Ігор Бондар-Терещенко

Поет, драматург, літературознавець, арт-критик

Берегині, шпигунки, воїни – 5 книг про жінок

мнения

26 Марта 2018, 09:03

Роль жінки у всіх книжках цього огляду годі переоцінити – вона або помагає чоловікам стати героєм, або сама бере ініціативу (а часом і зброю) в свої руки. І лише історичні зміни, які втручаються в її плани, можуть зробити трохи довшим шлях до її самовдосконалення.

Гіларі Мантел. Вулфголл. – Х.: Фабула, 2017

1__11

Попри всі історичні правди, в цьому романі чи не вперше зауважено те, що завжди залишається за лаштунками героїчного дійства. Так, у ньому цілком реалістично показано період у житті людини, що увійшла до історії як хитрий політик, мужній полководець, вірний підданий короля. Але від самого початку йому завжди допомагала жінка – його сестра, тож історія недарма починається зі сцени, в якій майбутню "історичну постать", а саме – Томаса Кромвеля, видатного англійського діяча ХVІ століття, що витягнув країну з мороку громадянської війни, в якому вона опинилася – мало не вбиває рідний батько. І це все те з "великого", що бачила героїчна жінка! В якої, знов-таки, ховається від батька юний Кромвель, і вже звідти тікає з дому. Таким чином, стає зрозуміло, чому причиною вірності ідеалам Батьківщини у головного героя роману стають не моральні чесноти (підкуп, лестощі – ось ті "дипломатичні" важелі, які використовує Кромвель), а психологічна травма дитинства. Батько-деспот, який, повторимо, бив і знущався з дитини, несподівано виявився тією людиною, що сприяла її подальшому становленню, яке почалося із втечі з дому.

"Невже десь на світі є люди, що не б’ють своїх дітей? – замислюється юний Кромвель. – Йому вперше легшає на душі; він думає: є інші місця, кращі". Хоч насправді це чудовий історичний роман, і здивувань у ньому не менше, ніж синців на тілі майбутнього політичного генія, отриманих замолоду.

Джейсон Метьюс. Червоний горобець. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

2__03.

За деталями роман цілком можна було б назвати соціальною драмою, але західна критика – так само справедливо – називає цей трилер одним із найвизначніших шпигунських романів ХХІ століття. Книга була екранізована культовим режисером кінострічок "Голодні ігри" та "Я легенда", здобувши премію Едґара Алана По. За сюжетом, найкраща з випускниць школи горобців – секретних російських агентів контррозвідки – використовує своє тіло для збору інформації, зваблення потенційних жертв, іноземних шпигунів та інших ворогів, наче у кращих історіях про Джеймса Бонда. Вона – суперагент, майстерна та невловна. Але потрапити у тенети кохання може навіть найвправніший з розвідників, і це стається, коли палкі почуття спалахують між героїнею та її черговою жертвою, американським розвідником-кротом. Але цього разу це загрожує не лише їхнім кар’єрам, але й безпеці їх держав.

"Волонтов поглянув на неї з іншого кінця кімнати, і вона відчула пекучий подих минулого, погляд сталінських катів – Дзержинського, Єжова, Берії, – порожній, безкровний, яким чоловіків і жінок відправляли до карцеру. Домініка знала: щось сталося, і боролася з припливом паніки, що здіймався всередині. Вони тримали дистанцію, а це завжди поганий знак, увімкнулася машина недовіри".

Джерард Стембридж. Що ж вона бачила. – К.: Нора-Друк, 2018

3__03.

Те, що випало пережити героїні цього роману навряд чи входило в її плани, коли вона вирвалася з рідного Дубліну до омріяного Парижу. Виставки, крамниці, ресторани – все летить шкереберть після того, як вона несамохіть стала свідком жорстокої сцени насильства в готелі, яку, крім того, встигла сфотографувати на телефон. І тепер бідолашній рівничні доводиться тікати, хоч вона не лише не знає, хто полює за нею, ані те, які саме в нього наміри. Хай там як, але численні пояснення, які доводиться при цьому давати, не влаштовують нікого, і справа все більше заплутується. І героїні залишається лише одне – навіть, коли вона майже опиняється на волі, в аеропорту, прямуючи додому – вжити власних заходів проти всіх переслідувачів.

"І, роззявивши рота, Лана починає верещати. Шоковані, Поліна й Одетта інстинктивно відступають, а Лана, так і продовжуючи верещати, падає навколішки. Аж моторошно, як легко вибухнув цей нелюдський розпачливий зойк. Усі присутні в залі зупиняються поглянути, що там таке, але ближче не підходять".

Анна Шила. Жінка війни. – Х.: Фоліо, 2018

4__06.

Ця книжка – перше в історії України видання, де сьогоднішня війна на Сході розглядається через історії жінок, які рятують людей. Будучи написана на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну – збірка розповідає про долі героїнь, які допомагають вижити і перемогти. Зокрема про ту, якій казали, що "з таким діагнозом не живуть" і "безплідна на все життя", про яку кажуть, що "не здається, вірить у чудеса і перемагає – молода мама маленького янголятка", і з якої починається ця незвична історія жінок на війні.

"Перші поранені. Перші загиблі. Добровольці не розуміли, що відбувалося навколо. Йшла справжня війна, про яку всі знали лише з книжок і художніх фільмів. Ситуація була незрозумілою, але смерть не чекала. Продовжувала зростати кількість поранених і загиблих, тому Яна прийшла до висновку, що потрібно приймати екстрені рішення щодо організації медичної допомоги пораненим бійцям".

Оксана Кісь. Українські жінки у горнилі модернізації. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017

5__02.

Героїчна роль жінки завжди применшувалася на тлі історичних епопей. Історія знає лише княгиню Ольгу та Росколану, які увійшли до пантеону "державної" історії. Натомість те, як велося пересічній жінці у не менш складні часи соціальних зрушень і народних трагедій – сталінських репресій, Голодомору, колективізації – історія замовчує. Відновити справедливість взялися дев’ять дослідниць, які розповідають у цій книжці про те, як мінялася українська жінка та її становище в різні етапи нашої складної епохи. Причому мова не про міщанський побут, а про діяльність саме героїчного кшталту. І питання, які ставлять авторки збірки, справді серйозні та радикальні супроти мирного образу жінки як берегині, культивований в українській культурі. Натомість як поводилися жінки під час арешту, репресій, окупації? Як пережили Голодомор? Чи змагали проти радянського режиму в націоналістичному підпіллі? Відповіді на ці та інші питання допомагають зрозуміти історичну роль жінки у формуванні сьогоднішньої системи цінностей, а також світогляду цілого покоління феміністок.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...