Денис Марчук

заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради

Бюджетна політика: від "ручного керування" до стратегії розвитку

мнения

9 Ноября 2016, 05:22

В умовах нульової динаміки економічного зростання уряд анонсував про підняття у наступному році мінімальної зарплати до 3200 гривень. Хоча у проекті бюджету на 2017 рік, який поданий до парламенту, "мінімалка" закладена на рівні 1600 гривень. Доки в уряді напрацьовують аргументи щодо обґрунтування нового "економічного дива", експерти вважають, що для будь-якого підняття доходів повинні бути об’єктивні економічні передумови. В іншому випадку ініціатива уряду є нічим іншим як черговим перерозподілом видаткової частини бюджету з метою загравання із потенційними виборцями, яка до того ж всього запустить маховик інфляції.

Не почувши від уряду, яким чином можна збільшити доходну, а відтак і видаткову частину бюджету без підвищення величини податкового навантаження, постараємося і самі дати кілька порад нашим законодавцям.

Необхідність середньострокового планування

Ще у 2002 році розпорядженням Кабміну був запроваджений програмно-цільовий метод у бюджетному процесі. На той час це був рух до осмисленості бюджетування, з’ясування, для чого витрачаються кошти і яка суспільна корисність досягається під час цього процесу. Проте, навіть на сьогоднішній день програмно-цільовий метод у бюджетному процесі малоефективний. Щоб цей метод реально запрацював, потрібне середньострокове планування терміном в кілька років із затвердженням програми уряду на основі цілей, які ми хочемо досягнути. На досягнення цих цілей і повинні орієнтуватися законодавці при формуванні щорічних бюджетів. Якщо простими словами, то не можна просто так взяти і одного року виділити мільярдні суми на ремонт доріг, а наступного року їх не виділити. Якщо ми говоримо про ремонт доріг, то це повинно бути складовою комплексної програми оновлення транспортної інфраструктури в Україні, що в перспективі збільшить транзит нашою територією на стільки то відсотків. Те саме із підвищенням рівня мінімальної заробітної платні, яке має бути складовою програми покращення рівня життя громадян, а не здійснюватися з популістською метою.

Активізація економічної діяльності

Будучи об’єктивними маємо визнати, що з року в рік бюджетний процес демонструє стійку тенденцію до зростання частки надходжень від непрямих податків, якими є ПДВ, акцизи та мита. Будучи непрямим податком ПДВ є основним джерелом наповнення державного бюджету в Україні. ПДВ входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). У 2015 році до загального фонду державного бюджету забезпечено збір ПДВ з вироблених в Україні товарів у сумі 106,7 млрд. грн., що на 32,3%, або на 26,1 млрд. грн., більше ніж у 2014 році. У 2016 році урядом заплановано зібрати до бюджету ПДВ – 230 млрд грн, з урахуванням відшкодувань. Згідно із законопроектом бюджету на 2017 рік від ПДВ очікується надходжень в сумі – 281,7 млрд гривень. Як бачимо, замість стимулювання розвитку підприємництва уряд іде екстенсивним шляхом посилення податкового тиску на вже діючі підприємства, зокрема позбавляючи сільгоспвиробників єдиної пільги – спецрежиму ПДВ, що завдасть значних збитків галузі.

Таким чином, незважаючи на тривалий період реформування, бюджетна система України зберігає суттєві вади, пов’язані з мінливістю податкового законодавства, що не дає змогу суб’єктам господарювання чітко прогнозувати напрями своєї діяльності. Тому важливо перейти від практики  зовнішнього і внутрішнього політичного бюджетного "торгу" до формування бюджету виходячи із реалізації державної стратегії у сфері структурних реформ. Реалізація в повній мірі програмно-цільового методу у бюджетному процесі здатна збільшити ефективність видаткової частини бюджету та стати запорукою економічного зростання.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...