Єлизавета Алексєєва

Керівник інформаційно-аналітичного відділу, провідний юрисконсульт ЕПЛ, експерт РПР-довкілля

Чисте довкілля, демократія та прозорі процедури для бізнесу – майбутнє України?

мнения

1 Октября 2016, 06:48

4 жовтня 2016 року у Верховній Раді України відбудеться День довкілля. На цей день заплановано розгляд у другому читанні і можливо прийняття низки інноваційних законопроектів у сфері охорони природи. Ключовим із них є проект Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (реєстр. №2009 а-д).

Справедливості заради, варто згадати, що розглядається цей законопроект в парламенті вже не перший рік, а минулого разу (12 липня 2016 року) для його прийняття не вистачило лише двох голосів. Саме тому, прогресивні проєвропейські політики та екологічна громадськість покладає величезні надії на цей день у парламенті – День довкілля – коли імовірно буде прийнятий такий довгоочікуваний і важливий для держави документ.

В чому ж його суть і вага?

Попри усі євроінтеграційні прагнення в Україні досі діє стара радянська система прийняття рішень, що можуть мати суттєвий вплив на довкілля (будівництво АЕС, аеропортів, автомагістралей, заводів і т д). Беручи до уваги сучасний стан навколишнього середовища та здоров’я населення, кожному зрозуміло, що система є неефективною і потребує якнайшвидшого реформування.

Законопроект №2009 а-д вводить сучасну прогресивну та ефективну процедуру оцінки впливу на довкілля (надалі – ОВД) на заміну старим інструментам, які до того ж  неодноразово критикувалися міжнародними органами, а на національному рівні асоціюються із корупцією.

  • Реалізація принципу попередження негативного впливу на довкілля

Основна ідея ОВД полягає у тому, що в процесі прийняття рішення щодо погодження певної діяльності, що може спричинити негативний вплив на довкілля, відповідальний орган отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд із економічними та соціальним, а відтак прийняти поінформоване, збалансоване і відповідальне рішення.

Така система по-перше, зобов’язує державні структури оцінювати екологічні наслідки поряд із економічними та соціальними вигодами від реалізації проекту, і по-друге, зосереджена на попередженні (уникненні, зменшенні чи компенсації) негативного впливу на довкілля іще на стадії розгляду проекту дозвільним органом.

За умови правильного функціонування це не дозволить  розміщення заводу, що є джерелом шкідливих викидів, у кількох метрах від житлових будинків, прокладення автошляху через територію заповідника чи забудову Карпатських річок гідроелектростанціями.

Визнаною всесвітньою практикою визначною рисою процедури екологічної оцінки є широкі можливості для екологічної демократії. Це означає, що процедура ОВД передбачає участь у процесі не лише розробників, проектантів та чиновників, але й громадськості.

Згідно законопроекту, в ході процедури ОВД зацікавлена громадськість отримує право і практичні можливості ознайомитися із усією інформацією по проекту та висловити щодо нього будь-які свої зауваження і пропозиції. В свою чергу, орган, що приймає рішення, зобов’язаний їх належним чином врахувати, а остаточне рішення невідкладно після прийняття опублікувати.

Саме проведення оцінки впливу на довкілля на стадії прийняття рішення про погодження діяльності, тобто до початку будівельних чи інших робіт дозволяє 1) уникнути непотрібний та мінімізувати інший негативний вплив на довкілля; 2) врахувати інтереси територіальної громади, відтак знизити опір місцевих громад, зняти соціальне протистояння; 3) уникнути зайвих витрат з боку інвестора, який в процесі попередньої оцінки може, за потреби, значно дешевше модифікувати проект, ні ж зробити це на стадії будівництва чи експлуатації.

  • Зниження корупційних ризиків та стимулювання припливу інвестицій

Механізм оцінки впливу на довкілля, запропонований законопроектом, діє в усіх розвинених демократичних країнах (у всіх без виключення країнах Європейського Союзу, США, Канаді, Японії і т д). Сфера збереження та охорони довкілля завжди була і буде сферою державного регулювання, оскільки вона потребує додаткових фінансових затрат з боку бізнесу, і відтак не здійснюється добровільно без втручання регулятора. Разом з тим, прозорий демократичний механізм оцінки впливу на довкілля є знайомим, зрозумілий і прийнятним для західних інвесторів, оскільки саме із ним вони працюють вже понад тридцять років.

Конгрес Сполучених Штатів Америки іще в 1970 році прийняв Національний акт про екологічну політику (NEPA), яким встановив обов’язковим проведення  міждисциплінарного оцінювання потенційних впливів на довкілля значних проектів, які фінансуються федеральним урядом.

Екологічна оцінка в ЄС працює із 80-х років і становить собою процедуру, яка гарантує, що екологічні наслідки рішення про погодження певної діяльності беруться до уваги в процесі його прийняття. І Всесвітній Банк, і ЄБРР, і МВФ, і інші міжнародні фінансові інституції усі використовують процедуру оцінки впливу на довкілля у своїх внутрішніх процесах прийняття рішень про погодження проектів.

Таким чином, запровадження європейської моделі оцінки впливу на довкілля на заміну непрозорих та подекуди корумпованих процедур не відлякуватиме, а навпаки стимулюватиме притік свідомої відповідальної інвестиції.

  • Виконання міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань держави

Запровадження в Україні інституту екологічної оцінки європейського зразка було на порядку денному екологічних реформ щонайменше останнє десятиліття.

На другій сесії (Алмати, 2005) Нарада Сторін Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі – Орхуської конвенції) ухвалила Рішення II/5b, яким вперше визнала, що Україна не дотримується своїх міжнародних зобов’язань по Конвенції. Йшлося, в тому числі, про відсутність в Україні адекватної правової бази у сфері оцінки впливу на довкілля.

На кожній із наступних сесій (Рига, 2008; Кишинів, 2011; Маастрихт, 2014) Нарада Сторін Орхуської конвенції із сумом констатувала відсутність прогресу у цій царині, постановила винести Україні попередження, а також попередила про можливість прийняття рішення про обмеження спеціальних прав і привілей, наданих Україні згідно конвенції (п. 9 Рішення). Подібні рішення неодноразово ухвалював і Комітет з впровадження Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).

Необхідність прийняття Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" також диктується взятими добровільно на себе державою євроінтеграційними зобов’язаннями в рамках Європейського енергетичного співтовариства та Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. І це зобов’язання вже давно прострочене. Навіть Європейське енергетичне співтовариство нещодавно порушило процедуру визнання України порушницею зобов’язань за угодою, саме в контексті тривалого неприйняття національного законодавства на впровадження оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, крім безпосереднього впливу від прийняття цього закону, який полягатиме у запобіганні, мінімізації і контролі негативного впливу на довкілля від діяльності людини, довгоочікуване і належне врегулювання цього питання в Україні справить суттєвий позитивний вплив на інвестиційний клімат, економіку та на міжнародний імідж держави.  

 

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...