Коммунист с айпадом доказывал на Шустер-Live, что шоу надо закрыть

Стенограмма предоставлена компанией InfoPoint

Савик ШУСТЕР: Доброго вечора, прямий ефір – це свобода, а мы самая свободная программа в Украине, на Первом национальном и телеканале "Эра". Наши аудитория сегодня – это две группы абсолютно разных людей. У нас вот вы – это продавцы рынков, правильно? Вы работаете на рынках, вот все эти люди, все 25 человек, а это – научные работники, тоже 25 человек. Немножко разные, и поэтому очень интересная аудитория у нас. Пётр Мага следит за тем, что происходит сегодня и вообще происходило в течение недели самого важного в стране и в мире и к нашей первой теме. В вторник в Донецке прошел митинг учеников донецкой украинской школы №136. Это уже второй митинг за последний месяц. У нас в Донецке на площади Ленина Василиса Фролова. Василиса, у вас там настоящий митинг, я вижу?

Василиса ФРОЛОВА: Да, добрый вечер, Савик. Здесь действительно митинг. Нам есть что сказать.

Савик ШУСТЕР: Хорошо. Значит, раз я представил аудиторию, я сейчас вам сразу передам слово, но просто хочу показать нашим зрителям, как отвечала наша аудитория на один очень простой вопрос: "В какую школу вы бы отдали своего ребенка – в украиноязычную или русскоязычную?". Смотрим. Работники рынков, или продавцы рынков. Продавцы рынков – 56% в украиноязычную, 44 – в русскоязычную школу. А научные работники? 84 – в украиноязычную, и 16% – в русскоязычную. Так что мы видим, что две группы – они разные. Василиса Фролова, пожалуйста, представьте людей, которые собрались вокруг вас на площади Ленина.

Василиса ФРОЛОВА: Ой, Савик, не хватит всего эфира, если я буду представлять всех. Здесь около ста человек или даже больше собралось, причем они здесь стоят не первый день. Уже, оказывается, несколько страйков было и вчера был митинг здесь. Здесь и дети, и родители, и представители школ. И депутаты как районного, так и городского совета. Здесь уже различные собрания, которые оставили своих представителей. Все возмущены тем, что закрывают, действительно, школы и удивительно то, что закрывают школы в основном украинские. В общем-то и видят как раз политическую подоплеку. Очень вопиющая, наверное, самая ситуация в Красном Луче. Вот представитель родительского комитета, наверно, быстрее, лучше, чем я, объяснит, в чем дело.

Савик ШУСТЕР: Василиса, вы нам объясните, что такое Красный Луч, нас же смотрят по всей Украине, не только…

Василиса ФРОЛОВА: Красный Луч – это поселок, простите, город в Луганской области, второй по величине после Луганска.

Наталья ОСИПОВА, представитель родительского комитета школы №15 г. Красный Луч: В Красном Луче идет просто рейдерский захват здания школы. Из нашей школы наших детей переводят в аварийную школу, которая находится за пределами города, возле лесополосы путь детей в эту школу. Эта школа находится в аварийном состоянии. Есть угроза обрушения крыши. В настоящий момент срочно делается ремонт. Мы не понимаем, почему из дефицитного местного бюджета уже выделено 260 тысяч на ремонт этой крыши. И еще планируется 300 тысяч. Мы не знаем, почему вокруг нашей школы происходят такие действия. Мы не знаем, почему уже сейчас в помещении школы расположен офис молодежи Партии регионов. Мы не знаем, кому отдается спортплощадка в аренду. Мы требуем ответа! Мы не понимаем, почему несколько лет нас закрывают? Почему, зная наперед, что школа будет закрываться, два года назад сделано автономное газовое отопление, куда вложены государственные деньги из госбюджета? Все это требует тщательной проверки и рассмотрения. Школа действительно украинская. И мы считаем, что закрывать её – это нарушение статьи 10 Конституции. Спасибо.

Василиса ФРОЛОВА: Дальше мы можем рассказать об угрозах учителям, здесь есть дети, которые тоже…

Савик ШУСТЕР: Василиса, вы нам рассказали про Луганск, но находитесь вы в Донецке.

Василиса ФРОЛОВА: Дело в том, что в Донецке закрывают 26 школ, в основном украинских школ, но так как Красный Луч находится совсем недалеко и там ситуация, наверное, самая страшная, потому что там очень много детей, как вы сказали, и переводят их в уже развалившееся помещение…

Наталья ОСИПОВА: Оно не развалилось, его срочно ремонтируют, замазывая глаза всем, общественности.

Василиса ФРОЛОВА: Донецкие школы здесь в основном присутствуют, самые страшные истории в 136-й, 111-й школах.

Представитель 136-й школы: У нас такой вопрос: объясните нам, пожалуйста, на каком основании на администрацию, на учителей от начальницы районного отдела образования происходит бесконечное давление? Учителей запугивают, не дают возможности ни давать интервью, ни давать комментариев учителям, ни давать комментариев родителей, то есть как мы можем выйти из этой ситуации? Благодаря хотя бы телевидению найти какие-то пути решения проблемы.

Савик ШУСТЕР: Хорошо, давайте я тогда представлю наших гостей. Юрий Мирошниченко, представитель Президента в Верховной Раде. Максим Луцкий, народный депутат, Партия регионов, первый заместитель Председателя комитета Верховной рады по вопросам науки и образования. Владимир Семиноженко, Председатель Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информации. Станислав Николаенко, министр образования Украины с 2005 по 2007 год. Вадим Карасев, один из лидеров партии Единый центр. Ксения Ляпина, народный депутат, Наша Украина – Народная самооборона. Мария Олийнык, заместитель председателя Донецкой областной организации "Просвіта". Лилия Гриневич, член совета партии "Фронт змiн". Андрей Шкиль вот-вот подойдет, еще не доехал, Блок Юлии Тимошенко – "Батьківщина". Олег Медведев, советник Юлии Тимошенко. И Михаил Винницкий, директор докторской школы Киевско-Могилянской академии. Кто у нас ответит на вопрос из Донецка? Пожалуйста.

Мария ОЛИЙНЫК: От зараз показали динаміку роста шкіл і назвали, що в Донецьку на сьогоднішній день 34 україноязичні школи. Я вношу корективи. На сьогоднішній день у Донецьку згідно статистики 18 шкіл з українською мовою навчання з першого по 11 клас. 16 шкіл – це ті, які наша влада називає, які мають статус шкіл з українською мовою навчання. Вони насправді є двомовні, там є українські і російські класи. Ще 48 шкіл є такі, які наша влада називає статус шкіл з російською мовою навчання з українськими класами, і 71 школа виключно з російською мовою навчання. Отже, 18 шкіл з українською мовою навчання, 64 двумовні, це згідно закону про загальну освіту, і 71 школа з російською мовою навчання. А ціх дітей, які навчаються українською мовою, на сьогоднішній день, правильно указано, 25,4%. Хочу тільки уточнити, що згідно тієї програми, яка була розроблена на виконання закону про мови в Українській РСР, за 10 років у Донецьку мали навчатися стільки дітей, який процент був українців в Донецьку, на той час це приблизно 50 на 50. Отже, 10-річна програма була повністю провалена, і якщо ви говорите, що сьогодні 25% – то багато, то це навіть не дотягує до того рівня, який мав бути у 2000 році.

Савик ШУСТЕР: Хорошо. Значит, Василиса, пожалуйста, уточните, какого рода давление, за что давление, почему. Тогда легче будет отвечать на этот вопрос.

Василиса ФРОЛОВА: Конечно, вот здесь левая сторона от меня говорит, что никакого давления нет. Уже тут вот по обе стороны очевиден конфликт. Конечно, я должна сейчас дать второй стороне слово, чтобы они тоже со своей стороны сказали, высказали свои претензии.

Директор гимназии №18: Добрий день, я директор донецької гімназії №18. Вона знаходиться в центрі міста Донецька, в Ворошиловському районі. Я хочу сказати, що жодного утиску, жодних якихось там обмежень начальний заклад ніколи протягом 13 років, що я очолюю цей навчальний заклад, з боку влади чи з інших яких інстанцій, ніколи цього не було. Тим більше я вважаю, що незважаючи на мову навчання, кожний навчальний заклад повинен бути конкурентоспроможний. Якщо донецька гімназія № 18 знана і в місті, і в області і переможцями різного рівня олімпіад, і конкурсами, лауреатами учителів і "Учитель року", і "Кращий працівник року", і "Кращий керівник року", то попит на наш навчальний заклад дуже великий. Гімназія в нас заповнена на 130%, і середня наповнюваність класів, дітей в класах – 32 чоловіка. Завчасно, заздалегідь, за рік, за два записуються до нашого навчального закладу. А ми знаходимося в центрі міста Донецька.

Савик ШУСТЕР: Так, хорошо, значит. Я тогда к Максиму Луцкому обращусь. Скажите, пожалуйста, вот эти меры по сокращению количества школ, потому что они не заполнены, – эта мера, как бы сказать, рационально-экономическая?

Максим ЛУЦКИЙ: Ну, прежде всего, тут надо заметить, что люди, которые пришли, они хотят услышать конкретные ответы на вопросы, которые они ставят. И когда мы слышим ситуацию ту, которая сложилась в Красном Луче, то мы четко слышим, что речь идет о рейдерском захвате помещения. То есть это не идет речь о закрытии школы, поэтому это вопрос правоохранительных органов. И мы, как народные депутаты, с Юрием Мирошниченко, готовы завтра же заняться этим вопросом. Юра, как представитель Президента в парламенте, я как первый заместитель Председателя комитета по образованию и науке, мы готовы в эту ситуацию серьезно включиться. Что касается то, что мы слышали, что 26 школ находятся в состоянии закрытия или сокращения, то мне кажется, тут по каждому конкретному случаю нужно подходить индивидуально. Потому что общий подход здесь не работает. Поэтому отвечаю на вопрос оптимизации – да, если в каком-то населенном пункте количество учеников в школе чрезвычайно маленькое, а сокращение учебных заведений – это исключительная компетенция территориальных громад – тогда она принимает решение и происходит сокращение. Но тут же идет обеспечение с помощью министерства образования и науки в области руководства сразу же подключается программа "Школьный автобус". И хочу сказать, что только за прошлый год 170 школьных автобусов приступили к выполнению своих обязательств. Спасибо.

Савик ШУСТЕР: Пожалуйста.

Мария ОЛИЙНЫК: Якраз прозвучало тут, що в Донецьку закривається 26 шкіл. Ця інформація від Юрія Івановича Соловйова, начальника обласного управління освіти. І в тій же інформації було сказано, що закриваються ті школи, що наповнені менше ніж 30%. 136 школа наповнена 95%. Тобто і вся проблема на Донеччині, я хочу, щоб в першу чергу сьогодні почули нас депутати і представники Партії регіонів, бо це владна партія, і я вас прошу включитись на захист цих шкіл. Вся проблема в тому, що таємно від громадськості, від засобів масової інформації прийнято на Донеччині 15 жовтня – я вам зачитаю, як називається цей документ – "Регіональна дорожня карта (напевно, Регіональна, тому що Партія регіонів її розробила на Донеччині) щодо оптимізації мережі бюджетних установ та видатків місцевих бюджетів на їх утримання". На виконання цього документу пішло вниз, по місту, по районах, і так далі. І цей документ скривається абсолютно від усіх. Я зробила запити всюди, мені відмовили – ось у мене відмова, мені відмовили видати цю дорожню карту у Донецькій раді. Я можу зачитати, але вони відмовили мені, і на сьогоднішній день цього документу не має ніхто. Але на виконання цього документу прийнято уже, райони здали, школи, які закриваються, причому школи не ті, які погані, як ви кажете, і які мають мале наповнювання, а якраз найкращі, в яких були зроблені ремонти за 2-3 роки до цього. І вже виданий наказ від 27 січня №65 міською радою "Про планові показники наповнюваності класів та набору до перших-десятих класів". 27-го виданий наказ, Будьонівський районний відділ освіти, а 29-го 52 дошкільнят, п’ятирічок, закрили школу і не пустили в клас. Без жодних документів. І саме тому це визвало мітинги, протести, страйки і саме тому сьогодні на площі стоять сотні людей.

Савик ШУСТЕР: Мария Олийнык, скажите, а вот цель этой, вот куда ведет эта дорожная карта?

Мария ОЛИЙНЫК: Ми її не бачили, але по наслідках я бачу там декілька проблем. У кожному конкретному випадку і дальше ідуть просто чутки. Одні кажуть, що там хочуть знести цю школу і фірма, приближена до Партії регіонів, буде будувати хмарочос. Це стосується і розважальних центрів. 111-та, Петрівський район, кажуть, буде розважальний центр там, на місті цієї школи. Яка просто навпіл, ліквідується. Частина переводиться дітей українській школи 111, яку відкривала вся Україна. Чернівці, вся Україна звозила книжки. Ви знаєте, що таке російську школу відновити, відродити, перевести її на українську? Це і методики, це і книжки, це й світлиці, це і вчителів перевчити. І зараз ця школа просто – частина в російську школу №100, частину в двомовну №101. Вчителі – на вулицю, діти – куди завгодно. Так не поступають. Навіть, коли фашистська Германія зайняла Донеччину, школи при фашистській Германії існували. А сьогодні, на превеликий жаль… Навіть коли пік кризи був, ніхто не посмів закрити школи. А сьогодні по наших висновках, буде закрито біля 50-ти шкіл в Донецькій області, не 26-ть. Бо я бачу, що в кожному районі – 9-ти в Донецьку – закривається по 1-2 школи. Це вже 10. І якщо не вистачає грошей, то чому не почали з ліквідації тих структур – а я маю на увазі районні відділи освіти, адже дітей зменшилось з 90-го року в два рази, а чиновників районних відділів освіти збільшилось у три рази, і я задаю це питання Донецьким властям – чому ті люди, які обласне управління освіти, міське управління освіти, вони просто повинні би, як наш президент каже, "ті, що повторюють одне і теж саме" – їх же треба ліквідувати? І приміщення, 9 приміщень, і по 15 чоловік районних відділів освіти – можна скільки зекономити грошей. Но справа не в грошах.

Савик ШУСТЕР: Юрий Мирошниченко.

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: По-перше, я хочу і Вам, Савіку, подякувати, і всім людям, які вийшли сьогодні на майдан в Донецьку. Звичайно, не поділяючи ваш скептицизм щодо Партії регіонів, я хочу абсолютно принципово і на всю країну заперечити те припущення, що Партія регіонів закриває українські школи. Ви неодноразово чули, що Президент заявляв про необхідність розвитку як української мови, так і всіх мов тих громад, які мешкають в Україні. Зараз ми почули дві оцінки ситуації в Донецьку. Один директор школи каже, що у них ніколи не було проблем. І ця школа одна з найкращих. І їх вчителі є кращими серед всіх вчителів області. Інші школи, які мають проблеми, вони звісно нам про це повідомляють. Якщо йдеться про рейдерські захоплення, то звісно, тут вже Максим сказав, це буде предметом нашого розслідування. Ваши пропозиції щодо скорочення відділів освіти, вони абсолютно корелюються з тією адміністративною реформою, яка вже розпочата, в межах якої Президент чітко визначив необхідність скорочення тих кадрів, які не займаються безпосередньо управлінською діяльністю, а лише споживають український бюджет. Що стосується в цілому проблеми, Савіку, це реальна проблема. Сьогодні ми говоримо про закриття шкіл в Донецькій області, але вони закриваються і в Львівській області, і в Волинській, і в моїй рідній Чернигівській, і в багатьох інших областях. І почали вони закриватися не в цьому році, а ми знаємо, що вони і раніше, навіть в парламенті мі розглядали цю проблему, оскільки дітей стає менше, а, на жаль, коштів на утримання у держави не вистачає. Що стосується політики Партії регіонів. Вона полягає, в головному: необхідність інвестувати в першу чергу в освіту. Президент на громадській гуманітарній раді дав чітке завдання – негайно – і міністерству профільному, і нам, як депутатам, пропозицію – розробити комплексну систему, європейську реформу освіти. І в цьому контексті, звичайно, підтримка школи. Особливо коли йдеться про школи на рівні сел, селищ, міст, є пріоритетом. Дякую ще раз, Савіку, що ви поставили цю проблему. Це буде, я думаю, предметом розгляду профільного комітету в Верховній Раді. Я особисто, як представник Президента, особливу увагу будемо приділяти, щоб ніяких порушень, пов’язаних з дискримінацією за мовною ознакою, за якимось соціальним становищем, під час будь-яких реформувань не було. Тому я думаю, що ми з вами не опоненти, а ми з вами колеги і мені дуже приємно, що ви послалися на Президента, який принципово як раз проводить цю лінію.

Петр МАГА: Прямий факт для пана Юрія з Донецької області.

Савик ШУСТЕР: Люди на холоде стоят.

Петр МАГА: Я розумію. "В городе Горняк тоже закрывают украиноговорящую школу №19. Детей переводят в другую холодную, очень далекую школу. Вначале аргументировали, что нечем платить за отопление. Нашли родители спонсора. Все равно закрывают. Сейчас закрыли на выдуманный карантин, чтобы сбить напряжение, а после карантина скажут, что наши дети учиться будут в другой школе. Чудят!" От така пані Марія надіслала, місто Горняк.

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: Пане Петре, я дякую, що ви повідомляєте. Вся ця інформація буде предметом кожного нашого і депутатського звернення. Ми не допустимо, щоби була дискримінація будь-яких учнів, які навчаються чи то в Донецькій, чи то будь в якій області.

Савик ШУСТЕР: Василиса.

Василиса ФРОЛОВА: Да, Савик. Я думаю, что понятнее всего скажут родители тех детей, которые хотят учиться, и сами дети. Вот здесь Диана, ей 7 лет, она во втором классе. Я думаю, она лучше всех объяснит, что произошло. Дианочка, расскажешь, что ты мне говорила?

Диана, ученица 2-го класса: Я очень хочу учиться в нашей школе, потому что я люблю своих учителей, которые меня учат очень хорошо. Я знаю русский, английский, украинский, украинский – лучше всего. Я люблю свою школу. Очень сильно. Я прошу всех не закрывать её!

Василиса ФРОЛОВА: Диане семь лет, слёзы на глазах. Здесь много детей, просто очень много взрослых людей, которые тоже не дают им прохода. Родительский комитет школы 136, нашумевшая история.

Представитель родительского комитета школы №136. Здравствуйте, Савик, здравствуйте, студия. Я приехала высказать мнение школы 136. У нас проблема одна – школа украиномовна, она поэтому имеет наполняемость 95%. Но нам предлагают переходить – вокруг нас только русские школы – переходить только в русскую школу. Во-вторых. За эти два года был проведет капитальный ремонт. То есть сделана крыша полностью, евро-отливы, пластиковые окна, то есть усилили фундамент, мы своими силами – родители – сделали ремонты своих классов, минимум 15 тысяч каждый класс. Но при этом мы им ремонт, а они нас отправляют на улицу, причем наших учителей уже запугали. Я мама бывшего первоклассника, и мой ребенок остался практически без учителя. Мы не знаем, к кому нам идти. Поэтому нам нужна помощь. Это крик души уже! Мы пришли к вам в студию, потому что учителя, которые нас набирали, это авторитетные люди, они на данный момент отказываются нас брать. Они боятся работать в этой школе.

Савик ШУСТЕР: Станислав Николаенко. Сейчас, Василиса, мы вернем вам…несколько мнений из студии.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Ви знаєте, мені дуже прикро взагалі говорити на цю тему, тому що в своїй практиці довелося дуже багато будувати шкіл, відкривати. І взагалі, як закривається школа з будь-якою мовою навчання, це прикро. Це означає, що ми втрачаємо свій народ. Означає, що ні про які інновації, ні про який науковий розвиток країни, економіку знань ми говорити не можемо. В Україні сьогодні 20 000 шкіл. Ще недавно було 22 000 шкіл, триста. За останні три роки закрилося більше 900 шкіл. Найбільше в 2008-му році – майже 400 шкіл, 380. Питання таке – з одного боку, вимірає наш народ і наша нація. З іншого боку – немає коштів. Якщо говорити сьогодні про 136 школу у Донецьку, я уважно дивився, "Урядовий кур’єр" сьогодні дав всю викладку, так. Я вважаю, що немає ніяких підстав закрити цю школу і приємно, що представник Президента розказав, що буде адекватна реакція. Але і "Голос України" написав сьогодні за Червоний Луч, за Красний Луч те ж саме. Що потрібно робити? Перше. Стаття 11 Закону "Про середню школу" каже, що якщо закривається в сільській місцевості – тільки за згодою батьків. Чому тоді дак писали? Бо в 97 році міські школи не закривалися. Надо поширити за згодою батьків, громади і на міськи школи зміни внести в закон. Друге. В нас тільки половина шкіл і профтехучилищ, навіть університетів, училищ, не мають, половина тільки мають державні акти на землю. Негайно, протягом півроку, видати державні акти на землю, інакше із-за землі і далі будуть закриватися всі типи навчальних закладів. Доступне. Мораторій на приватизацію землі, відчуження землі, приміщень і таке інше. До речі, постанова Верховної Ради України діє на цю тему.

Савик ШУСТЕР: Смотрите, сто процентов и научных сотрудников, и продавцов рынков с Вами согласны.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Я не дивлюсь туди, я на Вас дивлюсь.

Савик ШУСТЕР: А я дивлюсь туди.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Я до чого це все веду. Наступне, що потрібно сьогодні зробити. У нас при Радянській владі 30-40% платили підприємства навчальним закладам. Немає сьогодні державних підприємств. Що надо зробити? Змінити комплексно закони, я колись пропонував, це вони єсть, і ось інші колеги… Щоб бізнес був зацікавлений вкладати в університет, школу, дитячий садок – як? Включати в себе вартість все, щоб і на наукові дослідження були, і на школу, і на таке інше. Наступне. Скажімо, в межах 5% фонду зарплати мають право спрямовувати на школу, на профтехучилища, на технікум і таке інше. Нам потрібно сьогодні іще одне – в Президента правильно написано в передвиборчій програмі – 2000 шкіл через демографічні заходи. Що потрібно робити? Зменшувати наповнюваність класів. Виступила із школи 18-й, знаю, гарний директор, з гімназії, сказала, що в неї там 32 учня. Правильно, учнів повинно бути не більше 30. Мінімум 5. Надо зменшити наповнюваність на цей кризовий період хоть до трьох на два-три роки. В нас до 2015 року почне зростати населення, і тоді це вирівняється. Школи закриємо, куди вчителів дінемо? Одного вчителя готувати 10-15 років. 5 в університеті. Тому я вважаю, що предметом особливої уваги повинно бути це школа, і добре, що ми на цю тему говоримо. Дякую.

Савик Шустер: Андрей Шкиль.

Андрей ШКИЛЬ: Дякую. Ну, ви розумієте, тут дискусія має вестись не на тему, яким чином покращити середню освіту чи рівень підготовки наших дітей в школах. Тут же мова ведеться зовсім про інше. І скільки б шкіл не закривалось, до того, чи після того, мова зараз ведеться про закриття шкіл з мовною ознакою. Це найголовніше. В Красному Лучі єдина українська школа закривається. Немає значення, які там причини: рейдерське захоплення чи ні. І скільки б разів представник президента б тут не дякував Вам, пане Савік, за те, що ви його проінформували, я думаю, що він би сам міг би цікавитися і дізнаватися, бо влада має знати більше за опозицію, що саме навіть і за журналістів, що відбувається з самою владою, розумієте? Це ж не те, що відбувається на кухні в когось, хтось комусь сказав. Це явний і відкритий факт. Треба було подякувати тоді, що не одним журналістам, так іншим, "Голосу України" подякувати. Перед тим треба було прочитати, панове депутати, спочатку навіть хоча б ту газету, яку спонсорує Верховна Рада, чи утримує. Тому тут мова ведеться про те, чому не вартує дивуватися. Це політика Партії регіонів: руйнування української культури, руйнування української духовності, руйнування української середньої школи, руйнування вищої освіти. А звичайно ж так не можна підійти до цього і сказати, що ми руйнуємо, бо не любимо. Ми руйнуємо, бо нам треба реформувати. А що нам треба реформувати? Саме українську школу. Кого закрити? Українську школу в Красному Лучі. Яку школу закрити в Донецьку? Яка найбільш в центрі перебуває? – Українська школа. І ми зараз немає не факт співставлення, які школи закриваються ще, бо інші школи, або мовчать, або вони не закриваються. І тут проста дуже причина, проста дуже арифметика. Постійний іде тиск з боку суспільства на владу про те, що не руйнуйте нашу духовність, руйнація іде. Не закривайте університети, університети закриваються. Не рухайте Могилянську Академію. Звертаються всі, я звертаюсь до вас, хоч я не маю стосунку до Києво-Могилянської Академії, бо я там і не вчився, я не викладав. Але я вас закликаю, не підтасовуйте факти, не робіть вигляд, що ви хочете через реформу щось покращити. Не треба покращувати, ви дайте працювати тому, що працює. І люди вам тоді подякують, бо коли ви знищити, нікому вже реально відновлювати. Бо відновлювати можливо буде тільки тоді, коли ця влада піде, або її підуть. Бо ви хочете зробити дує просту річ, ви хочете побудувати монопартійну систему в країні. От Президент Янукович сьогодні заявив про те, що буде підбір кадрів за партійною ознакою. Ви і вчителів за партійною ознакою будете підбирати?. Тобто тільки вчителі будуть від Партії регіонів в наших українських і не українських школах.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. Владимир Семиноженко.

Андрей ШКИЛЬ: Скажіть про це будь ласка.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Колеги, крім деяких таких шляхів нашої дискусії, у нас абсолютно спільність позицій. Ви вжили слово зараз, точніше 2 слова, "дорожня карта". Дорожня карта в Україні є єдина, якісна освіта. І дивіться. Україномовна школа в центрі Донецьку має ажіотаж щодо наповненості класів. Ми бачимо представника, який каже у нас взагалі все переповнено і у нас все нормально. ЧП в Красном Луче. Я скажу честно, я этого тоже случаи, он сейчас становится вообще говоря критерием действием всех. Я думаю, что і ВР, і тут колеги вже об’явили, це буде їх справа, справа губернатора…. , справа влади в тому, щоб поставити все на свої місця. Але зачиняти треба школи тільки за одною ознакою – це школа якісної освіти чи школа, яка не дає якісних знань. Тому випускники, які далі йдуть по складному шляху, отримаючі вищу освіту, вони не можуть проявити себе, вони не можуть бути учасниками нової економіки, не можуть бути учасниками загального процесу, щоб Україна була конкурентною країною. Це єдиний критерій, і це головне, що як ідея закладається в програму реформ. Ми чекаємо зараз національний план дій, щодо реформ на 11-й рік. Я вважаю, що подібні речі це основа і перші позиції, з яких треба виходити. Тому в будь-якій проблемі звичайно є такі кричущі факти, а є головне – ми хочемо отримати сучасну державу. Сучасну державу побудують тільки сучасні люди. Для того, щоб вони мали певний рівень, потрібна, щоб була якісна освіта. І це найперше завдання, яке треба вирішувати.

Савик ШУСТЕР: Василиса. Я вижу там очень холодно у вас. Вот пусть люди выскажутся и лучше идут домой, потому что не дай Бог заболеют.

Василиса ФРОЛОВА: Да, здесь сегодня действительно намного холодней, чем в Киеве. Есть представитель 111-й школы и юрист 77-й школы, который там учился и расследовал это дело три недели.

Юрист 77-й школы г. Донецка: Да. Смотрите, мы обращались к представителям Кировского исполкома города Донецка с просьбой дать объяснения, на каком основании будет закрываться наша школа. Объяснений никаких нам не последовало. Выезжала комиссия, комиссия выезжала без представителей родительского комитета, без представителей профсоюза, мы не являемся украинской школой, мы русскоязычная школа. Находимся: поселок Обокумово, Кировского района. Так же, когда хотят объединить две школы, одну школу хотят законсервировать, такая участь уже постигла около садиков на данном поселке. Эти садики были законсервированы. И до сих пор разконсервация не произошла. Существует один детский сад, в котором сейчас группы переполнены. И где-то на 200-300 человек больше…

Василиса ФРОЛОВА: Как вам причину объясняют, оптимизация или ЕВРО?

Юрист 77-й школы г. Донецка: Оптимизация школ, потому что нет как бы денег. Но смотрите, даже если закрывать школы, консервировать. После разконсервации это еще понадобится намного больше денег, для разконсервации этой школы.

Василиса ФРОЛОВА: Родительский комитет.

Родительский комитет: Вот наших детей отрывают с украинской школы и переводят в русскую. Дети ходили и в садик украинский, а теперь вот так вот говорят. Ни учебников, ни чего нету. Как им учиться? Просто. Вот в нашей школе закончил Чертков Юрий Дмитриевич. Вот мы просим, возможно хотя бы он обратит на нас внимание. Хотя бы поможет сохранить нашу школу. Да, она очень старенькая, но мы пытаемся ее держать в порядке, возрождать.

Василиса ФРОЛОВА: Есть совершенно другое мнение от украиномовного директора школы 111-й.

Директор 111-й школы г. Донецка: Нам пропонують перейти всій школою в поруч розташовану україномовну 101 школу, класами перейти. В нашому районі знаходиться 15 шкіл, з них 6 – україномовні. 15 садків, з них 8 – україномовні. Тобто проблема не у мові навчання. І поруч із нами знаходиться україномовна 101 школа.

Василиса ФРОЛОВА: Так в чем проблема тогда?

Директор 111-й школы г. Донецка: Проблема в тому, що школа не заповнена, економія бюджетних коштів.

Митингующий: Экономят на детях. Нельзя экономить на детях.

Митингующий: Школы закрывать нельзя.

Василиса ФРОЛОВА: Здесь депутат районного совета тоже.

Дмитрий ВЕРЗИЛОВ: Здравствуйте, меня зовут Дмитрий Верзилов, я депутат Ленинского районного совета. И я хочу задать один вопрос. Жители Ленинского района и города Донецка обеспокоены той ситуацией, которая происходит, связанная с оптимизацией, закрытием школ и сокращением финансирования для учителей. Я хочу задать вопрос. Неужели нет других статей наполнения бюджета. Мы все видим, что людям не за что жить, что фактически на практике дворцы и Мерседесы, на сегодняшний день пользуются депутаты в ВР, не сокращают депутатам заработной платы. Неужели нельзя сократить зарплаты и льготы депутатам и оставить людям школы? Верните людям школы, сила общества в воспитании и образовании народных масс. Люди не поддержат такой политики.

Василиса ФРОЛОВА: Мы под памятником Ленина, напомню.

Савик ШУСТЕР: Юрий Мирошниченко.

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: Як ми бачимо, дійсно проблема не лише в україномовних школах. Закриваються школи, і от нам пан Ніколаєнко навів статистику, сумну статистику. Але я хотів би лише повідомити тим, хто нас дивиться, адже школи закриває не ВР. Це рішення як раз місцевих органів самоврядування. І мені дивно, якщо депутат району, який брав участь в закритті шкіл тепер ставить нам це запитання. І мені прикро, що як раз ті люди, які в цій територіальній громаді, самі ухвалюючи рішення про закриття шкіл перекладають відповідальність на центральну владу. Я ще раз хочу наголосити, шановні колеги. Ми обов’язково будемо стежити, пильно стежити за тим, щоб жодна школа, яка має наповнюваність незалежно від того якою мовою викладають, була захищена, мало того, якість освіти – це є основний і єдиний критерій, за яким має бути реформування школи, як початкової, середньої вищої школи. От зараз ми є два, автори двох законопроектів. До речі ставив мені Андрій Шкіль запитання, як ми дбаємо про школу, вищу школу, згадував Києво-Могилянську Академію. Я вам повідомляю, що я є автором законопроекту, який підтримує Києво-Могилянська академія. Щоб ви розуміли, що ми не повинні вішати один на одного ярлики, оскільки взаємні звинувачення. Вони не додадуть в розв’язанні проблеми, яка існувала і за часів вашого уряду і за часів нашого уряду, і мабуть буде існувати в майбутньому, якщо ми разом, залучаючи освітян, розібравшись в кожному випадку е знайдемо таку методу, яка дозволить кожній дитині в нашій країні отримати якісну освіту, вступити до вищого навчального закладу, піти в економіку і бути конкурентоспроможним на ринку праці. Ось яке завдання ставить і Президент, і вся наша команда.

Савик ШУСТЕР: Один момент, одна коррекция. Дмитрий Верзилов, который депутат Ленинского районного совета в Донецке, он понимает, что местные органы самоуправления закрывают школы, но не по этому вопросу он к вам обращался, он сказал "найдите средства в бюджете". На который вы отвечаете.

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: Не знаю, але звучало це так, начебто депутати ВР не закривають школи в кожному конкретному селі. Це не так. І тому власне я хотів би запросити всіх наших громадян, коли йдеться про проблеми школи, знайте, що це проблема, яку вирішує уповноважена вирішувати ваша місцева рада. А ще хочу повідомити, що підписаний Президентом закон..

Савик ШУСТЕР: Ну вот Станислав Николаенко предложил вообще, чтоб родители решали о закрытии школы, правильно?

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: Це хороша ідея, але це ми маємо внести в закон.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Справа в тому, що передбачено в російських школах, потрібно поширити на міські. Але тут питання фінансування. Дозвольте мені одну фразу. Перш за все нам не потрібно хвалитися, що ми через бюджет перерозподіляємо лише 27-28% ВВП. Франція перерозподіляє 45%. Нам потрібно підтягнути хоча б до 50%, тоді було б більше коштів на освіту, науку, культуру, медицину. І друге, нам потрібно сьогодні серйозно подумати, як зацікавити бізнес фінансування освіти в структурі університетській 0,8%. Це тільки затрати бізнесу, а потрібно хоч відсотків 25 мати.

Савик ШУСТЕР: Михайло Винницький.

Михаил ВИННИЦКИЙ: Шановні колеги, давайте подивимось, що ми тільки що почули від представників Партії регіонів. Я вдячний, пане Юрію, за вашу підтримку, за ваш законопроект за вищу освіту. Але не про те іде мова. Ми говоримо про те, що нібито винні місцеві ради. Ми говоримо про те, що ми будемо пильно стежити, влада буде пильно стежити. Ми говоримо про те, що Президент підтримує освіту, що ми всі за якісну освіту. Це все правильно, абсолютно, правильні слова. Але факт – в Україні найнижчий процент від ВВП зі всіх країн Європи приділяється на освіту. Найнижче фінансування освіти є зі всіх країн Європи – в Україні. Запитання. Ми говоримо про те, що йде скорочення у зв’язку з тим, що економічні проблеми, демографічні проблеми, так дальші? Пан Луцький, скажіть будь ласка, минулого року скоротилися державне замовлення в університети на певний відсоток. Цього року воно має скорочуватись ще більше, на 42%, було оголошено. Всім рівномірно? Тому що в Могилянці ми зробили маленьке дослідження. Виявляється, що університетам, які знаходяться на сході і на півдні, менше скорочують державне замовлення, ніж тим, які знаходяться в центрі і на заході відповідно до електорату. Запитання. Чи подібна можливо така політика під приводом економічних питань не відбувається саме з україномовними школами в місті Донецьк.

Максим ЛУЦКИЙ: Я хотів би якщо можна повернутись ще до одного і попросити пана Андрія Шкіля не залякувати постійно суспільство. Коли починалась програма, що все закривається: школи, університети і так далі. Дуже правильно сказав Станіслав Ніколаєнко, що вибори закінчились, а риторика виборча не закінчилась. І щоб ми гарно не робили, все одно вам буде погано. І говорячи вже по майдан в Донецьку. Хочу сказати, що вже в найближчий комітет ВР з питань освіти і науки в цю середу ми з Юрієм Мірошниченко запросимо представників силових структур і розглянемо всі ці питання, і будемо пильно слідкувати. Будемо доводити їх, не тільки пильнувати, а й контролювати їх виконання. Що стосується державного замовлення і скорочення. Це абсолютно є неправда. І той галас, який розвели навколо інформативного листа Міністерства освіти і науки, що мав під собою лише інформування керівників вищих навчальних закладів, в особливості, які треба враховувати при формуванні заявки на надання державного замовлення, що на 42% буде менше випускників загальноосвітньої середньої школи, тобто на 142 тис. дітей буде менше. І треба враховувати при формуванні подачі заявки на державне замовлення. Так я вам хочу сказати. Що ректори навіть не хочуть, тому що вони не зможуть виконати це державне замовлення тому, що дітей нема. А як воно буде розподілятись, треба дивитись особливості регіону, де більше дітей скоротилось, де менше. І виключно ці показники мають враховуватись. Нема жодного документу, який би підтверджував, що Міністерство освіти і науки в цьому році буде скорочувати на 42% державне замовлення.

Савик ШУСТЕР: Василиса. Донецк.

Василиса ФРОЛОВА: Да. Здесь представители родительского комитета 77-й школы.

Представитель родительского комитета школы №77 г. Донецка: Здравствуйте. У нас такая проблема, у нас поселок находится на окраине Донецка. Как говорил Президент: "У нас нет окраин, у нас все центр". У нас на поселке находится 2 школы – 85-я и 77-я. Понимаете, закрывают именно нашу школу, которая находится в центре поселка, к которой очень просто пройти. Она более высокая, новая и современная, скажем так по нормативным ценам. Дело в том, что как раньше говорили, должно быть 800 учеников в классе, учеников в школе. Сейчас по новым санитарным нормам положено 2 квадрата на человека, тобишь на ребенка. У нас полностью получается в классе 50 квадратов, значит положено быть 25 учеников, у нас 30-35. Если даже соединиьт наши 2 школы, то получится уже не 500 в школе, а 600 и 700. Это как получается. Значит, мы будем детей наталкивать в две смены и в остальное. У нас дети многие занимаются в музыкальных школах, в танцевальных. Значит, что теперь? Ребенок не должен не учиться, не заниматься ни какими кружками. А следить только за тем, как он пойдет в школу, в какое время.

Василиса ФРОЛОВА: Есть представитель самой центральной и самой старой школы Донецка. Вот он находится здесь рядом, школы №2.

Юрий УСАРИЧ: Добрый день, студия, добрый день, Савик, Шустер. Я председатель родительского комитета Усарич Юрий Евгеньевич. Наша проблема заключается в следующем. Буквально 100 метров от сюда находится школа №2 им. Героя Советского Союза Двужильного. И представьте себе, эта школа, которая пережила вторую мировую войну, бомбежки, фашистскую оккупацию, сейчас является под прямой угрозой непосредственно ее закрытия. Эта школа в принципе не украинская, она русская, но она с углубленным изучением английского языка. И у меня в принципе вопрос, по большому счету, наверно, к Партии регионов. Уважаемый бомонд Партии регионов, послушайте, если ваша политика, программа направлена действительно на улучшение светлого будущего, будущего нашего государства, то неужели нет этого плана, что у нас действительно будет рождаемость увеличиваться, будет много детей, и мы должны сейчас закрывать школы? Чтобы потом столкнуться с проблемами, как с детскими садиками. Неужели вы к этому идете? Неужели это ваш план? Задумайтесь над этим.

Петр МАГА: Савік, Савік, вибачте. Справедливості заради..

Савик ШУСТЕР: Подожди, ты бомонд Партии регионов?

Петр МАГА: Я не бомонд Партії регіонів. Але до бомонда є ще звернення, Савік. По-перше, справедливості заради треба, що є зауваження і зі Львова, і з Тернополя. З приводу того, що є такі проблеми із закриттям російськомовних шкіл. Скажімо, що хочуть українізувати єдину Тернопільську школу. Я сказав про це, ми нікого не боїмося. Ми не бандерівці і досить нам писати дурницю, – це я звертаюся до телеглядача. І друге. От проблема вчителів, знову таки, бомонд Партії регіонів. Оце від усіх шкіл, повідомлень 20 таких прийшло. "Зараз у школах Донецька карантин", – пише Стягунова Ольга і Донецька, – "під час якого кожного вчителя примушують написати заяву пор безоплатну відпустку. Це можна перевірити через бухгалтерські документи. Таким чином донецька влада економить навіть на мізерних зарплатах вчителів, а ви говорите про закриття шкіл". Таких листі море, я можу показати, друзі.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Вы знаете, я сейчас вспомнил такую крылатую фразу. По-разному говорят. Власть слишком ответственное дело, чтобы доверять политикам, или политика слишком серьезно дело, чтобы доверять политику политикам. Ровно как и образование. Это такая сфера, которую нельзя делить между желаниями родителей и желанием учеников, и желанием политиков. Это действительно общенациональная проблема. Поэтому вот эти отголоски, которые идут сейчас со всей страны, говорит о том, что нет системности в решении. Начался год, начались какие-то стохастические движения. Мы видим во всем их. Смотрите. Вот вы говорите, позиция Партии регионов, это думаю представители фракции лучше скажут. Но я обратил внимание, что в одной фракции Партии регионов родилось два конкурирующих и противоречащих друг другу о проекта Закона "О высшем образовании". Каждый из них, він не досконалий. Я додав свою критику. Треба зараз робити нульовий варіант, починаючи з нового закону, не тільки проекту, який іде з боку там чи фракції, чи парламентарів, чи Міносвіти. А з боку людей, яких можна вважати найбільш фаховими експертами в Україні в суспільстві, щоб розуміли на якому рівні треба готувати ці закони. Думаю, що і загальний проект "Освіта України" повинен зараз розпочинатися з кінцевої мети. Як ми будемо будувати взагалі наш дім, який називається освічена сучасна Україна. І тоді цих деталей, цих викривлень більше не будемо ми бачити. І ці речі треба розпочинати з того, щоб будь-яка причина, хто відповідає за те, що люди там стали, відповідав за свої дії. Якщо це районна рада, яка не може зробити бюджет району. Якщо це обласна рада. Якщо це губернатор, який не дбає пор свої школи. Всі повинні відповідати. Тому що я думаю, що ні жодна людина не скаже, що він проти вищого рівня нашої української освіти.

Савик ШУСТЕР: Вадим Карасев.

Вадим КАРАСЕВ: Дякую. Тут сьогодні поважна аудиторія. Тому я хотів би трохи вийти з політичної риторики і сказати дещо про узагальнюючі речі. Тому що ось на цьому прикладі сконцентровані всі протиріччя нашого часу навколо школи. Тому що тут протиріччя які є? ідеологічні, управлінські, тому це проблема центр-регіони, місцевий бюджет, місцева влада, місцеве самоврядування і центральна влада. Це проблеми комунікації влади і суспільства в умовах реформ, тому що ніхто не пояснює, що це за реформи йде в освітній сфері. І взагалі тут проблема бачення що таке школа, якою має бути школа в Україні. Так ось, ну по-перше. Перша теза. З одного боку так, метою освіти, освітянської системи є якість освіти, але не тільки. Школа – це інститут соціалізації. Школа готує громадянина України. Перше, і вона має готувати громадянина України. По-друге, дійсно є питання з якістю освіти в певних школах. Наприклад в українських. І використовуючи критерій якості можна закрити українську школу. Але це не правильний підхід. Це не правильний підхід. Тому що, якщо є така проблема, потрібно допомогти українській школі. Якщо є так проблема, потрібно допомогти українській школі, щоб вона давала якісну освіту. Це два, третє. Тут люди говорили, і депутат місцевої ради говорив про те, що немає грошей, що має сподівання на центральну владу. Для чого тоді місцеве самоврядування. Люди голосували за місцеве самоврядування, якщо нема грошей, давайте їм бюджети, давайте їм свободу, давайте людям свободу, щоб вони фінансували місцеві бюджети, і контролювали куди йдуть гроші, на школи, або на якісь інші моменти. Це проблема низової місцевої демократії. Люди, беріть владу в свої руки, беріть владу. Регулюйте куди ідуть кошти, до школи чи на щось інше. І останнє, що стосується школи. Я думаю потрібно всім зрозуміти, соціалізм закінчується, закінчується бюджетний соціалізм. Потрібно дійсно формувати шкільну основу за умов ринку. Але для цього потрібно, щоб влада розказала, які мають бути реформи в освіті. Потрібно далі розказати, як будуть фінансуватися ці школи, а які школи не будуть фінансувались. А як це зробити? Не потрібно писати закони, точніше потрібно писати закони, але якщо не буде парламенту, якщо виборці не будуть контролювати парламент, і не будуть контролювати видатки на школи, або на лікарні, або на інші місцеві, то ніяких успішних реформ в цій країні не буде. Будуть бунти, будуть майдани ось такі локальні, а потім стануть великі майдани.

Василиса ФРОЛОВА: Хотя бы еще нескольким людям, хотелось бы дать слово. Во-первых, здесь есть ультиматумы, и есть конкретные обращения к власти, вот например, от представителя молодежной общественной организации.

СИНХРОН: Александр БЕЗНИАС: "Алло, Александр Безниас, блок молодежи. У меня конкретный вопрос, когда начальник городского управления, по образованию подаст в отставку, потому, что то что мы видим сегодня хотя бы одной возможности того что такое есть, люди и когда дети со слезами на глазах говорят я хочу учиться, я хочу учиться в той школе в которой я учился. Если такая ситуация имеет место, то за это должен кто-то ответить, Я спрашиваю конкретно, готов ли кто-то в студии взять на себя обязанность по мониторингу данной проблемы, по каждой школе кто прозвучали, именно по этому мы собрались. И когда начальник городского управления подаст в отставку, потому что такая ситуация не должна повторяться, дети не должны плакать".

Василиса ФРОЛОВА: И вот у нас, пожалуйста, ультиматум от взрослых, представитель родительского комитета "Красный Луч".

СИНХРОН: Представитель родительского комитета: "Красный Луч" Луганской области, если местная власть не пойдет нам на уступки, и не примет наши требования, 16 февраля мы объявляем бессрочную голодовку"

СИНХРОН: Александр БЕЗНИАС: "Все объявляем"

Савик ШУСТЕР: Все поддерживают, здесь около ста человек.

СИНХРОН: Депутат районного совета: "Вечер добрый, Савик. Студия и уважаемые товарищи телезрители. Я являюсь депутатом районного совета Ясиноватского района от партии "Фронт Змин" Арсения Яценюка. В конце прошлого года, на сессии районного совета поднялся вопрос о закрытии 4 школ общеобразовательных, то есть на начало года… Это бюджет районного совета, на начало года 15 учебных заведений, к концу года 11. И так видно совпало, что ту новую дорогу, которую недавно приезжал Янукович, открывать она как раз проходить в стратегически важных местах и две школы как раз попадают в зону их влияния. То есть все, что будет в кольце объездной дороги, будет отходить городу Донецку и под ЕВРО-2012, это очень резонансное дело. Две отремонтированные, хорошие школы, с газом, с канализацией, хотят у детей забрать. Это мы проходили уже на раз, предыдущую школу забрали в нашем Ясиноватском районе даже фундамента не осталось. Это керамик, Очеретенский совет. Я что хочу обратиться, вот эта тенденция, которая пошла, это мы инициаторами были с поддержания школ, началось с нашего Ясиноватского района и все школы которые здесь стоят, знают лично меня как инициатора митингов, у нас телефон горячей линии, прошу операторов показать. Поэтому все случаи обращения, закрывают. Я был в Кировском районе, закрывают не только школы, 5 или 4 больницы закрыты под сокращение. Пожалуйста, звоните, пишите, будем вместе отстаивать ниши законные интересы. И то обращение, которое мы приняли на всех собраниях, это с завтрашнего дня мы будем инициировать, объединять все школы, все лечебные заведения и инициировать обращения в Евро парламент, к европейской сообщество, о том что ЕВРО-2012 нам не надо когда у наших детей забирают школы, когда у наших стариков забирают больницы. Нам такое всемирное мероприятие на слезах наших родителей и наших детей нам не надо. И еще минуту хотел, это две держу программы: программу мера Лукьянченко и программу президента Януковича, и то что здесь написано. Януковича читаю, цитирую: "на законодательном уровне гарантирую увеличение количество бюджетных ля-ля-ля 75%, создать надежные условия для наращивания образовательного..". Брехня! Читаю второго, Лукьянченко: " В сфере образования сохранение рационального использования сетей общественных дошкольных учебных мероприятий, решение вопроса…". Брешеш, ты мер наш дорогой! Брехня! Это только начало, когда вы тронули наших детей, ладно терпим, голодаем, родители голодают, пенсионеры терпят, вы тронули детей. Поэтому, дорогие мои, Египет уже не за горами, ожидайте на весну".

Савик ШУСТЕР: Я бы умерил немножко тональность

Вадим КАРАСЬОВ, лидер партии "Единый центр": Да, я бы тоже умерил. Я, просто хочу напомнить, что за мера Лукьянченко проголосовало более 70% голосов. Нет, ну подождите, что нас набросали, но все равно там ему конкурента не было, может, набросали, но не было ему конкурентов там. Я просто хочу обратиться к людям, чтобы в следующий раз, когда они будут идти на выборы, чтобы они обращали внимание до того, до выборов, на предвыборные обещания, на предвыборные программы, на кандидатов. Не после выборов. Украинцы, ну почему вы все только после выборов прозреваете, почему не до выборов.

Савик ШУСТЕР: Сейчас секундочку.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО, Голова государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информации Украины: Позиции ваши, давайте немножечко охладим пыл, вот этот накал страстей он правильный он должен быть, чтобы задумались, что такого не должно быть. И чтобы задумались над вот этими комментариями, которые мы здесь с горяча делаем. Мы уже готовимся, чтобы завтра были избирательные компании и каждый набирать балы. Набирать балы нужно не для себя, не для каждой политической силы, а для страны. И поэтому те звоночки, которые пошли с начала года. Смотрите ведь на самом деле, ни один из предложенных законов о высшем образовании, который был предложен, он не конструктивен, он не будет идти. Нужно начинать сначала. Тот процесс закрытия школ, двумовный или это украиномовный ми бачимо там не критична ознака, там мова взагалі йде про скорочення. Это тоже звоночек, что нужно сесть и по-настоящему продумать. Ведь слово "реформа" оно конечно не очень хорошее поучается, по традиции украинской, что о реформы жди чего-то не очень хорошего. Модернизация образования, создание нового образования, и вот это, безусловно должны принимать участие родители, учителя. Но это должно принимать участие выше экспертное сообщество Украины. Вот сейчас нужно создавать национальные редакционные советы. И кстати, мы в хорошем диалоге находимся со многими ректорами, и с вашим ректором тоже. Есть много здравых позиций. Нужно делать национальные редакционные советы, потому как готовить учеников, ведь на самом деле это кроме познавательной функции школа имеет, это настоящих граждан современного государства которые должны войти в лидеры европейские решить.

Савик ШУСТЕР: Василиса Фролова, у нас несколько мину теще связи с Донецком. Пожалуйста.

Василиса ФРОЛОВА: Да вот вас показывают часто, и у вас очень конкретное возмущение. Пожалуйста, быстро его озвучьте.

СИНХРОН: "Значит куди підуть наші учні?"

Василиса ФРОЛОВА: А почему у вас такой плакат.

СИНХРОН: "Зараз закривається 74, 67,66,50 школа в Куйбишевському районі."

Василиса ФРОЛОВА: Причем здесь секс, у вас написано секс?

СИНХРОН: "Розказую, 111 теж закривається і там буде секс клуб, чи нічний клуб під назвою "Голівуд". Ми знаходимося біля залізничного вокзалу і біля аеропорту з корабля на бал. ЕВРО-2012 ввійдуть наші відремонтовані школи і будуть там дивитися на наших роздягнутих дівчат, куди підуть вчителі?. Вони поїдуть Італію, мити унітази, омивати мертвих. Геть таку владу, геть окупантів. Геть."

Василиса ФРОЛОВА: А вот депутат городского совета.

СИНХРОН: Мира ГАКОВА: "Депутат Донецкого городского совета, Партия Регионов, Гакова Мира Владимировна. Я хочу сказать, что никакого решения о закрытии украинских школ Донецким городским советом не принималось. За 20 лет в независимости, количество участников в украинских школах и классах увеличивалось. В Донецке всегда уважалось право выбора родителей, на каком языке учиться их детям. Сегодняшний ажиотаж, и сегодняшняя проблема она надуманна и не имеет под собой никаких оснований.

Василиса ФРОЛОВА: Почему же люди вышли сюда?

СИНХРОН: Мира ГАКОВА: Никаких решений Донецким городским советом о закрытии школ украинских не принималось.

СИНХРОН: Александр БЕЗНИАС: "К сожалении, ситуация следующего характера, есть постановление образования районного совета, которого оптимизации и городского, на данный момент есть отмена моратория районного, но нет постановления городского отмены моратория. Эти люди, если соответствовать действительности, почему они сейчас здесь собрались, потому что здесь очень жарко. Нет, потому что это есть конкретная проблема, конкретная проблема закрытия школ. Я хочу сказать по тому как государство относится к свои м старикам и детям будут судить о имидже государства. О каком ЕВРО идет речь? Вы что хотите, народные депутаты, чтобы о вас в Украине сложилось мнение, что в Украине учатся неучи. Да не будет никогда такого"

СИНХРОН: Мира ГАКОВА: Это эмоция повторяю, никакого закрытия украинских школ нет, это не правда. Нет не правда"

Василиса ФРОЛОВА: Подождите, подождите. Василиса, то, что две стороны говорят друг с другом уже не плохо. Если нам горсовет говорит, что такого решения нет, мы обязаны этому верить. Хотя, нет?

Володимир СЕМИНОЖЕНКО: Савик, должно быть решение по законодательству территориальной громады только. Другое дело, что дискуссия видимо, проходит с того, что количество детей, которые по графикам уменьшается. Но это не означает, что нужно рубить с плеча, не учитывая очень сложные те вопросы, которые мы сейчас поднимали. Это каждый вопрос существительным. И мовні школи і якість школи, і розташування цих шкіл, и большие инфраструктурные проекты и эти школы. Поэтому, я думаю, что действительно, вот эти вещи, которые не свершились о них только идет разговор. Они должны быть хорошим звоночком правильных последовательных действий всех, и власти и общества, а главное реформы образования.

Петр МАГА: Володимир Петрович, що стосується розташування. Ще один лист, я перепрошую, то, як ви сказали до бомонду. Думаю "достопочтенной публике будет очень интересно узнать о том, что в Донецке кроме школ закрывают и областную детско-юношестскую библиотеку, находящуюся недалеко от 2-й школы о которой уже упоминалось на вопрос здания в центре города. В уважением Андрей Волков город Донецк". І я пообіцяв озвучити, де вже кричать "Рятуйте!". Рятуйте кричать Княгинівка, Донецька область, рятуйте кричить Стри, Красний Луч, ви чули, 45 школа в Макіївці, селище Наддніпрянське міста Херсона і Павлоградський район Дніпропетровської області село Поперечне. Там просто волають і запитують. От скажіть нам зараз на всю Україну. Куди писати, до кого конкретно, яка адреса, куди звернутися, щоби люди знали, де вирішать їхню проблему.

Володимир СЕМИНОЖЕНКО: Я думаю, що сам факт нашої присутності тут, це вже означає, що думаю буде вивчений кожний з цих прикладів, який був названий. І я маю для себе завдання, я думаю, що Верховна Рада має для себе завдання і також це буде для Адміністрації інформація, для дії, які будуть певно реалізовуватися.

Савик ШУСТЕР: Василиса Фролова у вас минута. Я хочу попрощаться с Донецком. Можете дать кому-то слово, чтобы завершили, подытожили наш разговор.

Василиса ФРОЛОВА: Главное, о чем мне лично хочется тоже вам всем напомнить, здесь прозвучала дата 16 февраля. Эти люди говорят, что они готовы голодать и их намерения совершенно серьезные. Я это сейчас вижу, и речь идет о детях, о семьи, о семье тысячах детей, которых отправляют из 26 школ. Вообщем это такие цифры, которые надеюсь, будут для вас наглядными. Не знаю, стоит ли сейчас кому-то конкретно давать слово потому, что многие на меня обидятся. Я надеюсь, что просто сейчас благодаря этому телемосту эта проблема все-таки сдвинется с места.

Савик ШУСТЕР: Спасибо, спасибо Василиса, спасибо всем, кто пришли потому, что на такой холод вышли люди. Я должен сказать, что голодовка – это мирный способ протеста, нам это показал Махат Маганди.

Юрий МИРОШНИЧЕНКО: Дозвольте, Савіку. По-перше, я хотів би сказати, що проблема існує, щоб ні у кого не склалося враження, що ми її не бачимо. Ми ще раз, я наголошую вдячні програмі Савіка Шустера і тим людям, які вийшли сьогодні на майдан. Такі проблеми повинні бути предметом ретельного розслідування і розгляду. Тут є 2 народних депутати і Максим і я, які готові прийняти всі ті скарги, які можуть до нас надійти. Що стосується співпраці, я вже надав інформацію для контактів, для того, щоби ми могли власне співпрацювати і ще най1головніше, шановні друзі, я би хотів попросити не ставити в залежність ЄВРО-2012 від наших проблем. Оскільки, шлях шантажу, він не додає нікому. А ця подія, яка має репутацію нашу країну, я думаю, що повинна стимулювати нас до об’єднання, але не роз’єднувати.

Савик ШУСТЕР: Ксения Ляпина.

Ксения ЛЯПИНА: Я би дуже хотіла коротке таке зауваження. Вся ця історія показує колосальний розрив між громадою і владою. От дивіться, що відбувається. Центральна влада все рішення всіх проблем бачить у створенні чергової якоїсь ради, комітету чи концепції, чогось такого ефемерного і абстрактного. Середня ланка влади, вибачте, пиляє нерухомість, вижинаючи звідти бібліотеки, школи, садки і все, що тільки можна. Це при тому при всьому, що це ваша середня ланка. Ви б мусили її контролювати. Яка адмін. реформа, якщо ви не контролюєте свою середню ланку влади. З іншого боку громада, яка взагалі не має засобів комунікації, крім того, щоб вийти на площу і потрапити в ефір центрального каналу. Люди це не нормально. В будь-якій нормальній країні існують нормальні чергові комунікації, коли люди свою проблему мають донести в якійсь спокійніший спосіб, ніж виходити в мороз на площу. Значить цих каналів не має. Робіть висновки, шановні колеги. Це призведе до серйозних негативних наслідків. Це просто картинка, це лише одне питання школи. Я переконана, що такі самі проблеми виникнуть лікарнями, які також вже плануються до закриття і так далі. Ви зрозумійте, доки немає каналу комунікації, доки немає розуміння, як вирішувати проблему ви не зможете контролювати свою хоровиту середню ланку влади, яка сидить і пиляє. І будете займатися своїми теоретичними концепціями доки вас не виженуть.

Савик ШУСТЕР: Олесь Доний.

Олесь ДОНИЙ: Перше, в мене на руках листи від депутатів опозиціонерів до Прем’єра Азарова і до міністра освіти Табачника проти закриття українських шкіл в Донецькій і в Луганській області. Це підписали опозиціонери. Щоб було зрозуміло, хто виступає проти закриття українських шкіл, а хто виступає за їхнє закриття. Нагадаю, що партія влади в цих областях, це Партія регіонів. Це перший момент. Другий момент, що ховається за оптимізацією? Попередня влада нагадаю спеціальний вела мораторій на закриття шкіл. Тому, що закриття школи, зокрема, наприклад, в якомусь селі означає смерть села. В місті да трошки легше. І тут вони, що роблять, які школи вони закривають? Нагадаю, що той законопроект про вищу освіту, який лобіює пан Максим Луцький і пан Дмитро Табачник, передбачає закриття не українських університетів, не україномовних університетів. Вони так не наважується сказати, а університетів менше 10 тисяч людей, тобто закриття Києво-Могилянської академії католицького університету, начебто що там мало студентів. Нагадаю, що і Гарвард і Оксфорд менше 10 тисяч. Значить Кембридж можна закурити і Києво-Могилянку, і саме такий спосіб підступний просто на просто. Вони вишиковують інші аргументації, чому закривають школи. Насправді там достатня чисельність. От у мене є конкретні дані. Школа №136 622 школярі, їх приєднують до школи російської школи, де 440 школярів. Тобто, мета закриття самої україномовної школи. Чому? Тому, що частина нинішньої влади сповідує ідеологію російський націоналізм. Це всебічна підтримка російської мови, російської культури і Росії як держави. Знехтування правами, будь-якими правами українського народу і нажаль частина влади на тому стоїть. Мені дуже було приємно чути, що сьогодні Юрій Мірошниченко і Володимир Семіноженко відхрещуються фактично від цього і запропонований альтернативний законопроект. І я думаю, що потрібно навчитися співробітничати тим, хто хоче все-таки, щоб Україна вирвалася вперед. Потрібно відмовитися від доктрини російського націоналізму, який хоче дебілізувати українську систему освіти, а навпаки потрібно вчити і української мовою і англійською мовою, щоб українці були конкуренто спроможні в Європі. Нам потрібно більше знань, а не менше знань. А ця влада хоче, щоб українці знали менше, тоді ними можна легше правити.

Савик ШУСТЕР: Максим Луцкий.

Максим ЛУЦКИЙ: Я хочу сказати, пане Олесь, що треба частіше приходити на засідання комітету з питань освіти і науки. І коли ми.

Олесь ДОНИЙ: Не було засідання комітету. Ви його провели таємно і буцімто в сесійній залі. І Леся Горобець написала пану Литвину заяву, що це незаконне проведення комітету , де ви підмахнули рішення "Закон про вищу освіту". Це підлог документів до речі.

Максим ЛУЦКИЙ: Перше і головне те, що реформа вищої освіті потрібна – це факт. Те, що законопроект обговорювався майже в 900 колективах – це два. 3,5 тисяч поправок надійшло – три. Надзвичайно серйозне слухання, пройшли президії ректорів в червоному корпусі університету, чомусь не всі там приймали участь. Те, що він є таким, яґкий треба обговорити і вносити зміни – це факт, але якщо опозиція веде себе на засідання комітету таким чином, присилаючи помічників, дивлячись чи за їх участю буде кворум чи ні – це інша справа і приходити лише коли немає кворуму. То ви просто виключили себе з питань обговорювання. Ми запрошуємо, будь-ласка, давайте будемо співавторами. Давайте зробимо такий законопроект, де стоїть мій підпис в тому числі. Я не хочу, щоб мої діти були, навчалися за неправильним законом про вищу освіту так, як і ваші. Тому те, що є сьогодні дискусія – це вже надзвичайно великий позитив. Є багато чого гарного в проекті закону, Юрія Мірошниченко, на рівні фракції ми вже створили робочу групу і ми обговорюємо і готові залучити туди всіх бажаючих, але треба працювати. Ми не можемо чекати. З 2005 року ви так і не зробили жодного проекту закону про вищу освіту, який би дійшов до свого логічного завершення. Де він? Ви його прийняли? 2,5 роки ви його руйнували і коли вчора я приходжу на робочу групу з питання вищої освіти і там присутній і минулий склад Міносвіти і коли заступник міністра каже, а давайте будемо розподіляти держзамовлення за принципом конкурентності, кому не вистачить вони і так закрили. Це є державницька позиція.

Савик ШУСТЕР: Давайте, правда, там да, если люди назвали дату голодовки, давайте, по крайней мере, завершим обсуждение этой проблемы. Лилия Гриневич.

Лилия ГРИНЕВИЧ: От в усій цій дискусії не прозвучало одного – це інтереси оцих конкретних дітей. Справа в тому, що ці діти, які навчалися українською мовою повинні були переведені до російськомовної школи. Ми чули про те, що замало учнів в класі, що виявилося не правда, про демографічні показники, про економію бюджетних коштів, а от інтереси цих дітей і я думаю, що це звичайно дивовижно, що тільки на цій програмі ви дізналися про цю проблему. Це свідчить про абсолютне руйнування міфу про хорошу субординацію і центральну вертикаль Партії регіонів. Сьогодні така серйозна проблема, про неї ви дізнаєтеся. Тепер ви кажете, ми будемо моніторити ситуацію.

Савик ШУСТЕР: Что вы хотите? Чтобы Партия регионов была как КПСС что ли?

Лилия ГРИНЕВИЧ: Ні. Ми просто руйнуємо міф. Який вони створили, але йде мова зараз про одне. При будь-яких таких кроках, які можуть бути потрібні, треба ставити себе в позицію дитини і тих людей заради яких працює система освіти. Тут говорили про реформу системи освіти. Майже рік при владі, яка реформа в середній освіті запропонована? Ми маємо дві основні тенденції. Перша тенденція – це ідеологічні зміни в основні проблеми предмети історія, література. Друга тренд – це економія в сфері освіти. Так само медицини, так само культури тому, що це є ті сфери на яких можна зекономити затиснувши і поставивши в ще більш рабське положення вчителів викладачів і так далі. Тому, як можна вийти з цієї ситуації? Має бути конкретний крок. Внесений законопроект Арсенієм Яценюком. Проголосуйте за нього, зробіть конкретний крок на зустріч цим діям.

Савик ШУСТЕР: Это уже второй призыв от партии Арсения Яценюка.

Володимир СЕМИНОЖЕНКО: Я хотів би зробити довідку не тільки в цьому ті реформи, які тільки перші пів кроку робляться зосереджені тільки в тих позиціях, які ви зараз оголосили. Найсуттєвіше про що зараз весь світ ці кроки робить, це збільшення викладання природничих математичних наук, тому, що ну ніколи країну потужну не зробимо, якщо ми будемо займатися тільки в один бік гуманітарний. Зараз ініціатива Обами, ви знаєте, 100 тисяч вчителів, які додаються в школи саме в цьому напрямку і Україна повинна відповідати сучасним також трендам.

Лилия ГРИНЕВИЧ: Дозвольте лише завершити. Тут була ще одна репліка про те, що якість в україномовних школах може бути гірша і тому дітей треба переводити. Я хочу проінформувати, що сьогодні ніяк не міряється якість освіти в наших школах і інформації про неї детальної ніхто не потребує. Відбуваються просто політичні.

Володимир СЕМИНОЖЕНКО: Її не має. Не системи оцінок університетів, ні системи оцінок шкіл.

Савик ШУСТЕР: Наших людей мы сейчас попросим проголосовать, подождите, можно. Что является причиной закрытия украино-язычных школ в Донбассе? Мы говорили об этом. Три аргумента прозвучали: идеология, коммерческий интерес или экономия реально бюджетных средств. Вот люди сейчас за это будут голосовать, поэтому можете их направить, Андрей Шкиль. А потом Станислав Николаенко.

Андрей ШКИЛЬ: Я от реально хочу похвалити Президента Януковича і Партію регіонів. Вони досягли величезних обсягів, чесно кажучи. За рік володарювання,а виповнилось вже рік, коли сидить Янукович у кріслі Президента тепер вже. За рік володарювання досягнуто те, що люди в холодному Донецьку вийшли на майдан. За рік володарювання. Це ще жодному Президенту не вдавалося, щоб з того регіону звідки його обрали люди вийшли протестувати проти його ж влади. Це великий успіх нинішньої влади. Більше того, я почув там у одного з депутатів про порівняння з Єгиптом, що Барак вже пішов у відставку. Люди вистояли. Я думаю, що зараз Янукович ставить перед собою завдання, і середня ланка ретельно виконує це завдання – зробити, щоб його пішли, так само як і Мубарака. Бо якщо вже холодному Донецьку обіцяють жаркий Єгипет, виборцям Януковича, то це вже про щось говорить. Не реформуйте, я вас прошу, не перебивайте мене. Ви нічсого не реформуєте…

Савик ШУСТЕР: Я вас перебью…

Андрей ШКИЛЬ: Лишіть освіту в спокої, лишіть Україну в спокої, а інакше тоді Україна залишить в спокої вас. Назавжди. Я впевнений, що люди вийдуть.

Савик ШУСТЕР: Спасибо. если честно, я бы сказал: давайте не будем смотреть на Египет. Мы поговорим о Египте. Потому что там люди сказали, что они идут на голодовку. И это совсем другая форма протеста. Абсолютно. Станислав Николаевич.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Я б хотів би сказати коротко таку річ. Перш за все, ви задали там три питання. Я думаю, що основне там, ще не вистачає одного – це непрофесіоналізм тих людей, які приймали там рішення, або хочуть прийняти рішення. Друге. 2011 рік проголошений роком освіти. В мене я пропозиція: давайте проведемо наступну дискусію щодо перспектив, подожди, Шкиль, Андрий, давайте проведемо наступну тут дискусію щодо перспектив розвитку української освіти. Це те місце, яке повинне об’єднати і владу, і опозицію. Бо діти – вони всі наші. І , скажімо, партія "Громадська справедливість" освітян і науковців України має свою концепцію розвитку освіти, яка на мою думку примирить усіх. Бо там на мою думку головне – Україна.

Савик ШУСТЕР: А нам надо добавить тогда…

Станислав НИКОЛАЕНКО: А люди щасливими…

Савик ШУСТЕР: Так, у нас 2 человека еще не проголосовало. 21 и 34. Ну, мы не успели вставить непрофессионализм. Поэтому у нас останется 3 причины. Идеология и коммерческий интерес – обєднати? Это не объединяется. Видите, это у нас работники рынков, они чувствуют коммерческий интерес. Идеологии они не чувствуют там почти никакой. И 40% все-таки – экономия бюджетных средств. А что касается работников научной сферы. А вот они чувствуют идеологию, и коммерческий интерес, и экономию бюджетных средств. Они все чувствуют. Хорошо, спасибо. Мы тогда сейчас перейдем к другой теме. И к нас придут, в том числе и другие гости. И где они? Их нет. Ну, так пусть заходят другие гости. Да, это я вас благодарю. А почему ее должны закрывать. Петр Порошенко, пожалуйста.

Пригласите еще раз.

Савик ШУСТЕР: Конечно, обязательно. Наталья Королевская, Александр Пасхавер, Виталий Портников, Иосиф Винницкий. Здравствуйте. И Михаил Винницкий у нас остается. Олег Зарубинский, добрый вечер. А вот у нас Министр Аграрной политики, Николай Присяжнюк. Так, кого я не назвал. Я не назвал: Елену Чернилевскую – это заместитель председателя Антимонопольного комитета Украины. Алексей плотников, Партия регионов. Евгений Лен – генеральный директор зерновой кампании. Станислав Николаенко остался. А Министра Присяжнюка я уже представил. Вы знаете, правда, это новость дня, то есть, новость момента, новость этого часа.

Савик ШУСТЕР: Воспользуюсь случаем, что у нас Перт Порошенко в студии, как бывший Министр иностранных дел. В принципе, было давление со стороны Соединенных Штатов, это было давление со стороны Евросоюза, вот за эту отставку, чем быстрее, тем лучше. Потому что боялись, что экстремисты перехватят полностью инициативу. Но вот какие уроки для Украины и что будет дальше.

Петр ПОРОШЕНКО: Думаю, що, добрий вечір, шановні телеглядачі. Я думаю, що це уроки для всього світу про те, що в умовах, коли влада відгороджується від суспільства парканами, в умовах, коли фальсифікація виборів. Ми знаємо, що нещодавно завершилися президентські вибори, де Мубарак вже черговий раз був переобраний. На…

Савик ШУСТЕР: Парламентские…

Петр ПОРОШЕКО: Парламентські, на яких партія Мубарака, точніше, черговий раз отримала більшість. І народ зрозумів, що від волі народу, який є носієм державної влади, фактично нічого не залежало. Я ще раз підкреслюю, що це майже не мало нічого спільного з економічною ситуацією в Єгипті, бо рівень розвитку, рівень зростання ВВП, низькі темпи інфляції. Лідер країни за залученням іноземних інвестицій. І врешті решт, рівень ВВП на душу населення був достатньо високим. Прична масових протестів народу Єгипту була виключно політичною. В країні не проводилися реформи, в країні несправедливо розподілявся валовий внутрішній продукт, в країні була пригнічена демократія, і в країні, що спровокувало, коли почалися перші виступи народу, який вийшов на центральну площу Каїру, вже через 2 – 3 дні перевдягнуті співробітник спецслужб, які були посаджені на верблюдів, на слонів там, на різні форми транспорту, вчиняли провокації, сподіваючись на те, що вдасться розігнати стихійні протести народу. Я можу сказати, що реакція світового співтовариства буда дуже стриманою. Бо була насправді небезпека втрати контролю у країні, яка вважається, якщо хочете, оплотом, цивілізаційним оплотом в цьому регіоні на півночі Африки в арабському регіоні. Ви пам’ятаєте, що саме переговорив Кемп-Девіді, які почали мирний шлях вирішення арабо-ізраїльського конфлікту, почалися саме між Ізраїлем та Єгиптом. І насправді це було надзвичайно важливо. І стримана оцінка всіх світових держав щодо цих виступів, вона, нажаль, була дуже негативно сприйнята в середині самого Єгипту, де панували антизаходні настрої. Тим більше, що серед опозиції була така відома організація як "Брати мусульмани", яка активно працювала в Єгипті, яка була підтримана з боку Саудівської Аравії, різних донорів, які насправді проводили дуже цікаву політику. Вони намагалася робити величезний соціальний виклик під ісламською парасолькою. Біля мечетей були школи, біля мечетей на кошти мусульманські будувалися лікарні, будувалися, проводилися різні освітні приграми, і все таке інше. І в такий спосіб намагалися загнати стихійний народний протест в мусульманські канали. На щастя, поки що, це не вдалося. І на щастя, поки що, цей стихійний процес вони не переросли в тотальний безлад. І сьогодні є надія, що передача влади військовим, а військовий конституційний суд, передбачається, є надія, що буде організовано вільне волевиявлення громадян, що це призведе до початку реальних реформ, реформи конституції, демократичних реформ в країні, і надія на те, що Єгипет залишиться передовою країною регіону в нас все ще існує. Я хочу привітати всіх з тим, що ці провокації не зупинили визвольний рух народу. Дякую. Я вважаю, що це дуже гарний приклад для всіх.

Савик ШУСТЕР: Олег Зарубинский.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Я не хочу заперечувати Міністру закордонних справ, але я все ж таки думаю, що економічна складова присутня. Чому? Тому що коли ми кажемо, що в Єгипті високий рівень ВВП на душу населення, то це як середня температура в лікарні по палаті. Насправді 40% сучасних нинішніх єгиптян мають дохід в день на добу 1 долар. І коливання навіть іде від однієї людини до всієї сімї. Уявіть собі 40% в день мають 1 долар. Зрозуміло, що це не могло не позначитися на загальному настрої. Я не готовий сказати, що це було домінантою, але те, що соціальний фактор, соціально-економічний, був присутній – це факт. Це раз. Другий момент, знаєте, є такий вислів, він може не всім сподобається, але він справедливий. Що злидні призводять до революції, але й революція призводить до злиднів. Тому зраз дуже серйозне питання стоїть перед Єгиптом, як і до інших сусідів цієї країни: а що буде далі. Чи дійсно перехід до влади забезпечить демократію, і відповідно вільний ринок, вільні умови для всього населення, а не для тільки верхівки, сумнівно, відверто кажучи. І тому, очевидно, Сполучені Штати Америки так хотіли, і вже давно хотіли, щоб Мубарак пішов з посади. Я думаю, що не без їхньої допомоги як раз влада була передана не віце-президенту, що було б легітимно певною мірою, а передана військовим. І те, що зараз фактично генералітет уособлює в Єгипті владу, це є певний симптом того, на кого будуть покладатися інші країні, які хотіли б бачити в Єгипті осередок стабільності, бо Єгипет виконував функцію не тільки промоутера чи локомотива економічного розвитку цього регіону. Він виконував функцію стабілізатора стосунків щодо Сирії, щодо Палестини або палестинського народу, щодо Лівії, щодо інших країн, які вороже ставляться до Ізраїлю, на який роблять ставку Сполучені Штати Америки, який є головним, що називається, його авіаносцем у цьому регіон, тому я би сьогодні трошки почекав, не робив би висновки такого ейфорійного характеру, бо дуже багато буде залежати від того, а кому дійсно після військових перейде влада, коли відбудуться вибори у вересні цього року. Якщо вона перейде до "братів мусульман", то я хотів би подивитися, як будуть розвиватися економічні стосунки, який буде добробут, тому прошу почекати.

Савик ШУСТЕР: Виталий Портников.

Виталий ПОРТНИКОВ: Я можливо скажу непопулярні речі щодо того, що сьогодні відбувається в Єгипті. Але мені доводилося такі непопулярні речі говорити під час помаранчевої революції 2004 року. Коли я говорив…

Савик ШУСТЕР: Вставляйте, между прочим. Ну. А еще одна новость дня: в инерсвью BBC президент…

Виталий ПОРТНИКОВ: Я вибори, як і вибори 2004 року, події змінюються, і переможці змінюються. Я тоді казав, що нард стояв, в нього були певні вимоги до влади, а в результаті все закінчился домовленостями круглого столу. І те, о ми бачили під час додаткового другого туру Президента України почалася руйнація правового простору, до кульмінації, я би сказав, що у наші дні. А тепер починається руйнація заднім числом історичної реальності, яка була. Те, що ми сьогодні бачимо в Єгипті, ми бачили людей, які дійсно виступали за відставку Президента Мубарака, і за те, щоб він не передавав владу своєму синові, як це було фактично передбачено. А в результаті ми побачили військовий переворот. Те, що сьогодні відбулося в Єгипті – це звичайний військовий переворот, і немає ніякого відношення до тих людей, які стоять на вулиці. До влади прийшла військова хунта на чолі з міністром оборони, який був рішучим противником будь яких реформ, навіть запропонованих нинішнім Президентом Єгипту, досить консервативною постаттю. І до того ж, конституційно все дотримано. Голова парламенту виконує обов’язки Президента. Ми розуміємо, що ця людина ніяк не буде впливати на процес. Військові при владі. Не відомо тільки, чи здатні будуть військовій утримати цю владу в ситуації, коли вже люди усвідомили свою силу. Чи не побачимо ми реальних зіткнень, вже тих військових, які хотіли б утримати режим, а військовий режим в Єгипті 6 десятиліть. Він ніяк не змінився з того часу, військові – це підґрунтя цього режиму, чи не побачимо ми безлад і анархію, або жорсткий авторитарний режим, який буде панувати в Єгипті впродовж десятиліть, і називати сьогоднішній день своєю перемогою, забуваючи про тих людей, які стояли на вулиці у ці останні тижні. Я за торжество правової моделі переходу влади. Цієї правової моделі свого часу не відбилося в Україні, і зараз ми бачимо наслідки цього в усьому нашому житті, і цієї правової моделі, нажаль не відбулося в Єгипті. Чи могли ці моделі бути правовими, це інше питання. але наслідки зруйнування правових моделей є кричущими і досить небезпечними для тієї країни, якій це відбувається.

Савик ШУСТЕР: Михаил Винницкий.

Михаил ВИННИЦКИЙ: Я дуже коротко хочу сказати. Я слідкую за тим, що відбувається в Єгипті за останні 2 тижні. І за винятком провокаторів на верблюдах, мені здається, що це пряма аналогія д нашого 2004 року. Я хочу побажати єгиптянам, щоб вони через 3 роки не дивилися на сьогоднішній день із великим розчаруванням. Реальна влада в їхніх руках, я не погоджуюся, поки що на військових можна впливати. Я так само не погоджуюся з тим, що треба посилатися на Америку. Америка має свої інтереси, і вони не пов’язані з Ізраїлем. Вони пов’язані з суецьким каналом. І шановні глядачі. І шановні глядачі, якщо ви думаєте, що Єгипет від вас дуже далеко, маємо на увазі, що через Суецький канал проходить нафта, дуже багато нафти. Відповідно, дуже дорога може тати нафта, якщо в Єгипті реально не буде реформ і не буде демократії.

Савик ШУСТЕР: Евгений Ленг.

Евгений ЛЕНГ: Она, слава Богу, не через канал проходит. После теракта 11 сентября в Египте произошел опрос общественного мнения. 96% опрошенных сказали, что они приветствуют теракт 11 сентября. 68% опрошенных сказали, что это самое вдохновляющее событие в их жизни. Понимаете, сегодня Запад в лицах Соединенных Штатов, Великобритании ведет войну в Египте не за свободу и демократию, он ведет борьбу за то, чтобы эта страна осталась под влиянием фундаменталистов. И это самое главное. если же они эту борьбу проиграют, мало никому не покажется.

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире, на первом Национальном и телеканале Эра. Наши гостив данный момент в студии. Елена Чернелевкая, заместитель председателя антимонопольного комитета. Алесей плотников, народный депутат ПР. Олег Зарубинский, Блок Литвина. Евгений Ленг, генеральный директор зерновой компании. Станислав Николаенко, министр образования Украины (2005-2007). Вадим Карасьов, один из лидеров Партии "Единый центр". Николай Присяжнюк, министр аграрной политики и продовольствия Украины. Ксений Ляпина, народный депутат Наша Украина Народная Самооборона. Петр Порошенко, председатель совета Национального Банка Украины. Наталья Королевская, Блок Юлии Тимошенко, Батькивщина. Александр Пасхавер, экономист. Иосиф Винский, лидер Партии Народная власть. Виталий Портников, коллега журналист. И Михаил Винницкий, директор докторской школы Киево-Могилянской академии. Наша аудитория сегодня две очень разные группы, это торговцы рынков с одной стороны и работники научной сферы, то есть научные сотрудники с другой стороны. Их убеждать очень не просто, как мы видели в первой части программы. Наша первая тема, гречка, которая возникла на этой недели. В конце прошлой недели цены на гречку достигли своего максимума, килограмм стоил до 25 гривен. Ситуация несколько улучшилась в понедельник, правительство договорилось с производителями, что отпуская цена на гречку не превысит 12,06 гривен за килограмм. Это снизило розничную цену до 13-14 гривен. Однако запастись такой гречкой по такой цене весьма проблематично, в некоторых супермаркетах не больше одного килограмма крупы на человека. Вот такие были квоты на этой недели.

Савик ШУСТЕР: Я приглашаю министра, Николая Присяжнюка, к микрофону. Но в принципе, насколько я понимаю,в этом году собрали 133 тысячи тонн гречки. А Украина потребляет 140 тысяч. Поэтому есть дефицит гречки. Но это регулирование цен приводит к исчезновению…

Николай ПРИСЯЖНЮК: Немножко наоборот.

Савик ШУСТЕР: Наоборот?

Николай ПРИСЯЖНЮК: Да. Ситуация какая, мы сегодня можем говорить о гречке или можем говорить о глобальных проблемах которые есть и в мире вы знаете есть такая организация "Фала", это при организации объединенных наций, яка практично визначає і рахує баланс споживання і виробництво продуктів харчування в світі. Так вот висновки "Фао" те що з а останніх 10 місяців продукти харчування в світі зростають стрімко достатньо, і тільки за січень поточного року 11 року продукти харчування в світі зросли на 3,8 %. Це достатньої великий рівень тому що ближчих 40 років такої динаміки зростання цін не було, попередніх 40 років. Звичайно виникає проблема, а як бути далі? І яка роль нашої країни в цьому сегменті, і що ми повинні робити. Та ситуація яка сьогодні склалася з гречкою. Сказали, що ми виробили 130 тисяч тон гречки а споживаємо 80-90тисяч тон. По великому рахунку баланс був, єдино не було перехідних запасів на гречку. А чому так відбувалося? Тому що в минулому році був дефіцит ви знаєте цукру, тому що попередні роки цукор коштував 2,30-2,40, і він був набагато дешевший чим собівартість виробника і переробника. Также відбувалося постійно з гречкою і виробник розпочав таку роботу і убачивши що немає рентабельності він постійно зменшував посіви гречки, цукру як було попередні роки. Про що це говорить. Цей лозунг, яким ми завжди намагалися керуватися останні 20 років, що ринок все відрегулює – це не відбулося. І особливо в сегменті сільськогосподарської продукції і в сегменті виробництва продуктів харчування. Тут не працює такий лозунг, що ринок все відрегулює. Чому? Я хотів би звернути увагу, що ринок сільськогосподарської продукції в усіх країнах, починаючи із самих розвинутих країн і до країн, які розвиваються, сегмент сільськогосподарської продукції самий зарегульований. І ми за цей час повинні були як держава, маючи вже ринкові відносини і ми повинні констатувати, що аграрний сектор сьогодні пронизаний практично на 95-98% ринковою економікою. Держава була зобов’язана звичайно відпрацювати баланси внутрішнього споживання для того, щоб можна було замовити сільгоспвиробнику ту чи іншу, той чи інший вид сільськогосподарської продукції, для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку. Це важливе питання. На сьогоднішній день я ще повернусь до заключення FAO, майбутні ближчих 10 років питання щодо продовольчої безпеки буде стояти достатньо гостро. На сьогоднішній день, по заключенню цієї організації, в зоні ризику голодних бунтів знаходиться Китай, знаходиться Індонезія та інші країни. Сьогодні велике питання буде виникати і в Єгипті що стосовно продуктів харчування. Тобто ми повинні розуміти, це плюс чи мінус для нашої країни. Звичайно, маючи такий потужний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції, це для нашої країни великий плюс. Тобто першочергове завдання наше, першочергове завдання наше – це забезпечити продовольчу безпеку. Щоб забезпечити продовольчу безпеку, звичайно повинен сільгоспвиробник і Міністерство аграрної політики та продовольствія, повинен чітко розуміти, який обсяг сільськогосподарської продукції ми повинні виростити для того, щоб забезпечити внутрішню продовольчу безпеку. Це перше. По-друге, сьогодні звичайно використовуючи ситуацію, ми повинні виходити на зовнішні ринки. В складнощі легко виходити на зовнішні ринки. Не дивлячись на те, що є дефіцит продуктів харчування і сільськогосподарської продукції, на зовнішні ринки виходити досить важко. Тому що цей ринок достатньо жорсткий. І він сильно високої конкуренції. І приклад цього є підтвердження тих перемовин, які у нас сьогодні йдуть з ЄС по зоні вільної торгівлі. Це є підтвердження. Так що я думаю, що цей сигнал, який сьогодні відбувся в цьому році поточному з гречкою, це сигнал для того, щоб ми обов’язково мали прогнозні баланси. Обов’язково держава зобов’язана робити форвардні закупівлі тих видів продуктів сільськогосподарських, які є чутливими і в цьому поточному році вже уряд виділив для аграрного фонду 5 мільярдів гривень, для того, щоб виконати форвардні закупівлі пшениці, жита, гречки, цукру, молока сухого, масла вершкового і невелику кількість кукурудзи і ячменю. Це дасть можливість мати можливості робити інтервенції в тих випадках, коли будуть виникати дефіцити.

Савик ШУСТЕР: А это что мы рекламируем?

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: К рекламному ролику о том, что у нас гречка уже там 14 грн, о том, что обо всем уже договорились. Сегодня купленная гречка – 29 гривен. Перед этим проехали 15 магазинов. И там действительно гречка была под прилавками. Ее вообще не было на прилавках. Потому что мы понимаем, что модель давайте договоримся в рыночной экономике она не срабатывает. Спрос балансирует предложение. И к сожалению, когда нет этого баланса, то мы видим эфемерные цены и обманутые абсолютно людьми ожидания. А в результате – цена 29 грн на гречку.

Савик ШУСТЕР: 2 минуты реальной рекламы и мы продолжим.

РЕКЛАМА:

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на Первом национальном и телеканале Эра. У микрофона Николай Присяжнюк – министр аграрной политики и продовольствия Украины. До рекламной паузы Наталья Королевская сказала, что не работает это вот регулирование цен, потому что исчезает продукт под прилавок и там он стоит дороже, чем этого хотело бы правительство.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я вам скажу так, що регулювання цін адміністративне не завжди спрацьовує і це не є ефективний метод. Але ми повинні розуміти, що гречка, як і любий товар має різну категорію. Є вищий ґатунок, 1-й ґатунок, 2-го ґатунку і крупа сєчка. Тобто цінова політика тут як раз розбіжності має. Це перше. По-друге, звичайно ми повинні розуміти, що адміністративне регулювання – це ситуативний такий момент, який використовується для того, щоб зняти ажіотаж. І саме головне, що ми з вами повинні зробити, що за попередні роки зруйнували, це відсутність логістичної системи в середині країни. Тобто відсутність в першу чергу відсутність державного балансу, починаючи з регіонів споживання. І друге – відсутність звичайно логістичної системи щодо продуктів харчування і сільськогосподарської продукції в середині країни. Чому? Тому що статистика показує, що наприклад, я приведу приклад в абсолютних числах, якщо огірок в Тернопільській області від виробника коштує 1,5 гривні, на базар, на ринок він вже приходить з ціною 3,20. Тобто, десь півтори гривні націнюється по дорозі. І це є велика проблема, ви мабуть всі знаєте, що є така тематика законопроекту про безприбуткові торгівельні кооперативи. Але я хотів би запитати, чому на сьогоднішній день, є спілка, яка по великому рахунку все майно громад сільського населення, на сьогоднішній день вона є корумпованою, незрозуміло які функції. Ця структура має в кожній області мінімум по 25 ринків сільськогосподарських, ця структура має мінімум 1,5 тис. магазинів в сільській місцевості. І сьогодні там не може продати сільськогосподарську продукцію сільгоспвиробник. Ми ж бачимо з вами, яка відбувається прямо діаметральна ситуація. Продукти харчування дорожчають, закупівельні ціни знижуються. Тобто, ота частина середніх посередників робить тиск і на споживача, і на виробника. На сьогоднішній день закупівельна вага свинини доходить до 9 – 10 грн. і тоді, якщо ми порахуємо математику, не виходить, щоб свинин коштувала 40 грн. от така ситуація виникає. Тобто, повернення логістики, повернення державного замовлення, і звичайно, ті замовлення, які повинні робити мери міст. Мер міста зобов’язаний не тільки відповідати за тепло, за дорогу, за освітлення. Він повинен відповідати, щоб мати можливість нагодувати свою громаду за достатньо дешевими цінами. Що для цього треба зробити? А для цього треба зробити наступне: маючи баланс міста, мер міста може укласти угоду з сільгоспвиробником. Я не говорю про оплату, я говорю про те, щоб сільгоспвиробник знав, скільки потрібно виростити, сільським головою. Скажіть мені, це нормально що країна, яка має 15 тис. населення в сільській місцевості, має 12 тис. сільських рад, і при цьому ми імпортуємо часник і цибулю з Китаю. Це нормально? Ні. А відсутність цього інформативно-логістичного напряму не дополучаємо внутрішнє виробництво тих овочів і фруктів, які ми спроможні виростити.

Савик ШУСТЕР: Господин министр, тут маса высказываний. Давайте дадим слово. Но давайте я человека из сектора зернового. Евгений Ленг.

Евгений ЛЕНГ: Вслед за лирическим героем поэта Бориса Пастернака хочется воскликнуть "какое милое у нас тысячелетие на дворе". Второе 10-летие 21 века, прайм-тайм, "Первый национальный" канал. Мы говорим о ценах на гречку и смотрим, как министр страны выступает по телевизору о ценах на гречку. На самом деле, мы обсуждаем не гречку, мы с вами обсуждаем качество государственного управления. Открываем учебник и видим: если спрос опережает предложение, нужно увеличить предложение. Как? Товарная интервенция, раз. Дать льготные кредиты мелкому и среднему бизнесу для завоза гречки, два. Снять таможенные барьеры на завозку продуктов, три. И тогда это все само собой решиться. Снова как будто бы по учебнику. Если цены регулировать административно, дефицит четко. Все так и происходит. Не о чем говорить.

Савик ШУСТЕР: Вот смотрите, удивительно. У нас сегодня 2 очень разные группы людей. Научные работники и торговцы рынком. Вот мы им задали вопрос: должно ли государство регулировать цены. О чем вы говорили.

Евгений ЛЕНГ: Я говорил о том, что регулирование цен приводит к дефициту. Если это регулирование необоснованно.

Савик ШУСТЕР: Вот торговцы рынков, 96% считает, что государство должно регулировать рынок, цены. Вас это не удивляет?

Евгений ЛЕНГ: Меня это удивляет, наверное, нужно более подробно объяснить статистически, почему это происходит. Вот, наверное, Ксения знает, почему.

Ксения ЛЯПИНА: Я просто хочу сказати, що я думаю, що наші шановні торговці, просто не зрозуміли питання. тому що таке регулювання цін. Сьогодні держава вирішила регулювати ціни на гречку, завтра буде на джинси регулювати, післязавтра на чоботи. Звичайно, чим більше регулюється ціни, тим більше виникає дефіциту. Зрозуміло. Дефіцит призводить до того, що потім ціна просто катастрофічно зростає. Ті 28 грн., які ми бачимо, це вже результат навіть не монополії на закупівлю, це вже ажіотаж приховування регулювання. Тобто, ми накопчуємо цінову спіраль…

Николай ПРИСЯЖНЮК: Так, але ми все таки…

Ксения ЛЯПИНА: Тому ми, власне кажучи, в цей спосіб можливо зробити те, що кажуть представники ринку, тобто…

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я думаю, що представники ринку все правильно кажуть, а якщо ми візьмемо сегмент, то ми повинні чітко розуміти: регулювання ринку сільськогосподарської продукції державою повинно відбуватися, я ще раз повторюю. Шляхом інтервенції того чи іншого виду сільськогосподарської продукції на ринок, який відбувся. Тапер, що сказав пан Ленг. Держава повинна швидко або дати інтервенцію. Для того, щоб дати інтервенцію, треба було виростити, маючи баланси. По-друге, для того, щоб завезти гречку, ми взяли вузький сегмент. Ми повинні зрозуміти, що взагалі гречки в країні споживається в середньому 2 кг. На одного українця. 2 кг. в рік. Не більше. Тобто, у нас є баланс споживання за останні 8 років, це 80 – 85 тис. розділивши на наше населення. Ми бачимо, не більше 2-х кілограмів. По-друге, гречку крім слов’ян, крім України, Білорусі і Росії практично ніхто не вирощує. Вирощує ще Китай, і то вона є свого роду специфічна. І врахуйте ті інтервенції, про які було сказано паном Ленгом, це не є сьогодні реальним і не є сьогодні питанням. Але сигнал з гречкою ще раз підтверджує, що держава зобов’язана через Аграрний фонд можливості для проведення інтервенції для тих видів чуттєвих сільськогосподарських продукції і продуктів харчування, які відбиваються на протязі року. Я ще раз звертаю увагу, що продуктами харчування в наступні найближчі роки на світовому ринку буде певний дефіцит. І ми повинні використати це для свого сільського сільськогосподарського сектору.

Савик ШУСТЕР: Александр Пасхавер.

Александр ПАСХАВЕР: Во-первых, я против интервенции импортным товаром, потому что интервенция импортным товаром так же действует административно. Они искусственно снижают цены. И уменьшают в будущем производство. Постоянное давление действует точно так же. А во-вторых, меня заинтересовала ваша идея о том, что посредники давят как на производителей, так и на розничные рынки. А что, между ними нет конкуренции? Почему так согласованно все посредники давят. Таким образом, я имею основания предполагать, что там существует монополия, у этих посредников. У них нет между собой конкуренции. И это есть главная причина. Здоровые цены, они то повышаются, то снижаются. А у нас не только на предпринимательские товары, извините, продовольственные товары, у нас на все товары идет игра бюрократическая: мы сейчас договоримся с производителем, договорился с посредниками, но если мы посмотрим динамику, то она растет непрерывно. Это говорит о том, что вся эта система является монопольной нишей. А монопольные ниши возникают только тогда, когда их поддерживает власть. Поэтому когда власть говорит, вот у нас почему-то с посредниками не получается. Я могу вам ответить: потому и не получается, что посредники созданы как монопольные ниши. Поэтому власть должна сказать: мы уничтожили монопольные ниши. У нас посредники сейчас конкурируют друг с другом, и поэтому мы получим снижение. Но власть говорит о чем угодно, только не об этом.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Дякую за запитання. Я звичайно, я вам скажу так, що якщо хтось думає, що влада не розбереться з тими спекулянтами, посередниками про які ви сказали, звичайно ми ліквідуємо.

Александр ПАСХАВЕР: Они должны конкурировать. Не, ну что значит спекулянты?

Николай ПРИСЯЖНЮК: Коли йде націнка на 100% – це вже є спекуляція.

Александр ПАСХАВЕР: Понимаете – это значит, что в области кто-то его поддерживает.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Друге, на сьогоднішній день ми звичайно, сьогодні є монополія на ринках реалізації тому, що не один фермер не може стати на ринок за прилавок, не один фермер. Власті ринків не має. Це перше. По-друге, я підтримаю вас з тим, що на сьогоднішній день інтервенція іноземною сільськогосподарською продукцією не є правильною. Чому? Тому, що нам вдалося в минулому році утриматися і не зробити інтервенцію на цукор і сьогодні в нас площі посіву цукрового буряку зростають і вона динамічно буде зростати і так же буде із гречкою тому, що ціна сьогодні вже є така, яка приваблива для сільгоспвиробника. Ми не можемо сьогодні постійно за рахунок сільгоспвиробника анулювати ціни. Ми не можемо цього робити і не треба сьогодні на аграрний сектор давити ціною, а от питання логістики ми обов’язково відрегулюємо і воно буде працювати. Буде працювати таким чином. До речі, я вам скажу так, що за рахунок посередників. Я от був на зеленому тижні. Це виставка, аграрна виставка, в Німеччині. 53 міністра зі всього світу було і питання, якраз посередництва, яке не є контрольоване встає в усьому світі, в усіх країнах. В тому числі і в Німеччині, в Франції і в інших країнах Євросоюзу.

Александр ПАСХАВЕР: Я не понимаю, а что они не конкурируют с друг другом посредники? Каким образом возникает. Но достаточно иметь конкуренцию с посредниками, чтобы они снижали свои цены. Отсутствие снижения цен посредниками говорит только об одном. О том, что они монополизировали рынки, а монополизация рынка говорит о том, что кто-то их в этом поддерживает. Власть, ни кто другой. Вот только это.

Савик ШУСТЕР: Олег Зарубинский.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Вы знаете, вот мій сусід представився. Він представник ринку в широкому смислі слова, а я на ринок ходжу кожен тиждень. Не для наукових досліджень, а просто скупити продовольство. На базар. Я знаю, що ліберали дуже не полюбляють слово спекулянт, дуже не полюбляють. І свого часу завдяки лібералам в нас термін спекуляція був трансформований у термін суцільна комерція. Всі стали комерсантами. Так от дивіться пане міністр. На переробному підприємстві купують ту ж саму гречку за 7 гривень, навіть, менше правильно? Вже вона до супермаркету до продовольчого магазину проходить без націнки вже за 14 гривень. Скажіть будь-ласка, скільки там посередників? 3, 4. Не конкуренція між ними пане Пасхавер відбувається. Вони з собою знаходяться в змові, монопольній змові по формуванню штучного ажіотажу. Це правда. І ніякого дефіциту сьогодні гречки не має, не має. А те що вона не продається, то це якраз порушення економічного правила. Ви про це чудово знаєте, що кращий метод боротьби з дефіцитом із зростанням цін – це збільшення пропозиції. Правильно? А як же може пропозиція прийти на ринок, якщо виробника не пускають на ринок. Ви колись бачили на київських ринках людину, чи бодай представника підприємства виробника. Їх не має.

Александр ПАСХАВЕР: Но кто же их выпускает, скажите?

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Суцільні перекупщики. Їх не пускають, їх не пускають ті, які знаходяться в змові з монопольними продавцями. І от в зв’язку з цим я хочу запитати. Пане міністр скажіть будь-ласка, де державна інспекція або агенція контролю за цінами, раз? Де її позиція? Друге, де позиція антимонопольного комітету? Чому в Україні на відміну від цивілізованих країн ми не чуємо про роботу антимонопольного комітету в даному випадку. Будь-ласка.

Савик ШУСТЕР: Так у нас есть антимонопольный комитет.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я вважаю, що ситуація така, що по великому рахунку.

Савик ШУСТЕР: Я не знаю, почему так смешно? Цены растут, а вам смешно.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Ми з одної сторони і з іншої знайшли причину, що є посередники – це монополія чи не монополія. Позитив чи негатив, але треба розібратися чому виникає ця ціна в посередників і чому вона така. Справедлива чи несправедлива і чому у нас така логістика довга. Сьогодні дали доручення інспекції по цінам не для того, щоб йти по магазинам і переписувати які ціни, а інспекція по цінам зараз займається ланцюгом вивчення від виробника до споживача і аналізом де відбувається велика націнка і чи оправдана вона, а потім вже держава буде робити і місцева влада робити аналіз, що треба зробити для того, щоб оцей, цю середину посередницьку звузити, зменшити. І я вважаю, це нормальна ринкова позиція і сьогодні ми це повинні робити і робити прес на споживача і на виробника з одної сторони низькими цінами з другої сторони високими цінами це є не етично як мінімум.

Савик ШУСТЕР: Олег Зарубинский сказал, что сговор посредников получил аплодисменты торговцев рынка, а Александр Пасхабер так и не получил.

Александр ПАСХАВЕР: А можно я скажу за господина Зарубинского, он в серьез считает, что хозяин бессарабского рынка осуществляет свою власть без того, что вносить взятки в район и в город.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Да отвечаю. Я в серьез считаю, что хозяин конкретного рынка все делает для того, чтобы не пустить на этот рынок производителя и при этом пользуется крышей властной в данном месте, где этот рынок находится.

Александр ПАСХАВЕР: Это ж значит, что устранить его власть ничего не стоит.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Конечно.

Александр ПАСХАВЕР: Ничего вообще не стоит. Не надо ничего изучать. Достаточно просто не брать взятки и он исчезнет.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Так в чем вы мне противоречите?

Александр ПАСХАВЕР: Ни в чем. Поэтому, что изучать? Надо просто перестать брать взятки и все.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Так в чем противоречия?

Савик ШУСТЕР: Ну, нету у вас противоречия. Нету. Что Виталий Портников?

Виталий ПОРТНИКОВ: Слухайте, я не знаю, я чесно кажучи, коли все це слухаю,я згадую гумореску Жванецького. Ви знаєте. Что продуктов в магазине нет, а министр пищевой промышленности есть и неплохо себя чувствует. Я перепрошую, це не особисто до вас. В радянському союзі теж був дефіцит гречки тому, що була рівно також влада, рівно така ж компетенція, рівно така ж низька ціна, не було посередників на ринках. Там були колгоспники, які стояли і на ринках продавали гречку за підвищеною ціною, а в магазинах за низькою. Її тільки там не було. Так завжди буває, коли держава втручається в процес. Правда заклечається в тому. Що вся ринкова торгівля. Вся торгівля в Україні вона має ланцюжок від влади, від гори до кінця. В західних країнах теж на ринках не стоять виробники. Це буває раз на тиждень. Спеціальні ринки, спеціальні ярмарки, а ти приходиш в супермаркет. Але проблема не в тому, що виробник не стоїть а проблема в тому, що там є чесна система взаємин. Виробник, посередник продавець, влада, а коли люди всі ці люди замикаються на тому, що вони носять хабарі, що жодний їхній бізнес без виключення цієї нещасної гречаної крупи до роботи керівника ринку не може бути здійснений в ситуацію, коли тебе не фришують. Люди, які пов’язані з найвищими кабінетами в цій країні, то ніяка чудова доповідь шановного пана міністра, як би він себе не погано почував під час доповіді не змінить цю ситуацію. Проблема у структурних проблемах керування цією країною, які звичайно знищують наше сільське господарство, а як інакше, а як його можна не знищити в такій ситуації. Я взагалі дивуюсь, що ми ще їмо свою гречку.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я розумію, що ми можемо і на гуморески, це теж не погано. Вечір буде веселий, але по великому рахунку, я ще раз повертаюсь до того, що дефіцит продуктів харчування в світі – це серйозна розглядається це питання і про це говорять статистики. До речі, я вам приведу приклад, що Україна і аграрний сектор України сьогодні виробляє в три рази більше сільськогосподарської продукції чим споживає, в три рази більше. І нам для цього необхідно зовнішні ринки. Друга справа, що в нас є дисбаланс. І я вже причини, ще раз я їх повторювати не буду. У нас є дисбаланс. Чому так виникає? Сьогодні ми єдине імпортно-залежні від імпорту м’яса, м’яса яловичини, м’яса в певній кількості свинини і невеликій кількості м’яса птиці. І імпортно-залежні ми на сьогоднішній день від екзотичних видів фруктів і це буде завжди і це зрозуміло, але остальними видами сільськогосподарської продукції наша країна себе забезпечує. Друге питання. Сьогодні ми виростили в минулому році 16, 8 -17 мільйонів тон картоплі. Споживаємо ми для харчових потреб 6 мільйонів. 12 мільйонів он картоплі неефективно згодовується худобі або вона згниває. Це ефективно чи неефективно? Що для цього треба? Для цього треба овочесховища, для цього необхідна логістика і для цього необхідна інформація між регіонами. Друге питання. Ми вирощуємо сьогодні 8,5 мільйонів тон овочів і фруктів. До нашого споживача доходить 4 мільйони тон. Чому? Згниває, не збирають і немає логістики. Оці проблеми і над цим сьогодні треба працювати і ми над цим працюємо. І я радий, що ви оцінили, що я себе добре почуваю. Я задоволений в цьому. Тобто, це хорошо, але що необхідно зробити і це робить влада.

Петр МАГА: Савік, а можна людині одне слово. Я себе теж добре почуваю. Микола Володимирович. Я себе почуваю щасливим тому, що мені пан Пасхавер пообіцяв після програми подарувати кіло гречки, а потім виявилося, що воно належить пані Королевській. Я тепер не знаю. До вас дуже багато запитань з Інтернету. Ну, по-перше, кажуть про те, що ви говорили про інтервенцію гречки з Китаю ще восени. Чому так довго тягнули, чому дочекалися такого великого дефіциту? Це раз. Друге, про те, що наприклад, у Миколаєві є можливість купити гречку по 12 – 14 гривень і іноді така можливість проскакує у Києві на Трощинському ринку. Звідки беруться такі можливості і третє краще б ви не зачепали ціну м’яса тому, що мене засипали листами всі, хто займається яловичиною і свининою і кажуть, що свиноробство просто здихає. Ну, вони пишуть нам капець, но не зовсім капець. Но то як вони пишуть я сказати не можу розумієте. От я кажу абсолютно серйозно.

Николай ПРИСЯЖНЮК: І чому не зробили інтервенцію восени. Розкажу. Не зробили інтервенцію восени по одній причині тому, що врожай гречки в Китаї збирають в кінці січня а початку лютого, а восени гречки і в Китаї не було. Щоб це було зрозуміло і зараз ми ведемо, укладаємо угоду не ми як держава, а бізнесмени для того, щоб завести гречку. Це перше. По-друге, те, що ми зробимо обов’язково на термін до нового урожаю. Ми звільнимо цей вид крупи від в’їзного мита на нього. Існує до речі, 20%. І може звільнимо і від сплати ПДВ а цей період до нового урожаю. І для того, щоб можна було зробити інтервенцію. Але я ще раз повторюю, що кожний українець з’їдає всього 2 кілограма гречки, даже подорожчання на 3-4 гривні це пороку 6 гривень може відбутися. Це перше питання. Друге питання по м’ясу. Та ні його треба чепати тому, що в мене як в міністра сільського господарства це турбує, що сьогодні сільгоспвиробник отримує ціну за живу вагу м’яса, отримує свинини 10 гривень, а на ринку вона як мінімум зменшилась всього на гривню. Чому? Оце питання є і сьогодні є доручення і сьогодні ми будемо проводити, як би там не було будемо проводити постійний ярмарки для того, щоб сільхоз виробник міг свою продукцію продати на ринку. Я до речі вам скажу таку ситуацію. Я був може півроку, рік назад в Південній Кореї, так там, я говорив, що в нас 15-30% населення проживає в сільській місцевості. В Південній Кореї проживає в сільській місцевості півтора відсотка і вони відпрацювали, прийняли на рівні парламенту закон про нову сільську громаду, яким зобов’язують, а я вважаю, що Південна Корея ринкова ж країна. Так чи ні? Зобов’язують всі приватні компанії щотижня, один раз в неділю виїжджати в село, щоб міський голова, міський мешканець відчував, що таке село, щоб він відчував як це є село. А ми на сьогоднішній день за 20 років селян значить форму колгоспну ліквідували, нову модель не дали і сьогодні тримали, якби в резервації селян. От чому питання. Так я ще раз говорю 15 мільйонів жителів села – це плюс чи мінус? Я вважаю, що це великий плюс, я вважаю для України це великий плюс. Кожний мешканець села сьогодні готовий працювати день і ніч і працює бабуся 80 років і працює 85 років не помре. Оце наш плюс. І ми зобов’язані його обов’язково використати, а ярмарки ми будемо проводити ціни ми стабілізуємо і зараз в Києві буде на ВДХ постійна ярмарка працювати аж до нового врожаю для того, щоб показати, щоб сільхоз виробник міг показати, яка реальна ціна сьогодні є і чому вона така. А не для того, щоб ми говорили про посередників та інше.

Савик ШУСТЕР: Иосиф Винский.

Иосиф ВИНСКИЙ: Шановні колеги мені кажеться,що ми повинні розділити 2 питання. Проблема АПК вона є, вона відома іі безумовно позор, що там відбувається сьогодні в цілому і це не тільки проблема цього міністра, а взагалі останнього нашого періоду тому, що дійсно ми загнали сільське господарство і не використовуємо наш аграрний потенціал. І зовсім інша проблема це гречка. Сказав міністр 2 кілограми на рік на душе населення. Понятого, що ми вже 2 неділі розказуємо людям, що гречки не має. Люди пішли в магазин і остатки викупили, тобто ми з вами зараз оці всі разом працюємо на те, що гречки в магазинах не було. І зараз іде елементарна позиція: просто наші примітивні українські спекулянти перевіряють нашу владу, чи вона на щось здатна, чи не здатна. І не дай Бог, що ви покажете зараз, що ви не на що не здатні. Якщо ви не здатні навести порядок на тому, щоб 80 тис. гречки продати людям по нормальній ціні, то гріш вам ціна. І я ще маю сказати, ту не міністр аграрної промисловості, бо це не ваша проблематика, бо ви тільки за політику відповідаєте. Тут мають стояти ті люди, які відповідають за порядок в державі. Бо це ще раз кажу, елементарний зговор, елементарна спекуляція, і тут нема чого прикриватися ринковими механізмами. Ринкові механізми треба зараз формувати на майбутнє. Да, треба зараз мати нормальні позиції, щоб люди посіяли нормальну кількість гречки, щоб розуміли, що є державні резерви, щоб ми могли впровадити інтервенції, але це вже буде завтра. А сьогодні треба елементарно припинити спекуляцію, і все на цьому кінчиться. Міліція, так, прокуратура, СБУ і всім, хто отвечає за це в нашій страні. А все остальне – це болтологія…

Вадим КАРАСЕВ: Я скажу…

Иосиф ВИНСКИЙ: Я ще раз кажу, все це ліберальна болтологія…

Вадим КАРАСЕВ: Оце починається радянська влада…

Иосиф ВИНСКИЙ: Тому що гречки в магазинах немає. Тому треба зараз вжити заходів, щоб ті люди, кому це потрібно, що вони це отримали, розумієте.

Вадим КАРАСЕВ: Уже ж вам людина сказала, такое милое столетие на дворе. Так, це ж радянська влада. Ви що, будете міліцією боротися зі спекулянтами. Потрібно зрозуміти одне, що спекулянти виникають тоді, коли, ще раз кажу…

Иосиф ВИНСКИЙ: Як нагодувати. Коли спекулянти зараз…

Вадим КАРАСЕВ: Я вас нагодую, зараз, почекайте. Я вас зараз нагодую! Я вас нагодую гречкою! Я вам скажу, що спекулянти виникають тоді, коли уряд не може правильно урядувати. Спекулянт цю функцію ринкову, він забезпечує…

Иосиф ВИНСКИЙ: Я ж про це кажу…

Вадим КАРАСЕВ: Давайте я скажу…

Иосиф ВИНСКИЙ: Це перевірка уряду: чи здатний уряд щось зробити…

Вадим КАРАСЕВ: Ви можете слухати чи ні? Ви послухайте. Так ось послухайте. Ні, не теорія це, тому що з цього починається. Я зараз скажу, починається з теорії. Я вам ще раз кажу: спекулянти виникають для того, щоб ліквідувати дефіцит на ринку, вони виконують ринкову функцію. Подобається це чи не подобається, але завдяки спекулянтам можна щось купити. Це перше. По-друге, спекулянти виникають тому, що уряд не спрацьовує, погано спрацьовує. Він за допомогою уряду, або внаслідок поганої урядової політики виникає диспропорція на ринку. Це два. По-третє, ціни ніхто не назначає, і не забороняє ціни, тому що в ціні інформація: що попит який, яка пропозиція. Якщо сьогодні на гречку висока ціна, то це сигнал для виробників, що потрібно виробляти гречку. І ринок потім буде насичений. Це третє. І по-четверте, і основне, тому що все починається з теорії, все починається з концепції. У пана міністра у виступі декілька раз прозвучало слово "продовольча безпека". І це я так розумію, основне завдання міністерства сільського господарства, забезпечити продовольчу безпеку. Не є це основним завданням у міністерства сільського господарства. Основне завдання, це в умовах ринкової економіки, це прибуток приватних власників, том що це приватні власники. Як це зробити? Створити умови. Наприклад, якщо сьогодні на світовому ринку, ціни високі на продовольчі товари, то що для вас головне: дати можливість зернотрейдерам, виробникам, фермерам працювати на зовнішній ринок, отримати прибутки, а потім ці прибутки вкладати в інвестиції, в обробку землі, в мінеральні добрива, покупку техніки, чи ви будете тримати квоти для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку в країні. Ви ж підриваєте ринкову економіку, ринкову стимули для того, щоб Україна формувалася як…

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я скажу…

Вадим КАРАСЕВ: Як експортно орієнтована аграрна держава.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Ситуацію. Правильно пан Вінський сказав, і я вас завіряю, що держава справиться, уряд справиться з тим, щоб забезпечити нормальні ціни на гречку і мати саме головне – кількість тієї гречки, яка необхідна. Це перше. По-друге, питання, продовольча безпека,я вам скажу, тому що в 1974 році в резолюції Організації Об’єднаних Націй написано, що кожна країна не тільки має право, а й зобов’язана забезпечити продовольчу безпеку своєї країни. І ми як сільгоспвиробники, ми зобов’язані…

Вадим КАРАСЕВ: Це не ваша задача…

Николай ПРИСЯЖНЮК: По наявності балансу виростити ту кількість сільськогосподарської продукції, яка необхідна країні, якщо в нас є можливості. А сьогодні експортний потенціал, я вам скажу так, щоб ви зрозуміли, щоб ви зрозуміли, що таке експортний потенціал. Сьогодні наша країна 54% експорту всього соняшника і олії, належить нашій країні, 54% . сьогодні ми є країною №1 по експорту ячменя, країною №4 по експорту кукурудзи. І сьогодні я вам скажу так, що можна багато критикувати. Давайте подивимося, як ми вступили у Світову Організацію Торгівлі. Ми вступили в Світову Організацію Торгівлі, і після того з 2008 року торгівельне сальдо з Євросоюзом наше почало постійно стрімко знижуватися. Імпорт збільшуватися, експорт зменшуватися. Я ще раз говорю…

Вадим КАРАСЕВ: Головна мета вашої діяльності на посаді міністра і взагалі міністерства агропромислової, аграрної політики. От у чому головна мета? Продовольча безпека…

Николай ПРИСЯЖНЮК: Я вам розказую…

Вадим КАРАСЕВ: Чи створити умови для розвитку українського аграрного бізнесу, аграрного підприємництва.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Значить, розказую: наша головна мета Міністерства – створити умови для виробництва сільськогосподарської продукції, і паралельно з тим, забезпечити продовольчу безпеку по балансам, яке дасть Міністерство економіки, і разом з тим відкрити зовнішні ринки і мати обсяги реалізації і достойну ціну для сільгоспвиробника. Оце наші завдання. І ми над цим працюємо, і обов’язково…

Савик ШУСТЕР: Одна фраза, Евгений Ленг.

Евгений ЛЕНГ: Оппонировать уважаемому господину Винницкому. Я много лет занимаюсь экономикой, поверте пожалуйста, придет милиция, уйдет гречка.

Савик ШУСТЕР: Ксения Ляпина.

Ксения ЛЯПИНА: Я хотіла продовжити цю думку, дуже чітко сформулювати. Дійсно, зараз перевірка уряду. Якщо уряд йде тим шляхом, на який його зараз штовхають, піде з перевірками силовиків і так далі, про гречку ми можемо забути. Вона зникне на півроку, потім з’явиться по 30 грн. за кілограм. Далі хочу сформулювати наступне, повертаючись до гречки. Тут казали ті, хто вважає себе не лібералами, що є такі страшні якісь міфічні спекулянти якісь страшні, які купують у виробників за 8 грн., а потім продають громадянам за 32. Тоді у мене виникає питання: от сидить 25 торгівців ринкових. На їхньому місці я буквально зараз вже стала і побігла до того виробника і купила у нього по 8 грн. і продала не по 28, а по 18, і в мене була б черга, я б заробила б колосальні гроші. Чому вони не йдуть і не біжуть до того виробника? А я вам скажу: а виробник не продасть. А чому їм виробник не продасть, він що дурний, він не хоче реалізації. А виробнику сказали продавати тільки оцьому посереднику, і ніякому іншому. А хто йому це сказав, це йому сказала місцева влада, яка власне і є тим самим посередником, який може купуати у цього виробника. А буде продавати комусь іншому, оцим дрібним, буде продавати за 8 грн., буде мати неприємності від місцевої влади. Отаким чином створюється ціна 28 грн., а не ринковим шляхом. Бо ринковим шляхом, якщо є виробник, який вільно продає по 8 грн., моментально б поїхали, купили і продали б дешевше цю гречку, і ціна моментально б збалансувалася. Тепер другий фактор, який не дає збалансуватися: розрахунок балансу, як сказав тільки що пан міністр, абсолютна правда, йде з розрахунку 2 кіло гречки на людину, скажіть мені будь ласка, спитайте у своїх мам і батьків, скільки вони купили за останній тиждень гречки. По 10 кг., я вам скажу. І лежить та гречка у них. Чому вони купили? Тому що вони перелякалися. Ми всі з радянського Союзу родом, пам’ятаємо, що таке товарний дефіцит. Як тільки в інтернеті написано, що якийсь товар зникає, всі біжуть у магазин його купувати. Ми пам’ятаємо, що таке товарний дефіцит. Правильно, і ми з вами, он, Мага побіг купувати ту гречку, так добре, кілограм, а завтра він побіжить купувати 10 кг. Бо він розуміє, що післязавтра можна вже нічого не купити.

Петр МАГА: Ну, зробіть мене винуватим в цьому дефіциті.

Ксения ЛЯПИНА: Ні, я не кажу, що ви винуваті. Я не кажу, що споживач винуватий.

Петр МАГА: До речі, дуже багато пишуть речей, що якщо ми зараз скажемо, що завтра очікується проблема з туалетним папером, то він реально завтра пропаде в магазинах.

Ксения ЛЯПИНА: Так воно і буде, шановні колеги. Але я підкреслюю, що ринкові механізми можуть регулювати цю проблему, але тільки при збільшенні пропозиції.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Звичайно, звичайно, ринкові механізми, збільшення пропозиції, про те, що ми говорили, тобто наявність балансу, щоб ми чітко розуміли, скільки сільськогосподарської продукції, яу ми виробляємо, і зобов’язані виробляти, дотримуючись ціно зміни,а в роботі сільського господарства сівозміни обов’язково повинні бути, це не так, як ми сьогодні довели деяких областях. На оцих площах сільськогосподарських земель посіви соняшника 35%, і виснажуємо землю. Оце є проблема. І це завдання Міністерства в ому числі, завдання мати цей баланс, в тому числі й інші культури. І завдання Міністерства також відслідковувати, щоб відбувалися сівозміни, щоб була змінена родючість сільськогосподарської землі, щоб скільки винесено разом з культурою поживних речовин, стільки повинно бути і внесено. А кого? Капітали – оце тепер питання. капітали, і ви знаєте, що стоїть питання, сьогодні для того, щоб був збільшений капітал , піднімати це питання, звертаю увагу, обігу сільськогосподарських земель. І звичайно, необхідно запровадити, якщо ми візьмемо рослинництво, запровадити досвід, ми ж завжди спираємося на той позитивний досвід інших країн, фінансування по складським справам, фінансування майбутнього врожаю. Оце капітал. Сьогодні ні держава, ні сільгоспвиробник не витягне на своїх плечах виробництва, а торгівці, чи посередники, чи трейдери прийдуть до готової продукції і будуть потім продавати. Треба принімати участь по світовому досвіду, по справках, по фінансуванню майбутнього врожаю, по замовленню, по фьючеру, по форварду. От тоді сільгоспвиробник, тоді селянин не буде відчувати себе наймитом, тоді сільгоспвиробник буде відчувати, що у нього є кошти, тоді фермер буде розуміти, що він є фермер, а не зрозуміло хто. І сільгоспвиробник зможе нарощувати обсяги виробництва. Іншого шляху немає.

Савик ШУСТЕР: Иосиф Винский.

Иосиф ВИНСКИЙ: Пан міністр, ви не слухайте наших теоретиків, а робіть правильно. Бо ці умники, вони ж не міністри, вони ж не відповідатимуть. І вони не підуть до людей, і не скажуть, що людина, яка хворіє діабетом, для неї гречка – це питання виживання, а вона отримує пенсію 800 грн. їй треба їсти гречку кожного дня. Людині не поясните, що ліберальна економіка не спрацювала, і гречки немає. Тому це не демагогія, я хочу ще раз сказати. Цю теорію, як працюють ринкові ціни в сільському господарстві в любому учебніку в університеті можна почитати. Це всі батьки ізвестні. Да, це все правильно треба робити, в перспективі. А сьогодні, в данних умовах треба жорстко поставити все а місце, наказати виновних, і всім показати, щоб не було повадно знущатися над людьми і над державою. Якщо ви цього не зробите, вся ця теорія забудеться. А те, що люди не мали гречки, це люди запам’ятають назавжди.

Савик ШУСТЕР: Петр Порошенко.

Вадим КАРАСЕВ: Якщо людина не знає теорію, вона завжди звинувачує теорію. А міністр, я нагадаю, це політична фігура. Міністр – це політична фігура. Ні, послухайте…

Иосиф ВИНСКИЙ: Я аграрник по освіті, і знаю, як воно росте, як воно вирощується…

Вадим КАРАСЕВ: Послухайте, це демагогія…

Иосиф ВИНСКИЙ: А ви на асфальті розказуєте по теорії. Це написано в любому учебніку, а вам треба думати про людей…

Вадим КАРАСЕВ: Україна вже 20 років не може ніяк рухатися, тому що от такі міністри. А міністр – це політична фігура, і він має знати теорію, в тому числі теорію, як працює ринок. Я не кажу, що він не знає. Він має знати, як працює ринок, і аграрний ринок зокрема.

Петр ПОРОШЕНКО: Савік, я хотів би вас привітати, оскільки ви вже дали мені слово. Я хоч і має гучний голос, не хотів би перекрикувати наших шановних гостей, бо саме скандал дає рейтинг вашим передачам, вона становиться цікавою. Я розуміюся не тільки в аграрному секторі, алей на телебаченні. Але я думаю, що скандал треба припинити, рейтинги вже є. треба нарешті професійно про це поговорити. Незважаючи на такі оплески, за які я дякую вам, я ризикую вступити в суперечку, і не підтримати ідею, яка мала 100-відсоткову підтримку, що в усьому винні спекулянти. Це позиція, яка є дуже яскравою, дає цю підтримку, але не має нічого спільного з правдою і з істиною. Чому? В 74 році ФАУ дійсно прийняла рішення про позицію продовольчої безпеки, і в 75 році Радянський союз під керівництвом мудрого Леоніда Ілліча прийняв продовольчу програму. Продовольча програма через 5 років мала забезпечити продуктами харчування кожну радянську родинку, так саме як вона забезпечила в 2000 кожну радянську родину квартирою. Вони задіяли величезні підрозділи для боротьби зі спекулянтами, був окремий підрозділ ОБХСС. Вони тоді мали величезні важелі регулювання ринків, бо ринки складалися виключно з регулювання. Вони тоді мали величезні площі, величезні господарства, які належали державі, або колгоспу у кооперативній власності. Єдине, чого не було – не було гречки в магазинах. Я хотів би вам сказати, що ми живемо не в 75 і не в 80 році. Ми живемо в 2011 році, професійна влада 21 століття робить наступним чином. Не треба нам інспекції по цінах, які за хабарі будуть обходити магазини, брати хабар, щоб не включити цей магазин в штрафи, за що була притягнута до відповідальності керівник інспекції по цінах. Ніякої інформації не давати в уряд, яка буде йьи довгих 2 місяці, і спотворена, так само як будуть писати – гречка по 12, а вона буде 29, і ніякої допомоги ця методика не дасть вам, звичайним громадянам. Бо на сьогоднішній день уряд, який займається виключно адмініструванням і розподіленням, не може бути ефективним, бо розподіляти не може. Уряд має бути стимулюючим для того, аби стимулювати економіку, щоб збільшити. При чому я дуже добре знаю Миколу Володимировича, вважаю його фахівцем, Микола, ти знаєш це. І я вважаю, що людина дійсно розбирається в питаннях сільського господарства. Але це не є питання сільського господарства. Шановні мої, це є питання економіки, міністерства економіки. Не галузевого національного міністерства. І що нам треба робити в цих умовах. 21 вік, в режимі реального часу, маючи Google, інтернет і все таке інше, розставити моніторинг ситуації, незалежний моніторинг. Хочете вдвох, хочете вчотирьох, хочете в шести тисячах торгівельних точок, мати в режимі реального часу, не лише на столі прем’єр-міністра, який таємним чином формує показник інфляції. Ціни на продукти харчування зросли в 20 , 30, 40, 60%. Ціни на тарифи зросли в 20, 30, 50%. Ціни на послуги, ціни на транспорт, ціни на пальне зросли на 20 – 30%. Яка в нас інфляція? 9. Яким же чином ви це рахуєте? Це шановні, щоб ви знали, державна таємниця, нікому з вас це знати не положено, нікому з цих людей і цих людей. Спитайте кожного з них, як формується показник інфляції. Жоден вам не відповість. Чому так відбувається, ця державна таємниця? І що це викликає? Це викликає ключове, дорогі мої, це викликає відсутність довіри: довіри до урду, довіри до влади, довіри до інформації, яку цей уряд дає вам. Тоді, коли уряд каже вам, що ціни не будуть зростати, що ви в першу чергу робите? Йдете і купуєте на ринку, бо точно знаєте, що ціни будуть зростати, що все буде відбуватися навпаки. Що потім робить уряд? Звинувачує сільгоспвиробників, які приховують товар, потім звинувачує спекулянтів. Врешті решт, звинувачує Савіка, Перта Магу і Порошенка, журналістів, які розповсюджують цю інформацію, спотворюють паніку і в такий спосіб сьогодні заважають жити нашим шановним бюрократам, які не вміють і не виконують функцію влади. Що треба робити? Шановні, перше, що треба робити, гречка дійсно не росте по всьому світу. Микола правий, вона росте виключно в Росії, Україні, Білорусі. В Китаї, нікому про це не кажіть, більшість з них це інша гречка, вона йде на корм скоту, але можна її використовувати, є там окремі ґатунки, теоретично я не виключаю, що можуть завезені і можуть вирішити це питання. Я вас запевняю, і можу навести приклади. 2004-2005 рік, Микола правий, цукор коштував 2.50. Тільки виробники цукру підняли ціну до 4 грн. собі вартості, тому що здорожчане було пальне, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка, що робить, приходить антимонопольний комітет, оштрафував всіх виробників цукру на 17 млн.. Що роблять виробники цукру наступного року? Припиняють сіяти цукор. Навіщо? Будемо сіяти зерно, гречку в се інше. Після цього ціна на цукор зросла з 4 до 7-8 грн., потім це було вже виправдано загальним збільшенням. Як тільки уряд стає регулювати будь який продукт, зараз він почав регулювати зерно запровадженням квот. Квоти продають на чорному ринку 10-20-30 доларів лише, щоб отримати квоту, знизити ціну на виробника і отримати корупційний потік для того, щоб фінансувати нашу шановну ваду. Таким чином боремося з корупцією. Я переконаний, я завершую вже свою полум’яну річ, вибачте за емоції, я людина спокійна. Якщо на сьогоднішній день, в вересні місяці не своїй фірмі дозволити ввезти 20 тисяч тон гречки, бо це корупційна схема, яка приречена на те, що на ринок вона попаде по дорогій ціні. Зніміть будь ласка мито негайно, 15 побачили на комп’ютері, що ціна зростає в Сєверодонецьку чи в Червонограді Львівської області, туди дали інтервенцію. 20 ціни не збили, зняли миттєво пошліну, бо уряд має діяти швидко, ефективно і рішуче. Дозволили всім на місяць, хто за місяць встигне завезти, нехай завозить, продаж, збиває ціну. Як немає? Ви маєте більшість. Ви маєте парламент, ви маєте негайно діяти. Ви маєте інфраструктуру. Сформуйте аграрний фонд, робіть позиції по інтервенції. Бо на сьогоднішній день в 21 сторіччі, нажаль чи на щастя, величезна частина людей все ще харчується з ринку. Але величезна частина працює в мережах величезних супермаркетів, які на пряму купують виробника, укладають прямі угоди з сільськогосподарськими виробниками без посередників, завозять собі. Де гречка в супермаркетах? Її немає. Пояснювати, що це виключно ховають під прилавком. Я кажу, це дисбаланси міністерства економіки. Які своєчасно не були виправлені. Як тільки вони прийдуть це регулювати, ми залишимося без гречки і наступного року. Дайте можливість сільгоспвиробнику без податківця, який приходить і грабує його, без фіто санітарного контролю, який приходе – бере хабарі, без еколога, без представника рай адміністрації, який каже йому – за скільки і кому продавати, без міліції, без податкової, без величезної армії трутнів, які сидять на сільгоспвиробникі і збільшують ціни виробництва для вас. Дайте можливість йому чесно виростити продукцію і забезпечити харчами не лише Україну, а весь світ, дякую.

Николай ПРИСЯЖНЮК: По-перше, я пан Петро узагальнив те, що ми сьогодні говорили. Перше, інспекція по цінам. Я говорив, що завдання інспекції не пройти по магазинам, переписати чи заборонити чи дати сводку. Завдання інспекції по цінам, до речі, інспекція по цінам існує не тільки в нашій країні, в всьому світі існує така інспекція, от завдання інспекції по цінам проаналізувати ланцюг від виробника до споживача і дати аналітику, де відбувається подорожчання продукту і чому вона відбувається, це перше питання.

Петр ПОРОШЕНКО: Інтернетом і в режимі реального часу. У нас там збільшилося і це публічний відкритий формат.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Так, сьогодні по дорученню прем’єра і я буду ініціатором того, підтримку того, що ви сказали, практично в кожного сільського голови буде стояти інтернет, щоб він розумів, що на ринку є, яка ціна і в якому регіоні. До речі, оптові ринки, я вам скажу так, перший пілотний проект оптового ринку Шовар, пілотний проект, він щороку продає 500 тисяч тон сільськогосподарської продукції, невеликий ринок. Сьогодні розпочато будівництво оптового ринку в Києві, розпочато оптового ринку в Донецьку, в Харкові, в Запоріжжі і буде розпочато оптовий ринок збутовий в Херсоні, там де виробляється сьогодні більше чим 1.5 млн. тон овочів для того, щоб можна і кавуни і дині, щоб можна було мати логістику, це друге питання. І третє, я теж говорив, що сьогодні ми ж не говоримо, що будемо регулювати ціни от таким якимсь жандармським методом. Сьогодні в аграрний фонд, а закон про аграрний фонд передбачає, що це структура зобов’язана робити інтервенції, в аграрний фонд виділено 5 млрд. коштів, для того, щоб по форварду, ті які я говорив види сільськогосподарської продукції, можна було взяти з ринка для путнього регулювання ціни шляхом інтервенції. А про що говорити, коли прийшли в держрезерві 0, в аграрному фонді недостача 300 тисяч тон зерна, в держрезерві 200 тисяч тон зерна недостача, як робити інтервенцію? Оце ми повинні розуміти. Звичайно тільки ринковими позиціями, звичайно можливостями скупити в період, коли по-перше, ця інтервенція. Ці кошти ще спрацюють на такий сегмент як, ви знаєте, що літній період ціна на молоко практично знижується до нижньої відмітки ціни і це завдання аграрного фонду, в цей період скупити, щоб можна було дати нормальну ціну, яку необхідно дати сільгоспвиробнику і мати продукцію для інтервенції в період осінньо-зимньої. Оце важливе питання.

Савик ШУСТЕР: Станислав Николаенко.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Не мов мені ні словечка, нехай тобі буде гречка. Ну, так класики були чи народна мудрість така була. Я хочу сказати наступне. Мені довелося в свій час керувати навчальним закладом, разом з студентами ми вирощували гречку, я не буду казати, що я то же знаю, там бункерна вага, різниця. Тут багато розумного про це сказали. Я скажу про одне, ми сьогодні весь час говорили за це вузьке питання – гречку, важливе звичайно. І виходили на загальне питання – що робиться в українському селі? Масове безробіття, п’янство, як сказав міністр, двохпільне, трьохпільна система обробки землі, безперспективна, сотні тисяч гектар землі необроблених, мікрокредитування немає, технологій немає, техніки немає, захисту немає. З бюджету виділено на підтримку АПК 2-3%, ввесь світ до 10. Євро, 300 євро на гектар у Франції, Німеччині, у нас 100 грн. і ми не дали цих 100 грн., ніхто нічого. Я хотів би сказати, при такому ставленні до села, ми будемо завтра говорити про яблуко українське, потім про хлібину. Ми з Миколою Володимировичем зустрічалися кілька місяців назад, я йому показав програму – як прохарчувати українського студента, учня і ми подивилися, що на 30 млрд. грн. можна зробити… дайте по 1 яблуку нашім дітям в день, по 1 морквині, діти не будуть боліти, не будемо закривати школи і село підніметься. Для цього потрібна державна політика. І останнє, говорили сьогодні про багато, давайте ще скажемо, що нам потрібно реформувати головне – зарплату людей. Ми говоримо про все, але ж зарплату, комуналка росте, ціни ростуть, а зарплата найнижча в світі. До тих пір, поки вона не буде 30-40-50% в структурі собі вартості, весь час буде така біда, а сільські питання це головний ланцюг за який треба витягувати Україну в гору, щоб вона пішла шляхом прогресу. Дякую.

Евгений ЛЕНГ: Просто для разрядки, я недавно слышал такое объяснение причин, почему пропала гречка. Говорят, это просто Леонид Черновецкий готовится к досрочным выборам.

Савик ШУСТЕР: Жидки аплодисменты, юмор не поняли.

Николай ПРИСЯЖНЮК: Важливе питання звичайно. От внутрішнє виробництво і зовнішнє, я ще трошки зупинюсь по питанню, от зараз ідуть перемовини, сьогодні закінчився черговий 15-й раунд про угоди, підписанні угоди про зони вільної торгівлі. Явам приведу приклад, що таке ринок сільськогосподарської продукції і як ми рухаємося в підписанні зони вільної торгівлі з Європейським союзом. Тобто, принцип такий, що до нас все – ми нічого. Скажіть мені будь ласка, це справедливо коли ЄС від нас вимагає в рамках світової організації торгівлі, не застосовувати дотації на сільгосппродукцію, не застосовувати експортні дотації і не застосовувати імпортне мито. При цьому ЄС 1.5 євро на кілограмі на м’ясо застосовує заборону мита імпортне і 2 євро датує на зовнішній ринок. Це справедливо чи ні? А скажіть мені, сьогодні справедливо нас можна критикувати за квоти, чи не можна критикувати? Але справедливо, коли Європа нас критикує і ми країна, яка має 1 місце по торгівлі ячменю. Дати нам квоту на рік, 200 тон ячменю до Європи. Це є справедливо чи дати квоту на пшеницю 2000 тон, оце є справедливість. І сьогодні, в нас говорять, чому не даєте зерно, чому не даєте кукурудзу. А я питаю, а чому ви не берете м’ясо птиці, яке сьогодні має європейський світовий рівень виробництва, чому ви в нас не берете сири, іншу продукцію, а ставите заборону, чому так? Тобто, ми ще раз звертаю увагу, торгівля і зовнішній ринок, сільгосппродукції і продуктів харчування, один з самих зарегюльованих, самих жорстких і конкуренція там мабуть вища чим будь в якій галузі, оце важливо. А для нашої економіки, аграрний сектор це питання стратегічно важливе, чому? Сьогодні ми аграрний сектор є друга в економіці, 2 позиція і при нарощувані обсягів, може стати лідером в економіці, а нарощувати обсяги всі наукові розрахунки говорять, що ми спокійно можемо подвоїти, потроїти виробництво в грошовому виразі, сільгосппродукції і звертати увагу на аграрний сектор звичайно ми зобов’язані.

Савик ШУСТЕР: Алексей Плотников.

Алексей ПЛОТНИКОВ: Я хочу відреагувати на дві полум’яні промови. Перша полум’яна промова. В жодній країні світу не має такої чистої ліберальної моделі, як це було за часів Адама Сміта. Будь яка країна втручається в економіку, чи більше, чи менше, але втручання. Франція – 7-ріяне планування, Скандинавія – планування, сполучені Штати у порівняні з Україною це більш ніж регламентована державою, розписана, прогнозована, скільки завозити домовин, вибачте, в який час і що завгодно. Досить жорстке втручання держави. Те, що Україні треба втручання з боку держави, це те, що реба робити. Друга полум’яна промова. Петро Олексійович у нас сьогодні представлений як голова Ради національного банку. Коли він ставить під сумніви статистику, він каже, що з незрозумілих причин, незрозуміло як рахують цей індекс інфляції. Є статистика за даними Національного банку. Інфляція за даними Національного банку суттєво не відрізняється від даних Державного комітету зі статистики. Тобто, з цієї точки зору, ви що, проти своєї особистої, якщо ви кажете, що ви ставите під сумніви статистику Національного банку.

Петр ПОРОШЕНКО: Я думаю, що ви знаєте функції ради національного банку. І Рада національного банку…

Алексей ПЛОТНИКОВ: Ні, добре, якщо так. Якщо ви ставите під сумніви і статистику Націнального банку, тоді немає проблем. Я почув відповідь…

Петр ПОРОШЕНКО: Ні. Я чітко сформував свою пропозицію. Я просто не хочу забирати часу…

Алексей ПЛОТНИКОВ: Як формується у нас інфляція…

Петр ПОРОШЕНКО: Я сказав, що у нас на сьогоднішній день інфляція рахується непрозоро. І це знижує довіру і як до показника інфляції, так і до влади…

Алексей ПЛОТНИКОВ: Ви як голова Ради…

Петр ПОРОШЕНКО: І я як голова Ради національного банку, і як політик, і як Петро Порошенко ініціюю зміни як швидкостної моделі рахування інфляції в 21 сторіччі,так і процедури доступу до цієї інформації і методів її формулювання з боку фахівців і широких верст населення…

Алексей ПЛОТНИКОВ: Ви не ставите під сумнів…

Петр ПОРОШЕНКО: Я не знаю, як вона формується…

Алексей ПЛОТНИКОВ: Тобто, ви не знаєте, як формує Національний банк…

Петр ПОРОШЕНКО: Ще раз кажу, я впевнений, що на сьогоднішній день структура споживчого кошику не відповідає споживанню цих людей. І його треба змінювати.

Алексей ПЛОТНИКОВ: Тобто, ви не дивилися, ви не знаєте, за якою моделлю рахував Національний банк.

Петр ПОРОШЕНКО: Ви знаєте, що я знаю, як вона рахується, і я знаю, що цей споживчий кошик не відповідає середньому кошику українця.

Добре, я зрозумів, ви ставите під сумнів методологію, за якою працює…

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Методология сегодня работает…

Петр ПОРОШЕНКО: Поскандалити не вдасться…

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: На сегодняшний день потребительская корзина сформирована по методологии 2000-го года. И 10 лет в нашей стране потребительская корзина не пересматривалась. Она не может соответствовать реальности жизни сегодня, и вы это знаете, я уверена, лучше, чем я.

Алексей ПЛОТНИКОВ: Мій улюблений момент: чому міжнародні інституції не відрізняються суттєво від України. 1,02% відрізняється Світовий банк від держкомстату. Сумніви, що у них немає статистики, що у них методологія погана. У кого тоді? У ООН. У ООН також не відрізняється принципово. Тобто, які у вас сумніви. Говорите, що весь світ не правий, а ви праві.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Вы знаете, я иногда хожу на рынок и хожу в магазин. А еще часто общаюсь с людьми. И я знаю, что цены на продукты питания, тарифы у нас в стране поднялись за год не на 10%, а в январе месяце они выросли на 0,9%. И не нужно считать, что вы правы, а вся страна беднеет с каждым месяцем, потому что цены растут. Потому что не работает сегодня реальная экономика. Это несопоставимо с теми макропоказателям, которые вы декларируете. Потому что потребительская корзина сформирована в 2000-м году. И больше не пересматривалась.

Алексей ПЛОТНИКОВ: Ну, добре. А міжнародні інституції як сформували? У них взагалі власна методологія…

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Да причем здесь вообще международные институции?

Савик ШУСТЕР: Ведь инфляция, это в основном, для людей, правильно. Так я говорю, пусть будет условны показатель. Непрямой. Скажем, мы спрашиваем у людей, сколько из вашего семейного бюджета уходит на продовольствие. 10%, 30%, 50%. Да, и вот берем, работники рынка, продавцы рынков вот скажут, сколько из общего бюджета, мы понимаем. 56% – 50%, то есть половина того, что они зарабатывают, уходит на продовольствие. Мне кажется, что в Европе меньше.

Савик ШУСТЕР: Меньше.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Однозначно меньше. Не больше 30% уходит в Европе по саамы незащищенным группам.

Савик ШУСТЕР: Смотрим на работников науки, у которых, я предполагаю, заработок, наверное, меньше. У них 64%. Вше надо было градацию поставить. 60%, 70 и 80.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: На сегодняшний день являются одними из наименее обеспеченных слоев населения. А вторая позиция, которую на сегодняшний день Алексей пытается доказать, кА же международные институции. Ответ на вопрос очень прост: струтктура потребления в Соединенных Штатах Америки, в Западной Европе и Украине координально отличаются. Они тратят совершенно разные деньги на разные цели своего месячного дохода. Если у нас сегодня пик роста цен на продовольствие, о чем мы говоили. Так вот влияние это на показатель потребительской корзины пересічного громадянина України має набагато більший вплив, ніж середній показник у світі, ніж розвинутих країнах. Різна позиція споживчого кошику. І от на сьогоднішній день для того, щоб бути об’єктивним, отримувати об’єктивні цифри, треба, чи правильно вони прорахували корзин. Неправильно чи правильна корзина, чи відповідає корзина, яка нарахована штучно фахівцями незалежно від того, чи відповідає статистиці Національного банку, структурі споживання звичайного громадянина. Ні. Для вас це диво? Тоді я щасливий, що я для вас це відкрив.

Савик ШУСТЕР: Иосиф Винский.

Иосиф ВИНСКИЙ: Виступ пані Королевської, він частиною і на друге питання відрегулюється. От як ми можемо говорити про економіку при такому рівні тіньової економіки, при такому рівні корупції. От коли ми говоримо, не спрацювала податкова реформа. Вона не може спрацювати при такому рівні тіньової економіки, пр. такому рівні корупції ніяка податкова реформа реально не працює. Крім того, дійсно було допущено кілька ключових вопросів у ході реформи, що були очевидним. Я вважаю, що ключова проблема: перша – поадтко на додану вартість. Вона не була вирішена ні з точки зору процентної. Я вважаю, що той процент, який сьогодні ми маємо в Україні, він набагато вищий, ніж той, що ми сьогодні можемо витримати для країни, яка хоче розвивати свою економіку. Ну, максимум 15%, а для споживчого кошика, для країни, Просяник, сказав зараз Савік Шустер, 6- 7% ПДВ на ці товари, першої необхідності, так звані. Це питання ми не вирішили, зрозуміло, таким чином, економіку ми не стимулювали. Друга позиція: в нас залишилася велика армія підприємців, людей більше 3 млн., які легально не платять податків, і не будуть платити. Тому що не вирішили другу проблему. Ви правильно сказали, треба робити цю реформу, люди мали провести соціальні збори. Я абсолютно переконаний, що всі учасники, хто мють доходи від своєї діяльності, мали платити у пенсійний фонд 100%. Але паралельно ще питання: повинна бути гарантія президента. І вся силова система могла спрацювати, щоб люди більше не платили підприємцю хабаря. Це питання не вирішене, тобто дефакто 3 ключових питання: тіньова економіка, ПДВ та власне платежі не вирішені. Як могла спрацювати податкова реформа? Вона не могда спрацювати. Я вважаю, що зараз повинен відбутися дуже серйозний аналіз, як це працює все, і треба це довести до логічного завершення, тобто треба рахуватися вперед а не назад.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Спасибо за вопрос. Я бы сказала, 3 ключевых вопроса. Это теневая экономика, это коррупция, это неэффективная модель государственного управления. Так вот теневая экономика не может существовать, если эту экономику не поддерживает власть. Теневая экономика не может существовать сама по себе в рыночной экономике. и сегодня бизнес заинтересован перейти из тени в легальный сектор экономики, потому что они устали спать постоянно с открытыми глазами, и боятся, кто завтра ввалится к ним в двери. Но для этого должны быть созданы условия, при которых в легальной экономике работать выгоднее, чем в нелегальной. Сегодня у нас создается деконкуренция на рынке. Потому что тот, кто работает в тени, кто не платит налоги, кто имеет хорошую крышу, и для него созданы специальные условия, он конкурентен. А тот, кто работает в легальном сегменте, кто платит налоги, платит официально зарплату, платит взносы в пенсионные фонды, он не конкурентен. И тем самым только за последние 2 года сегмент теневой экономики увеличивается на 10%. Это что оказывает. А это показывает, что влияние власти увеличивается и сегодня более выгодно работать в тени, чем декларировать свои доходы и уходить в легальный сегмент. Вот здесь и должна идти шоковая реформа, но не для людей, которых мы сегодня видим, шоковая реформа для бюрократии, чиновников и коррупции. И вот с этого мы должны начинать. Мы говорим о монополии, да, сегодня госудасртвенные монополии создают так же условия для увеличения доли теневой экономики, потому что в легальном монопольном режиме ты работать никогад не будешь, а в теневой монополии ты можешь полностью регулировать рынки.

Савик ШУСТЕР: Станислав Николаенко.

Станислав НИКОЛАЕНКО: У меня, Наталья Юрьевна, питання-вопрос, як у нас казали в селі. Ви мені дуже подобаєтеся, як вистаєте, гарно говорите. Як викладач, отлічно, п’ятірку вам ставлю по тій системі.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Дякую.

Станислав НИКОЛАЕНКО: Але в мене є історична пам'ять 3з-урядів. Я прамятаю, як Юлія Володимрівна вела дискусію з Юрієм Бородівським, колишнім мінстром АПК, моїм колегою. Дискутували, говорили про те, чи потрібно завозити цукровий буряк, тростину. Стимулюємо наші заводи, а завозили. Пам’ятаю, як Микола Мельник возив в 2005 році буряк, висипав під Кабмін, стимулювала ваша політична сила імпорт. Я пам’ятаю, як свині гуляли з тим же самим Миколою Мельником, привезені під Кабмін, а ви стимулювали ввіз м’яса. Як міністри ходили, скільки чого ви через імпорт ввезли. Тому з одного боку ви абсолютно правильно кажете теоретичні речі, а практично, знаєте, як казав мій батько, теоретически лошадь, а практически – не везет. Тому давайте ми…

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Спасибо. вы правильно сказали, что вы работали в 3-х урядах. и у вас была возможность там за 5- 7 лет пребывания у власти сделать реальные вещи. Так вот я сегодня говор о том, что у нас сегодня нет возможности терять время на теорию, у нас нет больше возможности ставить эксперименты над экономикой. И у нас нет больше возможности ходить и говорить, кто з наших предшественников что-то недоделал. Я считаю, мы должны делать выводы из ошибок сегодня, и действовать сегодня. А не опять все списывать на старые грехи, а с каждым годом жизнь становиться. Мы сегодня не должны допустить ошибок. И мы сегодня должны провести нужные реформы, а не продолжать ставить эксперименты. Потому что предел возможности у людей у людей оплачивать эти эксперименты уже закончился. Представители рынка, они вам сами скажут прекрасно, что сегодня упала потребительская способность у людей, покупателей на рынках наполовину меньше. Да потому что у людей больше не с чем идти на рынок, и не за что покупать продукты питания.

Савик ШУСТЕР: Олег Зарубинский.

Олег ЗАРУБИНСКИЙ: Дуже правильно було сказано, що однією з 3-х проблем, яка гальмує розвиток економіки, це тіньова економіка. Я хотів би тільки одну репліку маленьку внести. Чомусь, коли кажуть про тіньову економіку, більше кажть про тих людей, які торгують на ринках, чи мають там 3 палатки. Тіньова економіка, перш за все, це мультиміліонери, які не сплачують податків. Тіньова економіка – це ті люди, які розїзжають на іномарках по 200 тис. євро. А при цьому показують, що вони платять податки на рівні наукового працівника. Тому мені здається, що тут треба з ніг на голову не ставити. І з тіньовою економікою треба починати з тих людей, які є в активах мультиміліонерами доларовими, а при цьому нічого не сплачують податків. Знаєте, де закінчується патріотизм? Там, де починається податкова декларація.

Савик ШУСТЕР: Евгений Ленг.

Евгений ЛЕНГ: Эксперименты вы даже не представляете, какие нас ждут впереди. Во вторник в аграрном комитет Верховной Рады рассматривается законопроект №83, в котором говориться о том, что экспортировать любую продукцию агарного сектора из Украины сможет либо одна частная компания, либо сельхозпроизводители. Сельхозпроизводители в рамках Налогового кодекса, он так выписан, они не могут экспортировать. Себе в убыток. То есть, практически речь идет о том, что мы возвращаемся к монополии внешней торговли. Я называю этот закон лунным, потому что он превратит украинские черноземы лунную поверхность. И я считаю, что например, недавно, в Давосе президент страны говорил, что он видит 2 локомотива для выхода страны из кризиса. Это сельское хозяйство и металлургию. Так вот, предприятние этого закона, аграрный сектор может стать не локомотивом, а гирей, которая потянет за собой и металлургию и все другие секторы. Потому что скорей всего мы получим.. скорей всего нас исключат из ВТО, скорей всего нас лишат статуса страны с рыночной экономикой. Это будет означать целый ряд расследований тут же антидепинговых по всем другим отраслям нашей экономики. И это может действительно повлиять на то, что страна скатится в системный тяжелый кризис.

Савик ШУСТЕР: Мы об этом ничего не знали.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: Да, действительно такой законопроект сеть.

Савик ШУСТЕР: Значит, обязательно вернемся к этому через неделю.

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ: И не дай Бог он будет принят.

Савик ШУСТЕР: Да, может министр прокомментирует.

Иосиф ВИНСКИЙ: Закон зареєстрований народними депутатами, нас скільки я розумію. Да. 4 народні депутати зареєстрували законопроект, але я хочу сказати, що, ну по-перше, він тільки зареєстрований цей законопроект, і це ініціатива народних депутатів. Але саме головне ми повинні розуміти, що сьогодні, щоб виробляти той обсяг с/г-ї продукції і щоб мати – і родючість ґрунтів, і мати ті врожаї, які ми необхідно, які ми, які повинні бути на нашій землі, звичайно нам необхідні кошти, щоб мати необхідні кошти, звичайно нам треба мати механізм. І зрозуміло, я хочу, я як Міністр хочу, щоб сільгоспвиробник сьогодні навчився торгувати, тому що раніше в нас було як, копати українець, сапати – українець, сіяти – українець, збирати – українець, а торгувати – це заморська справа. Не буде так, звичайно сільгоспвиробник повинен виходити і торгувати. Звичайно і така практика є в Австралії, така практика є в Канаді і ніхто не заборонить сьогодні сільгоспвиробнику, не треба, щоб сьогодні зерно – трейдер з мішком стояв біля комбайна, це не є ринкові відносини, це не ринкові, а от фінансування разом сільгоспвиробником, фінансування виробництва – це є факт і не треба сьогодні українського селянина робити наймитом, українського фермера робити наймитом. Ти сій, жни, а ми подивимося яка погода буде і потім прийдемо у тебе щось купимо. Так звичайно не буде. Треба разом вставати до лопати, або до тяпки і разом робити врожай.

Евгений ЛЕНГ: Вы знаете, наверне это действительно, но подчёркиваю налоговый кодекс выписан таким образом, что производитель не может экспортировать свою продукцію, потому что он будет оштрафован, то есть он конечно её экспортировать может, но себе в убуток. Что касается трейдерів, понимаете, они обеспечивают ликвидность на рынке, сегодня ни одна, не государственная, никакая структура не сможет снять с рынка сталько зерна. У этих структур нету, у государственных нету возможностей, нету кредитов долгосрочных, нету длинных денег, которыми обладают трейдеры. Если крестьянин не сможет продать свою продукцію, ему не на что будет сеять и ещё раз говорю, именно потому, я считаю, что это лунный законопроект. Я призиваю все политичяеские партии, япризываю всех депутатов очень серьёзно, внимательно однестись к обсуждению этого закона, потому что просто жалко нашу землю.

Пётр ПОРОШЕНКО: Можна я ще одне слово додам, я повністю підтримую, але я переконаний, що цей закон не пройде, треба чітко заявити, що це є позиція ы Уряду, і депутатів, і виробників. А в мене є друге запитання – скажіть будь ласка,а чому при такому піклуванні про сільгоспвиробника. Сільгоспвиробник, який вирощує, сам вирощує 200, 300, 400000 тон зерна, звернувшись за квотою, получив відмову. Навіщо ви взагалі встановлюєте квоту для сільгоспвиробника і чи не варто було би на наступному засіданні Уряду, я взагалі противник квоту, але як перший крок безапіляційний, безумовно на наступному ж тижні скасувати квоти для виробника, щоб виробник, керуючись вашими твердженнями мав можливість без будь-яких обмежень, без будь-яких хабарів, без будь-якої корупції вирощено власною працею зерно продати за справедливими цінами.

Иосиф ВИНСКИЙ: Правильно він говорить тільки на превеликий жаль в червні-місяці посередники чи земнотрейдери з мішками з комбайнів вже все і рожають земно виробників – скупив, це.

Пётр ПОРОШЕНКО: Я говорю про себе, от як про виробника зерна, який звернувся до Міністерства і відмовили йому в квот, це не теоретична історія.

Иосиф ВИНСКИЙ: По-друге, я іще раз говорю, я не проти зернотрейдерів і я за те, щоб зернотрейдери були, але зернотрейдери повинні починати свою роботу і вже, восени, коли йде посів озимих, або навесні, коли йде піджилення і посів ярих, тоді зернотрейдери, аот як ви.

Пётр ПОРОШЕНКО: Пообіцяйте, що скасуєте квоти виробникам, ви ж піклуєтесь про них.

Иосиф ВИНСКИЙ: Що пообіцяти.

Пётр ПОРОШЕНКО: Що ви скасуєте квоти виробникам. Якщо в них залишилось зерно, щоб вони могли на власний розсуд визначати його долю без того, щоб заносити хабарі митникам, урядовцям, або будь-кому.

Иосиф ВИНСКИЙ: А от на сьогоднішній день давайте ми з вами подивимося, ми про експортували ячмінь. Сьогодні в Україні вже ячміня нема, проекспортували. Сьогодні ми вже скоро на грані будемо по експорту пшениці. Давайте теж про це розуміти.

Пётр ПОРОШЕНКО: Я вам підкажу рецепт – купить за справедливою ціною виробника і він не повезе його за кордон, ви просто створюєте умови, коли він і тут продати не може, і продати за кордон ви йому не дозволяєте, тут ви пояснюєте, що у вас грошей нема купити, а на за кордон, що ви не дозволяєте по квоті. До чого це призведе, в сільгоспвиробника не буде коштів посіяти і це буде безвідповідально, або ви загоните його в кредити, ну не ви Миколо Володимирович. Я просто пропоную політично раджу приміть це рішення.

Евгений ЛЕНГ: Ещё налоговый кодекс запрещает это делать, понимаете, надо менять налоговый кодекс обязательно, вносить изменения, потому что без этого призывы.

Пётр ПОРОШЕНКО: Скоріше до людей потягнуться люди добрі.

Евгений ЛЕНГ: Без этого призывы продавать селянам, без этого продавать продукцію только себе в убуток могут бать, надо действительно поправлять налоговый кодекс.

Пётр ПОРОШЕНКО: Составлять кооперативи, визначитись щось будуть робити, ну коли завжди заборонили – прийміть рішення, Миколо Володимирович, домовились, дякую.

Иосиф ВИНСКИЙ: Пане Петру, почекайте, ось домовились не домовились, ну ви повинні подивитися по умовам, вибірково квоти не можуть бути, але, але якщо це передбачено, от ми і з вами над цим попрацюємо. Сільгоспвиробника я завжди підтримую, завжди, і зернотрейдера, який приймає участь в виробництві с/г продукції теж підтримаю.

Пётр ПОРОШЕНКО: Є таке слово, не словом підтримувати, а ділом, ділом підтримувати.

Иосиф ВИНСКИЙ: Пане6 Петро, от з понеділка ми з вами сядемо і подивимося і почнемо ділом підтримувати.

Савик ШУСТЕР: Пётр Порошенко без мікрофона, я бы хотел вам вопрос задать другого толка, потому что тоже надо это кметь ввиду – это подорожание бензина и бензин будет дорожать и в святи с кризи сом в Египте, наверне будет дорожать нефть, вообщем какие последствия, к чему надо готовиться?

Пётр ПОРОШЕНКО: Ще раз добрий вечір, шановні телеглядачі, добрий вечір аудиторія, знаєте.

Савик ШУСТЕР: Динамику роста – А-95 к примеру.

Пётр ПОРОШЕНКО: Я хотів би підкреслити, що ця динаміка росту не за роки, це динаміка росту, яка спостерігається за останніх 2,5 місяці, причому, я хотів би наполягти іще на одній важливій складовій, яка відбувалася в Україні під час зростання цін, яку я вже один раз казав на вашій шановній передачі. За цей час підприємство, яке зареєстровано в місті Кременчузі, базуючись на рішенні народного суду міста Кременчуга, завезло в Україну мільйони тон бензину, нафтопродуктів нафти, не сплативши ПДВ, не сплативши акциз, позбавивши бюджет, як мінімум шести мільярдів гривень податкових платежів і в цей же час це відобразило спосіб, коли вони на 30 % зросли ціни на бензин. От тут я можу вам стверджувати, що ні Єгипет, ні Мубарак, ні світові ціни за останні півтора місяця на ці ціни ніяк не відобразили і тут пряма робота, вибачте, знаєте, що я вас завжди намагався підтримувати. Пряма робота антимонопольного комітету, який зможе надзвичайно ефективно взяти за одне місце разом з іншими правоохоронними органами і продемонструвати свою рішучість по боротьбі з корупцією, бо адреси цих людей відомі. Кошти, які вони вкрали в кожного громадянина України відомі і треба мати публічний показовий судовий процес для того, щоб визначити хто і в який спосіб використав ці гроші, і в який спосіб це не вплинуло на зниження, а підняло ціни на бензин. Я впевнений в тому, що Єгипет, ну я поділяю позицію ризиків, про які казав Віталій і я підкреслюю, що в своєму виступі, що є позиція, там втрати стабільності, мусульманської, більше небезпеки мусульманська, скажімо, захоплення влади, ніж скажімо, організація під впливом військових нових виборів. А я впевнений, що світовим нафтовим цінам зараз із Єгипта різких стрибких цін не буде і немає підстав для різких стрибких цін на Україні. В нас на сьогоднішній день зупинилося три нафтопереробних заводи із-за діяльності цієї фірмочки, позбавлення роботи, ну десятки тисяч людей, не надходять гроші до бюджету, де реакція влади. І саме тому, коли ви мене, 4 заводи, 4 заводи, 10000людей, 10 мільйонів. Чия це фірма, а ви думаєте що, от давайте про це поговоримо, от я зараз хотів би, от коли я отримав від вас запрошення на передачу, я побачив, що ми сьогодні будемо обговорюватимемо економіку і свободу слова. Якщо ви б дозволили мені, щоб я спробував об’єднати їх і зробити такий перехід, хоча не втручаючись.

Савик ШУСТЕР: Тогда мы ещё подключим нашу дискуссию Евгения Царькова, который имеет прямое отношение к информационному поводу. Да, евгений Царьков у нас в Одессе, не доехал он до Киева, но мы его догнали и пригласили в студию, пожалуйста.

Пётр ПОРОШЕНКО: Дуже дякую, от коли ми говоримо про свободу слова, для більшості людей свобода – якась абстрактна категорія, яка стоїть набагато більш далекому місці, ніж ціни на продукти харчування, боротьба з корупцією, з. п і ефективно-функціонуюча влада. Ніби то це не є питання життєвої необхідності і не є сьогодні головною загрозою в Україні в умовах економічної кризи, а економіку треба робити, покращувати ситуацію шляхом реформ. От що треба для проведення економічних реформ в Державі. 2 на мою думку складові, крім політичної волі. Перше – потрібна довіра до влади, яка проводить реформи і друге – гроші, бо реформи є справа дуже не дешева. З грошима в нас ніби то ситуація покращується, після початку праці з МВФ – 15 мільярдів вже надійшли минулого року і подушка для мінімізації наслідків реформ сформована. А от з довірою влади на сьогоднішній день є певні проблеми, бо рейтинг влади, коли в березні, квітні-місяці влада починала свою діяльність. Якщо я не помиляюсь, довіра до Президента складала в межах 60 %, довіра до Партії регіонів складала в межах 40 % і це звичайно найкращий час, коли готові пробачити багато речей владі, довіряючи її напрямкам, пропозиціям устромленим. От на сьогоднішній день боротьба зі свободою слова перетворила журналістів, які є насправді, можуть бути величезними союзниками влади в наведенні порядку, якщо влада має на це політичну волю, вона перетворила їх у ворогів. В який спосіб отакий є найбільш ефективний спосіб боротьби з корупцією, ну моє глибоке переконання, біля кожного корупціонера, починаючи від даішника, який стоїть на дорозі, закінчуючи податківця, який бере хабарі і не повертає ПДВ. Ти СБУшника чи міліціонера не поставиш. Часто і густо вони нажаль самі є корупціонерами. Єдиний спосіб перетворити і побороти це є світ, бо корупціонери, як і єгипетські мумії, коли світ на них іде, вони розсипаються. Якби влада на кожне критичне зауваження, ми сказали сьогодні про ліверу,ми сказали про корупцію при державних закупівлях, ми сказали про корупцію при розподілі квоти на експорт зерна, ми сказали про корупцію на митницях при завезенні сразу же миттєва реакція влади, миттєва, на кожне справедливе звинувачення журналіста влада демонструє свою прозорість, відкритість і рішучість. Скажіть будь ласка, чи довіряли б ви такій владі, очевидно. Коли б ця влада казала, що – шановні ми починаємо реформи, причому починаємо з себе, ми з себе скорочуємо фінансування бюджетних наших витрат, ми з себе ми пересідаємо з тих лімузинів на бувші в використанні машини. Коли ви приїжджаєте до будь-якого району, коли ви заходите в будь-який районний центр. Який перший гарний будинок ви маєте намір побачити, ви маєте можливість побачити. Я вам скажу, підкажу – 2 – Державна податкова адміністрація і Державна районна адміністрація. Школи, лікарні, інші будинки, які формують суспільну підтримку, будуть розрушені і прокурор, ну це вже певні інновації, це вже позиції останнього часу. Так от на сьогоднішній день я глибоко переконаний, що влада конче потребує свободи слова, якщо вона хоче робити реформи. Альтернативи цьому переконаний, немає.

Савик ШУСТЕР: Небольшая рекламная пауза и вернемся.

РЕКЛАМА

Савик ШУСТЕР: Мы вновь в прямом эфире на Первом национальном и ТРК Эра. К нам присоединился Андрей Шевченко, народный депутат БЮТ-Баткивщина, председатель комитета ВР по вопросам свободы слова и информации. Дальше у нас Ольга Червакова, журналист СТБ. Мустафа Найем известный человек, Виктория Сюмар журналист, директор института массовой информации. Ирина Ванникова пресс-секретарь Президента Виктора Ющенко и Вадим Карасев остался. И в Одессе, как я говорил Евгений Царьков. Значит, почему Евгений Царьков стал поводом разговора, может по свободе слова, может быть о чем-то еще и Петр Порошенко у микрофона. Значит, Евгений Царьков просит Премьер министра Николая Азарова, рассмотреть целесообразность показа программ "Шустер LIVE", вообщем не показа, а прямого эфира, там другой глагол надо было использовать. На Первом национальном, ну то что сейчас смотрите, надо сейчас вот это рассмотреть целесообразность вот того, что вы сейчас смотрите, Премьер министру. И он обратился с депутатским обращением к Премьер министру и Владимир Литвин это передал Премьер министру. Заголовок этого обращения: "По поводу сотрудничества госструктуры, общенационального и единого официального телеканала Украины с коммерческим проектом, которое представляет не гражданин Украины и недопустимости формирования общественного мнения и морали, не резидентом Украины, а так же финансирование таких проектов за бюджетные средства". Цитата вот: "Ко мне поступили массовые обращения граждан Украины с просьбой не допустить сотрудничество государственной структуры и общенационального и единого официального телеканала с коммерческим проектом, которое ведет не гражданин Украины Савелий Шустер. Господин Царьков, скажите пожалуйста, то есть никто в жизни официально меня Савелий не называл, что у вас в Компартии новая идея появилась дать мне кличку?

Евгений ЦАРЬКОВ: Ну, я думаю, что схоже было с именем, там если опечатка, то…

Савик ШУСТЕР: Меня зовут Савик, давайте знакомится.

Евгений ЦАРЬКОВ: Савик, очень приятно, Евгений.

Савик ШУСТЕР: Вот. Это мы уже, а то там Савелий Шустер, гражданина такого нет, Премьер министр прочитает и никаких юридических последствий.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я думаю, Анна Герман подскажет. И господин Портников. Я же так понимаю на "Свободе" на радио вместе работали, то есть у вас коллектив дружный.

Савик ШУСТЕР: Мы работали, да. Дальше значит, генеральный директор телекомпании. Национальной телекомпании, Егор Бенкендорф назвал, значит попыткой цензуры то, что вы сделали и вмешательство в редакционную политику программы. И также подчеркнул, что отсутствие украинского гражданства, это он меня защищает, у меня никаким образом не влияет на качество содержания передачи, а требования не допустить сотрудничество национальной телекомпании из-за отсутствия у меня украинского паспорта является нарушением Конституции. Кстати, а вы народный депутат, не следует этого делать. Она гарантирует иностранным гражданам, законно пребывающим на территории Украины, а я законно пребываю с видом на жительство и плачу налоги в Украине и с правом на работу, то есть у меня все абсолютно легально. Конституция гарантирует равные права мне и скажем, Петру Порошенко и с вами тоже.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я могу говорить.

Савик ШУСТЕР: Пока можете, пока мы в эфире можете.

Евгений ЦАРЬКОВ: Ну, я понимаю, что шоу есть шоу и так как вы выстроили логику разговора…

Савик ШУСТЕР: Извините, это не я шоу в этом случае.

Евгений ЦАРЬКОВ: Как разговор сегодня выложенный и перед эфиром и в интернете, то сразу поправляю, в том числе и на ваших коллег с ресурса корреспондент, которые извратили даже и здесь вопрос. Написали, что задет вопрос вашей национальности и я видел, что творится в форумах. Значит суть вопроса заключается в следующем. Первый национальный канал государственный должен отражать государственную национальную политику. То есть 1 канал единственный, который у нас остался на Украине должен показывать консолидацию общества, чего лично я, как народный депутат и те люди, которые ко мне обращаются, в ваших эфирах не видят. Если вы выступали на ICTV, и я был у вас в эфирах, у Ринат Леонидовича на ТРК Украина и на других частных каналах, других олигархов, у меня это не вызывало никаких вопросов в связи с тем, что живем в государстве, которое захотело видеть население 20 лет назад или народ, то есть поверили в демократию. То есть это коммерческий проект, и нет проблем. 1 национальный канал я считаю, не имел права в лице единственного человека, руководителя компании отдавать приоритет одному из шоуменов. Поэтому ту не претензия лично к Шустеру, я сегодня это объяснял, у меня нет никаких претензий к Савелию Шустеру, к Савику, прошу прощения. У меня нет никаких претензий к размещению его как формата на украинском телевидении. У меня есть претензия, что он находится на единственном государственном канале. Второй вопрос, насколько мне известно, мой коллега Николай Кравченко обращался с запросом, я лично хотел это узнать. Вот вы сейчас мне открыли тайну, что у вас есть вид на жительство, мы эту информацию не имели. Информация, которая была у меня – вы гражданин Канады и Италии. Она у меня никак к человеку к вам претензия возникла, а как к государственному лицу Бенкендорфу, который дает возможность формулировать общественное мнение на единственном, подчеркиваю, государственном канале, человек, который не является гражданином нашей страны. Это правильная позиция, я считаю, о тех граждан, которых я знаю, которые ко мне обращаются, которые голосовали за нашу партию или за нашу позицию. Поэтому я на обычном примере хочу вам привести следующий, к примеру, тезис. Представляете, вот приехать в Италию гражданину Украины, нашему журналисту, даже вот у вас там есть коллега с СТБ вижу, занять национальный канал Италии, гражданином которой вы являетесь, и в Прайм тайм на всю страну поднимать вопросы, которые я вижу не объединяют, а разъединяют. Это моя субъективная позиция, как народного депутата, как одессита. То есть я смотрю постоянно противостояния по берегам Днепра, постоянно. Постоянно, почему-то Россия у нас враг, а Америка и все, что находится за бугром у нас друг. Если бы рассматривали позицию, как померит украинца или гражданина Украины Львова и Донецка, как рассмотреть проблему бедности нашего населения, как решать проблемы в нашем обществе, вопросов бы не было. Каждая программа действительно выглядит как шоу на разъединение нашего общества. Я действительно не хочу это видеть. И третье, я действительно не знал, это сегодня вот сейчас я посмотрел рекламу, узнал, что у вас спонсор есть. Когда я вижу информацию и избиратель видит, что запускают шоу, я надеюсь, вы же не бесплатно работаете, не за 5-6 тыс. грн. Опять таки, это не претензии, вы имеете право зарабатывать деньги, но как я говорил, скорее у Савика вырастут рога чем он будет работать бесплатно. Вот, и это опять-таки не упрек, а это по одесски. Я хотел уточнить, откуда финансируется ваш проект? Сегодня мы выясняем, что это частный портал. Я зашел, кстати, посмотрел, действительно Евролаб, нормальная организация, то есть у них и ВИП клуб есть для оздоровления. 2400 грн. первый взнос для получения карточки, 1300 ежегодный для семьи. Откуда у них деньги это их проблема. У меня возник вопрос, откуда у Бенкендорфа были такие полномочия с госканала, который существует на государственные средства, то есть на деньги нашего народа всего, оплачивать именно Савик Шустер шоу. Вот в этом и заключался весь тезис, который я изложил в запросе. А то, что сегодня пытается извратить, например, в национальный вопрос никогда не поднимал, вы знаете коммунисты интернационалисты, никогда не обращал на этот вопрос внимания. И то, что сегодня говорят о цензуре, а я тоже Савик поддерживаю один тезис, вы ругаете и климите советское время о том, что была цензура, она есть в каждом государстве. Сейчас эта программа, это тоже цензура определенных людей, которые решили сформировать таким образом информационное пространство в Украине, что если я не ошибаюсь, на льготных условиях вам с вашим проектом можно занимать время с 19:00 до 23:00, а почему-то другим журналистам или другим программам, пусть там документалистам, информационным ресурсам нельзя. И вот здесь я эти вопросы и попросил разъяснить, а вот эта вся чушь о том, что я вмешиваюсь в цензуру, не имею этого права делать. Имею право это делать. Ко мне пришли люди, я хочу узнать правду. Будет ответ на эти вопросы, возможно часть у меня, как у народного депутат и гражданина, претензии снимутся. А цензура, я подчеркиваю, когда вы поднимаете этот вопрос, любой сейчас телезритель подтвердит, в советское время была одна цензура. Может да, это и плохо, но поверьте мне, и в Америке, в Израиле, в любой стране, которая защищает свои национальные интересы, есть государственная цензура. А у нас сейчас цензур в стране ровно столько, сколько собственников средств массовой информации. У Порошенко на "5" одна цензура, у товарища Ахметова или у господина на "Украине", другая цензура и сколько собственников каналов, столько у них и темников, что народ не знает, какой канал, что показывает? То же самое и у нас на одесском уровне, есть канал или были там Эдуарда Гурвица, были каналы там моего знакомого Игоря Маркова и так далее. То есть все это знают. Поэтому я вопрос и поднимал такой, что когда вы выступали на каналах частных, у меня вопросов нету и у меня вопросов нету ни к профессионализму передачи, к ее смотрибельности. А когда это предоставляется время на общенациональном канале, то я здесь не вижу примеров для радости. Почему еще я скажу свою позицию как коммунист, это мое мнение. Вот не любят батька Лукашенко, это вам будет повод для всех, кто сейчас в студии сидит, поклевать меня в очередной раз, потому что сейчас в это время Лукашенко с рейтингом 80%, который набирает 4 или 5 раз и весь его народ спокойно спит. завтра будут выходные, они нормально их проведут, отдохнут. У них есть право на труд, у них есть жесткий Президент, потому что оно защищает народ и дает ему 80% и у него есть нормальная государственная политика не на телеканалах. Почему? Потому что там цензура есть, чего вы боитесь. То есть там цензура есть на нормальные фильмы, это не вы я имею ввиду Савик, а те, кто защищает такую позицию. Там цензура есть на нормальный рекламный продукт, на нормальную политику в отношении детских программ, у нас этого нету, поэтому и хотят вот такими рознями сеет, наверное, то, что выгодно потом для таких событий, которые проходят потом в горячих точках и в революциях. Вы же в своих программах с роду не назвали, например, позитив отношения российских руководителей или того же батьки Лукашенко. Зато тот, кто бомбил в Грузии мирное население, жрал галстуки, для вас верх демократии. Тот, который человек здесь навязывал нам со своим майданутыми, извиняюсь, идеями это вовсе не к тем людям, которые поддерживали, а к тем, кто называл наших дедов, а вспомните, что Ющенко говорил, оккупантами советские войска, для вас тоже демократ. Вот поэтому и здесь мы расходимся и еще раз подчеркиваю, у меня одна претензия, нельзя на общенациональном канале выдавать позицию отдельно взятого лица, а вы формируетесь сегодня тот или иной образ, как для политикума Украины, так и для гражданского общества. Вот и мои претензии были, которые я хочу услышать и от Бенкендорфа и от Премьера Азарова и от вас, возможно тоже, лично.

Савик ШУСТЕР: Хорошо. К вам масса реплик и вопросов, только одну деталь, если Ольга Червакова выучит итальянский язык, с ее светлыми волосами она там немедленно найдет работу на любом канале и такие украинские девушки уже очень умные и приятные там работают, но не об этом.

Ольга ЧЕРВАКОВА: Если зашла речь о языке, то вот у меня сейчас, я когда шла на эфир, специально распечатала этот документ с названием депутатского запроса. Господин Царьков, здесь 2 грамматических ошибки. Слово "нерезидент" пишется вместе, а после "який представляє не громадянина України", а там після цього має стояти кома, мені чесно кажучи, коли я це прочитала, мені булло соромно за те, що такі люди як ви, з таким рівнем грамотності. У нас в школі, коли я навчалася ще була 5-тибальна система, за таке трійки ставили. Ви як звичайний трієчник, розумієте, в одному реченні примудрилися зробити дві помилки. Я кажу про те, що в нас в школі була така система оцінок. Я вже мовчу про те, що насправді цей запит треба було робити не до Кабміну, а до національної компанії, національної ради з телебачення та радіомовлення, яка займається цими питаннями. Але знаєте, я просто хочу сказати, що якщо людина, яка з таким рівнем грамотності пише депутатські запити, мені соромно і страшно за те, які закони і з яким рівне грамотності він пише закони, за яким живе все населення України.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я тогда отвечу…

Мустафа НАЙЕМ. Добрый вечер, у меня к вам 2 маленьких замечания. Это человек, который говорит о том, что у нас действительно гражданин иностранного государства за государственные деньги выступает на госканале, вы как человек, который нанят народом…

Савик ШУСТЕР: Подождите, какие государственные деньги?

Мустафа Найем: Ну как мы находимся на государственном телеканале, но не за государственные деньги, ну это телеканал в той или иной мере все оплачиваем мы все вместе, да. Вот этот человек, который стал народным депутатом, я к вам с уважением отношусь , потому что вы народный депутат, во флаге российской Федерации ходили в Парламенте, да, не в национальном флаге украинского флота, не в национальном флаге Украины. Это ваше право, второе – я вам зачитаю цитату – пышно отмечалась годовщина так называемой злуки или соборности. Мертво рождённого выкидыша, где состоявшиеся попытки объединить западные и восточные украинские земли. Этот доклад первого секретаря ЦККПУ Симоненко, он есть на газете – коммунист, это тоже ничего страшного, это ваша идеология, самое главное не это. Господин Царьков, а в чём собственно проблема, у вас есть возможность говорить вот на этом канале, если бы была какая-то цензура, вы могли бы не отвечать на этом канале, никто бы вас не включил, это стоит денег, ни ваших денег, вы здесь разговариваете, можете высказывать свою точку зрения и давайте говорить откровенно.

Савик ШУСТЕР: Мустафа, Мустафа, он нас не слышит, Евгений Царьков нас не слышит.

Мустафа Найем: Давайте пускай люди услышат, давайте будем говорить откровенно, я думаю, что и Савик этот разговор поддержит, мы все здесь все понимаем. Савик Шустер на первом национальном не мог появиться без разрешения администрации Президента, это мы все понимаем, давайте не кривить между собой душой. Отлично, мы все прекрасно знаем, что Анна Герман была против появления этого шоу на этом телеканале.

Савик ШУСТЕР: Нет, как она утверждает, Анна Герман была против ухода с ТРК Украины.

Мустафа Найем: Савик, я сейчас говорю, как журналист, который имеет некие данные, да, вот я знаю, что этот запрос обсуждался в администрации Президента, это ваши коллеги, ваша коалиция и это решили сделать и Савик появился, как это сделал, это может объяснить Савик, господин Лёвочкин, госпожа Ахметова, тю Ахметова говорю, госпожа Герман, но суть не в этом, суть в том, что вы прекрасно знаете, что без разрешения власти эта передача на этом телеканале появится не могла, поэтому разберитесь между собой, зачем вы это сваливаете со здоровой головы на больную.

Савик ШУСТЕР: Да, давайте, Портников, Карасёв, я не знаю, вот Евгений Царьков нас слышит, вы нас слышите, уже слышите.

Виталий ПОРТНИКОВ: Я, чесно кажучи, в таких ситуаціях відчуваю себе якимсь божевільним, тому що в нас журналістів весь час політики, які роз’єднують країну, звинувачують в тому, що це ми її роз’єднуємо, хоча ми постійно тут в цих ефірах, в будь-яких ефірах закликаємо політиків не робити заяви, які роз’єднують країну, які ми чуємо вже упродовж багатьох років. Говоримо про те, що українці – це єдиний народ, говоримо про те, що це нація з єдиною історією, з єдиною філософією. Для цього існують телевізійні програми, від комуністів ми чуємо зовсім інші заяви, але комуністи це теж ярлик, ми це прекрасно розуміємо. Ось перед нами сидить людина з айпадом, з годинником, який собі жодний платник податків ніколи не дозволить, в дорогому костюмі, і ця вгодована людина називає себе комуністом, ну хоча б можна було перед цими людьми, які не знають, як їм звести кінці з кінцями на екранах у цій студії, ну якось одягнутися хоча б скромно, ну хоча б зробити вигляд, що ти комуніст. Ну навіщо гратися в ці ігри, треба вже назвати – партія, яка спекулює на ідеях.

Савик ШУСТЕР: Подожди, Виталий, а какой у тебя образ коммуниста?

Виталий ПОРТНИКОВ: У мене образ комуніста, який я бачу там в західних країнах, я бачу там членів, якщо українські комуністи були б з молотом, вони б в цей молот впрягли діаманти, тому що ми ж знаємо цих комуністів, я бачу комуністів у західних країнах, це людиі де, коли вони отримували гроші від комуністичної партії радянського союзу. Ці гроші, на які б ми з вами могли жити, але вони там скромно одягалися, вони ходили в якихось таких костюмах з дешевих супермаркетів, вони виглядали там якимись борцями за права людей, а не борцями за свої чудові костюми айпад, в Росії є айпад президент, а у нас тепер є нова модель – айпад комуніст Царьков, браво.

Савик ШУСТЕР: Ну кто, ну, ну, хорошо вот.

Вадим КАРАСЕВ: Есть по сути обвинение. Какое обвинение. Первое. Шустер не гражданин и стало быть это. Скажите мне, свобода слова, это что не на Украину работает? Это что работает не на граждан Украины. Если есть свобода слова, свобода дискуссий, при чем тут резидент, не резидент. Второй момент. Что Шустер навязывает или пропагандирует ту или иную точку зрения. Шустер моделирует, а точку зрения высказываем все мы. И зрители учувствуют, и как эксперты, и как участники этого нашего шоу, или там дискуссионного клуба. Все это вместе и шоу, и дискуссионный клуб и так далее. Третье обвинение, в чем там состояли? Бог ты, потому что конечно коммунист, это в голове, а не по диамантам или другим вещам. Понимаете, проблема не в том кто разрешил это шоу или не разрешил, главное никто ж тут не разъединяет украинцев. Сегодня смотрите, было шоу, так. О чем говорили? Что проблемы школ есть на востоке и на западе Украины. Есть проблемы? Есть. И люди выходили, это же для людей шоу. Люди же выходили сегодня на мороз в Донецке и протестовали против того, что происходит в Донецке, благодаря этой программе. Вот это же. Какое это разделение. Более того, еще хочу сказать такую вещь. Политика всегда разделяет. Политика – это проблема разделяющая, но они же объединяют. По поводу решения. По поводу решения тех или иных политических проблем формируется тот или иной консенсус, компромисс, общее решение. И таким образом, проблемы, которые разделяют на такого рода дискуссионных площадках объединяют потому, что они получают свое разрешение.

Савик ШУСТЕР: Ирина.

Ирина ВАННИКОВА: Я дуже дякую. По-перше я всім пропоную зараз, давайте не будемо коментувати комуніста Царькова. 80 років комуністи мордували український народ. Слухайте, ну це печерний комунізм. Подивіться на підтримку людей – 12%. Близько до 0. Давайте перестанемо коментувати цю маячню з рештою. І ще щось позитивного. Подивіться, ця проблема, ця заява, цей конфлікт сьогодні нашу аудиторію об’єднали насправді. І це знову в позицію до комусніта Царькова. Але я хочу поговорити трошечки пор інше. Давайте поговоримо про загрозливі тенденції, про нові політичні тренди, коли є очевидні факти наступів на демократичні свободи і свободу слова. Подивіться організація "Фрідом хауз" виключає Україну зі списку вільних країн, репортери без кордонів, понизили Україну на 42 позиції у рейтингу свободи слова. Сьогоднішня заява репортів без кордонів щодо паскудної ганебної статі Вячеслава Піховщика, де він розмірковує як вбити журналіста Сергія Лещенко. Хіба це не небезпечно? Позбавлення ліцензії і частот телеканалу "5-й" і "TVі". Послухайте, я думаю, що сьогоднішній конфлікт з шоу Савіка Шустера це одна ланка в цьому ланцюжку. Я сподіваюся, що це не так, що це ніби суб’єктивна думка окремого комуніста. Дякувати Богу, Савік Шустер багато років вже працює в українському ефірі, і ми дуже багато його бачимо на різних телеканалах. І це ще одна ознака високого професіоналізму Савіка. Я кілька років працювала в Адміністрації, вибачте, Секретаріаті Ющенка і часом мені було не приємно слухати критику, яка лилася із телеефіру. Але нам ніколи не спадало на думку закрити це шоу. Тому що ми цінували демократію. Ми розуміли, що дискусія це інструмент демократії. І ми розуміли високо професійність журналіста Савіка Шустера і його команди. Я дуже сподіваюсь, що нинішня адміністрація Президента розуміє це і розуміє, що багатомільйонна аудиторія Савіка, це перший момент, це дуже популярне рейтингове шоу. Другий момент. І по третє, це жива реальна дискусія, це реальні прояви демократії, яких неможливо позбавити країну.

Савик ШУСТЕР: Я бы не хотел, чтобы это превращалось в некую рекламу программы, потому что в итоге, да.

Александр ПАСХАВЕР: Я могу сказать, не об вас.

Савик ШУСТЕР: Не обо мне, да?

Александр ПАСХАВЕР: Я хочу сказать..

Савик ШУСТЕР: Это симптом чего-то

Александр ПАСХАВЕР: Я хочу сказать, на мой взгляд, это провинциальность. Я хочу сказать, что если возьмем историю культуры любого великого народа, то славу ему приносили на ряду с людьми, которые жили так сказать природно той же национальности, приносили иностранцы. Тысячи примеров. Мы лучше знаем Россию. Вы увидите, что там были великие врачи, великие художники, великие писатель иностранцы, великие военоначальники. Такова истории любой страны. Украине надо было подумать, как привлекать сюда как можно больше иностранцев, чтобы они работали на Украину, а не сомневаться в том, что они полезны. Я вижу в этом синдром провинциальности. Очень опасно для будущего Украина.

Савик ШУСТЕР: Виктория Сюмар.

Виктория СЮМАР: Дякую. Мене наприклад дуже серйозно непокоїть, що людина, яка пише закони за гроші з наші з вами, на справді не читає ці закони. І в такій спосіб серйозно їх порушує. Тому що я не розумію, на що ви спираєтесь, коли ви звертаєтесь до Прем’єр-міністра зі спробою витиснути на нього, щоб він тиснув на національну телекомпанію. Насправді Прем’єр-міністр немає можливості впливу на національну телекомпанії України. Жодного. Пан Бенкендорф, який є президентом цієї телекомпанії згідно статуту має право вирішувати всі питання, пов’язані з редакційною політикою відповідно до редакційного статуту. Жодного порушення тут немає. Те, що робите ви.. Якщо ви вбачаєте порушення в програмі, вам треба звернутися або до Прокуратури, щоб вона провела розслідування, що такі порушення мають місця, якщо ви розумієтесь на законодавстві і що це таке. Але очевидно, що тут є і інша проблема. Коли влада зараз говорить, що немає ніяких проблем зі свободою слова, вона наводить один єдиний аргумент – свобода слова в ефірі. Да, от Савік Шустер в ефірі, значить, проблем в країні немає. Зараз, коли ви закликаєте фактично Азарова тиснути на національну телекомпанію, ви показуєте, що на справді у представників влади є такі прагнення запровадити в країні цензуру. Очевидно, що це взагалі проблема не тільки вас, а дуже багатьох українських політиків, які вбачають, що медіа і журналісти – це лакеї, обов’язок яких тільки один – показувати вас політиків дуже гарно. І все.

Петр МАГА: Я перепрошую, Савік, а можна громадянину України слово? Спасибі. Можете не давати, я вже взяв. Значить, товаришу Церко, ви просили так до вас звертатися на всіх програмах, де я був. Я не злопам’ятний, але я злий і пам’ять в мене хороша. На рахунок об’єднання держави. В цій студії ви об’єднували державу тим, що розповідали, як в Одесі ви добивалися заборони мітингів. В цій студії ви об’єднували Україну, закликаючи набити морду народному артисту, Народному достоянню України Богдану Бенюку. В цій студії ви сьогодні м’яко кажучи наїхали на Савелія Михайловича Шустера, вас так Савік, один раз назвали із уряду Росії, коли прислали вам вітальну телеграму, я пам’ятаю. Дуже шкода, що вас немає в студії тому, що я вам безкінечно вдячний. До сьогоднішнього дня і писав тільки вірші і пісні, а сьогодні я народив байку, басню, по вашому. І зараз я хочу її зачитати. Вибачте, я пропарюся сьогодні, є така можливість. Баня називається "Товариш і проблема". З’явилась у товарища проблема: в країну світлий праведних людей пробрався подлим чином іноземець. Мабуть цей рушник ілі бонь-еврей. А тут своє. Протести у Одесі, і відновити пам’ятки вождям, закрити писок знахабнілій пресі і дать по морді всяким Бенюкам. Ще й підприємці зовсім оборзіли, їх не лякають холод і зима. Шкода в країні розстріл відмінили, як жаль, що вже наша Колима. Мораль у байці цій не секретом, прихована в банальній із причин. Товаришу потрібна та планета, де міг би буть Царьковим він один. Чому саме вам, скажіть? Ви піарились на цій програмі, ви піарились в цій студії на програмі, яка називалась "Свобода вибору". І говорили безкінечно багато і розповідали про свої погромами, якби не було цієї свободи слова, хто би зараз знак депутата Царькова. Вибачте будь ласка.

Савик ШУСТЕР: Андрей Шевченко. И потом дадим Евгению Царькову слово. Он может написать ответную басню, к примеру.

Андрей ШЕВЧЕНКО: Я думаю, що після того, що нам прочитав нам Петро Мага, тема вичерпана і закрита. Я просто дозволю зберегти час тих, хто в студії, тих, хто ..мільйони дивляться. І скажу дуже просто. Мені здається, що це велика дурниця, те, що ми почули, це щось на грані дурниці. Хамства, побутового хамства, і такої параної. Я просто, як колезі, Євгену скажу, що мені, як депутату соромно за те, що такі запити з’являються. І пораджу дуже просто. Мені здається, що політики повинні вміти визнавати свої помилки, навіть, якщо вони комуністи. І в мене, як громадянина, з’явилася одна мрія, я справді мрію, щоб у нас комуністи раз і назавжди пішли з українського парламенту, пішли з української політики, і щоб ми, як про кошмарний сон забули про всі ці параної дальні речі. Але ще додам і таку річ. Ви знаєте, Віка про це почала говорити. Є приказка, що те, що дурний посіє, хитрий пожне. І просто я боюся, що такі запити, або такі відверті омандачені дурощі, так от вони можуть бути використані недругами. Тому що у Савіка є недруги, які можуть використати це для того, щоб закрутити гайки щодо програми. Є люди, які хочуть закрутити гайки стосовно свободи слова. І в цій країні, де знаєте у нас забрали право на те, щоб достойну роботу мати, у батьків забирають право достойно вийти на пенсію, у багатьох забирають права отримати достойну медичну допомогу. Залишилось забрати право говорити, слухати, і останнє право думати. І дуже сподіваюсь, що оттакі дурниці, вони ніколи не будуть використані в Україні для того, щоб оцього права у нас позбавити. Ну і найостанніше. От як телевізійник, я дуже заздрю эгору Бенкендорфу, як директору Першого каналу за те, що залучив цю програму в цій ефір. Я думаю, що безумовно окраса Першого каналу. Інше діло, що ми як громадяни не повинні забувати, що в ефірі цього каналу є і купа інших речей. Тому що в програмі передач поруч із цією програмою Савіка Шустера, яка є безумовно окрасою, є наприклад новини, за які Україні повинно бути соромно. Тому що моніторинг всіх телевізійних новин показує, що найгірші новини в Україні – це "Подробности" на "Інтері" і це "Новини" на Державному Першому каналі, який ми з вами утримаємо нашим коштом, як платники податків. І тому я просто нагадаю, що не зняті питання по тому, що відбувається в ефірі Першого каналу, як він фінансується, на що тратяться гроші. і єдине, що може раз і назавжди зняти такі питання, і закрити рот от таким дискусіям – це створення суспільного мовлення. Фракція комуністів, до речі, ніколи не голосувала за створення суспільного мовлення, в майбутньому подивимось, як вони будуть себе поводити. Я думаю, що Перший канал, він нарешті повинен працювати на країну, на всіх громадян, і тоді не буде місця от таким дискусіям.

Савик ШУСТЕР: Евгений Царьков, вы выслушали всех.

Евгений ЦАРЬКОВ: Ну, видите Савелий, как и подтверждается. Вы говорите свобода слова, а я ничего..

Савик ШУСТЕР: Вы опять говорите Савелий, а я вас буду называть Юджин, хорошо?

Евгений ЦАРЬКОВ: Прошу прощения..

Савик ШУСТЕР: Юджин. Хорошо, Юджин.

Евгений ЦАРЬКОВ: Юджин, прошу прощения. Савик, ну смотрите, даже по формированию, по вашему это свобода слова. Я персонажей заранее знал, кто у вас будет, почитал. И кроме антикоммунистической истерии и судилещя, я ничего не ожидал, но точно и находясь сейчас в студии, и по телефону одесситы мне звонят, мне дома легче, и просто даже с коллегами знаю, что вот наоборот пытаетесь себя засветить. На своем антикоммунизме. И ожидать от людей, которые, еще раз подчеркиваю, и к Портникову, которые работали на радио "Свобода", те люди, которые у вас сидят и высшим идеалам демократии "Фридом хауз", в том числе помощница Ющенка, я ничего другого не ожидал. Поэтому я шел осознано на этот эфир. И еще раз повторюсь с одним, что у меня нет проблем видеть Савик Шустера на телеканал Украины, но не на государственном, он не должен быть на единственном национальном канале. Единственный национальный украинский канал должен быть равнодоступен для всех, я имею ввиду для официальных новостей. Он должен объединять, он должен показывать официальную позицию, он должен иметь официальную позицию государства. И он не в коем случае не должен манипулировать сознанием. Вот вы сейчас так же мне закидываете шар, по большому счету развязали на всю страну коммунистическую истерию в плоть до того, что партию нужно запретить. Там мечта Шевченко в очередной раз просвещается. О том, что хоронят компартии, похоронить не могут. поэтому я хочу ответить тезисно на те вопросы, которые вы задавали. Еще раз говорю, у нас тоже есть сторонники, которые голосовали. И то, что Петр Мага приводил, оно все для вашей студии, для тех, кто крутит у вас педали с рейтингом, да, понижает, повышает. Я эту демократию знаю. Так вот теперь хочу ответить поэтапно на вопросы. Ну первое Маге. Я как говорил, вы извратили мои слова сейчас. Мы не запрещали митинги в Одессе, вам любой одессит сейчас скажет, что мы не позволяли, не позволим никогда пройти неонацистам, необендеровцам, всякой этой швале, которая стреляла в спины нашим дедам в городе герое Одессе по нашим улицам. Это будет всегда, еще раз говорю, в городе-герое Одессе им места не будет. поэтому конечно же, одесситы, взявшись за руки, это не только коммунисты, сказали неофашистам, неонацистам в Одессе не место. И здесь со мной солидарны все независимо от света флага, а заезжие которые приехали сюда при задании при Ющенко, он я смотрю его протеже смотрят, они получили вой отпор, они здесь не укоренились, что касается второго, я так понимаю, наверно молодой по возрасту человека Мустафы. Это флаг был не СССР, вернее не России, а это флаг был ВМФ СССР. Я помню о чем вы говорили. ВМФ СССР. И когда я его брал, как символ, то сеть мне его честно принес под парламент один из офицеров, который служил в Севастополе и сказал: "хватит нас разъединять. Мы при Ющенко услышали, что чуть ли не первая подводная лодка зашел с казаками с его пра-пра-прадедом гетманом. И это вообще у нас аплоад. А мы живем в Севастополе мирно и украинцы, и русские, и евреи". И поэтому говорит, возьми этот флаг, в нем единство. Здесь я вам разъясняю, не нужно спекулировать на этих понятиях. Что касается опять таки, я все не могу успокоится с заявлением пресс-секретаря экс-президента Ющенка. Вот она сказала: "вы замордовали страну за 80 лет". Да, вот вы сидите сейчас в здании УТ-1, которое строили в советское время. Что вы вместе с Ющенко оставили стране? Вы только уничтожили все, начиная с, я вам в цифрах назову, от 170…

Савик ШУСТЕР: Проблема в том, что Евгений Царьков нас не слышит. Евгений мы не в здании УТ-1, мы в здании нашей студии, которую вы прекрасно знаете.

Евгений ЦАРЬКОВ: Я же говорю за Первый национальный канал. Поэтому как раз советской власти и коммунистам на живых примерах видно, что она после себя оставила. Начиная от 52 млн. населения и всей той инфраструктуры, которая есть, и заканчивая теми посещениями, где отсиделся Ющенко, подписывая свои моразмотические указы о ликвидации символов советской эпохи. Сидели в том, что советская власть построили. И Кабинет министров сталинсокй архитектуры, и Крещатик, который отстраивали в советское время. Поэтому еще раз говорю мои идеалы как бы, так и остаются единственными и верными. Что Украина социалистическая, и она процветала. То, что вы творите 20 лет, и когда вы там шабаш устраиваете на 20 и называете это политикой государства, все равно оно народом не воспринимается. Так вот в итог хочу поставить. Еще раз, Савик. Нет у меня претензии, что вы стараетесь навязать, что у вас душат свободу слова. У меня была, есть и будет оставаться претензия о нахождении этого проекта на общенациональном телеканале.

Савик ШУСТЕР: Я вас поняв. У нас в контракте, смотрите, у нас есть спонсор, у нас есть акционеры. Как вы понимаете акционеры..

Евгений ЦАРЬКОВ: А кого вы спросили? Если я захочу здесь ил свой проект открыть, ил от фракции. Нам даст Бенкердоф возможность с 7 до 12 продвигать свою идеологию, которая вам ненавистна.

Савик ШУСТЕР: Если вы будете привлекать зрителей, то да, если будете привлекать только своих избирателей, то..

Евгений ЦАРЬКОВ: Кто это решает? Кто это решает? Вот у меня спросили почему я Премьеру обратился. Я кстати и к председателю, если кто не знает, не до конца запросы распечатали. То есть я обратился и к главе профильному, я обратился ко всем совершенно чиновникам, которые имеют к этому отношение. Потому, что за моей спиной, и как народного депутата, и как гражданина Украины, появляется шоу и нас перед фактом ставят. Вот у нас на Первом национальном с 7 до12 будет Шустер. И никто с нами не советуется. Я еще раз говорю, это государственный телеканал, поэтому у меня и вопрос возник.

Савик ШУСТЕР: Уже нельзя..

Евгений ЦАРЬКОВ: Я имею право знать, почему так происходит в этой стране.

Савик ШУСТЕР: Мы заканчиваем. Ко мне не надо. Правда, я должен закончить. Было обещание зрителям, мы должны его выполнить. Я хочу сказать только одну вещь. Мы ни копейки с бюджет не берем. Это надо поставить точки на и. дальше это большой вопрос. Я вот считаю совершенно прав Александр Пасхавер. Это очень большой вопрос провинциальности. Он абсолютно ни где більше в мире развитом не стоит. В Америке ведут канадцы или англичане, никого не волнует, главное язык. Потому что это профессия коммуникации. Есть язык, работаешь, если тебя смотрит зритель, нет языка, даже если ты умнейший человека, ну не можешь. И во фракции с Бельгией ровно тоже самое, и с Кубейком в Канаде. И везде так. Потому тут ничего такого. Это проблема, я абсолютно согласен с Александром Пасхавером, чистый провинциализм и больше ничего. Так , значит 23 недели назад у нас был Михаил Турецкий здесь в студии. И он пообещал нам, что его новая арт-группа "Сопрано 10". Это девушки, которые приехали в Украину. Это лучшие сегодня женские голоса России, кстати об объединении, будут собраны в нашей студии. И вот они исполнят у нас "Санта Лучию", "Замечательного соседа" и "Ромашки спрятались".