Софія Шутяк

Експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ «Охорона довкілля», адвокат, юрист ЕПЛ

Чи здатна нова ВРУ приймати нові європейські закони?

мнения

18 Мая 2016, 10:28

Практично всі поверхневі водні джерела і ґрунтові води України – забруднені. Водокористування здійснюється переважно нераціонально. Тому непродуктивні витрати води збільшуються, а об’єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення і виснаження зменшується. За рівнем раціонального використання водних ресурсів та якості води Україна, за даними ЮНЕСКО, серед 122 країн світу посідає 95 місце.[1]

Внутрішні водойми України представлені переважно річковими системами, густота яких становить 270 м на один квадратний кілометр території.[2] Питне водопостачання України майже на 80% забезпечується використанням поверхневих вод. Більшість водних об’єктів за ступенем забруднення віднесені до забруднених та дуже забруднених.

Підземні води України в багатьох регіонах (Автономна Республіка Крим, Донбас, Придніпров’я) за своєю якістю не відповідають нормативним вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням. Особливе занепокоєння викликає стан водопостачання сільського населення, оскільки централізованим водопостачанням забезпечено лише 25% сільських населених пунктів України.

Забруднення води нітратами призводить до виникнення різноманітних захворювань, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема, на інфекційні та онкологічні захворювання. Невідповідність якості питної води нормативним вимогам є однією з причин поширення багатьох інфекційних та неінфекційних хвороб.

Така ситуація зумовлена закріпленням на законодавчому рівні не правильних підходів до управління водними ресурсами, яким не визначено якісних показників та мети такого управління.

Але змінити це легко. Відповідний законопроект вже чекає на голосування у Верховній Раді.  Проте, законотворці не поспішають його приймати, певно, є більш важливі пріоритети. В той же час, проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (№ 3603)" запроваджує європейську модель управління водними ресурсами, що в підсумку призведе до досягнення та забезпечення доброго стану поверхневих та підземних вод.

Його мета – це перехід до європейської моделі комплексного (інтегрованого) управління водними ресурсами в межах районів річкових басейнів (суббасейнів) з використанням екосистемного підходу на основі планів управління річковими басейнами. Окрім того, він запроваджує європейську модель оцінки та управління ризиками затоплення на основі багаторічних планів управління ризиками затоплення.

Законопроект визнає мету, основні елементи, порядок розроблення та затвердження планів управління річковими басейнами. На території України виокремлено дев’ять районів річкових басейнів: Вісли (Західного Бугу та Сану), Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, річок Причорномор’я, річок Приазов’я та річок Криму. Район річкового басейну складається з річкового басейну (сусідніх річкових басейнів) та пов’язаних з ними прибережних і підземних вод.

Передбачається, що плани управляння обов’язково міститимуть аналіз характеристик району річкового басейну, стану поверхневих та підземних вод та програми заходів для досягнення доброго стану водних об’єктів.

Документ пропонує внести зміни до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів". Запроваджує якісно новий підхід до державного моніторингу вод, що здійснюватиметься за гідрологічними, гідрохімічними, гідроморфологічними та гідробіологічними показниками.

Наприклад, якість поверхневих вод визначатиметься за екологічним та хімічним станом. Зокрема, екологічний стан визначатиметься, в першу чергу, за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора та ін.) та оцінюватиметься за п’ятьма класами: "відмінний", "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".

Хімічний стан визначатиметься за пріоритетними забруднюючими речовинами, до яких входять важкі метали (кадмій, свинець, нікель, ртуть) та органічні речовини, які є токсичними для живих організмів, та оцінюватиметься за двома класами: "добрий" або "недосягнення доброго".

Стан підземних вод визначатиметься за хімічним станом та запасами. Наприклад, кількісний стан підземних вод визначатиметься за співвідношенням забору підземної води до її загального об’єму і класифікуватиметься як "добрий" або "поганий". Хімічний стан – за окремими групами забруднюючих речовин і класифікуватиметься як "добрий" або "поганий".

Сам законопроект створює правову основу для використання і впровадження в Україні Спільної стратегії імплементації Водної рамкової директиви ЄС. А це на сьогодні 34 керівних та настановчих документа, розроблених спільно державами-членами ЄС, які втілюватимуться у півтора десятках підзаконних нормативних актів.

Тому прийняття проекту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (№ 3603)" сприятиме збереженню і відтворенню водних ресурсів, впровадженню інтегрованого управління водними ресурсами, адаптації водного законодавства до законодавства ЄС та позитивно впливатиме на реалізації принципу сталого розвитку, а отже розвитку економіки України.

Громадськість та експерти зробили все, аби ці вкрай важливі зміни були запровадженні, тепер – слово за депутатами. Після чергового "відфутболювання" цього тижня документ, нарешті, з’явився на порядку денному Верховної Ради. Чи дійдуть до нього в депутатів руки, та чи набере він достатньої кількості голосів, – невідомо.

Проте саме голосування – це лакмусовий папірець, який визначить, хто із народних обранців вміє дивитись у майбутнє та думає про Україну, а хто – залишок архаїчної системи.



[1] A joint report by the twenty-three UN agencies concerned with fresh water.p. 140 http://unesdoc.unesco.org/images/0012/001297/129726e.pdf

[2] Афанасьєв Сергій Олександрович, ДК 574.5:57.017 (282) Структура біоти річкових систем як показник їх екологічного стану.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...

Комментарии

осталось символов: 1000 Правила комментирования