Сделать стартовой
26,11
29,14
УКР

Ігор Бондар-Терещенко

Поет, драматург, літературознавець, арт-критик

Нетрадиційні автори – 5 книг січня

мнение

Незвичність тем і сюжетів, запропонованих авторами цих книжок, не можуть не дивувати як за умов вичерпаності "класичної" тематики в історії, так і в контексті "альтернативних" жанрів. Іншими словами, класики стають більш актуальними, а сучасники повертаються в бік старих проблем, вирішуючи їх доволі нетрадиційно.

Оноре де Бальзак. Пустотливі оповіді. – Х.: Фабула, 2017

1__08

…У цьому самому "пустотливому" жанрі французький класик завжди почувався цілком впевнено. І саме цю збірку вважав справжнім втіленням свого раблезіанського духу, веселої вдачі, незламної віри в добро і щастя. Недарма, оцінюючи своє творіння з описом любовних утіх і непідробного гумору, він не раз повторював: "Якщо щось і залишиться після мене, то це "Пустотливі оповіді". Зрештою, крім прагнення відобразити соціальну історію Франції, Бальзак, зажди мріяв поставити діагноз суспільству і запропонувати ліки для лікування хвороб, тому крім романів спочатку писав ще й комедії. Втім, більшу їх частину глядач так і не побачив, а ті, які були поставлені – не мали особливого успіху. Напевно, важко смішити публіку, залишаючись переконаним песимістом, яким за життя вважав себе Бальзак, автор епохального циклу з парадоксальною назвою "Людська комедія". Сам автор "Пустотливих оповідей", стилізованих під новели епохи Відродження, завжди любив гумор і розваги, залюбки виїжджав за кордон, де мав любовні пригоди. Так, серед його захоплень вирізняється тривалий зв'язок з польською графинею і дружиною українського поміщика Евеліною Ганською.

Вінстон Черчілль. Саврола. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

2_.

Важко уявити, щоби її автор — державний діяч Великої Британії, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни – міг відкритися з такого несподіваного боку. Нехай навіть Вінстон Черчілль – письменник і лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року, але цим своїм романом він подивує навіть того, хто знається на його творчій спадщині. Будучи відомим публіцистом і мемуаристом, автор роману являє нам ще й не гірший зразок прози. Крім того, радянські часи залишили нам у спадок згадку про Черчілля, як непохитного стовпа британської колоніальної імперії, противника демократії та свободи поневолених націй. Натомість у цьому романі мова про виступ народу проти тиранії, режиму, правлячого в країні Лавранія, і виступи головного героя, лідера революції, нагадує класичні зразки революційної риторики. "Можливо, гвардійцям теж дадуть наказ виступити. Мені здається, решта військ відмовиться виконувати накази, адже солдати співчувають нашій справі. Якщо це справді так, ми повинні виступити, як і планувалося. Ви, Море, закличете людей до збройного повстання. Треба надрукувати відозву, роздати гвинтівки і оголосити початок революції. Слід оповістити всіх делегатів зібрання. Якщо солдати почнуть брататися, все закінчиться добре, якщо ні, нам доведеться битися – я не думаю, що ми зустрінемо сильний спротив, – і все закінчиться штурмом палацу…".

Олександр Ірванець. Харків 1938. – К.: Laurus, 2017

3__09

Хоч як дивно, але за основу свого роману, написаного в жанрі альтернативної історії, автор взяв справжню "нетрадиційну" модель державного устрою, плановану в 1940-х роках, замінивши політиком Євгеном Коновальцем письменника Віктора Петрова (Домонтовича), який в реальності, за участі німецької влади, мав стати президентом України. Так само у "1938" дія відбувається в Україні, якою вона могла би бути, якби УНР вистояла, і виникла б описана автором Українська Робітничо-Селянська Республіка (У.Р.С.Р.) зі столицею в Харкові, що 1938 року святкує двадцятиріччя незалежності. За сюжетом, саме сюди з’їжджаються на літературний карнавал поети, письменники, політичні діячі, націоналісти, шпигуни і терористи. Розмаїття героїв та персонажів нагадує вікторину, в якій треба відгадати уславлені персоналії, знайомі з історії української літератури. Роман писався два роки, а перед тим десять років визрівав.

Кіра Малко. Нижче. – К.: Нора-друк, 2018

4__01.

Цей роман – по суті, нове нетрадиційне слово у нескінченному монолозі наських заробітчан, які виїхали за рубіж у пошуках кращої долі. Натомість героїня історії про палке кохання і жорстку дійсність – ані туристка, ані секс-рабиня, ані галицька мамка, що роками не бачить своїх дітей, заробляючи нянею в Європі. Молода столична дівчина, що вирвалася з міської офісної рутини до океану, який зі свого робочого "низу" в череві круїзного лайнера майже не бачить, розповідає про "приховані таємниці, інтриги, не прикриту кодексом поведінки правду, помилки й сумнівні рекорди, кохання й ненависть, таємниці й зізнання, брудну білизна і благородні поривання". Позаду в героїні – залишена подруга, яка все рідше виходить на зв’язок, у щоденному житті, крім "потогінної" роботи – нечасті гульбища в екзотичних портах, а попереду – страх невідомості, з яким читачеві краще позмагатися сам-на-сам, занурившись у романну інтригу. Оскільки самій героїні, яка пройшла шлях від сірої мишки до впевненої в собі жінки, яку бажають майже всі хлопці на новій роботі, іноді важко зрозуміти свій подальший шлях. "Коли їй було шістнадцять, вона не дозволяла нікому вказувати, що їй робити. У двадцять два вона знала все і могла будь-кому розказати, що варто робити. Тепер їй двадцять п’ять, і вона готова віддати все, що має, – старий ноутбук і стоптані конверси – тому, хто скаже їй, що ж робити".

Катерино Калитко. Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. –Л.: Видавництво Старого Лева, 2017

5__08

За нетрадиційними сюжетами оповідань цієї збірки, паралельно нашій реальності існує ефемерний світ знедолених та відкинутих, який дрейфує з оповідання до оповідання, обростаючи новими гіркими історіями. Ці герої різні, не такі, як всі, тому вони дбають за свій сховок – чи то в душі, а чи назовні, у повсякденному житті, що іноді нагадує похмуре Середньовіччя. "Колись я сказала – сказав – батькам, що добре було би спуститися жити в долину – згадує героїня, що вдає з себе хлопця, – і за цим послідував добрячий прочухан: ми жили в гордому місті і нізащо не згодилися б проміняти статус піднебесних воріт на якісь там два врожаї на рік". Варто додати, що за цю збірку її авторка, відома поетка, отримала премію "Книга року ВВС-2017", тож не дивно, що при цьому редактор Європейського департаменту Всесвітньої служби ВВС Артем Лісс зауважив: "Теми, яких торкається Катерина Калитко у своїй збірці, особливо актуальні зараз, коли світ здається дедалі більш роз'єднаним. Вона підкреслює важливість зберігати просте вміння людського спілкування, досягати взаєморозуміння між людьми з різним життєвим досвідом, несхожою історією та цінностями".

Читайте самые важные и интересные новости в нашем Telegram

Источник:

Сегодня

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Орфографическая ошибка в тексте:
Послать сообщение об ошибке автору?
Сообщение должно содержать не более 250 символов
Выделите некорректный текст мышкой
Спасибо! Сообщение отправлено.
Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь