Николай Сунгуровский

директор военных программ Центра Разумкова

Саморобна ОБСЄшна пастка

мнения

28 Апреля 2016, 12:52

Президент України Петро Порошенко заявив, що російська сторона погоджується на розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄІнтерфакс-Україна, 25 квітня 2016р.

У переліку безперспективних ініціатив, започаткованому підписанням Мінськ-2, продовжують з’являтися нові сторінки. Тепер на черзі "розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄ". І як чергова "перемога" подається згода російської сторони.

Кілька днів тому в мережі з’явилася стаття відомого російського експерта Олексія Арбатова на цю тему (мовою оригіналу): "У нас не так давно был разговор с Петром Алексеевичем Порошенко, он предложил, это его предложение было, усилить присутствие ОБСЕ, в том числе его предложение, чтобы сотрудники ОБСЕ были с оружием на линии разграничения, и добиться полного прекращения огня. Я считаю, что это правильное предложение, мы это поддерживаем".  

А далі автор дуже докладно, на пальцях роз’яснює підгрунтя цієї згоди. Зрозуміло що Росії як повітря потрібне хоча б пом’якшення санкцій. Але на що ж Кремль готовий піти заради цього? Якщо читач сподівається, що Путін зрештою зрозумів всю пікантність свого становища та готовий піти на поступки, то він помиляється.

Читаємо далі: "…Предложение украинского лидера требует существенной доработки. Наблюдатели ОБСЕ с огнестрельным оружием будут способны разве что отбиться от малых бандгрупп. Но они никак не смогут гарантировать ни надежного взаимного прекращения огня и отвода тяжелой боевой техники, ни предотвращения возобновления военных действий. Ко всему, ОБСЕ не имеет опыта развертывания вооруженных наблюдателей, не говоря уже о проведении настоящих миротворческих операций. В качестве первого, но необходимого условия реализации Минских соглашений нужна полномасштабная миротворческая операция по мандату Совбеза ООН с привлечением воинских контингентов стран ОБСЕ, оснащенных бронетехникой, артиллерией, вертолетами и беспилотниками, – как было в операции 1999 года в Косове. Но с … существенными отличиями. … эта операция не может проводиться под командованием НАТО или Евросоюза, а только под руководством специального штаба СБ ООН или ОБСЕ. … В составе миротворческого контингента обязательно должны быть российские батальоны (!!!), иначе Донецк и Луганск не согласятся на операцию… При таком условии вся граница между двумя этими районами и Россией может быть поставлена под наблюдение инспекторов ОБСЕ – до передачи ее украинским пограничникам после выполнения политических положений Минска-2. Эту границу будут на законных основаниях пересекать грузы и люди, обеспечивающие российских миротворцев (!!!)".

Чим цей варіант відрізняється від заморожування конфлікту в Придністров’ї? Лише тим, що там російські миротворці не належали до складу Місії ОБСЄ – вони були введені явочним порядком, заднім числом оформленим Меморандумом про порозуміння з урядом Молдови стосовно створення спільних миротворчих сил з представників Росії, Молдови і Придністров’я. Наразі, коли лунають вимоги про виведенні російського контингенту з Придністров’я, Кремль виявився в незручному становищі – миротворчі сили мандат виконали, а підпалити конфлікт, аби всі знову відчули в них потребу, не вдається.

Але, на відміну від України, Росія вчиться на помилках, тому і намагається долучитися своїм миротворчим контингентом до запропонованої місії ОБСЄ. Розуміючи при цьому безперспективність цієї пропозиції, але намагаючись скористатися наданою самою Україною можливістю та вижати максимум користі для себе.

Яким чином? А все дуже просто. Зрозуміло, що в Україні ця пропозиція далі Верховної Ради не пройде: за умов наявної російської агресії законодавчо дозволити перебування на території України російського військового контингенту (хоч і миротворчого) – це вже занадто. Таким чином, ініціатива з озброєною поліцейською місією ОБСЄ в Донбасі – якщо президент погодиться на її "доопрацювання" та таки внесе цю законодавчу ініціативу на розгляд Верховної Ради, – виявиться неприйнятною для України, буде заблокована в парламенті та лише підігріє політичну кризу у країні, що на руку Путіну. А якщо президент не погодиться, то для Путіна з’явиться привід нагадати світові про непоступливість і непередбачуваність України, яка начебто не здатна дотримуватися навіть власних пропозицій. І навпаки, ще раз пролунає заклик до світу – мати справи з Росією, "безневинно" покараною санкціями.

Іншими словами, згадана ініціатива може виявитися звичайною підставою, причому зробленою власними руками, точніше, недалекоглядним і не дуже глибоким мисленням "кризових менеджерів". Цікаво було б з’ясувати, де джерело таких ініціатив.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...