Артем Шевальов

заступник Міністра фінансів України

Як захистити інтереси та права вкладників українських банків?

мнения

16 Июля 2015, 08:01

dov-7164_1

Стабільність банківської системи – це не лише прозора робота існуючих банків та довіра до них клієнтів, а й ефективна діяльність держави в питанні захисту споживачів банківських послуг – тобто вкладників, в тому числі тих, які постраждали у результаті виведення з ринку неплатоспроможних банків.

Наразі мільйони українців, які мали депозити у збанкрутілих банках, стали заручниками недоліків існуючої системи гарантування вкладів. Люди місяцями стоять у чергах та не можуть забрати свої внески, а держава змушена постійно "вливати" кошти у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) – державний орган, який відповідає за ліквідацію проблемних банків та забезпечує повернення громадянам гарантованих заощаджень у розмірі до 200 тисяч гривень. Чи не найголовнішими причинами цього є недосконалість у законодавчому забезпеченні та ефективному нагляді за діяльністю ФГВФО, який ще й досі не має змоги досягти відшкодування витрат по своїх виплатах за рахунок роботи з активами збанкрутілих банківських установ, а також здійснювати плідну боротьбу із зловживаннями під час процесу ліквідації таких банків.

Коли банк перестає бути платоспроможним, його передають до ФГВФО для виведення з ринку. Фонд розпродає все майно та інші активи, які ще залишились у банку, та використовує отримані кошти для повернення частини його боргів, у першу чергу перед вкладниками-фізичними особами. Решта гарантованих державою зобов’язань фінансується з бюджету в рамках існуючого законодавства.

Проблеми у функціонуванні цього механізму яскраво проявились в останні два роки, оскільки за цей період одразу 53 банки стали банкрутами. Для порівняння, до цього у сфері відповідальності ФГВФО одночасно перебувало лише декілька банків. Стало очевидно, що орган не може проконтролювати прозорість виведення з ринку такої великої кількості гравців одночасно. В результаті, у Фонді з’явився значний дефіцит коштів, який мав покриватись з бюджету. Це стало серйозним додатковим навантаженням для всієї країни. Важливо зазначити, що на сьогоднішній день в управлінні Фонду знаходяться активи балансовою вартістю більше ніж на 320 млрд.грн.

Тож що конкретно не так з Фондом?

По-перше, сам процес продажу активів відбувається через аукціони, прозорість та ефективність яких могла би бути набагато вищою. Виходить, незрозумілі покупці (може, навіть пов‘язані із колишніми власниками проблемного банку) можуть придбати на такому "штучному" аукціоні величезні активи за заниженою ціною, а через це тисячі українців не можуть отримати назад свої кошти, а мільйони повинні за це платити з власних податків. Це відбувається через те, що зараз продаж майна збанкрутілого банку може відбуватись за вартістю нижче ринкової. Тобто, Фонд отримує менше грошей, а держава несе додаткові витрати з бюджету. А оскільки фінансування державою Фонду відбувається не напряму, а через випуск державних цінних паперів, сам процес виплат громадянам затягується через технічні причини.

По-друге, близькі до керівництва чи власників банку особи, знаючи нюанси механізму виплат, можуть спекулювати даними для того, щоб отримати власні вклади першими. В результаті звичайні чесні громадяни відкидаються назад у черзі.

По-третє, оскільки держава гарантує повернення не більше ніж 200 000 гривень, пов’язані з банком особи можуть вдаватись до зловживань і розбивати свої величезні вклади на безліч дрібніших рахунків. Таким чином, вони можуть одразу отримати назад кілька мільйонів, а прості громадяни при цьому будуть чекати місяцями, щоб отримати кілька тисяч.

Також існують великі труднощі з систематизацією інформації про вкладників. Більше того, працівники деяких проблемних банків можуть вносити некоректні дані про клієнтів з метою просунення їх у черзі на виплату або взагалі виключення їх із черги.

Що з цим робити?

Визнавши цю проблему та ті величезні ризики, якими вона погрожує бюджету, банківському сектору та всій економіці, Урядом разом із НБУ та ФГВФО розроблено спільний законопроект, який допоможе вирішити всі вищевказані питання. Принципово важливо відзначити, що цей документ готувався за майже щоденної участі експертів зі Світового Банку, МВФ та ЄБРР, а також із залученням представників банківської спільноти та громадськості.

Зокрема, законопроект №2045а пропонує суттєво підвищити ефективність та прозорість процедури ліквідації банку, в тому числі створити Консолідований офіс, який забезпечить централізовані прозорі аукціони з продажу майна. Це зменшить зловживання та збільшить надходження до ФГВФО.

При цьому борги будуть повертатись більш справедливо. Внески пов'язаних з банком осіб видаватимуться в останню чергу, а прості громадяни зможуть скоріше отримати свої гроші.

Великі вкладники більше не зможуть дробити значні суми на частини. Також законопроектом передбачені механізми, які підвищують рівень матеріальної відповідальності пов‘язаних із банком осіб у разі визнання банку неплатоспроможним. Це зробить систему більш чесною та, знову ж таки, прискорить процес повернення звичайних вкладів.

Бази даних з інформацією про вкладників будуть чітко контролюватись та оновлюватись для того, щоб із кожним клієнтом банку можна було легко зв’язатись та швидко повернути гроші.

Ми також запропонували скоротити час для виведення банку з ринку з трьох місяців до одного. При цьому громадяни зможуть отримати доступ до своїх вкладів не пізніше 20 днів з моменту ліквідації банку.

А у разі, якщо службова особа буде намагатись затягти початок виплат, вона понесе кримінальну відповідальність.

Таким чином, наш законопроект підвищить захист вкладів громадян та ефективність роботи ФГВФО, а також сприятиме оздоровленню банківської системи та допоможе серйозно скоротити витрати бюджету на фінансування Фонду.

Саме тому цю ініціативу активно підтримує міжнародна спільнота. Цей закон входить до низки пріоритетних, ухвалення яких надасть Україні можливість отримати 3.2 млрд.дол. для наповнення бюджету та золотовалютних резервів, тобто на посилення гривні та термінові бюджетні потреби. Ця сума включає 1.7 млрд. дол. другого траншу від МВФ, 1 млрд. дол. в рамках двох програм Світового Банку та прив’язані до них 300 млн. дол. від Японії та 200 млн. євро від Німеччини.

Для того, щоб все це стало реальністю, треба, аби Верховна Рада якнайшвидше проголосувала за закон 2045а. Наразі триває процес допрацювання документу в парламенті. Та надзвичайно важливо завершити цей процес вже на поточному тижні. Ми закликаємо народних депутатів виконати свої зобов’язання перед українським народом та прийняти на цьому пленарному тижні законопроект, який матиме позитивний вплив на мільйони українців, а також на всю державу в цілому.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

осталось символов: 1000 Правила комментирования