Тимошенко поблагодарила Пояркова за драку с Бузиной

Стенограмма предоставлена компанией InfoPoint

ИНТЕР, Большая политика, 22:30 18.03.2011

РЕПОРТАЖ: Євгеній КИСЕЛЬОВ: Смотрите прямо сейчас. Год вне власти. Как он изменил бывшего Премьера Юлию Тимошенко? И как она сама оценивает свои шансы взять реванш? Есть ли в арсенале у оппозиции реальные инструменты и стратегия, которая поможет вернуться во власть? И что, всё-таки, принесёт Тимошенко в студию "Большой политики"? Осиновый кол, серебряную пулю или чеснок? Японская катастрофа, как инструмент украинской политики. Спустя три дня после взрыва на Фукусиме в Раде появился законопроект предлагающий денонсировать соглашение с Россией о достройке Хмельницкой АС. Что это? Забота о безопасности граждан, или банальный политический пиар? Обо всём этом и многом другом в сегодняшнем выпуске "Большой политики".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я приветствую всех, кто в эту минуту смотрит телеканал "Интер". Это программа "Большая политика" и я её ведущий Евгений Киселёв. Сегодня сразу "берём быка за рога", как говорится. Напомню, что неделю назад здесь в этой студии у нас отвечал на мои вопросы, на вопросы коллег журналистов Николай Янович Азаров. В связи с тем, что исполнился год его правительства. А год правительства Азарова, это ещё и год Юлии Владимировны Тимошенко в оппозиции. Неделю назад мы подводили итоги деятельности правительства. Сегодня подведём итоги первого года деятельности оппозиции. Юлию Владимировну Тимошенко ждём в нашей студии. Прямо сейчас. Здравствуйте, Юлия Владимировна.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер партії "Батьківщина": Добрій вечір.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: С чем пришли?

Юлія ТИМОШЕНКО: Я з добрими думками і прекрасним настроєм. Хоча, дуже добре знаю, куди прийшла.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Чеснока не взяли, в общем?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ну, подивимось по обставинам.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Мне бы он очень помог – простужен вдрызг. Как говорят, чеснок помогает от гриппа. Тем не менее. Значит, я уже сказал, мы попытаемся сделать то же самое, что делали неделю назад. Вот, неделю назад был Азаров. Теперь Тимошенко. И тогда мы начали с 10, по нашей версии, самых запоминающихся событий, связанных с деятельностью правительства. Вот, сегодня – 10 вех вашего прибивания в оппозиции в течении прошедшего года. Юлия Владимировна, вместе со мной сегодня вам вопросы будут задавать собравшиеся здесь в студии журналисты, политики. Но, у нас, к сожалению, так программа свёрстана, что первая часть очень короткая и у вас есть возможность ответить только на один вопрос. Позвольте мне вам его задать. Буквально несколько минут. Всё-таки, как вы думаете, почему вас так долго не отпускали в Брюссель, а вот теперь отпустили? Всё-таки, что сыграло свою роль в первую очередь?

Юлія ТИМОШЕНКО: Я думаю, що діючий Президент ніяк не міг вирішити, що для нього гірше – відпустити мене до Брюсселю, чи залишити в Києві. Як тільки він визначився і ще зрозумів позицію світової спільноти, безумовно, він дав команду ГП відпускати. І це не позиція прокурорів і слідчих, що робити: відпускати, чи ні. Це позиція персонально Януковича. А ще хочу подякувати всім, хто зробив цей фільм. Режисерам, натхненникам, ідеологам, політологам, піар-технологам за цей фільм. Тому що він просто дуже чітко говорить про те, яку тенденційність набирає програма. Я думаю, що коли тут був Азаров, ви б не побачили б в цих фільмах черги в Луганську за хліб, ви б не побачили сьогодні…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Говорили, Юлия Владимировна.

Юлія ТИМОШЕНКО: Черги в податковий…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Давайте мы только не будем тратить драгоценное время нашей программы на обсуждение её содержания. Мы с Азаровым делали тоже самое.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я можу завершити?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Есть сайт "Телекритика" она нам все кости перемоет. Ну, правда.

Юлія ТИМОШЕНКО: Можу завершити?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Пожалуйста.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дякую дуже. Я хочу сказати, що добре знала куди я йшла. Я добре знала, що тут заготовлено все до кожної репліки і кожного сюжету. Але я йшла не для того, щоб дивитись на це і спілкуватись в такому режимі. Я йшла для того, щоб спілкуватися з мільйонами людей в Україні. І донести, що я хочу донести. А те, що ви сьогодні…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: То есть, вот то, что мы вас здесь будем сегодня спрашивать, вы хотите сказать, вас не интересует?

Юлія ТИМОШЕНКО: Я обов’язково скористаюся можливістю сказати людям те, що я прийшла сказати. А те, що сьогодні ви намагаєтеся, в той час, коли кожна людина відчуває складності в своєму житті в сьогоднішній Україні, перенести акценти на критику опозиції – я розумію вас і тих, хто за вами стоїть. Я розумію, що потрібно відволікати увагу. Я розумію, що треба кидати димові шашки…і за цим робити те, що ви хочете робити.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юлия Владимировна, вы уже не первый раз пытаетесь нападать на меня лично. Тактика мне ваша хорошо знакома.

Юлія ТИМОШЕНКО: Ну що ви? Ні в якому випадку.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Мне это хорошо знакомо. Как говориться, давайте поговорим о том, всё-таки, как устроена ваша версия самых важных событии, больших достижений, которые вы достигли в роли оппозиционера за этот год. Но, к сожалению, об этом мы сможем поговорить только после рекламы в следующей части нашей программы.

Юлія ТИМОШЕНКО: Прекрасно.

РЕПОРТАЖ: Євгеній КИСЕЛЬОВ: Далее в программе: уйти чтобы вернуться. Когда и как Юлия Тимошенко собирается взять реванш? И почему она до сих пор не приумножила свою популярность в родной для неё оппозиционной стихии. Есть ли жизнь без атома? Чем закончатся мировые дебаты о судьбе атомной энергетики? Перейдёт ли мир на альтернативные виды топлива? И может ли Украина позволить себе отказаться от достройки Хмельницкой АС?

РЕКЛАМА

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Мы снова в прямом эфире. Мы – это программа "большая политика" и её сегодняшний гость. У нас в студии Юлия Тимошенко. Прежде, чем продолжить разговор с Юлией Владимировной, я хотел бы предложить нашим зрителям, как обычно, принять участие в голосовании с помощью телефонных звонков и СМС-сообщений. Пожалуйста, вопрос на экран.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Вопрос, на самом деле, тот же самый, который мы задавали неделю назад, когда у нас здесь был Премьер-министр Николай Азаров. Мы спрашивали, как оценивают наши зрители деятельность Азарова на посту главы Кабинета Министров. Тот же самый вопрос: как вы оцениваете деятельность Юлии Владимировны Тимошенко в оппозиции? Если вы оцениваете её позитивно – в широком смысле слова. Абсолютно позитивно, скорее позитивно, то звоните по телефону 0-900-45-45-01 на конце. Если негативно, в той или иной степени, пожалуйста, набирайте тот же самый телефон – на конце 02. Или посылайте СМС-сообщение в виде единицы или в виде двойки, в зависимости от вашего ответа, на номер телефона для приёма СМС-сообщений – 505505. И в конце программы мы подведём итог голосования. Напомню, в случае с Николай Яновичем, результат был 51 негативным, 49 позитивным. Теперь вопрос, который я хотел задать и обещал, что я задам этот вопрос Юлии Владимировне до того, как мы прервались на рекламу. Всё-таки, ваше достижения за год в оппозиции? Что вы однозначно заносите себе в плюс?

Юлія ТИМОШЕНКО: А скажіть, будь ласка, що цим опитуванням на "Інтері" хтось вірить? Є якісь в вас верифікації цих речей? Мені здається, що мало людей залишилось, хто вірить в те, що ці опитування є чесними. Так, ремарка невелика. Особливо, як приватизували в лапках "Укртелеком" – тепер і це все ваше. Ну, вірніше, тих, хто за вами стоїть. Тому, я думаю, що всі ці опитуванні дуже сумнівні. Але, що стосується…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ну, у нас всё плохо. Давайте, не тратьте… Мы потом социологию можем посмотреть. Это отдельная тема.

Юлія ТИМОШЕНКО: Та я не про це. Я кажу, що мало хто вірить в ці речі.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ну…

Юлія ТИМОШЕНКО: Але, на всяк випадок, коротко дам відповідь на ваше питання: "Які досягнення у опозиції за останній рік?" Можу сказати коротко. Досягнення головне, що реальна опозиція в країні з такою владою все ж таки є. не зважаючи на тюрми, на кримінальні справи, на величезну компанію по дискредитації. Не зважаючи на все, що сьогодні робиться проти опозиції, опозиція в Україні є.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Угу.

Юлія ТИМОШЕНКО: А думаю далі – це наше завдання зробити все, щоб опозиція разом з громадянським суспільством, разом з політиками, які готові сьогодні протистояти всьому, що пропонує нам влада, все ж таки бути спільними, відпрацювати спільну стратегію і дійсно сильно протидіяти тому, що недопустимо для втілення в Україну з боку влади. Тому, опозиція є. це головний висновок.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ну, хорошо, Господа, подключайтесь.

Юлія ТИМОШЕНКО: Багато пострадянських країн цим похвастатись не можуть.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Подождите. Одну секундочку. Вам я обязательно дам слово, Сергей. Но, давайте, всё-таки, начнем тех, кто сидит за столом. Пожалуйста. Ольга Мусафирова, "Комсомольская правда".

Ольга МУСАФІРОВА, "Комсомольская правда в Украине": Юлия Владимировна, я всё же, себе позволю с реплик начать. Меня не приятно поразило ваше обращение ко всем и не к кому. Но я его восприняла и на свой счёт. Вероятно, мне надо сказать, что мои вопросы, мои реплики они ни с кем не согласованы. Я не знаю, как я вам могу это доказать. Но, вряд ли политик вашего уровня может отпускать подобные замечания в адрес журналистов. Простите за мою резкость. Если позволите, сейчас вопрос. Сравнительно недавно у вас булла публикация в "Moscow Times", где вы с большим воодушевлением говорили о народах Туниса и Египта, которые восстали против тиранов и диктаторов. Совершенно очевидно, то что вы говорили о ситуации на Ближнем Востоке, а думали, как всегда, о ситуации в Украине. Поэтому, я позволю себе продолжить эту тему нынешней горячей ситуацией в Ливии. В своё время, в премьерстве вашем, Каддафи приезжал в Украину, в Киев. Вы с ним встречались, вы были гости в бедуинской палатке. Вы дарили ему саблю, вы подписывали контракты авиационные. Я помню, что потом была какая-то история, о которой говорил Президент Ющенко, что якобы деньги были получены, самолеты Каддафи не ушли. В конце концов, так диктатору и надо. Но, если взять по стандартам демократии, хорошо ли было, хотя я понимаю, что, скорее всего – это протокол, вам встречаться с тем тираном против которого и тогда, я думаю, как и теперь, выступает ливийская оппозиция. Не говорит ли это о неких двойных стандартах по отношению к демократии? Спасибо.

Юлія ТИМОШЕНКО: В першу чергу, я хочу чітко розділити. Я з великою повагою відношуся до журналістів. Особливо до тих, хто виборює в таких важких умовах свободу слова. Я знаю майже всіх, хто увійшов в рух опору цензурі. Але я хочу відділити журналістів, відокремити від власників телеканалів. І від їх замовних політтехнологів. Це різні речі. Тому я не хочу, щоб ви на всій бік сприймали хоч одну репліку, яку сказала я. так само, і журналісти, які присутні в цій студії, і які не присутні в цій студії. Моя повага завжди журналістами які, мені здається, є одним з великих запобіжників проти того, що сьогодні планують зробити з Україною. Я не хочу в Україні авторитаризму. Тим паче, я не хочу диктатури. Я не хочу несправедливості і я дуже ціную боротьбу журналістів проти всіх цих явищ, які в Україні, нажаль, все більш і більш стають реальними. Що стосується інших країн – Лівії, Каддафі – я думаю, що країни всього світу намагаються між собою будувати ділові взаємовигідні стосунки. Я можу зараз твердо сказати, що Україна і Лівія були партнерами. Тому що Україна мала можливість мати великий ринок збуту для наших літаків. Ми мали можливість видобувати нафту в Лівії. Ми ви добудовували економічні стосунки. Такі, які вигідні Україні і які Україна потребувала в ту, чи іншу хвилину свого життя. Але, в той же час, моя позиція як політика завжди була на боці справжніх цінностей, справжньої свободи, справедливості, демократії і ніякі стосунки в економічній площині це не міняють. А коли лідер іншої держави на запрошення вищих посадових осіб держави приїжджає в Україну, ми зобов’язані зустрічати і зобов’язані спілкуватися. Саме тому я не бачу ніяких протиріч в своїй поведінці в тому, що ви сказали.

Ольга МУСАФІРОВА: Спасибо.

Юлія ТИМОШЕНКО: І ще одна важлива деталь. Ніколи не можна переходити тонкий кордон між мирними акціями народної непокори в той час, коли народи загнані в глухий кут, не мають чесних виборів, не мають можливості захистити себе і свої права. І громадянською війною, яка, мені здається, руйнує залишки свободи і демократії. Саме тому я завжди цю межу розуміла. І мені здається, як політик, ніколи не давала підстав думати що я не розмежовую ці речі.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Да, пожалуйста.

Сергій ПОЯРКОВ, художник: Добрий вечір, Юрія Володимирівна.

Юлія ТИМОШЕНКО: Доброго вечора.

Сергій ПОЯРКОВ: Ви знаєте, я давно хотів вас запитати. І сьогодні я дякую, що в мене є така можливість. Всі тут присутні, так само, як і телеглядачі, які нас зараз живляться – от ми звичайні люди і ми час від часу в житті робимо дурниці. Звичайні людські дурниці. Політики вони так само роблять дурниці. Вони їх називають помилками, але вони залишаються дурницями. І політики всіх стран, там і Америки і Англії, ну і України, вони роблять дурниці. І у владі і в опозиції. І ви знаєте, я все таки вважаю, що ви теж в вашому житті періодично робили дурниці. І що я хотів конкретно спитати, це з приводу, от ви колись сказали, що скоріш інопланетяни прилетять на Україну, ніж ви будете вести перемовини з Віктором Федоровичем Януковичем. І досить швидко, ви почали перемовини з Віктором Федоровичем. Чи то, чи то – воно шо одно дурниця. Я вважаю, що і то і то дурниця. Але може, ви щось вважаєте більшою дурницею? Цю за цю. І ще одна питання. Воно стосується цього ж. я от тільки но почув цифри – третина вашої фракції зараз пішли до Партії регіонів. Коли ваші виборці голосували за вас, ви змусили їх голосувати за весь список в тому числі за тих, хто пішов в "регіони". З вашої особистої подачі. Тому що ви кожну людину затверджували у списку. Особисто ви. І тому це ви відповідальні за то, що ці депутати зараз в Партії регіонів. Це ваша провина перед вашими виборцями. Ви знаєте Клінтон вибачався, Тетчер вибачалась. Вот как плачущего большевика ми ніколи не бачили Тимошенко, яка вибачається. Вам є за що вибачитися. Може я не все перелікував. От там є камера. Якщо є бажання, Юлія Володимирівна, ви можете як останній Клінтон вибачитися? Якщо є за що.

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане Сергію, я по-перше, мені здається, дуже чітко визнаю свої помилки. І я несу відповідальність за якість людей, за їх здатність тримати позицію, які приходять во фракцію. І безумовно, ніхто не очікував, що буде такий тиск на людей, ніхто не очікував, що буде відмінена Конституція. Ніхто не очікував таких репресій через силові структури. Але, незважаючи на це, я несу відповідальність за кожну людину. І відхід кожної людини, або тому що вона втомилась від боротьба за останні 10 років, або злякалась, або проявила слабкість. Кожна така людина – це біль в моєму серці. Це втрата. Тому я несу відповідальність за кожну людину і не на кого не перекладаю. Коли була криза, я так само, знаючи, що робиться навколо мене, ніколи не переклала відповідальність. І мені не соромно. І я абсолютно завжди можу сказати, що я вибачаюсь за кожну помилку яку я зробила, тому що я людина. І кожна людина може робити помилки. І якщо я десь зробила не такий крок, я роблю висновки, визнаю помилки, але йду далі. У мене немає подвійних стандартів в моїй меті. У мене немає подвійних стандартів в служінні Україні. Але з помилками кадровими, безумовно, ми сьогодні стикнулися і це боляче. Але, в той же час, я думаю, що всі ми як нормальні люди, рано чи пізно, стикаймося зі зрадами. В родинному житті. А загадайте як колись КДБ, а і ЦРУ, власно кажучи, підбирали розвідників. Перевіряли десятками років, готували в спеціальних умовах. І потім вони все одне ставали подвійними агентами. Я хочу вам сказати, що ніхто не заощаджені від кадрових помилок. Але, пане Сергію, я все ж таки, хотіла подякувати вам за вашу мужність. Мі всі спостерігали за вашим боєм в минулому ефірі на "Інтері". І хочу сказати, що навіть визнані чемпіони сказали, що ваш удар вартий багато чого. І я можу вам сказати, що я ніколи жоден бій тричі не дивилась. Тому що, чесно кажучи, людина, яка була поряд з вами, яка так не любить Україну і так не любить все Українське, давно це заслужило. Тому від мене просто вибачте, така емоційна подяка.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Вы удовлетворены, господин Поярков?

Сергій ПОЯРКОВ: Все таки знаєте, оце одне слово "вибачте" від вас ну так хочеться почути. Не мені – виборцям.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дорогі мої, рідні, якщо я щось зробила не так, я вибачаюсь. Якщо я зробила помилки, вибачаюсь. Якщо я десь не досягла того результату…

Сергій ПОЯРКОВ: Хлопающая Тимошенко Богословская – я такого ещё не вдел никогда.

Юлія ТИМОШЕНКО: Який ви від мене очікували…вибачаюсь. Тому що я роблю висновки і ми з вами цей шлях обов’язково пройдемо до перемоги. Майте це на увазі. І ми з вами не відступимо.

Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат України, Партія регіонів: Когда то Кармазин сказал, что нужно давать звание народной артистки Украины Тимошенко. Я думаю, что он был прав. Вам не стыдно сейчас было, Юлия Владимировна? Вам не стыдно? Камера ведь всё видит. Она видела, как вы резко переключили тумблер внутри. А помните, вы тут говорили, что вы за свободу слова очень. А помните тех журналистов, которых выгнали потому что они взялись опубликовать ваше видео со "Всё пропало"? Вы перед ними сейчас хотите измениться? Как у вас тогда переключился тумблер? Від "Всё пропало" до "Рідні мої". Сколько врать можно? Вы понимаете, если б вы врали внутри своей семьи – это одно. Но вы врёте государству на 46 млн. населения, вы врёте всему миру, топчась по собственному государству и…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Инна Германовна, я вас умоляю.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Ну, просто, откровенно говоря, я…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Чуть-чуть…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Спасибо вам, Сереж, просто Браво! Сегодня мы увидели.

Сергій ПОЯРКОВ: Инна Германовна, раз уж вы меня поблагодарили…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Это дискуссия. Это грань между враньём и правдой. Между лицемерием и искренностью. Вы понимаете, когда в стране вот… Перейду навіть на українську. Коли в країні спаплюжено слова любов, бо стало не люблю а люблю. Коли спаплюжені серця. Бо якщо бачать серце, питаємо, Господи, та скільки ж можна? Всім торгували. Країною торгували, чеснок завозили і так далі і так далі. Але я просто знаю про що я кажу. Сьогодні здійснилася моя мрія. Я весь час просила Кабмін розсекретити стенограми Кабінету Міністрів. І запити просила, і просила. І сьогодні за декілька часів я отримала до цього ефіру. Я отримала протокол засідання уряду пані Тимошенко 19 січня, коли вона у Москві підписувала газові угоди. І в цьому протоколі видно, що всі міністри казали, що цього не можна підписувати. Що це кінець українській економіці. І не зміг Турчинов навіть продавити це рішення в Кабінеті Міністрів. А пані Тимошенко підписала нібито директиви в Москві. На коліні поставила печатку. Зрозуміла, що кидає країну в провалля. І це було зроблено за 9 місяців, як вона казала, до президентських виборів.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я прошу прощения…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Ви розумієте, що сьогодні…якщо можна. Я просто останню крапку.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я просто вопрос по ходу.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: А, будьте добры.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: А этот документ с грифом "Для служебного пользования" секретно или как?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Нет, слава Богу, рассекретили уже стенограммы Кабинета Министров. Я год просила и писала обращения в Кабинет Министров, чтоб наконец-то рассекретили протоколы. Потому что мы до сих пор не понимаем, что могло толкнуть госпожу Тимошенко подписать этот контракт, из-за которого мы сейчас страдаем и должны страдать ещё 8 лет? Потому что, если они решили поторговаться за то, кто кого поддержит во время президентской компании и пописать его – подписали бы хотя бы на год. Эти драконовские адские условия. Нет, они на 10 лет подписали.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ещё раз, можно по проведению собрания? Как говорится. Я хочу просто напомнить зрителям.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я пока хочу спросить, не хотят ли госпожа бывшая Премьер-министр извинится перед журналистами уволенными в ваше пребывание Премьер-министром за то, что они поставили ваше видео. И не хотите ли вы извиниться перед 46-ю миллионами, что сегодня бюджет трещит по швам, потому что цена у нас выше, чем в Германии? На газ. А дальше вы уже будете извиняться перед правоохранительными органами.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: А вопрос то какой?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я как раз и хочу спросить, не хотите ли вы извиниться?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Извинения у нас уже прозвучали за все ошибки Юлии Владимировны.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я хочу второй раз. Потом посмотрим внимательно на экран.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я хотел напомнить, уважаемым телезрителям, что Инна Германовна Богословская возглавила временную следственную комиссию в парламенте по вопросам расследования обстоятельств подписания газовых соглашений между "Нафтогазом" и "Газпромом" относительно – такое название – "наличия признаков госизмены в сфере экономической безопасности Украины". У меня вопрос, вот пару лет назад уже комиссия воздавалась по расследованию обстоятельств этого дела? И тогда вроде как ничего не было найдено.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Нет, это не так.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Почему второй раз?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я не знаю, вот молодёжь, наверное, помнит когда не было газа две недели в Украине. И вся Европа была без газа? Это называлась тогда газовая война. Так вот тогда как раз и была создана, только парламент вышел с каникул зимних. Это было 13 января 2009 года. Мы создали временную комиссию, чтобы выяснить что же происходит. Потому что коллапс был и внутри страны и во внешнем мире. Нас обвиняли Болгария и Чехия, если помните, и Венгрия. Ставили нам ультиматумы и собрали эту комиссию, начали разбираться, требовали от правительства заключить какой-то контракт, потому что 7 дней после нового года никто и не ездил даже в Россию. Газа не было – всё было перекрыто, но как будто нет власти вообще никакой. И тогда мы провели огромную работу и сегодня всё, что мы написали тогда в заключении ТСК подтвердилось спустя и год и два. Однако, тогда госпожа Тимошенко была во власти и парламент её поддержавший тогда большинством в несколько голосов, не пропустил этот отчёт. Они его заблокировали, не говоря уже о том, что при госпоже Тимошенко парламент делал запросы в Кабмин и не получал ни одного ответа. Нарушая закон на депутатские запросы, на запросы временной следственной комиссии, Кабмин не отвечал. Точно так же, сделали закрытыми данные статистики. Точно так же, как страна вообще не знала, какие ведутся переговоры, а вот эта стенограмма свидетельствует о том, что даже первый вице-премьер – правая рука госпожи Тимошенко – Турчинов вообще не знал о содержании газовых соглашений.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юлия Владимировна, что вы на это можете сказать?

Юлія ТИМОШЕНКО: В мене є маленьке питання. Я вам тут не заважаю? У вас така не погана дискусія тут йде. У мене до вас одне запитання є перед тим, як я щось скажу на цю тему. А скажіть, будь ласка, а що ви сьогодні робили в офісі у Інни Германівни?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: В офисе у Инны Германовны?

Юлія ТИМОШЕНКО: Угу.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Откуда у вас такая информация?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ну, що ви! Якщо я питаю, то я про це знаю. А ви зараз здатні сказати правду. Від мене вимагаєте таких визнать.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Может вы ответите на вопрос Инны Германовны?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ні, ви мені скажіть, що ви сьогодні робили? Ви – ведучій програми. Що ви на кануні програми робили в офісі у Інни Германівни?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Вы сейчас будет потрясены на самом деле. Мы обсуждали документальный фильм Булгакова, потому что сегодня проголосовано постановление…

Юлія ТИМОШЕНКО: Браво!

Інна БОГОСЛОВСЬКА: О праздновании 120-летия Булгакова. А Евгений занимается проектом документального фильма на канале. Вы на столько низка сама, что вы даже в других не можете предположить нормальных человеческих качеств.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО, член політради ВО "Свобода": Я прошу. Ми прийшли сюди говорити конструктивно, а не слухати цю маячню від представника влади.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Яку маячню? В чому маячня?

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Панні Інно, я…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Перепрошую, в чому маячня?

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Я би хотів, щоб ми – присутні тут – брали участь в дискусії, а не бачили ваших з’ясувань традиційних стосунків з Юлією Володимирівною.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Юра, яких традиційних стосунків…

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Більше того, я не Юрій і запам’ятайте моє ім’я Ігор. І на щастя, на велике щастя ніякого відношення до вашої уваги не маю.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юлия Владимировна начинает выяснять отношения с вашим покорным слугой.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Юлію Володимирівно, я хотів вам сказати лише одне. Ви би запросто могли би вибити стільця з-під Інни Германівни, я звичайно образно кажу, якби ви прислухалися до порад ВО "Свобода" напередодні другого туру виборів президентських. Ви би запросто могли апелювати до пана Пояркова, аби ви знову ж таки прислухались до наших порад і до нашого звернення до вас між першим і другим турами президентських виборів. ВО "Свобода", розуміючи, що українцям належить не простий, надзвичайно складний вибір, ми зверталися до вас із простими вимогами, простими проханнями – дати сигнал українцям у тому, що ви кращі за цю владу, яка сьогодні є. яка є справді українофобською. Яка є сьогодні справді бандитською. Яка є справді сьогодні такою, яка веде до знищення нашої державності. А саме: ми говорили вам про тих потенційних зрадників, про ті тушки, які і вчора і сьогодні і завтра у вашій фракції в ВР, і в вашій партії були, є і будуть. Ми називали конкретні прізвища. І Фельдмана, і Губського і інших зрадників, які у підсумку вас підставили і змусили вас зараз червоніти перед камерами. В мене просте запитання, чому ви не прислухалися тоді до наших порад і до нашого звернення? Чому ви не вибили стільця до от цієї фішки, яку сьогодні Інна Германівна принесла на студію і не оприлюднили ті газові угоди, про які ми говорили? Щоб всі українці зрозуміли тоді, що ці газові угоди були підписані в інтересах нашої держави. Ну, і з рештою, було дуже багато інших простих вимог, які ви тоді як Прем’єр-міністр, маючи достатню кількість повноважень могли виконати. А саме, наприклад, позбутися тих же комуністів в уряді і в своїй команді. Я розумію, що сьогодні можуть бути виправдання. Ви не мали достатньо повноважень, у вас був конфлікт з Президентом Ющенком, інші причини. В мене особисто є відповідь на питання, чому в вас є тушки? І чому у вашому навіть тіньовому уряді є міністри, які голосували за продовження повноважень ВР. Ті міністри, які є в вашому тіньовому уряді і проголосували за продовження повноважень ВР, вони по суті голосували проти вас. Бо вони не дозволили вам потрапити в парламент. Вони не дозволили потрапити в парламент українським націоналістам. Аби змінити ситуацію у сьогоднішньому суспільстві, аби викинути цю владу геть на одвірки, на підмурки історії, аби сьогодні ця баниться влада, яку ми разом з вами, ініціюючи створення Народного комітету захисту України намагаймося побороти, аби про неї ми вже сьогодні забули. То у мене до вас навіть не питання, а одне прохання, ви маєте колишнього главу СБУ Турчинова, ви маєте колишнього главу МВС Юрія Луценка. Я переконаний, у вас маса фактів і компромату на цю владу. На цих бандитів при владі. Ви маєте конкретні прізвища, ви маєте конкретні факти їх зловживань. Це страшні злочини. Сьогодні будучи в опозиції, маючи ці факти на руках ви просто маєте оприлюднити їх. Аби українці зрозуміли, хто сьогодні при владі. Аби українці зрозуміли, хто наш Президент, хто його оточення. І яка влада сьогодні знищує нашу країну. Тому прохання ВО "Свобода", прохання українців, українських націоналістів – маючи на руках ті факти, ті докази злочинів цієї влади, ви не можете мовчати. Ви маєте їх оприлюднювати і називати все своїми іменами.

Юлія ТИМОШЕНКО: Так, пане Ігорю, чесно кажучи, було б набагато краще, якщо би ми зараз з вами стояли по цю сторону барикад…

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Повірте, я з вами по цю сторону барикад.

Юлія ТИМОШЕНКО: І ви не мені задавали питання "по доброму". А ми разом з вами задавали питання владі. І мені дуже шкода, що сьогодні ви в такому сильному форматі і задаєте мені питання, можливо трошки більш лагідним голосом, ніж деякі інші особи, але все одне, ну як то дошкульніше-дошкульніше достати. Знаєте так. Я за те, щоб всі патріотичні сили були разом. А стосовно тушок, не переймайтеся. Іноді очищення набагато цінніше. І іноді те, що сьогодні нас рвуть на шматки, те що сьогодні роблять з кожним нашим депутатом. І незважаючи ні на що, у нас більше 100 людей стоїть – не бере хабарі, не падає під репресіями, ні йде ні на які змови. Це єдина політична команда, яка тримає сьогодні удар. А те, що в нас відбирають тушок каже про те, що ми стаємо як партія. А іноді партії беруть як одну тушку. І тоді у них тушок забирати не треба. Тому що вони самі – ці партії як тушка, їх купують в цілому. І тоді з ними не борються. А їх піднімають, відкривають їм дороги, підтримують їх, фінансують. То я щаслива, що сьогодні наша партія стоїть і стоїть фундаментально. І дуже хочу, щоб ми, як люди, які відповідальні за Україну, стояли по одну сторону барикад. І буду працювати для цього.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Юлія Володимирівна, ви знаєте я стояв з вами по одну сторону барикад 2004-го року. Я, як журналіст каналу, який був і шов в фарватері кучмівського режиму, належав зятеві Леоніда Кучми – Віктору Пінчукові, я ризикував втратити роботу, втратити все, улюблену справу. Я стояв на Майдані і 1,5 місці не був в ефірі. Я стояв тому що я вірив вам, вірив Віктору Андрійовичу, вірив своїм друзям і мільйонам от тих людей, які були на Майдані. Бо я вірив у те, що бандитам справді будуть тюрми. І ви говорите, що я вам дошкулив. Насправді, дошкулили ви мені. Насправді, ви дошкулили багатьом українцям, коли пішли на змову із бандитами. Бо ми чітко розуміли хто бандит. Ми чітко чули їхні прізвища 2004-го року. І замість того, щоб вони сиділи у тюрмах, замість того, щоб ми разом будували Україну, сьогодні вони переслідують і опозицію і вашу політичну силу і наших молодих українських націоналістів патріотів, які хочуть бачити цю країну щасливою. От в чому проблема. Розумієте! Я не можу вам остаточно вибачити того, що ви, наприклад, називаючи на Майдані бандитами олігархів, потім обіймалися з ними, цілувалися. З тим же паном Ахметовим. Я не можу вибачити вам багатьох речей…

Юлія ТИМОШЕНКО: А ви свідком були?

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Безперечно.

Юлія ТИМОШЕНКО: Та ви що?

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Свідками є…

Юлія ТИМОШЕНКО: Хі-хі-хі.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: На "Донбасс Арене" нашей…

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Пані Юлю…

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане Ігорю…

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Юлія Володимирівна…

Юлія ТИМОШЕНКО: Влада з іншої сторони.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Вся країна, вся країна бачила…

Юлія ТИМОШЕНКО: Ви не туди б’єте…

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Що…

Юлія ТИМОШЕНКО: Хі-хі-хі.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Повірте мені, я знаю куди я б’ю.

Юлія ТИМОШЕНКО: От в це… В от це я можу повірити.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Я знаю куди я б’ю. Коли ви говорите, що сьогодні "Свобода" вигідна…

Юлія ТИМОШЕНКО: В це я можу повірити, що ви знаєте, куди ви б’єте.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Юлія Володимирівна…

Юлія ТИМОШЕНКО: Я з вами. Поміняйте трошечки приціл.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Ви розумієте, проблема сьогодні… Я дуже не хотів аби сьогоднішня програма перетворилася на з’ясування стосунків опозиційних сил.

Юлія ТИМОШЕНКО: Тоді не робіть цього.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Повірте мені, повірте мені…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Так она уже превращается, Игорь.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Вона не перетвориться.

Юлія ТИМОШЕНКО: Тоді не робіть це.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Сьогодні людина, яка сидить, наприклад, по праву руку від мене і представляє владу, у мене немає до неї ніяких питань. Тому що ми чітко розуміємо куди ми маємо бити. І проти кого ми маємо боротися. Але для того, аби боротися спільним фронтом й йти до перемоги, до здобуття тієї української держави, яку Юлія Володимирівна, я впевнений, щиро декларує і, я впевнений, що вона щиро хоче добитися цього, цієї перемоги. Ми маємо з’ясувати усі стосунки, всі нюанси. І те, що сьогодні відбувається, наприклад, в українській блогосфері наша дискусія із вашими політтехнологами, вона дає свідчення того, що ми не до кінця розуміємо один одного. Напри великий жаль, навіть у рамках співпраці народного комітету захисту України, спілкуючись і маючи домовленості одні, ми потім намагаймося змагатись за лідерство. Сьогодні "Свобода" не змагається за лідерство. Сьогодні "Свобода" не змагається за лідерство в опозиційній ніші. Сьогодні "Свобода" намагається справді боротися проти цієї влади. Але боротися із тими, хто сьогодні притягую до себе тушок і приводить до себе зрадників. Це дуже складно.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Игорь, ещё много людей, которые не имели возможности задать вопрос.

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Тому…

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане Євгене, я хотіла би на попереднє питання… Я дякую, пане Ігорю…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: На предыдущий вопрос.

Юлія ТИМОШЕНКО: Так я хочу запитати, ми по одну сторону барикад?

Ігор МІРОШНИЧЕНКО: Безперечно.

Юлія ТИМОШЕНКО: Супер. На цьому і зупинимось. Це дуже добрий висновок з нашої дискусії.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: И всё-таки. Прозвучал вопрос всё-таки вот у Инны Германовны. Если… Почему, почему всё-таки, вы подписали тогда в январе 2009 года эти соглашения?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ви знаєте, що мені нема чого абсолютно соромитись будь-яких своїх дій. І ви знаєте, сьогодні якщо ви подивитесь, ніхто не згадує вже про Кіотські гроші, які якби то витрачені на пенсії. Тому що цей піар-привід вже відпрацював. Сьогодні вже ніхто не згадує про першу кримінальну справу, яку проти мене гучно порушували, що якийсь проходимець там дав інформацію, що якісь хабарі Верховному суду давались. Про це забули. І навіть ніхто вже не згадує про так звані швидкі допомоги для села. Тому що це все розвалилося. І сьогодні виникає нове, свіже питання, яке було обговорено на півтора роки тому і приймається ця постанова про створення слідчої комісії в той самий день. Знаєте, як димова завіса. Коли парламент голосує славне рішення. І про це я сьогодні хотіла з людьми говорити. Про виділення мільярда гривень на утримання депутатів. І голосують одностайно. А знаєте на що депутатам виділяється мільярд гривень? Рекордна цифра. Виділяється до 50 тисяч грн.. що місяця депутатам. Виділяється на те, щоб їх добре лікували. В два рази більше, ніж 50 тисяч грн.. виділяється в літній час. Щоб їм ставили фарфорові зуби. Щоб вони їздили на досить дорогих і добре заправлених машинах. Так я хочу задати Інні Германівні питання, чому вона за це голосувала? Голосували, тому що ні в що не ставлять жодну людину в нашій державі. Рекордна сума на утримання Президента – 1,5 млрд. грн.. З віртольотними площадками, з "міжгір’ями", з ікрою до ліжка, з кенгуру в Міжгіррі.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Вы не ответили на мой вопрос, Юлия Владимировна.

Юлія ТИМОШЕНКО: Якраз я хочу сказати…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Почему вот всё-таки, вот я не могу понять и, наверное, не я один, почему всё-таки в Украине газ обходится дороже, чем Германии?

Юлія ТИМОШЕНКО: Да, я закінчу два слова і повертаюсь до вашого питання. То я якраз хотіла би от такі питання задавати. Що в той час, коли у людей сьогодні на 12% стала нижчою з/п реальної пенсії, чому сьогодні мільярди на депутатів? А що стосується природного газу, то судді сьогодні не в цій студії. Вони сьогодні дивляться телебачення. І хай вони сьогодні дадуть собі відповідь тільки на одне питання, якою ціна була для промисловості і для людей в кризу, коли я була Прем’єром і яка ціна сьогодні. Оце краща відповідь. А всі ці махінації з димовими завісами на справжню розруху, яку сьогодні влаштувала ці влада, на справжню корупцію, не справжнє економічне невігластво, на соціальну розруху давати вони не хочуть. А знаєте чому? Та тому що вони розуміють, що сьогодні вся країна відчуває їх політику. І не треба ніяких звітів Азарова про досягнення і про майбутні перспективи. Кожен на собі це відчуває.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Угу.

Юлія ТИМОШЕНКО: І я хотіла би зараз задати людям тільки одне питання, чи знають вони, що за минулий рік – 2010-й – порахували зростанні цін за рік на 9,1%. Я хочу просто повернутися от зараз до молодих людей, які сидять у студії, і хочу у вас запитати. Просто підніміть руку, хто вірить в те, що 2010 рік ціни зросли на рік на 9%? Просто, хоч одну руку, хто вірить в це? Оце вирок цій владі. Ми порахували…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ну, ведь согласитесь, что в растущие цены заложены растущие цены на энергоносители? Вот не злочинно влада же повышает цены на нефть, которые потом превращаются растущие цены на газ? И ваши цены, о которых вы договорились с Путиным, заложены в ценах украинских товаров. Разве нет?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ні. Дуже чітко і ясно вам говорю – ні! Тому що, кожне підприємство, яке зараз нас бачить, кожна людина, яка зараз нас бачить зможе порівняти ціни, які були при мені на газ після поганих підписаних угод, і ціни на газ сьогодні, коли здали Севастополь, коли здали землю кримську. Коли підписали безвихідні для України антиконституційні угоди по Чорноморському флоту. Обіцяли на 100 доларів знижувати ціну на газ, а сьогодні мають ціну значно вищу, ніж тоді, коли в кризу я підписувала угоди.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Давайте, всё-таки, я…

Юлія ТИМОШЕНКО: Я несу за це відповідальність і я вам говорю…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Дайте Юлии Владимировне закончить.

Юлія ТИМОШЕНКО:…що все, що я робила як Прем’єр-міністр по підписанню цих угод, було на користь національним інтересам і ніколи не допускала відступу хоч на один крок від наших стратегічних завдань.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: А как быть с тем, что говорит господин Азаров? Это не я говорю, это вот господин Азаров говорит. Я цитирую: "Почему она – то есть вы – подписала этот контракт? Потому что ей простили долги ЕЭСУ". Это просто цитата. Вот вы не хотите с ним…полимизировать?

Юлія ТИМОШЕНКО: Я хочу вас запитати, ви орієнтуєтеся в термінах? Вже 16 років немає ЄЕСУ. Ви розумієте про що ви говорите?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Это не я говорю. Это говорит Николай Янович Азаров.

Юлія ТИМОШЕНКО: Може ви відкриєте кримінальну справу за те, що колись в школі шльопнула портфелем там якогось сусіда по парті? Може ще подумаєте про креатин. Я хочу тільки вам сказати, що всьому є межа. І якщо перший рік покладали всі провали і прорахунки цієї влади на невістку. Сьогодні другий рік починають покладати відповідальність на світові процеси. То я хочу нагадати, що коли я бела Прем’єром, ціна за барель нафти була 147 доларів. А сьогодні, ви знаєте, яка ціна за барель? А?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Какая, Юлия Владимировна?

Юлія ТИМОШЕНКО: 106-105 і не більше.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: А на сколько лет вы подписала газовый контракт?

Юлія ТИМОШЕНКО: Тому я хочу вам сказати, що сьогодні бездарність, корупція заскалила. І те, що ми порахували за минулий рік, що ціни зросли на 42% для кожної людини гривня перетворилася в 52 копійки. 52 копійки сьогодні від гривні залишилось. Але в той же час не виконаний основний закон, які виконували всі уряди і завжди, тому що на рівень підняття цін людям мусять щорічно підіймати пенсії й з/п. Жодної копійки не додали. І тому, сьогодні наша політична команда звернулася до прокуратури порушити кримінальну справу за фальсифікацію рівня зростання цін по минулому року. І повернути людям зараз 42% до кожної пенсії…і з\п.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: И что ответила Прокуратура, простите?

Юлія ТИМОШЕНКО: Генеральна прокуратура сьогодні не просто не може нічного не відповідати. Це просто департамент, кишенькова структура Президента.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: То есть, они вам ничего не ответили?

Юлія ТИМОШЕНКО: Але мене сьогодні цікавить лише одне, вони прийняли мою заяву про злочин, вони її поставили на облік, а відповідати будуть тоді, коли генеральний прокурор не буде кумом Президента, а керівник кримінального суду не буде рідним братом генерального прокурора. Вот тоді вони будуть відповідати. І я переконана, що ця відповідальність на цей раз, буде такою як потрібно.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Пожалуйста, Айрат Шавалиев, российская телекомпания "НТВ". Ваш вопрос.

Айрат ШАВАЛІЄВ, "НТВ": Добрый вечер, Юлия Владимировна, скажите пожалуйста, вот сейчас есть такое мнение, что Украина при Викторе Януковиче пытается в какой то степени повторить российский путь. В этой связи прокомментируйте, пожалуйста, второй приговор Михаилу Ходорковскому. И не видите ли вы параллели вот с уголовными делами, которые сейчас вот возбуждены против вас здесь?

Юлія ТИМОШЕНКО: Я вважаю, що кожна політична справа в нормальній країні в 21 столітті не допустима. І якщо тільки кримінальна справа має запах політики, треба щоб громадянське суспільство, щоб люди, які здатні говорити правду і стояти на своїх позиціях голосно про це заявляли. І я зараз голосно заявляю про те, що для того, щоб припинити політичні розправи, недостатньо кожен раз очікувати доброго лідера, доброго вождя, або доброго месію. Для того, щоб не мати політичних кримінальних справ потрібно нарешті в тих країнах, які пережили важкі радянські часи встановити зовсім іншу систему. Яка не залежить від того, яке обличчя сяде спиною на владне крісло. Я думаю, що нарешті прийшов той час, думати не тільки про революцію і не тільки про те, щоб організовувати повстання і непокори, а думати про те, що буде після цих революцій. Після постань і після непокори. І сьогодні, я вважаю, ми мусимо зробити важливу інтелектуальну роботу. Якою ми хочемо бачити країну, які ми хочемо встановити порядки, правила, які унеможливлять залежність від одного вождя наслідків, які переживає країна.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юлия Владимировна…

Юлія ТИМОШЕНКО: І тоді не будуть стояти питання про політичні справи і розправи.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: У меня вопрос возникает, и, наверное, опять таки, не одного меня, ну, вот как провести черту другую черту между политическими делами, которых очень много в разных странах бывает и делами, которые возбуждаются против вчерашних высокопоставленных чиновников, политиков. Ну, смотрите, Ширак вот сейчас предстаёт перед судом. Неприятности у Берлускони. Осудили бывшего Президента Израиля. Вот, как провести черту? Любой политик, в любой стране мира может сказать, что это дело политическое. Потому что я политик.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я думаю, що, як ви кажете, черту треба проводити не політикам і не журналісту, не ведучим в програмах і навіть не народу України. І не народу кожної іншої держави. А черту мусить проводити незалежний і правосудний суд. І я знову хочу звернутися зараз до студії. Підніміть руку хто вірить українським судам? Дякую. Оце вирок. Вирок в цій студії. І вирок зараз біля мільйонів телевізорів. Тому що не вірять судам. Знають що вони не правосудні, знають що вони корумповані і знають що вони…і знають що вони підлеглі.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Ну, вообще уровень доверия ко всем институтам власти, включая и оппозицию, в Украине очень низкий. Вы же знаете это прекрасно.

Юлія ТИМОШЕНКО: Ви переключаєте зараз питання на опозицію?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Нет. Я не… Вы представитель оппозиции. Есть разное количество институтов. Низкий уровень доверия к правительству, к Верховному Совету, к…

Юлія ТИМОШЕНКО: Слухайте, а ви бачили фільм "Хвост виляє собакою"? Да. Коли треба було закрити не дуже моральні вчинки Президента однієї з держав, то в третій країні влаштовували війну, щоб перекрити одним інформаційним поводом інший.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: По телевизору…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Да.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я хочу зараз сказати вам, що не треба переводити стрілки на опозицію. Опозиція в Україні є.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Этого никто не отрицает.

Юлія ТИМОШЕНКО: Вона достатньо напружено працює сьогодні. Я не можу сказати в цій студії все, що ми робимо тому що у нас є дуже чіткий план, як протидіяти тому, що роблять ваші господарі. І ви мені не дали відповідь на питання, що ви робили сьогодні в офісі в у Богословської?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Вам ответила сама Инна Германовна.

Юлія ТИМОШЕНКО: А я хочу вам сказати, от це і є свобода слова. Коли в цій студії не один ведучій, а два. І коли ви до передачі домовляєтеся про те, як мочити опозиційного політика.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Значит, свобода слова, Юлия Владимировна, это когда вы в прямом эфире. Когда лидер оппозиции в прямом эфире. А я как журналист, занимающийся политикой, встречаюсь со всеми, кто участвует в моих передачах.

Юлія ТИМОШЕНКО: Тоді, виведіть, будь ласка, сюди Януковича і в студію посадить Ляшка. І тоді я повірю в те, що ви до всіх однаково підходите.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Можно я всё-таки… Жень, можно я отвечу?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Подождите.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: На вопрос, который мне был поставлен.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: У нас…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я очень коротко.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: У нас очень мало времени. Много гостей. Раз, два, три…

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я очень быстро.

Юлія ТИМОШЕНКО: Взагалі, в вас є інші гості?

На вопрос, поставленный вами…

Юлія ТИМОШЕНКО: У вас є інші гості в студії?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Есть.

Юлія ТИМОШЕНКО: Які ще хочуть говорити?

Інна БОГОСЛОВСЬКА: У нас ещё рояль в кустах.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Раз, два, три. Вон ещё поярков рвётся в бой.

Я очень быстро.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Да, пожалуйста.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Юлия Владимировна, ви тут весь час кажете – згадайте ціни на газ, які були при мені і які ціни зараз. Я читаю вашу цитату. Це ваші слова 21 січня за два дні після підписання вами у Москві газової угоди. Це ви казали на засіданні Кабінету Міністрів. "І щоб ми мали можливість мати певний лак часу, щоб займатися енергозбереженням, всіма необходимими технічними речами, щодо мінімізації споживання природного газу, ми з вами отримали єдиний 2009 пільговий рік по формуванню газової ціни". Тобто ви, напередодні президентських виборів підписали на 10 років для України контракт з найвищою у Європі ціною, але на один рік, прямо напередодні президентських виборів, прописали там пільги. Тому саме при вас в 2009 році ціна була нижча в два рази. Але контракт ви підписали не на рік, шановна, а на 10 років. І 450 доларів база там найбільша ніж де-небудь у світі. Тому, якщо ви розраховували, що через рік ви станете Президентом і кинете Росію, це може ви так і рахували, але ви зараз кинули 46 мільйонів громадян цієї країни.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Господа, я прошу прощения…

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане, Євгенію…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Одну секундочку, Юлия Владимировна, те люди, которые не задали вам вопросы, смогут задать это в следующей части программы, а сейчас мы просто вынуждены…

Юлія ТИМОШЕНКО: То це ви пропускаєте? Я з вами погоджуюсь.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Сейчас мы просто вынуждены прерваться на рекламу, и мы можем…не, не, не вы остаетесь. Вы остаетесь. У нас ещё будет минуть 20…

Юлія ТИМОШЕНКО: Я не про це. Я кажу, що на попереднє питання не відповідаймо.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Нет, вы ответите сразу. Ну, нам надо уйти на рекламу.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я з вами погоджуюсь. Ніяких питань нема.

РЕПОРТАЖ: Євгеній КИСЕЛЬОВ: В следующей части "Большой политики" смотрите также: экологическая опасность, или экологический страх. Кто и зачем нагнетает панику среди украинцев после взрыва на атомной станции Фукусима? Или риск заражения японской радиацией в Украине действительно существует?

РЕКЛАМА

Евгений КИСЕЛЕВ: Мы продолжаем очередной выпуск программы "Большая политика" на канале "Интер". Мы в прямом эфире. В гостях у нас Юлия Владимировна Тимошенко. Юлия Владимировна, я обещал дать вам возможность ответить на последние инвективы в ваш адрес. Только я вас очень прошу у нс не так много времени в этой части. Если можно чуть короче.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я спробую. Я просто думаю, що люди, які здали землю в Криму під ЧФ, не мають права взагалі задавати питання про газ. Я вважаю, що за це вони будуть відповідати досить швидко. І денонсовано буде все, що вони наздавали за цей короткий час свого невдалого правління. А те, що стосується питань ціни на газ, ціни на електроенергію, цін на товари, те, що я хотіла сьогодні сказати мій льонам глядачів, що податок це не тільки те, що беруть з підприємців. Податок, який беруть з підприємців, це одна тисячна доля. А податки сьогодні, які наклала нова влада на людей, це ціни на газ, від яких вони не можуть ухилитися. Це ціни на тепло, на воду, з цього місяця у нас наступного буде подорожчання на електроенергію. Я хотіла б, щоб люди знали, що вони не державі ці гроші платять. Ціни на продукти харчування я думаю, що багато хто не знає, що одна структура сьогодні виділена владою для того, щоб продавати продукти харчування. Для того. Щоб продавати товари с/г виробництва через одно вікно. І там ціни формуються завищені. І тому люди мусять знати, що сьогодні і підвищені тарифи, і підвищені ціни вони платять оточенню Януковича. Сьогодні "РУЕ" збирає з усієї країни підвищену плату на газ, сьогодні наближені люди до Януковича здирають підвищену плату на електроенергію. І кожен з них має свої доходи. Але людям пояснюють по телебаченню, що треба ще трошки почекати, що рік це замало, що вони не можуть сьогодні впоратися з такою розрухою, яку їх залишили в спадщину. А насправді це вони для людей не можуть. А для себе вони все можуть. Тому що саме за цей рік син Януковича стоматолог купив банк за 200 млн. грн. Скажіть будь ласка чому для себе встигають, а для мільйонів людей не встигають. Скажіть коли таке було, щоб 21 мільярдер утворився з 8 за 1 рік і мають статки 58 млрд. доларів, а бюджет країни 40 млрд. доларів. Скажіть будь ласка чому для себе встигають. А народу пояснюють як останні слова сказав Азаров, що треба почекати мінімум 10 років. І тому їх завдання, щоб люди сьогодні чекали чогось в 2012, 13, 14,а поки вони віддадуть останнє. І саме проти цього я вважаю сьогодні мусять об’єднатися всі громадські політичні сили і не допустити, щоб податком був обкладений кожен пенсіонер. А те, що стосується пенсійної реформи. Що сьогодні пропонується людям. Максимум що вони знають про пенсійну реформу, це те, що буде підвищений пенсійний вік. Да це великий податок на кожну людину. Але люди не знають головного. Що в тих законах. Що сьогодні подає влада. Там створення приватних пенсійних фондів. При чому в українській редакції. Не в редакції європейських країн. Це значить, що пенсію, яку будуть платити люди, будуть отримувати приватні пенсійні фонди, які вже визначені Януковичем. А потім коли доведеться людині прийти і отримати пенсію, вона буде шукати так само пенсії як трасти. Я не хочу, щоб сьогодні так знущалися над кожним в нашій державі. І тому моя позиція буде настільки сильною і жосткою, щоб так не експериментували з нашим народом. Бо у нас людей стільки немає, скільки у них експериментів.

Евгений КИСЕЛЕВ: Понятно. Следующий вопрос можно. Пожалуйста. Виктор Миняйло – независимый журналист, сотрудник радиостанции "Свобода". Внештатный я так понимаю.

Віктор МІНЯЙЛО: Бивший. В мене запитання також стосується кримінальних справ Росії. Це цікаві запитання. Тобто нещодавно з’явилося повідомлення, що в Росії проти вас знову можуть порушити чи нову, чи відновити кримінальну справу чому. Тому що як би там не було, але борги ЄЕСУ 320 млн. таки в Росії є. Міністерство оборони Росії їх не отримало. І ще щойно з’явилася інформація буквально нещодавно, що частина цих боргів була погашена векселями НАК "Нафтогазу України". Потім коли Росія хотіла отримати гроші, то з’ясувалось, що ці документи не відповідають законодавству України, тобто вони виявились фальшивими. І запитання.

Юлія ТИМОШЕНКО: А давайте от про це поговоримо тоді, коли порушать кримінальну справу. Слабо почекати от хай порушать. А потім ви про це поговорите. Не треба забігати вперед. Не треба так публічно анонсувати те, чого немає. А більше того мекне взагалі дивує це унікальне шоу. Один представник влади, другий посланець влади, а скажіть бюуь ласка у вас що ГПУ немає, що треба в студіях розбирати злочини? У вас що немає кишенькового

Евгений КИСЕЛЕВ: Опять тоже самое о чем говорила в начале Ольга Мусафирова.

Юлія ТИМОШЕНКО: Можна я завершу. Я ж вас не перебивала.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я вынужден вас иногда перебивать.

Юлія ТИМОШЕНКО: Перебивайте тоді.

Евгений КИСЕЛЕВ: Зачем же вы обижаете моего коллегу. Он же журналист. Он не сотрудник прокуратуры.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я його не ображаю. Я знаю, що він ваш друг. Я до нього з симпатією ставлюсь

Евгений КИСЕЛЕВ: Он мой коллега.

Юлія ТИМОШЕНКО: Ну прекрасно. Я хочу як раз і натякнути, що непогано було б про кримінальні справи говорити в сьогоднішній ГПУ, а не в студіях від імені влади. І тоді коли кримінальні справи будуть порушені. А не анонсувати їх.

Евгений КИСЕЛЕВ: О чем бы мы не говорили вот ну все вам не нравится. И потом я так понял, что вы вопрос так не успели задать Виктор.

Віктор МІНЯЙЛО: Я задав. Чому не порушується. Не відповіли.

Евгений КИСЕЛЕВ: Да.

Сергій ПОЯРКОВ: Вот можно как то проще, потому что вы так сложно формулируете иногда. Вот Юлия Владимировна смотрите. Мы живем в Украине и у нас у всех городах, во всех селах вот все взрослые люди в нашей стране в обязательном порядке или давали или брали взятки. В ЖЕКе, на дороге. Взрослого человека, который не давал и не брал взятку, я лично не знаю. Ну у меня нет знакомых так на Фрунзе 103. Наверное только в условиях строгой изоляции полной сироты.

Юлія ТИМОШЕНКО: А ви давали і брали?

Сергій ПОЯРКОВ:Конечно.

Юлія ТИМОШЕНКО: І давали, і брали.

Сергій ПОЯРКОВ: Я и давал, и брал, потому что у нас так построена вся страна.

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане Пшонка, це вам клієнт.

Сергій ПОЯРКОВ: Бороться с этим может только тот человек, который сам тоже давал и который почувствовал на своей шкуре как это дать и как это взять. Он тогда специалист. И если не знать предмета хорошо, тогда с ним бороться не реально. У меня вопрос. Вот вы можете честно вот вы решитесь сказать на всю страну я Юлия Владимировна Тимошенко никогда в своей жизни не взяток не брала и давала?

Юлія ТИМОШЕНКО: Ви знаєте так склалось, що в принципі Прем’єр-міністр ну так завжди взяток в принципі не дає. Тому що як правило навпаки Прем’р-міністру як правило поганому дають. Тому як Прем’єр-міністр власне я взятки не давала, тому що не природно це. А от на счет того, що брати хабарі і щоб дійсно це було ну як ви кажете обов’язковим для кожного Прем’єр-міністра можу сказати, що не всі політики однакові. Якщо б були такі хабарі, то я переконана, що ця прокуратура, яка паше вже рік, щоб щось на мене знайти, вже очевидно б знайшла би і очевидно пред’явила нарешті що-небудь народу.

Сергій ПОЯРКОВ: Я згоден щодо Прем’єр-міністра. Але послухайте. До Прем’єр-міністра ви також були живою людиною і жили в реальному житті.

Евгений КИСЕЛЕВ: Уже ответ был. Сергей.

Сергій ПОЯРКОВ: На битовому рівні. Юлія Володимирівна, що я хочу з’ясувати. От за все ваше життя з дитячого садочку починаючи до того як ви попали в уряд. От просто десь в житті вот знаєте ну так коли були студенткою, коли ви починали бізнес, тобто ви хочете сказати, що жодного разу, коли ви починали бізнес, з налоговую у вас.

Евгений КИСЕЛЕВ: Поверьте Юлия Владимировна на нас зла. Мне кажется она дала ответ на ваш вопрос.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дякую.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: А можно дополнение?

Евгений КИСЕЛЕВ: Да. Простите пожалуйста. А можно я дам возможность оставшимся сказать? Потому что ну не все просто физически еще имели возможность.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Впервые Юлия Владимировна откровенно стала говорить со студией, что взяток никогда не давала, 500 млн. долларов не перечислила на счета Лазаренка, хотя эти факты установлены американським судом.

Юлія ТИМОШЕНКО: Попийте святої водички.

Евгений КИСЕЛЕВ: Писатель, публицист, телеведущий Виктор Ерофеев. Виктор, вот я не знаю у вас вопрос или может быть у вас комментарий к происходящему в студии.

Віктор ЄРОФЕЄВ: Спасибо. Спасибо Жень. Вы знаете у меня такое ощущение, что 37 год у вас не за горами. Он совсем близко, а есть люди, которые хотят, то бы он просто наступил совсем совсем скоро. Вот стиль этой дискуссии не в том, кто виноват. В стиле этой дискуссии заключается как разговаривают представителем оппозиции. Если в стране хотят убить оппозицию, то при определенной власти это можно сделать легко. Что будет с Украиной, если оппозицию вы разгромите и Юлия Владимировна вместо того, чтобы говорила властям то, что она может и хочет говорить, будет сидеть в тюрьме. Вы будете прыгать на ее костях, вы будете радоваться вместе с той властью, которая ее посадит? Вы следующие пойдете в тюрьму. Потому что власть жрет своих собственных детей. Спасибо за вчерашнее спасибо, за сегодняшнее отвечай – знаменитый сталинский лозунг. Я хочу сказать, что авторитаризмом моя страна очень богата. И мне неприятно, что соседи, которые сделали большой шаг в сторону демократизации, да Женя спасибо, что сегодня какая ни есть, но эта программа очень показательна. Есть свобода слова. У нас в стране не было такой программы бы сегодня, когда главный человек оппозиции выступает перед миллионами своих избирателей и одновременно врагов. Вообще перед нацией. Это заслуга тех. которые сделали оранжевую революцию. И я приклоняюсь перед теми людьми, которые принесли демократию в эту страну. И это демократия реальная. Это демократия, которую можно ощутить в руках. Это демократия, которая идет в разные направления. Это дискуссия о том, куда должна идти Украина, что должна делать Украина с Европой, что должна Украина делать с Россией, как налаживать отношения с соседями, с ЕС, США, с Ливией и т.д. и т.д. Вы здесь счастливые люди. Вы прошли через этот демократический период. Это не только была оранжевая революция. Это часть большого украинского процесса в сторону свободы. Вы в вашей молодой стране разрываясь на части кто-то идее туда, кто-то идет сюда. Тем не менее пока сейчас находитесь внутренне состоянии свободы. Вы свободные люди внутренне. Я бы очень хотел пожелать Украине, чтобы эта внутренняя свобода имела еще внешнее выражение, чтобы вы гордились тем, что у вас многопартийная система, гордитесь тем, что у вас открытые дискуссии, гордитесь тем, что разные могут быть мнения, но не кричали друг другу бандиты, фашисты и т.д. и т.д. Посмотрите на мою страну. 2011 год. Президент страны Дмитрий Анатольевич Медведев произносящий серьёзные либеральные слова хочет реформы и вы посмотрите пройдя тот путь наш российский путь, когда мы собственными руками закопали большое количество свобод. Президент, который произносит правильные слова, ничего не может сделать. И все не понимают. Или он правильные слова произнес … или он просто не хочет ничего сделать. Вы понимаете как легко запутать.

Евгений КИСЕЛЕВ: Виктор, ответ есть?

Віктор ЄРОФЕЄВ: У меня есть. Но я сейчас хочу я хочу выразить свое уважение, свою благодарность Юлии Владимировне за то, что она была частью большой украинской свободы. Я хочу выразить благодарность и уважение тем, кто голосовали за нее. Я знаю, что на посту Премьер-министра, Президента., царя, короля люди делают ошибки. Делают ошибки. Но бить ногами представителя оппозиции это бить себя. Это высечь себя. Высечь себя. И надо сказать это очень не корректно. Вы поймите меня. Я совершенно не считаю, что оранжевые не допустили ошибок. Я болел за оранжевых и я видел как они делали эти ошибки . Я видел, что неправильная была политика и там и там. Я не хочу сейчас вдаваться в эти крупные детали политики. Но я хочу. У меня дочка, Юлия Владимировна, половина русская половина украинка. Майя Викторовна Ерофеева. Я хочу, чтобы моя дочка гордилась и вашей страной, и моей страной. Я хочу, чтобы дочке моей, которой сейчас 5 с половиной лет, когда ей будет 15, 16, когда она поймет о чем мы сегодня говорим, она сказала да был трудный период и там и там, но мы остались. Мы дети мы свободные люди. Свобода это не бить оппозицию и лизать кому-то чего-то. Свобода знаете свобода это вместе в трудной порой невозможной борьбе за компромиссы, за понимание искать взаимопонимание. Особенно здесь на Украине. На Украине по-русски правильно говорить к сожалению, а не в Украине. На Украине здесь есть только сложности вот этих центробежных движений, которые очень трудно остановить. Я могу задать Юлии Владимировне много вопросов. Но я сегодня просто на этом на этой передаче спасибо большое. Ну мы на ты конечно с Женей. Женя мой любимый и уважаемый друг. Спасибо за передачу. Я хочу еще раз подчеркнуть я за свободную независимую Украину, которая найдет себе путь в Европу и наши отношения между Россией и Украиной в конечном счете сложатся так, как между допустим Францией и Италией, Францией и свободной Германией, а не той старой. Я хотел бы я б очень бы хотел и это мое последнее пожелание. Я бы хотел, чтобы вы нашли действительно консенсус дурное слово. Политическое отвратительно. Чтобы вы нашли взаимопонимание и чтобы ваша страна процвела. Свободная демократическая Украина это возможность для нас русских писателей, русской интеллигенции тоже думать о свободной и счастливой России.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо Виктор. Пожалуйста. Последний вопрос. Не так много времени остается. Сергей Рахманин – газета "Зеркало недели Украина". Так вы теперь называетесь.

Сергій РАХМАНІН: Так. Дякую. Пані Юлія, ви з одного боку казали про те, що ви вважаєте необхідним об’єднання патріотичних сил. А з іншого боку ви неодноразово слушно говорили про сумні перспективи і сумну доцільність подібного об’єднання. Ви це спростовували, але насправді це є доволі сумним і категоричним фактом те, що рівень недовіри до влади і до опозиції він зростає щодня. Деякі соціологічні дослідження показують, що рівень тих, хто готовий проголосувати проти сіх, це вже 17%. Я думаю, що це не кінець. Це ще не стеля. За кілька місяців ми отримаємо набагато більшу цифру. І тому як на мій хлопський розум єдина розумна альтернатива це створити позапартійний, надпартійний, громадський, громадянський рух, де політики ну якщо не сприяли, то принаймні не заважали б, бо в принципі недовіра і роздратування політиками є цілком природною штукою. Це можна сперечатися,можна шукати винних ,але факт є фактом. Політиків не люблять. І лідери ті, хто були лідерами протягом останніх років, і ті хто при владі, і ті хто в опозиції, вони втратили частку довіри доволі серйозну і втрачають цю довіру надалі. Наскільки я знаю в переддень Дня злуки вам пропонували виступити з пропозицією створювати широкий громадський громадянський рух людей, створювати надпартійні структури, де політики б не заважали. Якщо це пропонували вам, чому ви цього не виголосили з трибуни на Софійські площі? Якщо це неправда, то як ви поділяєте подібну тезу? Чи не здається вам, що треба раз і назавжди голосно, публічно заявити, що об’єднання опозиційних політичних сил це химера. Ми забуваємо про це. Є єдиний шанс створення громадянського руху знизу, де люди б самі визначали як їм жити на завтра.

Юлія ТИМОШЕНКО: Знаєте саме головне, що це не взаємовиключні речі. Політика це представництво в органах влади і це реалізація тих напрацювань, які має громадянське суспільство. Громадянське суспільство це головна і надійна рушійна сила. І неможна говорити або, або. Я є тим політиком, який все зробить для того, щоб громадянське суспільство, а власне профспілки, громадські організації, рухи, молодіжні організації, щоб вони були не формальними утвореннями, а щоб вони мали реальні інструменти як впливати на політику. І я вважаю, що принципові зміни, які мусять відбутися в нашій державі в найближчий час після того, як авторитаризм піде, це як раз дати громадянському суспільству не тільки назву, а ще і статус. І те, що ви говорите, я підтримую.

Сергій РАХМАНІН: Справа в тому, що коли я прийшов на Софійську площу і подивився на людей, які стояли на трибуні, послухав те, що вони говорили, я бачив як людям, яким сьогодні ледь за 20, вони почали розходитись. На превеликий жаль там не так багато людей зібралося. Але після цих промов ті, кому за 20, вони почали розходитись. Чому? Хоча вони не чули, що ті ж самі 20 років тому казали те саме. Неможна 20 років вжити тими самими гаслами, тим самими обличчями і тими самими ідеями. Якщо ви це робитимете, то люди, яким сьогодні ледь за 20, вони від вас відвернуться назавжди. І коли ви кажете або, або неможливо, можливо. І саме це треба робити.

Юлія ТИМОШЕНКО: Ви маєте на увазі.

Сергій РАХМАНІН: Якщо ви збираєте тих же людей під тими же гаслами, що і 20 років тому, це означає, що практично не змінилися за ці 20 років. Це прикро. Мені прикро як людині, яка ці 20 років прожила в політиці, в журналістиці.

Юлія ТИМОШЕНКО: Пане Сергію, я хочу просто от для вас ще раз нагадати, що я вірю виключно в оди шлях. Я вірю в проект країни в ідею, яку мусить виносити, створити, обговорити громадянське суспільство і навколо якої може об’єднатися та частина суспільства, яка вірить в те, що Україна може бути іншою. І саме для цього сьогодні відкрито безліч обговорень, якою мусить бути вільна, незалежна, демократична країна, в якій є справедливість. І мені здається треба говорити сьогодні не про окремих політиків і навіть не про окремі політичні сили. А треба нереті відкрити в суспільстві дискусію, якою ми хочемо бачити Україну. І я з вами погоджуся., що кожен раз перебирати обличчя, кожен раз помилятися і кожен раз повертатися на початок шляху не продуктивно .. і тому давайте нарешті журналісти, аналітики, вчені , політики, молодь, академічні заклади давайте проведемо цю публічну дискусію. І більше не будемо говорити про прізвища політиків. І не будемо ми говорити про назви партій. А будемо говорити про ту ідею, яка варта і революцій,і і боротьби, і опору, і громадянської позиції. Всього того, чого така позиція варта. Про справжні цінності. І про те, щоб наші правила життя не залежали від окремих лідерів, які випадково приходять на свої посади. В цьому наше завдання. І ще чому я стільки років тримаю позицію в політиці. Тому що я маю свою персональну віру, що Україна, яка вийшла з пострадянського простору, яка може сьогодні в 21 столітті проаналізувати всі помилки і всі правильні шляхи демократичного світу, вона може на своїй території зробити біль справедливе, більш якісне і більш сприятливе і гармонійне для людини суспільство. В це я вірю і я буду залишатись в політиці романтиком доти, поки в ней буду. А бруд ,який в політиці панує, на жаль відштовхує людей. Але бруд на жаль продукують не політики, а гроші, які працюють в політиці. Саме тому я буду віддана працювати для того, щоб люди повірили не в політика. А в свою країну. Щоб вони повірили не в назву партій, а в себе і в те, що вони можуть щось робити в цьому житті. І щоб вони сьогодні не покидали Україну сотнями тисяч щомісяця. А щоб вони поверталися і знаходили тут маму, свою державу, а не мачеху. Вот моє завдання. А буду я комусь подобатись чи ні, для мене це соте питання. Я хочу запитати чи буде нам подобатись наш спільний дім, який ми в останні чи не в стані побудувати.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я обещал в конце разговора с Юлией Владимировной Тимошенко к сожалению время этой части нашей программы подошло к концу.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Я прошу прощения. Но так нельзя. Вы понимаете речь шла. Юлия Владимировна борется с оилгархами. Ее Бжезинский назвал леди стоимостью 11 млрд. долларов.

Евгений КИСЕЛЕВ: Не убирайте голосование с экрана.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Дальше. Юлия Владимировна говорит о том, что она хочет построить демократическое государство. Подготовлено. Вы говорите с Рахманиным, "Зеркало недели" опубликовала ту конституцию, которую вы тайно написали для нашей страны. Где в конституцию вы внесли пункт, что подлежит лишению навсегда лицензии СМИ, которые допустила дезинформацию. Это 36 год. вы подписали во время оранжевой революции тайно от всех, кто стоял на Майдане, с Ющенко вдвоем протокол тайный о том, что вы участвуете в революции только при условии, что вы будете Премьер-министром. И потом когда тайный протокол стал предметом изучения для всех, распалась коалиция.

Евгений КИСЕЛЕВ: Инна Германовна, пусть это будет частью расследования вашей комиссии.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Есть великая. Это не будет к счастью. Есть великое произведение. Называется "Тортюф". Когда человек умел так сладко говорить о высоких моральных ценностях, а при этом был конченым мерзавцем. Нам нужно научиться различать правду и ложь.

Евгений КИСЕЛЕВ: У меня сейчас не будет возможности дать просто.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Дела и слова.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ответить Юлии Владимировне. Потому что ну.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: А что ей ответить. Конституция которая предполагала двухпартийную систему, уничтожение многопартийности, уничтожение свободы слова ею написана. Никем другим.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дорогі друзі, я думаю, що треба свячену водичку частіше пити і все буде в порядку.

Інна БОГОСЛОВСЬКА: Юлечка Владимировна, вы обирались.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дорогі друзі.

Евгений КИСЕЛЕВ: Юлий Владимировна, пожалуйста.

Юлія ТИМОШЕНКО: Думаю. Що сьогодні мільйони людей вірять в свою країну і вірять в те, що ми досить швидко усунемо те. Що сьогодні людям не подобається разом з цією владою. Я хочу, щоб люди знали, що я з ними, що я не на крок не відступила, що ми маємо досить чіткий план і ми зробимо разом з вами країну, якою ми будемо пишатися. Крапка. І більше нічого я в такому форматі чесно кажучи говорити не можу.

Евгений КИСЕЛЕВ: Пожалуйста результат голосования тем не менее хотел бы обратить внимание 53% позвонивших к нам студию, приславших СМС позитивно оценивают деятельность Юлии Тимошенко в оппозиции. 47 – негативно. Вот такой вот результат. Юлия Владимировна, спасибо.

Юлія ТИМОШЕНКО: Дякую усім.

Евгений КИСЕЛЕВ: А мы продолжим нашу программу. Мы сегодня говорим и о других событиях. И сейчас коротко перечислим самые важные из них.

РЕПОРТАЖ: Продолжает развиваться драматическая ситуация в Ливии и вокруг нее. Режим Каддафи объявил в пятницу о немедленном прекращении всех военных операций против повстанцев. Это произошло после того, как СБ ООН принял жесткую резолюцию фактически разрешающую международному сообществу использовать военную силу против Каддафи. Несмотря на обещания ливийских властей прекратить кровопролитие, наблюдатели считают, что в любой момент по территории Ливии могут быть нанесены авиационные удары. А во Франции в результате событий вокруг Ливии разразился скандал. После того как Президент Саркози занял жесткую позицию в поддержку решительных мер в отношении режима Каддафи, сын ливийского диктатора выступил с сенсационными обвинениями в адрес Саркози. Утверждая, что французский лидер брал у Ливии деньги для финансирования своей избирательной кампании. И в издевательском тоне потребовал от Саркози вернуть долги. Каддафи младший грозится опубликовать все доказательства банковские счета, документы, переводы. Разумеется представители французского Президента отвергают все обвинения. С новыми жесткими заявлениями в адрес Украины выступил российский Премьер Владимир Путин. На пресс-конференции в Минске по итогам заседания межгосударственного совета Еврозес Путин предупредил, что если Украина создаст зону свободной торговли с ЕС и при этом пойдет со своими товарами на российский рынок, то Россия вынуждена будет выстраивать границу. В пятницу 1-й заместитель Путина Игорь Шувалов повторил заявление о том, что переговоры Украины и ЕС о создании зоны свободной торговли могут являться серьёзной угрозой для стран Таможенного союза, то есть России, Беларуси и Казахстана. При этом и Путин, и Шувалов в очередной раз пообещали Украине всяческие выгоды в случае если она присоединится к таможенному союзу. Напомним, официальный Киев не раз давал понять, что вступление в Таможенный союз создаст проблемы для членства Украины в ВТО и планах евроинтеграции страны. А в Украине правительств попытается сдержать рост цен на рынке топлива. По решению КМ в стране установлены предельные цены на 95 бензин и солярку. 9,50 грн. и 9 грн. соответственно. Об этом заявил на встрече с Президентом 1-й Вице-премьер Андрей Клюев. Вице-премьер Сергей Тигипко выступил с жесткой критикой в адрес парламента. Он обвинил депутатов в том, что у них не хватает политической воли взять на себя ответственность за непопулярные решения по пенсионной реформе. Тигипко считает, что затягивая рассмотрение законопроектов о повышении пенсионного возраста депутаты саботируют курс страны на реформы, осложняют сотрудничество Украины с международными организациями и создают препятствия на пути евроинтеграции Украины. Николая Азарова посвятили в рыцари. Это произошло в ходе визита Премьер-министра в Израиль. В Иерусалиме патриарх Теофил Третий провозгласил главу КМУ великим командором ордена православных крестоносцев Святого Храма Господнего. Тем временем украинский парламент лишил Премьер-министра права увольнять членов кабинета. Депутаты ВР большинством голосов приняли президентские поправки к Закону "О Кабинете министром", согласно которым Премьер-министр лишается права подавать Президенту представление об освобождении членов правительства от занимаемой должности. При этом ВР так и не смогла принять другое постановление о пресловутой сенсорной клавише для голосования депутатов, введения которой потребовала личного присутствия членов парламента в зале хаседаний при принятии любого решения. Проект отправлен на доработку. Парламент также отправил на повторное рассмотрение во 2 чтении 3 статьи проекта Закона "О коррупции", которые вызвали больше всего споров. В частности по поводу того какой должна быть процедура проверки претендентов на высокие государственные должности и какова должна быть форма и содержание декларации доходов и расходов чиновников. Между тем депутат ВР от Партии регионов Владимир Ландик стал фигурантом самого громкого скандала недели. В МВФ утверждают, что охранник нардепа по его приказу избил в Луганске инспектора ГАИ, остановившего машину парламентария за превышение скорости. Сам Ландик категорически отвергает все обвинения. Министр внутренних дел в свою очередь демонстративно наградил пострадавшего инспектора знаком за отличие в службе 2 степени. Странные события происходят в руководстве партии "Наша Украина". В субботу 19 марта должен был состояться съезд партии, однако накануне в СМИ просочились слухи о том, что съезд отменен. По одной версии из-за нездоровья лидера партии Виктора Ющенка. По другой версии из-за конфликта между ним и главой политсовета "Нашей Украины" Валентином Наливайченко, которому якобы на съезде должны были передать часть полномочий главы партии. Сам Наливайченко опровергает сообщение о наличии персонального конфликта с бывшим Президентом и высказывает предположение, что эти слухи распространяются политическими конкурентами "Нашей Украины". Однако в кулуарах множатся разговоры о том, что в партии идет борьба между несколькими группировками. Прежде всего ветеранами и представителями нового поколения "Нашей Украины" поддерживающими идею расширить полномочия Валентина Наливайченка.

Евгений КИСЕЛЕВ: Это были некоторые приметные события минувшей недели, но все таки самое главное это то, что происходило в Японии всю эту неделю начиная с прошлой пятницы. Я напомню там сильнейшее землетрясение, в результате которого произошли аварии на АЭС. Стихийное бедствие необычайного масштаба. Эвакуируют оттуда украинских граждан. В пятницу 137 украинцев вернулись из Японии. А социологи фиксируют высокий уровень тревог в обществе в связи вот с этими трагическими событиями. Например институт Горшенина провел телефонный опрос и по данным этого опроса свыше 70% украинцев опасаются, что на украинских АЭС тоже могут случиться серьёзные аварии и более того несмотря на то, что Япония далеко. Почти 55% жителей Украины опасаются, что аварии на АЭС в Японии могут отрицательным образом сказаться на их собственном здоровье либо на здоровье их близких. И в этой связи я хочу поставить еще один вопрос для голосования зрителей в этой части нашей программы. Вопрос пожалуйста заведите на экран. Формулируется он тоже достаточно просто. Что вызывает у вас большую тревогу радиация, которая может не дай Бог дойти до Украины из Японии, или безопасность украинских АЭС. Как всегда 2 телефона. Первый вариант ответа выделен на экране красным цветом телефон оканчивающийся на цифры 01. Второй вариант ответа выделенный синим цветом 02 на конце или 1 или 2 на номер для приема СМС-сообщений. 105-505. Пожалуйста голосование началось. В конце программы мы как всегда подведем итог. Здесь у нас собрались политики, журналисты, экологи, специалисты по атомной энергетике и т.д. и т.п. Но прежде пока у нас есть спутниковая связь с Японией, я б хотел побеседовать с нашим специальным корреспондентом Андреем Цаплиенко, который сейчас находится там в стране восходящего солнца. Андрей, расскажите пожалуйста какие последние новости? Я так понимаю в Японии сейчас раннее утро. Какова ситуация на сегодняшний час?

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: Доброе утро Евгений. В Японии сейчас рассвет. И здесь все надеются, что новый день принесет хорошие новости, но кажется этого не случится. По нашим сведениям на Фукусиме уже произошло уже началось частичное расплавление отработанного топлива, но правительство Японии пока не считает, что ситуация критическая. Впрочем как и большинство. Населения страны, что удивительно. Мы здесь отслеживаем как подают новости их Японии наши европейские коллеги. Я могу сказать, что реальная Япония отличается телевизионно. Словно это две разные страны. Например мы нигде ни в чем не заметили паники по поводу происходящего. Ажиотажа по поводу отмены рейсов для желающих покинуть Японию нет. Впрочем он есть. Но по поводу отмены рейсов как раз на севе страны в регионы пострадавшие после землетрясения в район Фукусимы ,куда многие пытаются добраться, чтобы помочь своим родным, близким и не только. Вот например сегодня стало известна сенсационная новость. Оказывается на Фукусиме работают 50 добровольцев. Там есть люди. Это 50 добровольцев, которые по собственному выбору работают в эпицентре этого радиационного кошмара. Настоящзие современные камикадзе. Вот что такое японский дух. Страну покидают в основном иностранцы. И я хочу, чтобы мы сейчас послушали, что думают по поводу происходящего украинцы, которых буквально накануне эвакуировали на родину.

Евгений КИСЕЛЕВ: Андрей, я очень извиняюсь, но вам придется это рассказать самому, потому что к сожалению у нас технический брак случился и мы не можем сейчас показать конкретный синхронный.

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: Да. Я понимаю. Украинцы, которые, с которыми мы говорили, как раз накануне отлета. Украинцы, с которыми мы говорили как раз накануне отлета в Украину, считают, что они все же сюда вернутся. Через месяц может быть раньше. Они впрочем тоже не считают, что ситуация критическая, но утверждают, многие из них утверждают, что у нас у украинцев уже после Чернобыля возникает определенный элемент радиофобии. Поэтому наши граждане решили на всякий случай покинуть Японию. Но обязательно хотят вернуться назад.

Евгений КИСЕЛЕВ: Но при этом Андрей, к нам пришла информация, что порядка 50 граждан Украины наоборот не захотели покидать Японию. Это так?

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: Я думаю, что это число гораздо больше. Вот по нашим сведениям здесь находится достаточно большое количество людей выходцев из бывшего Советского Союза. Украинцев я думаю не меньше тысячи здесь работает, живет и ну немногие настроены покидать страну. Допустим многие украинцы из тех семей, которые частично выехали на Украину накануне, они все же остались здесь и предпочитают остаться здесь и работать и надеются на лучшее в Японии. То есть особой паники, особой паники по поводу происходящего впрочем нет даже среди украинцев.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну да. Вот видно, что только у вас за спиной там спокойно идут молодые люди. Вот прошел один молодой человек в такой вот маске. Но говорят такие маски носят не только в связи . есть угроза радиации.

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: На самом деле по поводу масок.

Евгений КИСЕЛЕВ: Сильная загазованность улиц.

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: На самом деле это определенная японская традиция. Особенно токийская традиция, когда здесь поднимается уровень загазованности. На всякий случай носить маску. Так что маски здесь носили и до ситуации и до аварии на атомной станции Фукусима.

Евгений КИСЕЛЕВ: Какое количество жертв на этот час?

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: Количество жертв на этот час в результате землетрясения ну официальное количество жертв составляет 5 тысяч 692 по моему человека. И еще 9 тысяч 506 числятся пропавшими без вести. Я думаю, что эти пропавшие без вести все же пополнят печальный список погибших. Скорее всего. Потому что надежды на то, что они живы, все меньше и меньше. Ее уже практически нет.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну и последний вопрос. Андрей, поскольку у нас спутник вот вот может улететь, скажите пожалуйста. Какие настроения в обществе среди политиков, среди специалистов в связи с случившимися авариями на АЭС? Есть ли настроения сворачивать развитие атомной энергетики?

РЕПОРТАЖ: Андрій ЦАПЛІЄНКО: Ну вы знаете я не думаю, что Япония свернет атомную программу. Понимаете больше четверти местной электроэнергии вырабатывается АЭС и половина от этой четверти компания "Тепко", которая собственно является оператором станции Фукусима. Кстати в истории японского атома это не первый инцидент на АЭС. В 95 году был пожар на АЭС Манжуй. Ее закрыли. Но прошло 15 лет и из реакторов торжественно подняли контрольные стержни и тем самым запустив ядерную реакцию. То, что Фукусиму закроют, скорее всего это случится. Это очевидный факт уже для всех. Возможно над станцией даже придется поострить нечто вроде укрытия как над Чернобыльской станцией, но даже сейчас энергозависимая Япония чувствует нехватку электроэнергии. Временами устраивает веерные отключения. И реальной замены Фукусиме сейчас пока нет.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо Андрей. Я напомню на прямой связи с нами из Японии был наш специальный корреспондент, специальный корреспондент канала "Интер" Андрей Цаплиенко. Мы возвращаемся в студию нашей программы, где как я уже говорил собрались гости. Каждый из которых в той или иной степени имеет отношение к атомной энергетике, к экологии. Вот я хотел бы спросить присутствующего здесь процитировать, если можно, мнения которые уже высказывались. Вот здесь у нас Владимир Евгеньевич Борейко – директор киевского эколого-культурного центра, который заявил на днях, что угроза перенесения зараженного воздуха от японских АЭС на территорию других государств в том числе Украины существует. Волна радиации пойдет в Украину через Россию и может дойти до нас уже через пару месяцев. Простите. Я правильно вас цитирую?

Володимир БОРЕЙКО: Правильно.

Евгений КИСЕЛЕВ: На каком основании вы делаете такие пугающие выводы?

Володимир БОРЕЙКО: Я делаю это на основании 3 фактов. Первый факт – авария продолжается. Японцы не могут остановить то, что происходит в 3 блоках. Второе – влияние уже существующей аварии неизвестно на окружающую среду. И третье – информации из Японии верить нельзя.

Евгений КИСЕЛЕВ: Почему?

Володимир БОРЕЙКО: Потому что она очень сомнительная. Вначале японцы говорили, что все хорошо. Потом начинаются пожары, взрывы и японцы не комментируют. А люди, которые в общем-то более-менее имеют отношение к экологии и к атомной энергетике могут понять, что если отключена в результате аварии система подачи охлаждения на реактор, то реактор может разогреться. И это означает взрыв. Это означает выброс огромного количества радиоактивных веществ. Что будет потом нам неизвестно.

Евгений КИСЕЛЕВ: Хорошо. Вот я смотрю здесь сидит как раз специалист в данной конкурентной области Владимир Николаевич Павлович – завотделом теории ядерных реакторов Института ядерных исследований НАНУ. Вы как то можете прокомментировать эту точку зрения?

Володимир ПАВЛОВИЧ: Я просто не могу категорически согласиться с тем, что было только что сказано. Во-первых, все таки уровни выбросов известны. Они измеряются, они зафиксированы не только японскими властями. Они зафиксированы экспертами МАГАТЭ, французами, американцами совершенно верно. И по последним данным уровень радиации на станции существенно упал.

Володимир БОРЕЙКО: В 300 раз он был.

Володимир ПАВЛОВИЧ: При чем те некоторые цифры, приводились в СМИ, ну вот в официальных данных МАГАТЭ они не были достигнуты. То есть идет постоянный мониторинг уровня радиации нар границах станции.

Евгений КИСЕЛЕВ: И вот эта пугающая информация о том, что идет расплавление ядерных реакторов это никак не меняет ситуацию?

Володимир ПАВЛОВИЧ: Нет. Конечно. Тут ситуация очень непростая на самом деле. Но говорить о том, что расплавление активной зоны приведет к взрыву это просто категорически не правильно. Оно просто топливо может расплавиться . Да.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я хотел бы. Да.

Володимир ПАВЛОВИЧ: Самая неприятная ситуация это когда топливо расплавленное проплавит корпус реактора, потом может проплавить фундамент.

Евгений КИСЕЛЕВ: Это как в Чернобыле?

Володимир ПАВЛОВИЧ: В Чернобыле такого не было.

Евгений КИСЕЛЕВ: В Чернобыле было по другому. Извините, большинство людей ничего в этом не понимает. Я понимаю за тем и собрались.

Володимир ПАВЛОВИЧ: Чернобыльская авария совершенно и другой сценарий, другой тип реактора. И самое главное, что там в начале был разрушен реактор. А после этого был разрушен корпус реактора. Здесь сами реакторы не разрушены до сих пор. Более того они продолжают охлаждаться. За последние 2 дня уровень жидкости в реакторах стабилен. Он не меняется. То есть эта ситуация неким образом уравновешена.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я хотело бы послушать Давида Жванию. Давид Важаевич он не только политик и депутат. Но он еще и бизнесмен, который профессионально занимается бизнесом в области ядерной энергетики.

РЕПОРТАЖ: Андрей ЦАПЛИЕНКО: Реальной замены Фукусиме сейчас пока нет.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо Андрей. Я напомню, на прямой связи с нами из Японии был наш специальный корреспондент, специальный корреспондент канала "Интер" Андрей Цаплиенко. А мы возвращаемся в студию нашей программы, где, как я уже говорил, собрались гости, каждый из которых в той или иной степени имеет отношение к атомной энергетике, к экологии. Вот я хотел бы спросить присутствующего здесь, процитировать, если можно, мнения, которое уже высказывались. Вот здесь у нас Владимир Евгеньевич Борейко, директор Киевского эколого-культурного центра, который заявил на днях, что угроза перенесения зараженного воздуха от японских АЭС на территорию других государств, в том числе Украины, существует. "Волна радиации пойдет в Украину через Россию и может дойти до нас уже через пару месяцев" – простите, я правильно вас цитирую?

Володимир БОРЕЙКО, директор Київського еколого-культурного центру: Правильно, правильно.

Евгений КИСЕЛЕВ: На каком основании вы делаете такие пугающие выводы?

Володимир БОРЕЙКО: Я делаю это на основании трех фактов. Первый факт – авария продолжается. Японцы не могут остановить то, что происходит в трех блоках. Второе – влияние уже существующей аварии не известно на окружающую среду. И третье – информации из Японии верить нельзя.

Евгений КИСЕЛЕВ: Почему?

Володимир БОРЕЙКО: Потому что она очень сомнительная. Вначале японцы говорили, что все хорошо. Потом начинаются пожары, взрывы и японцы не комментируют, а люди, которые, в общем-то, более-менее имеют отношение к экологии и к атомной энергетике, могут понять, что, если отключена в результате аварии система подачи охлаждения на реактор, то реактор может разогреться. И это означает взрыв. Это означает выброс огромного количества радиоактивных веществ. Что будет потом нам не известно.

Евгений КИСЕЛЕВ: Хорошо. Вот я смотрю, здесь сидит как раз специалист в данной конкретной области Владимир Николаевич Павлович, заведующий отделом теорией ядерных реакторов института ядерных исследований Национальной Академии Наук Украины. Вы как-то можете прокомментировать эту точку зрения?

Володимир ПАВЛОВИЧ, зав. відділом інституту ядерних досліджень НАНУ: Я просто не могу категорически согласиться с тем, что было только что сказано. Во-первых, все-таки, уровень выбросов известен. Они измеряются, они зафиксированы не только японскими властями, они зафиксированы экспертами МАГАТЭ, французами, американцами, совершенно верно. И по последним данным уровень радиации на станции существенно упал. Причем те некоторые цифры, которые приводились в средствах массовой информации, ну, вот в официальных данных МАГАТЭ они не были достигнуты. То есть идет постоянный мониторинг уровня радиации на границе станции.

Евгений КИСЕЛЕВ: И вот эта пугающая информация о том, что идет расплавление ядерных реакторов это никак не меняет ситуации?

Володимир ПАВЛОВИЧ: Конечно, тут… ситуация очень не простая, на самом деле. Но говорить о том, что расплавление активной зоны приведет к взрыву, это просто категорически не правильно. Топливо может расплавиться, да. Самая неприятная ситуация, это когда топливо расплавленное проплавит корпус реактора, потом может проплавить фундамент здания.

Евгений КИСЕЛЕВ: Это как в Чернобыле, да?

Володимир ПАВЛОВИЧ: В Чернобыле такого не было.

Евгений КИСЕЛЕВ: В Чернобыле было по-другому. Видите, большинство людей ничего в этом не понимают. Я понимаю, за тем и собрались.

Володимир ПАВЛОВИЧ: Чернобыльская авария совершенно… и другой сценарий, другой по типу реактора и самое главное, что там вначале был разрушен реактор, а после этого был разрушен корпус реактора, здесь же сами реакторы не разрушены до сих пор. Более того, они продолжают охлаждаться. За последние два дня уровень жидкости в реакторах стабилен, он не меняется. То есть эта ситуация некоим образом уравновешена.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я хотел бы послушать Давида Жванию. Давид Важаевич он не только политик и депутат, но он еще и бизнесмен, который профессионально занимается бизнесом, а также экс-министр, один из недавних, в общем, министров чрезвычайных ситуаций.

Давид ЖВАНІЯ, міністр з питань надзвичайних ситуацій (2005 р): Я хочу всех заверить в том, что информация, которую мы только что услышали, что это каким-то образом может коснуться Украины, я имею в виду загрязнения, это, конечно, извините, но это абсурд. Потому что иначе…есть все-таки фобия в Украине и нужно говорить только четкую правду. И проблема этих фобий в том, что тогда советская власть, по сути, не информировала население, и возникали фобии, страхи от того, что не было информации. Сегодня есть полная информация и все профессионалы, которые участвуют, они могут абсолютно досконально рассказать, какие есть проблемы на самом деле, потому что они есть, и все борются с этими проблемами, какие могут наступить. Поэтому информация, которая никак не может соответствовать действительности, наверное, ей верить не стоит, не надо, и я бы все-таки просил наших уважаемых гостей и других людей, которые будут выступать в эти дни критические, да, все-таки, говорить только лишь то, что \является достоверной информацией. Не усугублять ситуацию, которая и так существует в украинском обществе.

Евгений КИСЕЛЕВ: У Экологов, вы знаете, тревогу бьют все.

Давид ЖВАНІЯ: На самом деле, экологи это такие же профессионалы, которые занимаются профессионально своей работой. Чернобыльская авария отличалась тем, что авария произошла при работающем реакторе. То, что произошло в Японии, все реакторы были остановлены. После того, из-за того, что падал уровень воды, начали плавиться твелы. То есть с этой ситуацией наши японские коллеги справились. Проблема в том, что не сработали все системы безопасности, которые заложены в тройной пропорции, когда не срабатывает одна, срабатывает другая. Не сработала ни одна. И пришлось заливать воду с океана. Что я хочу сказать? Что максимально, что получит, самый негативный результат, чем закончится вся эта история – тем, что тони потеряют эти реакторы. Они не смогут их восстановить. Нужно будет извлекать полурасплавленное или полностью расплавленное топливо, которое образуется в этих реакторах, потом их переносить в контейнеры и, значит, где-то производить захоронение. Скажем, серьезность ситуации, угрозы того, что там будет то же самое, что было в Чернобыле, по сути, на сегодняшний день нет, и угроз таких, что это произойдет в ближайшее время или с тем, что наши коллеги в Японии действуют каким-то образом неправильно, потому что многие критиковали, что они заливают воду. Они действуют абсолютно правильно. Нужно заливать воду, нужно охлаждать чем угодно, вот какие есть возможности – нужно охлаждать реактор. Поэтому они действовали абсолютно исходя из той ситуации, которая у них сложилась, поэтому это трагедия, мы все воспринимаем это, как величайшая трагедия, как колоссальная проблема, потому что на самом деле фобия есть и в Японии, они все-таки перенесли ядерный удар, даже два. И мы должны в первую очередь смотреть в первую очередь смотреть на то, насколько мужественно они справляются с этой проблемой, что нет паники, это собранная нация, собралась в один кулак и они верят в ту информацию, которая поступает. Поэтому говорить о том, что нельзя доверять информации с Японии, ну, наверное, тоже не совсем объективно и не честно к нашим японским коллегам, партнерам и людям, которые там живут, растят детей и верят этой информации.

Евгений КИСЕЛЕВ: Господа, пожалуйста, у всех открыты микрофоны, в любой момент модно включаться.

Володимир БОРЕЙКО: Я хочу напомнить, что академик Александров 25 лет назад сказал – "если Чернобыль взорвется, я провалюсь". Чернобыль взорвался, но он не провалился. Вы, господа, живете в 2011 году, а не в 1986, а говорите речи, которые бы вот можно было говорить еще в 86-ом году. Кроме того, я хочу сказать, что вы не правы по поводу того, как вы сказали, что я абсурд говорю. Нет, я не говорю абсурд. Я разбираюсь в этих вещах. Так вот, дело в том, что ядерные реакторы там не остановлены. Они засунули туда только грифы для остановки, но три дня не прошло, как уже была из-за аварии нарушена подача воды. Но вы еще не сказали о четвертом реакторе, где радиоактивная загрузка помещена в бассейн выдержки и оттуда вытекла вода. Никто не знает в мире, что теперь будет и с этой радиоактивной нагрузкой. Зачем говорить людям, что все будет хорошо? А если все будет плохо, вы провалитесь в землю?

Давид ЖВАНІЯ: Да. Провалюсь под землю, если будет плохо.

Сергій ПОЯРКОВ: В данном случае, как профессиональный обыватель среди специалистов, можно я вот как Юлию Владимировну, все на грешную землю.

Евгений КИСЕЛЕВ: Можно, Сергей, можно, но буквально через три минуты. Мы прервемся на короткую рекламу.

РЕКЛАМА

Евгений КИСЕЛЕВ: Мы переходим к заключительной части нашей программы. В этой части мы продолжаем разговор о трагедии, которой произошла в Японии, землетрясение, которое повлекло за собой аварии на атомной электростанции, взрывы реакторов. Высказываются разные точки зрения, причем отдельные представители средств массовой информации и общественности, экологи в том числе здесь присутствующие выражают беспокойство по поводу того, что последствия этой аварии могут достичь Украины. Ну и кроме того, как всегда, есть и политические аспекты проблемы. Уже раздаются голоса по поводу того, что нужно сворачивать те или иные программы развития атомной энергетики, как в Украине, так и в других странах. Но! Но, прежде, значит, я все-таки пообещал обывателю, здесь присутствующему, господину Пояркову, что-то высказать по обсуждаемому вопросу. Я, с вашего позволения, присяду, т.к. уже ноги меня не держат.

Сергей ПОЯРКОВ: Мы много лет знакомы с Давидом, который был профильным министром по данному вопросу, кстати, Давид вот представитель тех коммунистов, которые скрывали от Советского народа, тоже у нас в студии, это они скрывали. А вот теперь вопрос как художник художнику. Это как Хрущев, вот у нас сегодня в студии открытые за открытием. У нас извинялась Тимошенко и коммунисты положили туфли на стол. Значит, но, у меня вопрос как художник художнику…

Евгений КИСЕЛЕВ: Традиции установлены Хрущевым в 63-м году, тогдашним лидером компартии.

Сергей ПОЯРКОВ: У меня вопрос, как художник к художнику, ну или как эколог к экологу. Вот мені дуже цікаво, як громодянину Україні, по перше – не стільки Японія, скільки наші власні проблемі. І наскільки я розумію, ну я можу помилятися і нехай мене поправить пан міністр, але мені здається що у нас є, ну було 3, вже залишилися 2 великі проблеми, це перше, що весь прошарок землі у Чорнобильській зоні у 30 кілометровій, час від часу паводок є загрозою того, що це буде змито у Дніпро, а наскільки я розумію – з Дніпра у нас близько 30 мільйонів українців беруть воду і це та сама небезпека, на яку ми ну так чи інакше наражаємося щороку. Перше. І друге – що у нас все таки шісти, мені здається, нехай мене поправить шановний міністр, містах України є сховища ядерні. І це міста-мільйонники. Це Харків, Львів, Київ, Донецьк, і вони досі там зберігаються. І в нас була ще одна проблема, від якої позбавився уряд Януковича, як мені казав ще один наш спільний знайомий, колишній міністр оборони, ну ми віддаємо цей весь уран, що на колінці можна було зібрати ядерну бомбу, тобто…

Евгений КИСЕЛЕВ: Высокообогащенный.

Сергей ПОЯРКОВ: Да, високозбагачений уран і от наскільки нам сьогодні загрожує небезпека з приводу цих і чи може є й інші небезпеки? Як то глиноземний комбінат, там, Шостка, от які у нас наразі є найбільші небезпеки, по перше ядерні?

Давид ЖВАНИЯ: Это вопрос ко мне?

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну можно сказать так – обыватель может спать спокойно.

Сергей ПОЯРКОВ: Комуністи більше не при владі, дякую. А от тепер до міністра.

Давид ЖВАНИЯ: Ну я считаю, что на сегодняшний день, вы задали несколько вопросов, я очень быстро отвечу по каждому. Тобісь вимивання з 30 кілометрової зони, попадання у воду, такой угрозы, по сути серьезной, нету, хотя одиночные случаи такие случались, находятся небольшие концентрации еще ну, скажем так, найдены вновь выявлены очагов, скажем, еще радиоактивных отходов, но они абсолютно не являются угрозой, как только когда они попадают в большой объем воды. Имеется ввиду они сразу уходят на дно, потому что это тяжелый метал, в основном, поэтому основной угрозы такой нету. От можно её снять. Я всегда был сторонник того, что, когда стал министром, мы по сути, это было очень непопулярно, мы вывели четвертую, пятую зону, которая была тогда еще, опять же, при Советском Союзе, спонтанно, необдуманно введена и мы неэффективно использовали огромные территории на территории страны. Во всяком случае и образовывали дополнительные фобии. Поэтому я считаю, что 30 километровая зона она у нас будет еще долго, пока мы не закончим строительство конфаймента, имеется ввиду, когда мы укроем укрытие, тем сооружением, которое позволит всем успокоиться что никогда больше пыль, хотя на такую дальность, даже на 10 километров она, вероятнее всего, и не отдалится, в случае обвала. Но, в любом случае, для того чтобы всех успокоить и вообще к этим разговорам не приходить – идет проект по строительству конфаймента, на этом можно будет, скажем так, проблему, связанную с населением, закрыть и речь будет идти только о технологической процессии. О, скажем так, выгрузке радиоактивного топлива, безопасной выгрузки и, опять же, его захоронения. На самом деле вот то, что будет происходить в Чернобыльской зоне. То, что вы сказали, что существуют хранилища ядерного топлива – они не существуют в разбросанном состоянии, я не знаю о чем вы говорите, на самом деле есть в Запорожье пристанционное хранилище, оно в совершенно в небольшом объеме хранит одну выгрузку или полторы выгрузки, скажем так, до отправки её в Россию. У нас существует другая угроза, дело в том что за все годы то, что мы отправляли отработанное топливо, у нас наступает срок, уже в 17 году мы должны будем получать его обратно. И мы должны быть готовы к тому, что мы будем получать колоссальный объем отработанного топлива, которое мы отправляли в Россию на временное хранение, потому что это не было постоянным хранением. На самом деле, бояться отработанного топлива, которое уже не является активным, бояться не нужно. С одной стороны сегодня это, вроде бы, не активный ресурс, но в ближайшее время это станет таким же драгоценным товаром, который можно будет дополнительно использовать, поскольку там недожженное топливо, которое является, по сути, уже готовым продуктом для его перепроизводства в новое топливо. Что касается постройки в Чернобыльской зоне дополнительного, скажем, большого хранилища для отработанного топлива, я считаю, что должны приветствовать этот проект. Я считаю, что он очень целесообразен и именно в той зоне, которая в любом случае загрязнена и будет долгие годы, скажем так, еще 300 лет не пригодна для активного использования, там максимально сконцентрировать те проблемы, которые существуют, скажем, минимальные пока что еще мы называем их отходами, может лет через 20 мы будем называть их золотым запасом. Я вам хочу привести пример Швейцарию. Маленькая Швейцария отходы собирает со всего мира, везет со всей Европы и хранит их у себя. У неё крохотная территория. Неужели они такие дурные…

Евгений КИСЕЛЕВ: Что такая, в экологическом смысле, внешне благополучная Швейцария, вся в зелени утопающая.

Давид ЖВАНИЯ: К этому нужно относиться глубоко профессионально. К этому нужно относиться только в рамках реалий, вести профессиональную дискуссию. И еще раз повторяю. То, что произошел Чернобыль в Украине – это большой удар по атомной энергетике и дальнейшему развитию атомной энергетики. И в от эти годы, которые прошли, население успокоилось, и все таки реалии, все таки взяли свое. И уже не все считают, что головная боль когда начинается – это потому, что радиация. Её, по сути, уже на территории Украины нет и особого влияния тоже. От, например, такое заявление что будет каким-то образом с Японии на нас что-то находить – нужно же говорить профессионально. Когда был взрыв на Чернобыльской станции – графит поднял тяжелые металлы и это облако улетело далеко. А чему подниматься там, в Японии? Каким образом эти отходы могут долететь до Украины? Поэтому это было абсолютно не аргументировано. По сути пугаете население все население Украины, которое смотрит нашу передачу. Что является, ну мое мнение, является не осознанно.

Евгений КИСЕЛЕВ: Богдан Иванович Соколовский.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ, екс-уповноважений президента з енергетичної безпеки: Мені здається, що наша дискусія, професійно, якщо можна, воно дійсно так і є, розмова перейшла трохи в таку… збочилася, якщо скажемо. Пріоритетне питання сьогодні одне – відбулася трагедія в Японії. Ми співчуваємо японському народу без всякого сумніву. Ми захоплені його діями. І уряду і народу – хто б що не казав, це факт. Друге – який це дзвінок для всього світу і для України у тому числі. Мені імпонує поведінка Європи, котра із подачи Австрії, Німеччини, ну тривогу вдарила. Поведінка Китаю, позавчора вони призупинили, призупинили – це не зупинили, реалізацію усіх нових проектів. Нормально, в нормальному напрямку поведінка Росії, також інспекція протягом місяця за розпорядженням прем’єра, це позитивно. До вчорашнього дня я трошки був стривожений, скажімо так, неясною поведінкою уряду в Україні, але учора я переконався що готується засідання ради національної безпеки і оборони, готується серйозно, де має бути розглянуто питання що робити дальше. Який це дзвінок. І дуже коротенько – що робити дальше. Мені видається, що це третій приклад, перші дві аварії 79 року на Тримал-Айленд, друга 86 року та трагедія, до якої ми завжди будемо повертатися, у Чорнобилі і зараз нерукотворна катастрофа у Японії свідчить про одне, що існуючи сьогодні реактори і системи безпеки не відповідають усім викликам природнім, людським. Тому на сьогодні потрібно концептуально, зусиллями всього співтовариства світового, а не одної держави. Одна держава, навіть найпотужніша, нічого не зробить тут. Треба шукати виходу. Ідеальний вихід, коли буде створено реактор, а такі теоретичні розробки є, реактор із в нутрі присутньою пасивною системою безпеки, який би вирішував питання одне.

Давид ЖВАНІЯ: Есть конечно у нас, у нас все реакторы с пассивной системой…

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Ні, в тому числі, але це зовсім інше. Ідея є така, що би був реактор, який при будь якому зовнішньому втручанні, непередбачуваному навіть, зупиняє реактор і автоматично розхолоджує реактор, те що потрібно зробити. Такого поки що немає. Є ідея, до якої треба прямувати. Але з іншого боку. Так я є стороник ядерної енергетики, сьогодні не серйозно говорити про те, що людство має відмовитися від неї, це.

Євген КИСЕЛЬОВ: Украина сколько вырабатывает?

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: 48%.

Євген КИСЕЛЬОВ: Почти половину.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Майже половину. 15 в нас блоків працює.

Євген КИСЕЛЬОВ: Ще 9, которые планируется построить в рамках стратегии.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Я думаю, що зараз перегляне цю концепцію. Але ідея ось яка, альтернатива в існуючих не досконалих реакторам є, і вже сьогодні вона відома. Скажімо, навіть реактори третього покоління ІР-1000, ІРR-1400, вони набагато безпечніше і вони би давали відповідь зараз у Японії, на ті виклики, які сталися. От до цього треба прямувати. Це дорого, це втричі дорожче, аніж котли, які сьогодні експлуатуються. Але для цього потрібні рішення, потрібна дискусія із спеціалістами на сам перед. В жодному випадку не можна сіяти фобій, я тут згоден із Давидом, із спеціалістами з академії. Але в жодному випадку не можна заспокоювати та пере заспокоювати суспільство. Має бути спокійний аналіз і має ж бути визначено, скажімо за 5-6-10 років ми починаємо перехід, принаймні заміщення існуючих реакторів на нові, більш досконаліші. Що зробила Франція? Раніше, ще перед Японією, прийняли рішення, а вони французи добувають 80% електроенергії. Так французи прийняли рішення перейти на реактори третього покоління, які вже сьогодні відомі. Це дорого.

Євген КИСЕЛЬОВ: Богдан Иванович, чуть-чуть вернутся на грешную Украину. Вот произошли землетрясения в Японии. Есть ли в Украине реакторы, которые находятся в сейсмоопасных зонах? Нет вообще?

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: У нас є проблема з одною станцією. Ми сьогодні з Давидом і з геологами говорили, та ще з радянських часів, із Запорізькою. Тому, що там абсолютно неясна, а це найбільша станція.

Давид ЖВАНІЯ: Давайте так, не категорически, не абсолютно.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Не абсолютно. Я ще раз кажу, тут категоричність не найкращий. Пан Євгеній, сьогодні ми загострили увагу…

Давид ЖВАНІЯ: Ну, цунами у нас быть не может.

Євген КИСЕЛЬОВ: Ну, хорошо подождите вот… 30 мая 1990 года, на площадке ЧАЭС, это подготовили мне редакторы справку такую, что было зафиксировано землетрясение интенсивностью около 4 балов. Находился эпицентр в Карпатских горах на территории Румынии и в Киеве тоже 4-5 балов.

Давид ЖВАНІЯ: Все блоки, на всех станциях включая Запорожскую.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: 6-7 балів.

Давид ЖВАНІЯ: Нет, рассчитаны, станция на 7, реактор на 8.

Євген КИСЕЛЬОВ: В независимости где он находится?

Давид ЖВАНІЯ: У нас все блоки находятся на равнинной территории Украины, где теоретически 7 не было никогда. Это перестраховка еще на 2 бала. То есть речь идет о том, что это дуть на ветер, и мы это делаем и будем дальше делать. То что вы говорите по системах охлаждения, у нас есть сегодня пассивная система охлаждения контурная. Вы говорите о реакторных системах охлаждения. Правда, это дорого, но давайте мы пока используем наши контурные оптимально, потому что, например, на…

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: 2-х контурні,. Поки що в нас немає таких. Вони не є поки що визначальними, будемо відвертими. Масивні системи є, але у нас…

Давид ЖВАНІЯ: У нас есть три системы механических, которые у нас срабатывают, потому что у нас больше запасов воды, у нас больше дополнительных источников энергии. Сегодня сравнивать наши блоки и "Фукусиму-1", по сути не возможно. Потому что у них, во-первых 1-контурные блоки это другие реакторы, поэтому если мы будем говорить профессионально, то, то что произошло в Японии, это в принципе, ну я не хочу критиковать тогда, когда трагедия, когда люди спасают ситуацию, когда страну… поэтому на самом деле то, что у них были недоработки по безопасности, об этом знали все. И на самом деле замечания им делали, и МГАТЕ, и американцы потому, что самые первые модели блоков, которые построены были "Дженерал Электрик" и сам "Дженерал Электрик" призывал их к перестройке и дополнительным системам безопасности, которую они должны были вкладывать туда деньги. Поэтому давайте так, пока они не закончат свою проблему, мы к критике не будем переходить. Давайте о том, что каким-то образом, это похоже на ситуацию по нашим блокам, это тоже не корректно.

Євген КИСЕЛЬОВ: Я прошу прощения. Вопрос, который всех волнует, рас уж заговорили о ядерной энергетике, о ядерной безопасности. Что в Чернобыле? Вот здесь присутствует Юрий Максимович Зилинский, который года была чернобыльская авария, руководил отделом оборонной промышленности киевского обкома партии. И как я понимаю, непосредственно занимался ликвидацией аварии.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: С першого дня і підняття флага над саркофагом роботал там.

Євген КИСЕЛЬОВ: Со здоровьем все нормально?

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Ну, была операция в институте онкологии и мне крепко помогли в институте медико-биологических проблем в России.

Євген КИСЕЛЬОВ: А что сейчас, вы следите за тем, как ситуация…

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Я слежу. Значит, во-первых…

Євген КИСЕЛЬОВ: Ходят слухи, что якобы там какие-то трещины, что там чуть ли не утечки идут? Объект укрытия дает трещины.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Он не дает трещины, он построен …

Євген КИСЕЛЬОВ: Я транслирую обывательскую точку зрения.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: А я рассказываю так, как оно есть. То есть там действительно поставлены, там же не сварен этот корпус, это поставлены плиты одна к одной и так же накрыты.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Ну, крім того, технологічні вікна є.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Да. Там хочешь, не хочешь, оно конечно будет и выдувать, и дуть и затекать, вода обязательно будет и есть.

Євген КИСЕЛЬОВ: А сколько гарантийный срок эксплуатации этого объекта.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Гарантийный срок давно истек.

Євген КИСЕЛЬОВ: И что в этой ситуации?

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Ничего, он стоит, его построили тогда за 6 месяцев, за 202 дня.

Євген КИСЕЛЬОВ: 1 вице-премьер Андрей Клюев говорит, что на завершения саркофага нужно 870 млн. евро.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Это зависит от того, сколько украдут.

Євген КИСЕЛЬОВ: Хороший ответ.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Потому что в то время когда, тогда строили, тогда не было воровства, не было его, вот я. Это по мелочи, но я знаю точно, что даже за несколько банок тушенки или за мешок цемента, могли посадить сразу, если попадался. Сразу в тот же день.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Ну, ви знаєте я трошки тут не згоден. Скажімо, як працювала команда покійного Алєгасова, насамперед моральна відповідальність всіх…

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Так я знаю, і я з ними робив, і ми тільки 9 травня

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: Посадити це друга справа. Це ніколи посадженням, не про цю ситуацію.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Не, не, я маю на увазі в матеріальному такому плані, але всі працювали відповідально дійсно. І не було такого, шо от я не піду, бо я не хочу йти туди чи ще шо не буду.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юрий Максимович, а вот я так понимаю, Вы продолжаете заниматься, только Вы теперь бизнесмен, но работаете в области энергетики.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Не, я работаю в области электроники, я и сам электронщик, но был, одно время работал в системе Средьмаша, я был директором такой компании "Изотоп", которая поставляла ядерные материалы и средства защиты от них в 5 республик СССР, в Европу, Восточную тогда и в Индию.

Сергій ПОЯРКОВ: Вибачте. Ще є одне питання. По-перше, я не бачу ніякого збочення, якщо я запитую те, що цікавить і по ґрунтам, он бачите як кивають і пан міністр це, бо це питання, які цікавлять мільйони людей. І те, що і по цих сховищах, але у мене до Вас питання: Скажіть будь ласка всім людям. Дуже цікаво знати, як могло статися, що навіть в Японії, де вже така технологія, де, Ви казали, потрійна система. От поясніть людям, як технологічно сталося так, що навіть які, ну на межі інопланетян у порівнянні з нами будують, як технічно сталося так, що ця трагедія, вона відбулася?

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Значить я вибрав спеціально до сьогоднішньої передачі: з 57-го року в світі було, оце десята велика, навіть не аварія, а катастрофа на ядерних об’єктах. Це вже 10, тому шо так як, будь-яка техніка не може застрахувати і гарантію дає тільки страховик, всі решта не можуть дати до кінця такої гарантії. А за 2003-2005 рік в світі було 33 аварійних ситуації на ядерних об’єктах, з них в Японії 9 і в нас 7, в Україні. Інциденти, які були невеликі, але вони були, тому що техніка все рівно коли-небудь там може дати якісь збої. Да, да. А 10 таких катастроф, із них 4 в Японії, з цих 10.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Скажем другие виды электростанций тоже являются чрезвычайно опасными, особенно гидро. То, что на Шушанской ГЭС в России произошло, чудовищная катастрофа, которая могла быть еще хуже.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: До речі, Трипільська, Трипільська ГЕС, рівень радіації і забруднення дає більшу чим навіть атомна станція…

Сергій ПОЯРКОВ: Тому, що не всі люди розуміють…

:Можна я безпосередньо відповім пану Пояркову. Чому високотехнологічна Японія зазнала такої аварії? Тому, що вони теж рахують гроші. Оці компанії, які будують електростанції, вони рахують гроші. Цю електростанцію було побудовано в 71-му році, з того часу пройшло 40 років.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ: У 65-му році почалося будівництво. І звичайно, там не були закладені ті принципи безпеки, які зараз закладаються в усі нові проекти.

Сергій ПОЯРКОВ: Тобто паралельно з Чорнобилем очевидні, так?

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я обещал дать слово Юрию Петровичу, который тоже имеет отношение к Чернобыльским проблемам, он в Верховной Раде 4-го созыва был секретарем комитета, который занимался вопросами ликвидации последствий Чернобыльской аварии. Что Вы хотели сказать?

Юрій СОЛОМАТІН, народний депутат 4-го скликання, КПУ: Спасибо. Ну, я хотел к вашей характеристики своей добавить, что я горный инженер геофизик, специалист в области поиска и разведки урановых месторождений, это моя профессия, моя жизнь. Я с радиацией и на "ты" и на "вы". На "ты", потому что я профессионал, а на "вы", потому что знаю её опасность, если она попадает в руки обывателя. И вот, когда она попадает в руки обывателя, мы получаем человеческий фактор, и получаем Чернобыль. А в Японии другой вариант, там не предусмотрели все уровни защиты от природного катаклизма, это первое, о чем я хотел сказать. Второе: да, я подтверждаю утверждения украинского обывателя, присутствующего здесь, о том, что коммунисты не при владе, при владе сегодня украинские обыватели, по имени Вин, Вона, Воно, и вот это Воно, оно диктует свои взгляды и свою политику, в том числе и на атомную энергетику, к сожалению. И к этому: прогресс человечества остановить невозможно – от лучины мы пришли к дровам, торфу, каменному углю, нефти, газу, атому, и дальше еще что-то будет. Поэтому та дискуссия, которая идет в мире, в том числе здесь у нас, Евгений Алексеевич – это отражение борьбы между колоссальными заинтересованными сторонами. С одной стороны это нефтегазовые структуры мирового значения, которые хотят остановить прогресс человечества и заставить его неопределенно долгое время пользоваться только нефтяными и газовыми ресурсами, энергетикой. А там, где течет нефть, газ, бензин, что там капает и сколько, уже все прекрасно знают, в том числе и на примере Украины. А вот прогресс атомный остановить нельзя, но прогресс сложных в технологическом отношении систем – это атом, это космос, это нано технологии, всегда связан с тем, что за прогресс надо платить. Человечеству идет неизведанное будущее и не всегда может спрогнозировать, что ждет его на этом пути. И, к этому, последнее: Вот о том моем утверждении о том, что в нашей дискуссии является отражением двух взглядов развития энергетики: или остановиться и ограничиться нефтью и газом, все прочие технологии куда-то, а потом будем жить на кизяках и ветряках. Или, вы меня извините, все-таки идти вперед. Так вот с этой точки зрения я бы разделил всех экологов на две категории. Те экологи, которые выступают за развитие атомной энергетики – это агенты японской, французской, российской и нашей, украинской разведки, которая обеспечивает приоритетное развитие атомной энергетики. А те, которые выступают за то, чтобы остановить все это и ограничится только нефтью и газом – это агенты американской разведки прежде всего. Ганьба агентам американской разведки.

Сергій ПОЯРКОВ: СМС-ка з Банкової прийшла. Пишуть: за оно при власти – ответит. Так що Ви знаєте, будете не зі мною розбиратися, бо це ж не я при владі.

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: Я хочу еще добавить такую просьбу к экологам. Я тоже за то, чтоб было все чисто и хорошо…

Юрій СОЛОМАТІН: Господин Поярков, Вы дождетесь, хоть и у нас не Организация Объединенных Наций, и я уважаю наше собрание, но башмак Вы можете заработать, как заработал, между прочим, один господин из Верховной Рады, получивший от меня пинка за такого рода оскорбления, которые Вы позволяете.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юрий Максимович, я надеюсь Вы не будете уподобляться господину Бузине, который вон руку ломал нашему…

Юрій ЗІЛІНСЬКИЙ: …а что, если экологи борются за то, чтобы ликвидировать грязные производства, и грязные производства с их точки зрения электроэнергии, то они должны в первую очередь сказать: от мы уговорили 2 миллиона людей на Украине, они отказываются от электроэнергии, и 2 бока давайте выведем. Тогда это будет логично, а так говорить закроем…

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Юрий Максимович, извините пожалуйста. Вот у меня, я чувствую, подскакивает наш московский гость, Виктор Ерофеев. Еще раз напомню, приехал он к нам из Москвы. Писатель, публицист или ведущий. Как Вам эта часть дискуссии? 37-м годом попахивает?

Виктор ЕРОФЕЕВ: Чем-то другим попахивает, а вот чем? Я слушаю и поражаюсь тому, что люди знают атомную энергетику гораздо лучше чем самих себя, т.е интерес во вне человека распространяется, особенно, вот последние, да, этот последний век…

Віктор ЄРОФЕЄВ, російський письменник: распространяется особенно вот последний, да, это последний век в каких-то невероятных размерах. Мы владели огромным количеством техники и приручили ее, а вот понять человечек скую природу и понять вообще, кто мы такие и зачем мы на этом свете живем, и ботинки кладем на стол или не кладем, вот это у нас более сложный момент. Я обратил внимание на то, что, действительно, атом сыграл огромную роль в развитии человечества. Тут я согласен, что абсолютно непредсказуемое движение прогресса. Атом остановил войны. Я имею в виду мировые войны. Просто…

Евгений КИСЕЛЕВ: Вы имеете в в иду ядерное оружие, как инструмент сдерживания.

Віктор ЄРОФЕЄВ, російський письменник: Ядерное оружие, просто человек испугался быть уничтоженным полностью. Любопытно, что, когда гораздо меньшие риски, то человек готов вообще отрубать кому, что, и чему все, что угодно. Любопытно, что только трагедии, вы знаете, я должен высказать свое восхищение, уровень дискуссии очень интересный. Вот я слушал, я, понятно, совершенно из другой сферы, но мне, как человеку, которому интересно, когда случаются катастрофы просто потому, чтобы посмотреть человеческое поведение, я должен сказать, что вот эта дискуссия очень интересно ведется. Это мой вам комплимент. Но сд другой стороны, посмотрите, человек только тогда приобретает свою человечность, когда вокруг него происходит трагедия. Ну, правда не долгая, а вот такая кратковременная. И тогда включаются свои умственные способности, начинает точно анализировать то, что он видит перед собой. Наши соотечественники, перегруженные своими собственными проблемами, пожалуй второй раз за последние 11 лет отнесли огромное количество букетов к посольству. Вы знаете, первый раз это случилось с американцами и второй раз вот 1400 человек.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я знаю, еще был один случай, когда разбился Президент Польши. И практически все руководство здесь в Киеве, улица, где стоит польское посольство, она была просто вся цветами уложена.

Віктор ЄРОФЕЄВ, російський письменник: Согласен. Я говорю не про Киев, правда, про Москву, но в Москве тоже это случилось. Согласен, Женя, спасибо, что вспомнили про это. Хочу сказать, что мы забыли о том, что у нас спорные острова. Повезли туда одеяла, так, сказать, переживания. Вот это вот, сколько погибло и все перестало, перестало быть, как по началу, какой-то спортивной новостью и обрело ощущение реальной трагедии. Мне кажется, что эти трагедии, в конце концов, должны нас хоть чему-то научить, что мы еще дикари, что мы еще первобытные люди, которые при всех Фрейдах, Марксах, Энгельсах, ну, и вообще, других достойных людей, мы ничему не обучились. Я, совершенно не будучи коммунистом, а наоборот, могу сказать о том, что есть какие-то мечты, к которым мы устремляемся, какие-то утопии, ну, какие коммунизмы? Мы еще, по-моему, достаточно плохие рабовладельцы. Мы еще не умеем это, мы только, у нас вообще свой чужой , верх низ, что это? Это первобытное общество.

Юрій СОЛОМАТІН: Это называется капитализм. Называйте вещи своими именами.

Віктор ЄРОФЕЄВ, російський письменник: Это пещерный капитализм. И я хочу сказать, что, вы знаете, вот, почему мне захотелось остаться на этой дискуссии – я хочу призвать не только украинский народ, это понятно, здесь на Украине, я вообще хочу сказать, что мы должны, в конце концов, после одной, второй, третьей, четвертой…катастрофа чернобыльская у нас останется навсегда в нашем поколении. В конце концов, прийти и что-то придумать не защиту радиации, это ваши дела, а придумать защиту человека от самого себя. Чтобы он, наконец, ну, хоть чуть-чуть оказался более. А то все дурни сидят, вот, дурни и дурнями погоняют.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо, Виктор.