Тризуб — унікальний символ. Так склалося, що він є гербом нашої держави. Але якби, скажімо, ви вирішили похизуватися золотим тризубцем на лацкані костюму-трієчки хоча б у середину 1980-х — відправлятися б вам як не на Колиму, то принаймні до "сповідального" кабінету місцевого КГБ. Незважаючи на індійське походження, на Посейдона з тризубом у стародавніх греків, на свято Нептуна у мультфільмі Київської студії про капітана Врунгеля — ні, тризубець, як смертельно небезпечний бандерівський символ, був виключений із культурного життя радянської України.
Україна — унікальна держава. Країна, військовики якої виграли чимало битв, але — жодної з воєн. Причому, у часи серії найзначніших перемог доби Богдана Хмельницького виняткове історичне значення було за містом Чигирином, в якому нині мешкає ледве більше 8 тисяч людей. Або Коростень, кінцева зупинка електрички "Київ-Коростень", у якому 25 лютого, 101 рік тому, було ухвалено як державний герб України Тризуб.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР. З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися ще й як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського та Директорії. Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною "Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави" 1 жовтня того ж року. Як сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, Тризуб було затверджено 19 лютого 1992 року.
В Індії тризуб означає вчення про три стадії еволюції світу (створення, розвиток і руйнування), три часи (минуле, сьогодення і майбутнє), три гуни: Саттва, Раджас і Тамас. Подвійний тризуб був символом Мардука — верховного божества шумеро-аккадської міфології.
Тризуб Нептуна використовується в символіці Барбадосу, його взято з прапора колоніального періоду, на якому було зображено алегоричну фігуру Британії, що тримає тризубець, — символ її панування над морями. На сучасному прапорі тризубець без ратища, що вказує на розрив із колоніальним минулим.
Найдавнішим "тризубом богів, який можна пов'язати з Україною" є тризуб, накреслений на череві глиняної статуетки богині "Пані птиця; Птах Богоматері", він за формою тотожний тризубам на плитках церкви Успіння Пресвятої Богородиці в місті Володимирі Волинському (збудована в 1160 році).
Але ще римський поет Валерій Флакк в книзі "Аргонавтика" (I ст.) писав, що скіфи (на теренах сучасної України) зображували на щитах "розділений на три частини вогонь", тобто огняний тризубець; і, мовляв, саме від скіфів римляни перейняли цей звичай — почали малювати на своїх щитах "тризубець, який складається з трьох блискавок з червоними крилами". На теренах України постійно зустрічався знак тризуба. Є тризуб і на намогильній плиті французької королеви Анни Ярославни (1032−1075).
Від початку тризуб – стародавнє знаряддя на зразок вил із трьома зубцями, що використовувався для риболовлі. В Індії тризубець вважається одним із символів Шиви. Тризуб – поширений знак європейської геральдики: він є в гербах багатьох міст.
Бойові тризуби використовувалися в Індії та Китаї, а зрідка і в Європі. У Стародавньому Римі тризуб був зброєю гладіаторів-ретіаріїв. За Середньовіччя у Європі тризуби, які використовувались у бойових діях, відомі як "рунки" — вони відрізнялись коротшими боковими наконечниками. Як і під час риболовлі, головною перевагою тризубця була легкість влучання — слід було лише вдарити в супротивника, і якщо той не ухилиться чи захиститься, хоча б одне вістря в нього влучить. До вояка з тризубом було важче прорватися у ближній бій.
Сподіваюся, що хоча б одне з патріотичних вістрь тризуба в цей день міцно влучає в серце кожного мешканця України. Та й у ближній бій на терени України ніхто ніколи не прорветься.