Война, саботаж или конец света – 5 книг крутого чтива (укр.)

…Очевидно, важко змінити тематику своїх творів, якщо ти сучасний письменник. Хоч би в якому жанрі ти працював, відгукуватися доводиться на будь-які життєві пертурбації – від кохання і війни до сексу і корупції. Однак, втішає, що проблеми, які вирішували у своїх творах класики, не зникли й по сьогоднішній день, а, отже, вічний драйв таки існує. І переконатися у цьому можна на прикладі книжок нашого огляду.

Артуро Перес-Реверте. Саботаж. – Х.: Фабула, 2020

У цьому романі про таємного агента і шпигуна дія відбувається в Європі часів генерала Франко, і зокрема в Парижі, куди засилають головного героя, і де Пікасо працює над "Гернікою", готуючись до Всесвітньої виставки. Звикнувши до небезпеки і смертельного ризику, цього разу агент Фалько зустрінеться зі світом, в якому триває боротьба не ножів і пістолетів, а образів і ідей. Він потрапить у світ, який йому чужий, і до якого він застосує свої власні методи. "Фалько крокував доволі безтурботно, і це було помилкою. Аж раптом в його голові автоматично пролунав сигнал тривоги. Дзень-дзень. Цей звук ні з чим не сплутаєш. Такі деталі рятували йому життя. Ворожа територія – підказав інстинкт. Біля хідника стояв автомобіль, у чиєму салоні виднілися два силуети". Тож, судячи з усього, це буде одне з найскладніших доручень легендарного агента, і для його успішного виконання нашому герою знадобляться вся його чарівність, витонченість і професіоналізм.

Андрій Курков. Війна. – Х.: Фоліо, 2020

До цієї книжки увійшли твори відомого автора, які пов’язані однією темою – війною. "Щоденник Майдану та війни" – особистий щоденник, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки. За сюжетом другого твору, життя обох головних героїв перебуває на межі життя і смерті. Справа в тому, що обидва опинилися в сірій зоні під час війни на Сході – лише двоє у покинутому селі. Один з них – пенсіонер, який займається бджолами, і в гості до якого, буває, приходять бійці з українського війська. Другий – його однокласник, який приятелює з сепаратистами. Першому доводиться переїхати до знайомого пасічника в Крим, щоб уберегти бджіл. "Сірі бджоли здатні за будь-якого часу потурбувати. Але зараз у них зимівля, а стінки у вуликах товсті, зверху на рамках та покришками закриті – листи повсті. Зовні по боках – пластини заліза. Але хоч вулики і в сараї, все одно лихий снаряд може з будь-якого боку прилетіти". Але цього разу в його житті вперше "озиваються" його підопічні, при цьому несподіваним чином. Бджоли несподівано починають впливати на сюжет, рухаючи дію роману, і їх господар вже не знає, кому довіряти.

Павло Матюша. Кокліко. – Чернівці: Книги 21, 2020

Це дебютна проза поета, пригоди в якій можна порівняти з багатьма історіями нашого часу про те, як війна змінює людину – від роману "За спиною" Галини Шиян, відзначеного Літературною премією Євросоюзу, до "Мондеґріна" Володимира Рафєєнка. За сюжетом, головний герой успішний фінансист з європейською освітою та інфантильною вдачею зустрічає, а по тому втрачає таку саму чарівну дівчину, і все, як він гадає, внаслідок "родових" причин і обставин. Тобто "випадок" грає при цьому не менш значну роль, ніж "доля", яку, як відомо, конем не об’їдеш. Маючи можливість працювати у женевському офісі, він отримує від приятеля пропозицію щодо посади в Адміністрації президента. І саме у той час, коли на Сході України спалахує війна… "Центральний символ роману, винесений у назву – розповідає автор, – це квітка маку (remembrance poppy), що вже сто років є символом пам’яті за полеглими на полях військових конфліктів. Очевидно, що романи авторів втраченого покоління (Хемінгуей, Фіцджеральд, Ремарк) сильно вплинули на моє творче переосмислення подій в Україні. Естетичну настанову я також черпав у театрі абсурду, де ситуації, описані Беккетом чи Йонеско, нагадують мені нашу дійсність. Серед українських письменників, вважаю, найбільший вплив на мене справив Юрій Андрухович: його "Рекреації" чи "Московіада" у свій час стали для мене літературним одкровенням в контексті України".

Галя Аккерман. Безсмертний полк. Священна війна Путіна. – Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2019

У книжці відомої французької публіцистки розкрито джерела російського націоналізму, пояснено його спрямовану проти всього людства агресивну сутність (адже, якщо перефразувати відомі слова Путіна, "нам потрібний такий світ, де буде тільки Росія"), викрито злочинний характер російського так званого "патріотичного виховання", яке полягає в мілітаризації всього суспільства і перетворення дітей у запрограмовані автомати для вбивства. Ця книжка – могутня пересторога всьому людству і надто вже актуальна для нас, бо ми – перший об’єкт у розбудові "русского мира", яку російські агресори в українській шкурі приховують балачками про "мир". "Протягом багатьох сторіч, – нагадує авторка, – російський народ вважав себе за носія месіанської ідеї, яка наближає його до Бога та істини і виправдовує його територіальні завоювання та панування над іншими народами".

Олег Гордій. Діди, трикутники, облизування літаків, кінець і початок світу. – Л.: Піраміда, 2020

…Не дивно, що ця книжка виникла саме там, де в 90-х блазнював відомий гурт "Бурлеск-Балаган-Буфонада" ("Бу-Ба-бу"), тож не дивно, що на її "львівському" початку нас попереджають про "дисгармонію як антитезу світової впорядкованості, коли реальне заміщується фантастичним та ще й приправленим перченим словом". Бурлеск тут бенкетує на всіх сторінках, оформлених автором, балаган відчувається, як вічне свято, а вже буфонада – це жонглювання героями і персонажами не згірш за саму засновницю жанру Емму Андієвську. "Жив собі дід. Він перетворився на трикутник. І його стерли з дошки. Але дід воскрес у подобі принцеси, що мешкала у замку посеред лісу і ліпила скульптури з пластиліну. Потім до цього замку в подобі жовтого овалу приїхав принц. Він поцілував принцесу. І вона перетворилася на діда, а принц -- на бджолу. Дід змайстрував для бджоли вулик. Звідки повсякчас тік мед – і дід його злизував. А бджола та росла – і стала як ведмідь завбільшки. Вулик тріснув. Бджола вилетіла, побила діда і взяла в рабство. Наказала чистити своє хутро і розчісувати черепаховим гребінцем. Потім дід завагітнів від бджоли. І в них народились дідобджолята".