Алексей Мельник

содиректор программ внешней политики и международной безопасности Центра Разумкова

Миротворці на Донбасі: вікно можливостей і межі компромісу

мнения

4 Марта 2018, 08:50

В процесі аналізу імовірності реалізації тієї чи іншої амбітної ідеї – на етапі планування, або ж постфактум – досить часто говорять про "вікно можливостей". Це образний вислів, яким характеризується ситуація, коли зовнішні обставини є максимально сприятливими для здійснення задуманого.

На мій погляд, зараз відкривається таке вікно можливостей для реалізації ідеї миротворчої місії на Донбасі. Мова не йде про остаточне вирішення конфлікту. Але кілька важливих кроків у цьому напрямі можуть бути зроблені, використовуючи ті обставини, що складаються у Росії та навколо неї.

В Росії і у Путіна особисто – серйозні проблеми. "Чорні лебеді" для Росії з’являються все частіше: Сирійська авантюра (щось пішло не так), кокаїновий скандал в Аргентині (в Німеччині арештовано головного фігуранта, який імовірно захоче поділитися інформацією в обмін на милість правосуддя), розслідуванням про втручання Росії в американські вибори (нові факти з конкретними прізвищами) ... Здавалося, а що нам від того? Яким чином це пов’язано з врегулюванням конфлікту?

По-перше. Захід дедалі реалістичніше сприймає сьогоднішній режим у Кремлі. Частка тих, хто хотів би бачити в Росії партнера стає дедалі меншою від тих, хто розглядає Росію як небезпечного опонента і глобального хулігана (спойлера), якому до того ж не можна вірити. Ядерні мультики із щорічного послання Путіна не на жарт налякали західну публіку.

По-друге. У своєму зверненні Путін не лише залякував Америку, але й кілька разів натякав на готовність домовлятися – з Америкою, звичайно. Якщо він дійсно готовий домовлятися, то в чомусь буде змушений піти на поступки. Чому б не припустити, що предметом таких домовленостей може стати "українська криза". Без зайвих ілюзій, звичайно, це може зрушити з міця питання миротворчої місії на сході України.

Питання миротворців знаходиться в постійній динаміці. Спочатку з’явилася українська ініціатива, після якої не було жодних практичних кроків. Потім – російська ініціатива, перша реакція, обмін заявами і знову пауза. Наразі очевидно відбувається повільний непублічний процес тестування пропозицій сторін. Під сторонами я маю на увазі, насамперед, Росію і США. Вони намагаються знайти межу компромісу. В будь-якому разі, якщо політичне рішення по миротворцям колись приймуть, то це не буде на 100% російська або американська (українська) пропозиція. Очевидно, що має бути знайдене компромісне рішення і наразі умови такого компромісу не надто сприятливі для Кремля.

Головним переговорником і ньюс-мейкером сьогодні є Курт Волкер. Виступаючи 26 лютого у Center for the National Interest, Курт Волкер зробив кілька важливих повідомлень. За словами Волкера, Росія зацікавлена у виході з цього конфлікту, оскільки наразі має більше проблем від нього, ніж дивідендів . Дійсно, конфліктом на Донбасі Росії вдалося відволікти увагу від Криму, створити масу економічних, військових і соціальних проблем для України. Проект "новоросії" не пройшов, але з’явилися санкції, репутаційні втрати, міжнародна ізоляція і ОРДЛО на утриманні російського бюджету. Водночас, К.Волкер визнає, що наразі сторонам (РФ і США) практично нічого запропонувати одна одній такого, що б могло розглядатися як взаємоприйнятний компроміс.

Кремль хоче від Білого дому і може погодитися на американський (сприятливий для України) варіант миротворців в обмін на зняття санкцій і визнання права Росії на свободу дій у "ближньому зарубіжжі".

Ситуація із санкціями зайшла вже настільки далеко, що відміна тієї частини, що пов’язана з діями Росії на Донбасі, практично нічого не змінює у загальній ситуації. Залишається комплекс санкцій прив’язаний до анексії Криму, втручання Росії в американські вибори. Але навіть таке рішення матиме для Кремля важливе символічне значення.

Що стосується інтересів у "ближньому зарубіжжі, то Кремль з радістю б сприйняв американські гарантії, що Україні не дозволять вступати ні в НАТО, ні в ЄС. Тут теж непросто, оскільки аргумент К.Волкера, що "США не можуть ставити подібні умови суверенним державам" навряд чи Кремль здатний зрозуміти і сприйняти.

Список кремлівських "хотєлок", як відомо, нескінченний, але сьогоднішні умови для Путіна нагадують сюжет твору О'Генрі "Вождь червоношкірих", коли викрадачі змушені були не лише відмовитися від викупу за хлопчика, але й були змушені самі заплатити, щоб його у них забрали. Тому, підтримка Росією альтернативної (в жодному разі не української) пропозиції по миротворцям може стати прийнятною платою за "донецького заручника" для Кремля.

Наостанок, цитата із згаданого літературного твору: "Джентльмени, я одержав сьогодні вашого листа стосовно викупу, що ви вимагаєте за мого сина. Гадаю, ваші вимоги трохи зависокі, і я зі свого боку роблю вам пропозицію, на яку, думаю, ви пристанете. Приведіть Джонні додому, і якщо ви сплатите мені 250 доларів готівкою, я погоджуся його забрати з ваших рук. Краще вам прийти з ним уночі, бо сусіди вважають, що він пропав, і я не можу взяти на себе відповідальності за те, як вони зустрінуть людей, котрі приведуть його назад".

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...