Мы обновили правила сбора и хранения персональных данных

Вы можете ознакомиться c изменениямы в политике конфиденциальности. Нажимая накнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с обновленными правилами и даете разрешение на использование файлов cookie.

Принять

Віталій Квітка

письменник

Чи є в Україні корупція?

9 декабря 2018, 08:26

Запитання здається таким неслушним, що нагадує спробу поглузувати й потоптатися по всіх, які не є, ідеалах. По-перше, сьогодні всесвітній день боротьби з корупцією, а раз є день, має бути корупція. По-друге, ми настільки любимо власну батьківщину, що без корупції її навіть не уявляємо. А навіть якби забули, що се, то нагадали б цивілізовані іноземці. Чорнобиль, Кличко, Шевченко, корупція – ті чотири слова, які мають знати за кордоном, перш ніж зацікавляться цією країною.

Хоча чому кажу "чи". У Радянському Союзі, наприклад, корупції не було. Тобто була, але поза його межами. Словом, багато залежить, як до неї, рідної, ставитися, як її ідентифікувати – співіснувати з нею, словом.

У чистому вигляді не існує країни, в якій корупція відсутня. Скрізь, де є людина, існує намагання провернути яку-небудь позазаконну чи не визнану цивілізацією, але таку, що здається цілком логічною за певних, сприятливих для цього обставин оборудку. Корупція відсутня в Антарктиді, на Північному Полюсі та в Гренландії – скрізь, де немає й людей.

Остання теза не є виправданням ані нашим і чужим "лівакам" та кумівствам, ані людини як такої. Існування корупції, до речі, доводить об`єктивність поняття "гріха": навіть в Антарктиді на наукових станціях корупція, безумовно, присутня, однак оскільки здійснюють її громадяни держав, не зареєстрованих в паспортних столах цього материка, це і дає нам можливість вважати інакше.

Повернемося до наших "пиріжків". Ще 2012 року Україна стала "бронзовим призером" з корумпованості. Наша держава входила до трійки найкорумпованіших держав зі списку в приблизно дві сотні країн. Разом із Бразилією та М`янмою (колишня Бірма). На той час, скажімо в 2013 році, аби стати начальником міліційного відділку в обласному центрі, потрібно було сплатити хабар у сумі 80 тисяч гривень (10 тисяч "зеленими"). Запитується: чи не мав відпрацьовувати подібний міліціянт, скажімо, на розвантаженні вагонів уночі, якщо справді збирався здійснювати надалі свої обов`язки в межах правового поля. Або насправді він збирався заробляти в дещо інший спосіб.

2017 року, попри фактичну війну, Україна в рейтингу всесвітньої корупції перемістилася на порівняно досить шановану 130 позицію. Зараз ми все ще далекі від лідерів, Данії та Фінляндії, індекс яких складав у 2012-му 90 зі 100 (практично на 90% некорумповані країни), коли в нас – 26.

Наразі можемо пишатися, що гірший, згідно із індексом-2017, стан корумпованості в Киргизстану, Мексики, Парагваю, Росії (135-та позиція), Таджикистану (161), Туркменістану (167). Лідер поточного рейтингу Сомалі: корумповано 91% держави, але за останні років зо п`ять – незмінно попереду всіх решта Північна Корея.

Реклама

Гамбія, Сьєра-Леоне, М`янма, Іран – із ними ми ділимо 130 позицію. З іншого боку, вище України – Молдова, Казахстан, Азербайджан – 122-ті, на 31% у порівняні з нашим 30% чисті від корупції держави. Пакистан, Єгипет, Еквадор – 117-ті, Сальвадор, Болівія, Алжир – 112-ті, Вірменія, В`єтнам, Македонія – 107-мі. Навіть Монголія на 103-й позиції (рівень корумпованості "лише" 64%).

Наша "подруга" з авторитарного минулого Бразилія – взагалі 96-та, а колись проблемне місце планети Косово – 85-те. Китай узагалі на 77-й позиції, тоді як авторитарно просякла Білорусь – 68-ма, Куба – 62-га. Найкорумпованіша з солідних європейців – Італія, 54-те місце, 50% корупції та 50% "чистоти". Грузія, попри її вибір днями, як вважається, проросійського президента, – була чиста від корумпованого елемента на 54%, 46-місце. Литва, Латвія та Польща мають приблизно однакові – на 59-60% вільні від корупції – показники. Естонія – взагалі 71% чистоти і 21 місце.  

До двадцятки ввійшла Японія: але це на 73% вільне від поняття "рука руку миє" суспільство. 81% чистоти від корупційного бруду не дозволив Німеччині ввійти до десятки лідерів. Причому це не те, що 19% німців, кожен п`ятий – корупціонери. Ні, це означає, що десь на 81% кожен німець не розуміє, що таке хабар, "вдячний" подарунок, "вдало підписаний" папірець, "вчасно" підставлена рука фінансової допомоги. Я вже не кажу про схему відмивання грошей. На практиці це означає, що коли ти запропонуєш громадянину ФРН укласти асфальт у своєму місті з у три рази тоншим покриттям, ніж згідно витрачених грошей на папері, то він, як мінімум, на 81% довше (або приблизно в 4 рази), ніж твій "зьома", перетравлюватиме цю інформацію, перш ніж здати тебе правоохоронним органам.

Я не здатний мислити про Швейцарію, Норвегію чи Нову Зеландію тільки тому, що не можу уявити на практичному рівні, як це на 89-90% не вміти працювати за корупційними схемами. І мовчу про Данію, яка 2015 року мала індекс 93, тобто продемонструвала на практиці можливість майже повної корупційної "безгрішності".

В тренде
Скачок доллара, новые лоукост-рейсы, запрет ночного алкоголя в Киеве: итоги дня
Фото: welcomia / Freepik

Хтось сказав, що Росія настільки технологічно безнадійно відстала від Заходу ще 300 років тому, що їй уже не надолужити згаяне ніколи. Схожа картина щодо української корупції. Приблизно на 73-75% з року в рік кожен із нас на практиці не уявляє, як прожити без того чи іншого елементу корумпованості. Тобто це не означає, що троє українців – корупціонери, а кожен четвертий – уже тобі Європа а ля Данія. Зовсім ні. Це свідчить про те, що навіть найкращі з нас за інерцією радше спроможні до корупції, аніж до боротьби з неї. Ні, звісно, всі ми намагаємося дотягнутися до якихось світлих стандартів. І те, що вони досяжні, свідчить практика хоча б Кореї. Південна Корея – вгорі таблиці, 54-59% чистоти, 36-50 місце за останні п`ять років, Північна – навпаки, 92-98% просяклості корупцією, дно таблиці.

Усе залежить від нас, від обрання шляху розвитку або занепаду. Від того, в кого і чому ми вчитимемося. І як утілюватимемо це щодня.

Реклама

Зазвичай високий рівень корупції в Україні та повільні, "загальмовані" реформи пояснюють трьома цікавими чинниками. По-перше, термін "рука руку миє", мовляв, походить ще з Київської Русі. Приїхали монголи, і всіх зробили злодюжками, навчивши зраджувати, підкупляти, хабарювати тощо. По-друге, Радянський Союз. З його "круговая порука мажет как копоть, я беру чью-то руку, а чувствую локоть, одни слова для кухонь, другие – для улиц..." Мовляв, сім десятиріч нас учили лише тому, як виживати в умовах "системи". Кумівство, мовляв, чи не єдине, що врятувало нас від цілковитого вимирання: мовляв, не було б кумівства і хабарництва, усіх би НКВС винищило. Ну, і по-третє, у нас така недолуга влада, безсердечна, безсовісна – що, йой леле, краще вже кожен із нас трохи щось вкраде, але хоч якось порятує родину, ніж все виметуть із хати лише ті, хто нагорі.

Стосовно першого – давно час забути, якщо все і справді так. Бо воно – вже історія. Воно – певною мірою чиїсь міфи, які зовсім не сприяють ефективній боротьбі з корупцією.

Стосовно другого, лише нещодавно мій друг розповідав про свого діда-луччанина: викликаний 1947 року в НКВС, той вижив і дав потомство тільки тому, що пообіцяв пошити костюм голові НКВС. І це також – історія. Що було – минуло. Нехай воно залишиться страшною казкою звідти, хай не заважає переформатуватися в нормальних людей хоч нащадкам. До речі, той дідо Григорій мусив потім до кінця свого життя шити костюми всій партійній еліті Луцьку. Знову ж таки, рабство беззаконня чи свобода від кума – обирати нам.

Щодо останнього можна завжди сказати тільки одне: все це керівництво держави, області, району, територіальної громади – не з Марсу і навіть не з міста Вашингтон. Ці всі люди нагорі – результат настроїв нашого суспільства. Банально: але це завжди наш вибір. Які ми, такі й вони – не просто приказка. Я до того, що як нам, пересічній сірій більшості розгледіти гріх – в даному разі здатність до обману, корупції та безчестя в кандидатові, – коли брехня, кумівство й нешляхетність притаманні нам же самим. Мова-бо про корупцію на рівні генетики.

Мій знайомий розповідав нещодавно, як вивести Україну з корупційної кризи. Потрібно, мовляв, узяти тисячі зо три незіпсутих молодих людей, навчити у Європі, потім привезти сюди, щоб вони перемогли за раз на абсолютно всіх виборах – і буде нам, мовляв, щастя.

Не буде такого щастя. Тому що якщо всі ми звикли жити, дихати і працювати за корупційними схемами у власній підсвідомості, то неодмінно ми самі ж нав`яжемо, змусивши за ними ж жити три тисячі "чистих", жити так, як заповідалося з часів Золотої Орди.

Що ж робити? Персонально і колективно мріяти про відсутність корупції, втілюючи це на прикладі власної родини, майданчика, громади, міста. Отоді ми зможемо пишатися антикорупційними рейтингами власної країни. Коли на запитання "Чи є в Україні корупція?" потрібно буде добряче нам наморщити чоло, аби збагнути – корупція, а що це, власне? Адже її не знають або її ж раби, яким байдуже, або майже абсолютно "чисті" від усвідомлення самої можливості її застосовування на практиці суспільства.

Читайте самые важные и интересные новости в нашем Telegram

Реклама

Реклама

Новости партнеров

Загрузка...

Новости партнеров

Loading...