Михайло Жернаков

доктор юридичних наук, директор Фундації DEJURE, член Ради Реанімаційного Пакета Реформ

Чи можуть районні суди ухвалювати революційні рішення?

мнения

4 Декабря 2018, 14:11

Не дивлячись на те, що Європейський суд з прав людини визнав мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель таким, що порушує права людини, в парламенті знов намагаються продовжити його дію. Так, в Раді зареєстрували закон, який продовжує мораторій на п’ять років, до 2024. Але своє слово можуть сказати українські суди, які мають забезпечувати дотримання прав громадян, і можуть виступити творцями права в умовах, коли права та свободи порушують законотворці.

Будучи вихідцем з суддівського корпусу (адже я три роки пропрацював суддею), я досить скептично ставлюся до української судової системи, і є на те причини. Втім, реформи дійшли й до судової системи, а події, які почали розгортатись із цьогорічним ухваленням рішення ЄСПЛ, дають додаткових приводів для оптимізму.

Насамперед хочу зауважити, що я проти того, аби антагонізувати правниче і політичне. Наприклад, призначення прем‘єр-міністра – це юридичний процес чи політичний? Або прийняття Постанови Кабінету Міністрів? Там, де є інтереси людей, де є політика, це апріорі політичне питання. Але, якщо що воно має юридичну форму, це водночас і юридичне питання. Якщо це рішення не дотримане з точки зору законів, до нього виникають питання. Так само, якщо рішення політично дотримане, але  порушує права людини, воно має бути скасоване. Саме про це нам чесно написав Європейський суд з прав людини, коли ухвалив рішення за справою "Зеленчук та Цицюра проти України" визнав мораторій таким, що порушує права людини.

Чи є політтехнологи джерелом права? А ось щодо рішення ЄСПЛ вже не варто говорити, носить воно політичний характер чи ні. Коли кажуть, що політтехнологи вважають, що рішення носить рекомендаційний характер, я прошу зважати, що політтехнологи не є джерелом права.

У Конституції написано, що міжнародні договори мають вищу юридичну силу, навіть більшу, ніж акти національного законодавства. Що таке Європейська Конвенція з прав людини? Це міжнародний договір, який Україна ратифікувала. Якщо відкрити Конвенцію, там 13 рамкових статей описують права людини. Зрозуміти їх можна через тлумачення, через рішення Європейського суду. Відповідно до практики застосування і виконання рішень, рішення ЄСПЛ є джерелом права і є обов’язковими до виконання. Треба виконувати міжнародні договори, тут дискусії взагалі бути не може.

Чи можуть суди творити право? Вже давно у нас і в процесуальних кодексах, і в Конституції, і в багатьох законах є судові акти, зокрема рішення Верховного Суду, які обов’язкові для виконання. Зараз судова реформа триває, і одним із хороших нововведень є те, що рішення Верховного Суду стали носити ще більш обов’язковий характер для суддів (хоча якість цих рішень і далі нерідко залишається сумнівною). Тому те, що суди творять право і мають творити право, це – нормально. І Дрогобицький суд, до якого звернулися покупець і продавець ділянки с/г призначення через те, що нотаріус відмовилася посвідчувати акт купівлі-продажу цієї ділянки, також може творити право. Може, попри те, що всім відомо про існування мораторію. І були у нас прецеденти, коли районні суди ухвалювали прогресивні або революційні рішення. Хоча потім їх скасовували апеляція чи касація. І ось це біда нашої судової реформи: ми поки що не забезпечили підтримку прогресивних рішень, і саме тому суди часто скоріше зважають на політичний контекст, аніж захищають права людей.

А ось яскравий приклад змін, які в нашій судовій системі відбуваються не "згори", а "знизу". Нещодавно Конституційний Суд уже вдруге відмовився відкрити провадження за поданням 69 народних депутатів щодо відповідності Конституції положень пунктів 14, 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу, якими забороняється продавати-покупати сільгоспземлю (так званий мораторій на продаж землі). Але буквально наступного дня з'явилася новина про те, що в судовому реєстрі з’явилася справа, в якій українець вперше відстояв своє право на розпорядження землею уже в українському суді в місті Бахмут, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини.

Чи залежить щось від волі судді? Так. Юридичного інструментарію і в Україні, і в інших міжнародних договорах достатньо. У нас є Конституція, в якій написано, що право власності є і захищається; написано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність є найвищою соціальною цінністю; написано, що є верховенство права, що є міжнародні договори. Тобто що ще треба судді для того, щоб сказати, що є право і воно порушене?

Питання тільки в тому, чи суддя здатен це сказати. Є величезна гора юридичних підстав скасувати мораторій. Але суддя може подумати: ні, мені подзвонили звідкись  і я все одно напишу, що чорне – це біле, тільки щоб раптом чогось не сталося, тому що потім Вища Рада правосуддя чи інший орган мене покарає. От до чого зводиться насправді питання.

До чого насправді зобов’язав ЄСПЛ. Я абсолютно погоджуюся з тезою, що рішення ЄСПЛ не слід сприймати як "on and off switch", "є мораторій – нема мораторію", "є всі права – немає всіх прав". Європейський суд з прав людини лише сказав, що в такому вигляді, в якому мораторій є, це точно порушує права людини. А от на запитання "Яких заходів треба вжити?",єдине, що сказав Європейський суд: скасуйте ту ситуацію з порушенням прав, що є зараз, а далі обирайте самі, яку модель застосувати, який закон ухвалити, скільки прав надати. Ніхто не посягає на компетенцію Верховної Ради, чи на демократію, чи на право народу визначати, в якому вигляді і як вони хочуть забезпечити права, і в якому вигляді вони хочуть їх обмежити. Однак будь-яке рішення має забезпечувати права громадян, гарантовані Конституцією.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...