Нові державні будівельні норми. Що зміниться в містобудуванні?

В Україні вступили в дію нові Державні будівельні норми. Вони покликані привнести більше якості та комфорту в міський простір. Норми будуть застосовуватися до нових об’єктів та під час реконструкції існуючих. Змінювати усі будинки і вулиці відповідно до нових ДБН не будуть. 

Що таке Державні будівельні норми?

Державні будівельні норми – це документи, які регламентують проектування та будівництво різноманітних будівель, кварталів, об’єктів інфраструктури. На них посилаються під час зведення нової нерухомості. Прийняті ще в 1992 році, вони вже не відповідають сучасним реаліям будівництва, а тому виникла потреба внести необхідні корективи. Відтак, ще в минулому році було затверджено три нові ДБН. Саме через недосконалість старих норм часто пояснювали недоліки в українських новобудовах, вулицях, дорогах (наприклад, занадто широкі смуги дорожнього руху). Нові будівельні стандарти передбачають доволі багато змін. Найголовніше – змінено сам підхід до організації міського простору. З 1 вересня 2018 року в дію вступили три нові ДБН: "Планування і забудова територій", "Вулиці та дороги", "Будинки і споруди. Заклади освіти". Тепер ці норми будуть застосовуватися при будівництві чи реконструкції різних об’єктів.

Що ж несуть в собі нові правила? Про кожну з ДБН варто говорити окремо.

"Планування і забудова територій"

Перш за все, в цих нормах варто зазначити появу нових термінів. Якщо раніше було лише поняття "червоні лінії", які обмежують вулиці, дороги, території кварталів, тепер з’явилися ще "жовті", "зелені" і блакитні лінії.

"Зелені лінії", як вже в принципі зрозуміло із назви, передбачають обмеження будівництва на території парків, лісів, заповідників та інших зелених зон.

"Блакитні лінії" регламентують висотність будівництва. Вони покликані вирішити проблему хаотичної забудови за висотністю.

"Жовті лінії" мають на меті обмежити зони можливих завалів будівель так, щоб у разі надзвичайних обставин залишалася можливість евакуації людей. Тобто, чим ближче до евакуаційних виходів вже існуючої будівлі буде зводитися новий об’єкт, тим менший за висотністю він повинен бути.

Взагалі, раніше максимальна висотність будинків не регулювалася. Нові ж правила вводять обмеження висоти будівель залежно від населеного пункту. У селах – до 4 поверхів, у селищах міського типу – до 5; у містах з населенням до 50 тисяч мешканців – до 9; від 50 до 100 тисяч мешканців – до 16 поверхів;
у великих містах, де проживає понад 100 тисяч мешканців – висотність регулюватиметься містопланувальними документами (Генеральний план, детальний план територій).

Також ці ДБН охоплюють і питання транспорту. Так, в містах з населенням понад 100 тисяч осіб, комплексні схеми руху мають бути розроблені на 30-40 років. Вони повинні базуватися на основі Генерального плану, де будуть визначені класи вулиць, принципи будівництва транспортних розв’язок і перехресть, а також розраховані інтенсивність і швидкість руху. Ці схеми мають допомогти великим містам розумно розвивати транспорт, організувати дорожній рух і надати перевагу громадському транспорту і велосипедам.

Також з’являється нове поняття – транспортно-пересадочні вузли. Вони мають значно полегшити пересадку пасажирів з одного виду транспорту на інший. Такі вузли повинні бути розташовані на околицях міст, чи на під’їзді до центру, біля аеропортів, залізничних вокзалів, станцій метро. Нормами регламентується, що зупинки різних видів транспорту мають знаходитися на відстані не більш ніж 200 метрів одна від одної, а на саму пересадку пасажири не мають витрачати більше 10 хвилин.

Що стосується парковок, то це також обговорено в нових ДБН. Так, відтепер забороняється розміщувати автомобільні стоянки всередині житлових кварталів. Тобто, вони мають бути розміщені з боку вулиці, а не у дворі будинку. До того ж, в історичних центрах міст відтепер дозволяється будувати виключно підземні паркінги.

Старі норми взагалі не регламентували розміщення сміттєвих майданчиків. Тепер же вони можуть бути двох видів – підземні і надземні.

"Вулиці та дороги населених пунктів"

Основною зміною цієї норми можна назвати звуження смуг руху транспорту. Якщо раніше смуга була шириною 3,5 – 3,75 метра, то за новими ДБН вони будуть звужені до 2,75 метра на житлових вулицях, до 3 метрів на дорогах міського та районного значення і до 3,5  метра на магістралях безперервного руху. Таке звуження має багато переваг, адже це дозволить додати додаткову смугу громадського транспорту чи велодоріжку, або розширити тротуари для пішоходів. Та й як показує європейська практика, подібне звуження змусить водіїв обережніше їхати по дорогам, що призводить до зменшення аварій.

Що стосується велосипедних доріжок, то тепер облаштування цих об’єктів буде обов’язковим у житлових і промислових районах, на дорогах місцевого значення, селищних і сільських дорогах. Вони будуть у вигляді велосмуг, тобто розташовані на проїжджій частині і в односторонньому напрямку. Проте, двосторонні велодоріжки також передбачено новими ДБН.

Велику увагу приділено безбар’єрному простору на вулицях міст. Йдеться про полегшення пересування для маломобільних верств населення. Для цього наземні переходи відтепер повинні зводитися в один рівень з тротуаром і проїжджою частиною. Підземні ж і надземні переходи повинні бути обладнаними пандусами або ліфтами. Світлофори мають бути зі звуковими сигналізаторами для незрячих людей.

Також важливим нововведенням є облаштування острівців безпеки на нерегульованих переходах на вулицях, які мають дві і більше смуг руху в одному напрямку. В іншому випадку, такі переходи повинні бути регульовані шляхом встановлення на них світлофорів.

Що стосується тротуарів, то відтепер забороняється розташовувати на них каналізаційні люки і дощоприймачі. На вулицях де є велодоріжки, решітки дощоприймачів будуть вмонтовуватися в бордюр. Так колеса не будуть потрапляти в решітки.

Разом з тим нові норми забороняють розташування на тротуарах стовпи, огорожі та інші споруди (в тому числі і рекламні сітілайти), які заважають руху пішоходів. Також забороняється створення паркувальних майданчиків на тротуарах, вздовж проїжджих частин і смугах громадського транспорту.

"Будинки та споруди. Заклади освіти"

Згідно з новими нормами, відтепер можна створювати невеликі дитячі садочки на перших поверхах житлових будинків. Раніше це дозволялося виключно в окремих будівлях. Таке нововведення покликане розвантажити дитячі садочки і зменшити в них черги. Також збільшується дозволена площа для навчання на одного учня з 2-2,4 квадратних метрів до 3 метрів. Поряд з тим, доступ до навчальних закладів повинен бути  безбар’єрним. Для цього необхідно облаштувати пандуси, ліфти, приміщення медобслуговування, а кімнати садочку, спортзал, роздягальні повинні бути пристосовані для людей з обмеженими можливостями.

Окрім цього, з 1 квітня 2019 року вступили в дію нові будівельні норми "Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд". Цей документ містить більше 100 змін для безпеки і комфорту людей з інвалідністю,  похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок та інших маломобільних категорій осіб. Норми регламентують обов’язкове облаштування елементів безбар’єрності, а також наводять технічні характеристики проектування пандусів, підйомників, ліфтів, тактильних елементів, таблиць зі шрифтом Брайля, спеціальних звукових сигналізаторів. Загалом, усіх необхідних допоміжних елементів для людей з обмеженими можливостями. Завдяки введенню цих норм, життя, пересування та орієнтування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення має значно стати простішим і легшим.

Нові державні будівельні норми покликані оновити та створити комфортний міський простір. І хоча застосовуватися вони зараз будуть здебільшого до нових об’єктів (адже до старих тільки під час реконструкції), з часом, це оновлення повинно торкнутися усіх вулиць міст та зробити їх максимально сприятливими для проживання.