Великі чи величні? – 5 книг про викривлені факти

З переписаної історії складаються, як знати, не лише вірші чи підручники, але й людські долі. І хтось змагає за вшанування пам’яті радянського полководця, а комусь досі несила реабілітувати родича – "ворога народу". І те, і друге відбувається в незалежній Україні, обличчя якої відбивається в кривому дзеркалі "офіційної" історії.

Володимир Рутківський. Сині води. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019

Деоккупация юга страны – как украинские военные отвоевывают территории

Запрет на передвижение по стране для военнообязанных – все детали

Ракетные удары по мирным украинским городам - июль 2022

Ядерный терроризм россии

Це нова — скорочена і доопрацьована — версія відомого роману про битву на Синіх Водах – першу в історії поневолених народів перемогу об’єднаного українсько-литовсько-білоруського війська з татарською ордою, внаслідок якої українські землі здобули незалежність. Сталося це за шість років до переможних походів Тамерлана і за вісімнадцять – до Куликовської битви. За сюжетом, удільний князь Дмитро Боброк опиняється в центрі подій, що, зрештою, призводять до однієї з найбільших битв в історії середньовічної Європи. Вистояти в смертельній боротьбі йому допомагають троє юних відчайдухів. Разом з героями роману читач стане свідком і учасником тих героїчних подій і переконається, що потяг до свободи долає будь-які перепони.

Джон Гарт. Як Черчилль врятував цивілізацію – Х.: Фабула, 2019

У цій захопливій книжці розповідається про те, як світ ледве не загинув у сорокових роках минулого сторіччя, а також про неймовірні зусилля, які знадобилися, щоб утримати його на краю катастрофи. Тож мова про один з поворотних моментів у новітній історії людства — претензіям Гітлера на світове панування і тій ролі, яку відіграв Вінстон Черчилль у тому, щоб тоді вберегти від катастрофи свій острів на західному краю Європи і людство в цілому. Як зазначає автор – відомий британський журналіст-розслідувач та історик – "ця книжка написана, щоб згадати всіх тих, хто пожертвував своїм життям у двох світових війнах, і попередити читачів, що це може дуже легко трапитися знову, якщо ми не будемо постійно пильними до певних сигналів. Добра вдача навряд чи сприятиме нам без тверезого сприйняття світу. Найпростіше зробити це — вивчити уроки історії, щоб  завжди бути напоготові в ті часи, коли ваша свобода опиняється в небезпеці. Третя світова війна може розпочатися раптово, якщо ми не будемо готовими до неї". Автор подає діяльність Черчилля на тлі широкої панорами подій, від Норвегії до Африки, від Лондона до Сталінграда. Однак головне, що намагається осягнути він: які риси характеру, які національні особливості, які життєві обставини дали одній людині змогу зробити ті кроки, життєві та політичні, які виявилися шляхом до порятунку цивілізації від гіркої долі самовинищення і варварства?

Ирина Лобусова. Диббук с Градоначальницкой. – Х.: Фолио, 2019 

Черговий ретророман відомої авторки – це історія Одеси 1929 року. За сюжетом, у місті бешкетує банда Алмазної – зухвалі, просто серед білого дня пограбування банків і заможних громадян, безліч трупів ... Місто налякане. А справжня Таня Алмазова, чиїм ім'ям прикривається самозванка, яка очолила бандитів, думає, як це зупинити. Проводячи власне розслідування, вона дізнається, що в єврейській міфології існує поняття "діббук". Це злий дух, який переслідує живих, вселяється в них. За допомогою Володі Сосновського Таня повинна цей міф зруйнувати. "Петренко потерял дар речи, когда Сосновский положил белый камень на его вдруг задрожавшую ладонь. Этот камень как две капли воды напоминал тот, что лежал у него в кармане, — в картонной коробочке, завернутый в красную фланельку! Даже по форме эти два камня были абсолютно идентичны! Одна грань выпуклая, другая — срезанная ровно. На плоской стороне — засохшие остатки прозрачного клея, точно в таком же количестве, как и на камне Петренко".

Тетяна Філевська. Казимир Малевич. Київський аспект. – К.: Родовід, 2019

Герой цієї книги – видатний художник ХХ століття, ім’я і доробок якого довгий час належали до російського мистецтва. Натомість збірник статей "Казимир Малевич. Київський аспект" продовжує "повертати до джерел" вилучені з української скарбниці постаті зі світу мистецтв. Він включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистями того часу, нові біографічні дослідження, ін. Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірiна Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та ін.

Игорь Гарин. Непризнанные гении. – Х.: Фолио, 2019

За всі часи геніальних людей вважали обранцями вищих сил, які повинні спрямовувати людство. Самому автору близьке розуміння геніальності як Богоприсутність, тому що Бог – творець усього сущого, а генії за своєю природою теж творці, що створюють основу людської цивілізації як в матеріальному (Менделєєв, Гаусс, Тесла), так і в моральному плані (Бодхідхарма, Ганді). "Талантливые люди — это абсолютное меньшинство живущих, но даже их количество незначительно (менее 1—2%), гениальность же всегда унікальна, – пише автор. – По результатам исследований В. П. Эфроимсона, посвятившего жизнь исследованию этого феномена, гениальность выпадает на долю одного из тысячи, развивается в необходимой мере у одного из миллиона, а настоящим гением становится один из десяти или даже ста миллионов". Тож нам розповідають про нелегку, часто трагічну долю геніїв, визнання яких прийшло тільки після смерті або, в кращому випадку, в кінці життя. При цьому автор докладно зупиняється на питанні про природу геніальності, аналізуючи багато з існуючих на сьогодні теорій, що пояснюють цю саму геніальність, починаючи від теорії генетичної схильності і закінчуючи теоріями, що пояснюють геніальність психічними або фізіологічними відхиленнями, наприклад, наявністю синдрому Морфана (Паганіні , Лінкольн, де Голль), гіпоманіакальної депресії (Шуман, Хемінгуей, Рузвельт, Черчілль) або сексуальних девіацій (Чайковський, Вайлд, Кокто та ін.).