План подолання "тарифного шоку"

Влада, яка вчергове необґрунтовано піднімає ціни на газ для населення та комунальні тарифи, безкінечно відірвана від життя. Рівень заощаджень українців за минулий рік – від’ємний: -0,7%. Це свідчить про те, що люди віддають останнє навіть при нинішньому рівні тарифів. І то не вистачає навіть на їжу та ліки.

Кожен другий українець відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів, показало дослідження USAID "(Без)коштовна медицина". А 50% українців економлять навіть на харчуванні! В цих умовах чергове підвищення цін на газ для населення і комунальних тарифів спричинить соціально-економічний шок! Суттєво зростуть комунальні тарифи, знеціняться доходи українців. Більше коштів прийдеться віддати за газ і тепло, менше грошей буде на харчі, одяг, ліки, навчання. Це шок без терапії.

В результаті таємних перемовин влади з МВФ та прийняття урядової постанови, яку вони спочатку взагалі ховали від суспільства, українці дізнались, що ціну на газ для них вирішили підняти тричі. Зараз – майже на чверть, навесні 2019 року ще на 15% і ще через рік – вивести на "європейський рівень". І це на фоні найнижчих в Європі заробітних плат українців.

По-перше, навіщо підвищувати ціну на газ і тарифи? Нафтогаз і так супер-прибутковий. Попередні підвищення тарифів призвели до того, що прибуток цього державного монополіста-посередника сягає 27 млрд грн на рік навіть без врахування доходів від Стокгольмського арбітражу. Невже ці кошти ефективно працюють на здобуття енергонезалежності країни та стримування тарифів в перспективі? Поки що ми бачимо премію у понад 1 млрд грн (!), яку виписало собі керівництво Нафтогазу. З 7 членів Наглядової Ради 4 іноземці, незважаючи на те, що згідно Конституції надра належать народу України! Це не державна політика, а грабіж і мародерство.

По-друге, підвищення ціни – результат секретних перемовин з МВФ та рішення, прийнятого на закритому засіданні уряду. Добрі справи так ніколи не робляться. Хтось провів фахові дискусії та консультації з цього приводу з суспільством, експертами, парламентським корпусом? Ні!

По-третє, логіка підвищення абсолютно хибна.  Штучно піднімати ціну на український газ державного видобутку до так званого "імпортного паритету", до європейської ціни і навіть вище, повна дурня! Бо якщо влада робить в Україні ціни на газ за формулою "Дюссельдорф+", то чому не роблять зарплати "Мюнхен+" чи "Берлін+"?

Влада хоче зробити з населенням те саме, що з промисловістю. Коли газ для промспоживачів в Румунії – 324 Євро, в Чехії – 329 Євро, в Словаччині – 368 Євро, а в Україні для промисловості вже понад 422 Євро. Як нашим виробникам конкурувати з такими цінами на енергоресурси?

В еконміці повністю порушена структура цін. Ціни на продукцію, сировину, енергоносії вже європейські, а інколи навіть в рази вищі (наприклад, на ліки), а зарплати в Україні – на рівні відсталих країн "третього світу". Радикальна партія пропонує протилежну політику – збільшення реальних доходів населення, розвиток виробництва та стабілізацію курсу гривні і цін.

По-четверте, це серйозний удар по кишеням українців та економіці . Більше коштів треба сплатити за газ і комуналку – менше грошей на одяг, харчування, лікування, освіту. Рівень заощаджень в економіці минулого року і так вже перейшов у "червону зону" і сягнув від’ємної (!) позначки -0,7%. Тобто люди витрачають останній "запас міцності". А споживчий попит домогосподарств формує 2/3 ВВП країни, тож політика дешевої робочої сили та дорогих енергоносіїв консервує бідність українців та слабкість економіки!

Взагалі, людський капітал в Україні репресований помилковою економічною політикою влади! Частка витрат на оплату праці в структурі собівартості у нас 12,1%. В ЄС цей показник становить 29%, а у найрозвиненіших країнах 35%. Середня заробітна плата в Україні найнижча в Європі (!) – 270 Євро, в Молдові – 300 Євро, в Білорусії – 400 Євро, в Польщі – 1 100 Євро, в Чехії – 1 200 Євро, у Франції – 3 000 Євро, в Німеччині – 3 900 Євро. Тож про які "європейські тарифи" може йти мова у цих обставинах?

По-п’яте, субсидії – не вихід . Це взагалі моральне приниження – чесно працювати без можливості сплатити комуналку і бути вимушеним доводити свою фінансову неспроможність та відповідність низці вимог, щоб отримати субсидію. А скільки умов: в родині безробітний – субсидію не отримаєш, машина до 5 років – субсидію не отримаєш, вклав гроші в утеплення оселі 50 тис. грн – субсидію не отримаєш.

Крім того, субсидії не вирішують проблему енергозалежності, а навпаки – консервують її. Субсидії – кошти в кишеню монополістів й олігархів. Енергомодернізація ж, на якій наполягає команда Радикальної партії, навпаки – інвестиції у реальну економію енергоресурсів та коштів громадян.

Нас намагаються переконати, що альтернативи цій кабальній тарифній політиці, продиктованій МВФ, немає. Це не так!

Ми запропонували чітку формулу здешевлення газу та доступних комунальних тарифів для населення :

1.  ЗАПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НОРМИ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ на рівні 2 400 куб. м на опалювальний сезон (400 куб.м/міс.). Тоді найменш забезпечені верстви населення, які споживають газ економно, зможуть платити за нього вдвічі менше! Наприклад, сьогодні ті хто споживають до 100 кВт електроенергії на місяць платять за неї по 90 коп./кВт×г., а понад цю норму 1,68 г/кВт×г.  Такий підхід – реальний стимул для економії і реальний соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Ті ж хто мають палаци і маєтки – заплатять по повній.

2.  ВСТАНОВЛЕННЯ ЧЕСНОЇ ЦІНИ НА ГАЗ , виходячи з собівартості його видобутку, інвестиційної складової, регульованої норми прибутку, торговельної націнки та транспортних витрат, а не штучного "імпортного паритету". Ми пропонуємо не прирівнювати ціну українського газу  державного видобутку до іноземного, а рахувати середньозважену економічно обґрунтовану вартість газу для населення та промисловості. Треба обмежити рентабельність державного видобутку газу в Україні на рівні максимум 15% замість нинішніх сотень відсотків, виходячи зі статей 12 та 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

При собівартості державного видобутку українського газу 3 тис. грн/тис. куб. м та його граничній економічно обґрунтованій ціні 5,1 тис. грн/тис. куб. м і ціні імпортного газу 12 тис. грн/тис. куб. м, газ для побутових споживачів в межах соціальної норми споживання коштуватиме 4 300 грн /тис. куб. м , а при споживанні понад цю норму для населення та промисловості економічно обґрунтований рівень ціни 8 600 грн/тис. куб. м.

3.  ПОВНА РЕОРГАНІЗАЦІЯ НЕЕФЕКТИВНОГО ДЕРЖМОНОПОЛІСТА-ПОСЕРЕДНИКА НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" , очільники якого отримують багатомільйонні зарплати і багатомільярдні премії! Перетворення компанії на прозорого державного оператора газового ринку, який забезпечує українське населення і промисловість природним газом за економічно обґрунтованою середньозваженою ціною , без штучної прив’язки до "імпортного паритету".

4.  ЗБІЛЬШЕННЯ ВЛАСНОГО ВИДОБУТКУ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ТА ВІДМОВА ВІД ІМПОРТУ ГАЗУ . У 2017 році Україна імпортувала газу на 3,8 млрд дол. США, при цьому за обсягом доведених запасів газу ми займаємо 3 місце в Європі. Поправка Радикальної партії до Податкового кодексу вдвічі зменшила ренту на новий газовидобуток в Україні з 2018 року (до 6/12% проти 14/29%). Тепер Укргазвидобування має наростити обсяги видобутку, щоб з 2021 року Україна повністю перестала імпортувати газ і стала нетто-експортером!

5.  МАСШТАБНА ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЯ . Команда РПЛ наполягає, щоб на енергомодернізацію виділялось не менше ніж 10% від фінансування субсидій (законопроект №7234). Це збільшить фінансування енергоощадності мінімум в 2,5 рази в порівнянні з тим, що пропонує уряд. В результаті більше 2 млн українських родин отримають пільгові "теплі кредити" і зможуть суттєво зменшити комунальні платежі. 

МВФ виступає за підвищення тарифів і проти підвищення соціальних стандартів. Це подвійний удар по економіці і  повзуче перетворення України на сировинну колонію та донора талантів! Ми боремось за протилежне – підвищення реальних доходів Українців, розвиток власної промисловості, стабільну гривню і ціни! На це і спрямований наш Антикризовий план розвитку економіки України.