Мы обновили правила сбора и хранения персональных данных

Вы можете ознакомиться c изменениямы в политике конфиденциальности. Нажимая накнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с обновленными правилами и даете разрешение на использование файлов cookie.

Принять

Наталя Піпа

Народна депутатка України

Наша песня хороша – почему новый закон о среднем образовании не решит проблем украинской школы (укр.)

29 января, 11:13

Нещодавно парламент ухвалив законопроект "Про повну загальну середню освіту". Здавалося б, це привід для радості, оскільки реформа шкільної освіти вже навіть не назріла, а перезріла. Неприємно це визнавати, але стан справ у цій галузі у нас катастрофічний. На жаль, про це свідчать об’єктивні дані – наприклад, результати авторитетного міжнародного моніторингового дослідження якості освіти PISA. Для України вони виявилися дуже невтішними. По-перше, вони продемонстрували надзвичайно низький рівень знань наших школярів – як у гуманітаристиці, так і у природничих і точних науках. По-друге, виявили купу інших проблем – наприклад, нерівні можливості доступу до якісної освіти для дітей з сіл та міст.

З огляду на такі сумні обставини, ухвалення закону, який майже нічого не змінить та не вирішить жодної з проблем шкільної освіти в Україні, засмучує ще більше. Незважаючи на кілька дійсно потрібних норм, прийнятий Радою закон про середню освіту – це закон курця, а не здорової людини.

Візьмемо профільну шкільну освіту. Як би мала виглядати профільна школа здорової людини?

Уявімо собі старшокласницю Олену. Вона цікавиться генетикою і хоче в майбутньому займатись біоінформатикою. Для того, щоб здійснити свою мрію та здобути Нобелівську премію, у неї є все необхідне – забезпечена обладнанням школа, фахові вчителі. І головне – можливість самостійно обирати предмети для вивчення. Так Олена, навчаючись на природничому профілі, одночасно з біологією, може брати додаткові уроки з інформатики, щоб наблизитись до свого успішного майбутнього.

На жаль, прийнятий закон не забезпечить Олені та іншим старшокласникам можливості впевнено обирати фах і робити проривні відкриття.

Реклама

Реформа середньої освіти, яку нам запропонували сьогодні – це не реформа, а напівреформа. Якщо людина хворіє, то їй допомагає лікування. Напівлікування – не допомагає. Проголосований закон "Про повну загальну середню освіту" – це лише косметичний ремонт. Більшість якісних правок були відхилені як надто радикальні. Але якщо ми хочемо якісних і системних змін – не можна уникати радикальних рішень.

Хотілося б, щоб учні наших шкіл мали змогу формувати свою індивідуальну освітню траєкторію – створювати свій власний навчальний план. Так школярі могли б обирати від 10% до 30% предметів і вивчати те, що їм подобається, вдається і справді стане в нагоді. Важливо, що предмети мала б обирати не школа, а безпосередньо учні чи батьки.

А от ухвалений Верховною Радою закон передбачає формування індивідуальної освітньої траєкторії лише, якщо конкретно взята школа спроможна, а кожен такий випадок розглядає і затверджує педагогічна рада. І в законі ще багато інших таких "якщо". На жаль, такі умови означатимуть, що "нове" законодавство не тільки нічого не змінює, але й створює бюрократичні перепони та корупційні ризики. Точніше, дозволяє їм існувати й надалі та прогресувати.

В тренде
Эвакуация украинцев из очага коронавируса: все подробности эпидемии, онлайн-карта распространения

Натомість індивідуальна траєкторія має бути у кожної дитини завдяки вибору навчальних дисциплін. Для учнів профільної школи, тобто старших класів НУШ, пропонувався навчальний план, де базові предмети мали займати 30% навчального навантаження, профільні предмети – 40%, а вибіркові предмети – 30 %. Саме такий розподіл навчального навантаження забезпечив би максимально компетентне, а також цікаве для учнів навчання. У прийнятому законопроекті немає жодної конкретизації навчальних планів, і як саме будуть вчитися старшокласники – невідомо.

Я входжу до робочої групи при Міністерстві освіти та науки, яка напрацьовує концепцію профільної школи. Наразі є бачення, що буде 5-6 профілів (тобто навчальних розкладів для старшокласників). Але цього недостатньо, щоб учень чи учениця змогли зрозуміти, куди саме їм вступати, який фах обирати, у якому напрямку здобувати компетенції, відчути, що є їх "сродною працею". Одним словом, як їм жити так, щоб обрати роботу, що приноситиме гроші, задоволення та радість. Я згодна, що навіть ці 5-6 профілів у старших класах буде важко забезпечити. Але щоб дійти до кінця шляху, потрібно розуміти, що таке фініш.

На щастя, деякі правки в законопроект були частково враховані. Зокрема, про формування класів та груп. Закон передбачає, що для вивчення навчальних предметів та інтегрованих курсів можуть формуватися та функціонувати міжкласні групи, які включають учнів різних класів та навіть різних років навчання.

Так, цей закон містить кілька позитивних змін. Але він далекий від того, що потрібно країні. Ми не побачимо системних змін у сфері середньої освіти, бо напівдії не дають позитивних результатів. Тому я заохочую усіх освітян продовжити реальну реформу. Будьмо сміливими творити зміни і ту Україну, якої ми прагнемо. Сміливі завжди мають щастя.

Свого часу Польща та Фінляндія поставили освіту за пріоритет державного розвитку. Саме тоді вони здійснили прорив в економіці та становищі у світі. Чи не настав час нам взяти з них приклад?

І можливо саме тоді Олена або інший випускник чи випускниця НУШ стане першою громадянкою України, що отримає Нобелівську премію, цю престижну відзнаку досягнень науковців. І хай таких олен в Україні буде достатньо, щоб ми як країна здійснили економічний прорив і стали державою із сильним геополітичним становищем у світі.

Читайте самые важные и интересные новости в нашем Telegram

Реклама

Реклама

Новости партнеров

Загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...
загрузка...