:

"Вони розуміють світ, у якому перемогла Росія. Вони думають, що вкотре домовляться з Путіним, думаючи, що для Путіна головне у житті – це гроші, які вони йому запропонують і які він може заробити на їхніх країнах. Їх найбільше лякає світ, де перемогла Україна. Україна, що перемогла, може поміняти повністю розклад, починаючи від системи безпеки, закінчуючи економічними зв'язками на європейському континенті. А ще якщо Україна піде у зв'язці з Великою Британією...".

А ось чого Жданов не пояснив:

• Німеччина має три економічні суперники в Європі: Велика Британія, Франція, Італія. Були часи, коли Німеччина відставала в економічному плані від цих трьох країн.
• Після розпаду соціалістичного табору Німеччина взяла "під крило" всі центральноєвропейські країни. Вони стали зручним ринком для її експорту. ВВП Німеччини почав стрімко зростати – І вона обігнала Францію та Італію, 2 з 3 своїх давніх супротивників.
• 2004 року кордони Євросоюзу суттєво розширилися на схід, до ЄС вступили одразу 10 країн. Серед них Угорщина, Польща, Чехія, країни Балтії. Нові члени ЄС стали постачати до Німеччини дешеву робочу силу, і Німеччина стала першою за рівнем ВВП, обійшовши зокрема Британію.
• Італія та Франція з того часу сильно здали в економічному плані. А Британія показує чудову динаміку. Вихід з ЄС їй лише допоміг покращити позиції.

Тепер що станеться, коли Україна вступить до ЄС?

• Місце Німеччини, ймовірно, посяде Польща. Вона географічно та культурно Україні дуже близька.
• Партнерство Польщі з Україною всередині ЄС виявиться дуже потужним.
• Німеччину посунуть на задній план.
• Щодо Франції та Італії, вони взагалі стануть задвірками Європи.

Жданов цього не пояснив, але цей сценарій широко обговорюється в Європі. Так про розвиток подій пише авторитетна німецька Die Welt.

Висновок: три прекрасні країни – Франція, Італія та Німеччина – не хочуть приймати Україну до ЄС, тому що це завдасть шкоди їхній економіці. Але й від війни вони не можуть триматися осторонь. Їм доведеться допомагати Україні, хоч би як їм хотілося протилежного.

3. Чого чекати від Німеччини у найближчому майбутньому? Вона нам паскудитиме?

Парадокс у тому, що для України все навіть простіше, ніж для "друзів путіна" у Європі. Усі ці шольці, макрони та інші – виборні персонажі. Громадська думка їхніх власних країн потребує підтримки України. Клеючи дурня з геополітичних міркувань, вони ризикують залишитись не при владі.

Є ще одна проблема – моральна. У політиці вона рідко спрацьовує. Та все ж спрацьовує.

Дуже важко стояти на екскурсії в Ірпені, бачити всі ці немислимі злочини російських окупантів і почуватися "закінченим шольцем".

Поїздка в Ірпінь справила сильне враження на німецького канцлера та його колег із Франції, Італії та Румунії.

Німеччина має альтернативу ігноруванню ситуації з Україною. Вона легко може очолити зусилля Євросоюзу щодо інтеграції нашої країни, побудувати логістику постачання в Україну пального, медичних препаратів та обладнання, об'єднатися з нами у галузі автопрому.

Її активність може призвести до завершення війни, тому що мимоволі підігруючи Путіну, Німеччина його провокує, а не вгамовує.

Але ці дії вимагають зусиль і коштів. А влада Німеччини, ймовірно, розлінилася.

Коли США відкривають ленд-ліз для України, вони насамперед завантажують замовленнями власний військово-промисловий комплекс. Туди надходять замовлення та гроші – і це дуже великі гроші. Це здатне пожвавити економіку.

Німеччина могла б вчинити так само. Війна могла б дати їй поштовх для зростання.

Висновок: Дуже ймовірно, що Шольц стоїть на порозі важкого рішення щодо подальших дій Німеччини. Про це також свідчать деталі його візиту до Києва.

4. Навіщо Шольц притяг до Києва старий портфель і чому це важливо?

Шольц приїхав до Києва з дивним портфелем, затертим та недоглянутим, якому, здається, 50 років. У Німеччині цей портфель добре відомий. Кажуть, у ньому є навіть посуд, щоб перекусити під час обідньої перерви. Канцлеру зовсім не потрібен портфель, адже у нього купа помічників. Тим паче він зайвий у Києві. Але це просто частина піару канцлера.

Портфель символізує – "я просто роблю свою роботу". Частина іміджу.

З потертим портфелем Шольц у Києві виглядав безглуздо, але аксесуар мав приховане значення.

У Німеччині кажуть, що Шольц і сам як той портфель. Сухий та беземоційний, вкрай обережний у словах – нічого не обіцяє (з української сторони все це звісно звучить смішно) та ніколи не змінює своїх поглядів. Він робить свою роботу. Саме такий імідж допоміг Шольцю виграти вибори.

І тепер погляньте, що трапилося в Києві. Заради емоційного рукостискання з Зеленським, Шольц кинув портфель просто на землю. Це відбувалося біля Маріїнського палацу. Солдат з почесної варти потім підняв портфель і кудись забрав.

Ще Шольц, який нічого не обіцяє, раптом почав обіцяти Україні членство в ЄС та заявив, що статус кандидата буде надано негайно. Він навіть закінчив промову немислимими для себе емоціями, прокричавши "Слава Україні!".

А раніше він жодного разу навіть не побажав Україні перемоги.

Die Welt повідомляє, що політтехнологи паралельно вимірювали рейтинг партії Шольця СДПН у Німеччині. Рейтинг, що впав навесні до історичного мінімуму, раптом почав зростати. Виборець схвалив несподівані зміни, що трапилися з Шольцем у Києві.

Висновок: ймовірність того, що Шольц стане добрим партнером для України зросла. Вона ще більше зросла після недолугого поста Дмитра Медведєва в Twitter, де він висловився зверхньо про лідерів Німеччини, Італії та Франції – та щодо їхнього київського візиту.

, . . , , , , . . .

- (@MedvedevRussia) June 16, 2022

5. Хто корисніший для України – Шольц чи Борис Джонсон?

Слідом за зграєю європейських лідерів, до Києва нагрянув прем'єр Британії Борис Джонсон. Відразу після повернення Джонсон написав колонку в The Sunday Times. Колонка мала промовисту назву: "Ми ніколи не будемо в безпеці, якщо відвернемося від доблесної України". Все це виглядало як суперництво Британії з Євросоюзом.

Так воно і є! Знову слово надається Олегу Жданову. Експерт зазначає, що більше вступу України до ЄС, Німеччина, Італія та Франція бояться, що Велика Британія створить нову спільноту, Україна стане її провідним членом. Вочевидь, про це європейські політики говорили з Зеленським під час свого візиту:

"Хочете стати кандидатом у ЄС – будете кандидатом! Хочете спробувати вступити до ЄС – намагайтеся. Але головне – не підписуйте Союз Тримор'я. Для них це страшне явище, яке вони навряд чи переживуть", – припустив Жданов в ефірі у Фейгіна.

Добре це чи погано для нас?

Це відмінно! Українській дипломатії, звісно ж, тепер потрібно торгуватися за членство в Євросоюзі. Одночасно слід створювати згаданий союз – Британії, Польщі, країн Балтії та України. Хто перший встигне, той і виграв. А можна одночасно інтегруватися в обидва об'єднання.

Борис Джонсон вже давно мислить масштабніше, ніж лідери ЄС / Фото: DELFI.EE

До речі, згаданий союз може бути віртуальним. Є думка, що Джонсон запустив цю штуку, щоб "підбадьорити" європейських політиків. Про це ж він пише у своїй колонці – треба ненадовго залишити свої містечкові інтереси і всім об'єднатися проти Путіна. Інакше війна буде довгою, Росія нікому життя не дасть:

"Ми знаємо, що Путін не зупиниться на розчленуванні України. Тільки минулого тижня він порівняв себе з Петром Великим і привласнив Росії вічне право "піднести" будь-яку територію, будь-коли населену "слов'янами", доктриною, яка б дозволила завоювати великі простори Європи, включаючи союзників НАТО, – пише Джонсон. – Між іншим, у всьому світі кожен диктатор вважатиме за можливе переслідувати свої власні амбіції за допомогою сили, і жодна країна ніде не буде в безпеці. Це справді те, чого хотів би хтось у будь-якій країні?".

Висновок: візит європейських політиків до Києва вже почали оцінювати по-різному, деякі експерти бачать у ньому лише негатив. Зважаючи на все, справи складаються непогано. За Україну торгуються, до того ж, з Україною. Чекаємо на черговий ривок у зовнішній політиці.