Управление внутренней политики Львовского горсовета, Научная библиотека ЛНУ им. Ивана Франка и ЛКП "Городской центр информационных технологий" представили проект "Львов 100 лет тому назад". Ежедневно все желающие могут на сайте госадминистрации Львова и в соцсети Facebook читать новости из жизни города столетней давности, которые мало чем отличаются от современных.
"Научная библиотека ЛНУ им.Франка – один из самых богатых репозиториев в Восточной Европе, что непрерывно пополнялся периодикой с конца 18 века. Главная наша цель – сохранять и популяризовать наследие из прошлого, поэтому мы стараемся оцыфровывать и делать их доступными для читателя", – сказал директор вышеупомянутой библиотеки Василий Кметь.
Segodnya.ua предлагает вашему вниманию ТОП-10 самых интересных новостей 100-летней давности. Примечательно, что содержание газетных публикаций на заре прошлого века мало чем отличается от современной ленты новостей.
1. После праздничных застолий возрастало число жертв бытовых преступлений и дорожных происшествий:
"Мушу замордувати всю родину!". З таким криком вчора після полудня 33-річний музикант Войцех Кжижановський увірвався до помешкання свого батька Станіслава і побив аж до крові свого брата, його дружину і свою матір, погрожував батькові, матері і брату, що мусить їх усіх повбивати, і на доказ того, що не жартує, побив кухонне начиння. Войовничого музиканта заарештовано". (Источник: "Gazeta Poranna", 7.01.1914).
"Вчорашній післясвятковий день сумно увійшов у хроніку випадків нашого міста; служба рятункової станції втручалась аж у кільканадцяти випадках, серед яких – смертельний дорожний випадок, дві спроби самогубства, важке ножове поранення. Відразу перед полуднем службу рятункової станції викликали на вул. Садівницьку, 11а, де п. Мєчислав М., ймовірно, літератор, після суперечки з дружиною зробив спробу отруїтися. Після промивання шлунка рятункова служба у важкому стані відвезла його до загального шпиталю". (Источник: "Gazeta Poranna", 8 января 1914 год).
"Францішек Залусяк учора колядував разом з якимось колегою, який при поділі заробітку, який настав лише сьогодні, намагався його серйозно ошукати. З цієї причини дійшло до бійки, під час якої колега вдарив Залусяка ножем і завдав йому такі важкі поранення, що рятункова служба мусила доставити його до шпиталю". (Источник: "Gazeta Poranna", 8 января 1914 год).
"Авґуст Дмитришин вчора вів битву за якусь даму свого серця з одним конкурентом, якого так важко покалічив ножем, що нещасна жертва ревнощів шукає порятунку у шпиталі, куди потрапила за посередництвом рятункової станції". (Источник: "Gazeta Poranna", 8 января 1914 год).
"Найважчий випадок стався о 5 год. після полудня на вул. Жовківській. Цією вулицею йшла дружина зарібника Лея Гуртіґ, яка однією рукою несла немовля, а іншою вела 5-річну донечку Рузю. Несподівано під’їхав трамвайний вагон № 129, а маленька Рузя з незрозумілих причин опинилася під трамваєм, який переїхав її на смерть.Через хвилину вагон підняли догори, однак з-під нього витягнули лише тіло дитини. Міський лікар д-р Литвинович констатував смерть унаслідок перелому основи черепа". (Источник: "Gazeta Poranna", 8 января 1914 год).
Проспект Свободы
2. Мажоры за родительские деньги стремились к сладкой жизни:
"На вокзалі у зв’язку з телеграфним повідомленням затримано Бернарда Штернберґа, 18-річного учня гімназії з Чернівців, який, втомившись від навчання, забрав у батька 600 кор. і "емігрував" у світ". (Источник: "Gazeta Poranna", 10 января 1914 год).
3. От бездействия коммунальных служб все так же страдали обычные горожане:
"Служниця Зофія Вронувна сьогодні зранку послизнулася на тротуарі на вул. Личаківській і впала так невдало, що вивихнула ногу. Вчора, сідаючи до вагону міського трамваю, якийсь вахмістр крайової оборони послизнувся так нещасливо, що зламав ногу. Його відвезено до гарнізонного шпиталю". (Источник: "Gazeta Lwowska", 11 января 1914 год)
"На вулиці Жовківській вчора після полудня з’явився скажений собака і покусав по черзі Р. Ваґнера, М. Розумкевича, Анну Міґдонь і Ф. Гіллендера. Усіма покусаними заопікувалася рятункова станція, сьогодні вони виїжджають до Кракова до закладу проф. Буйвіда. – Скаженого собаку вбито". ("Gazeta Poranna", 8 января 1914 год)
Здание "Гранд отеля"
4. Галичане устраивали "майданы", но часто становились жертвами политических манипуляций:
"Зауваги. Запитую одного власника друкарні, для чого продовжується теперішній страйк і навіщо руйнується польська друкарська промисловість?
– Але ж власники галицьких друкарень у цьому зовсім не винні! Всі справи вирішує Відень, – відповідає власник друкарні.
З таким самим запитанням звертаюся до одного складача, людини симпатичної та інтелігентної.
Той відповідає: "Вийшов наказ з Відня – то страйкуємо. Якщо Відень скаже працювати, тоді станемо до роботи!".
Так і роботодавці, і робітники посилаються на Відень і самі без Відня абсолютно нічого не значать. Не можуть самі ані укласти угоду, ані розпочати роботу, коли хочуть. Фактично і польські підприємці, і польські робітники підлягають загальному управлінню і зверхності Відня, яка лежить на нашому житті важким каменем!..
Ця потреба співпраці і співіснування з чужими і ворожими нам стихіями є одним із важливих моментів нашої історичної трагедії як бездержавного народу". (Источник: "Kurjer Lwowski poludniowy", 12 января 1914 год).
Центр города ул. Гнатюка
5. Жители Львова убивали время в кафе, но на дворе все-таки мели метели:
Вчорашню неділю не можна зарахувати до приємних. Холодно не було, але сильний вітер і сніжна завірюха, які докучали протягом цілого дня, зробили просто неможливим перебування в місті, в якому теж було досить порожньо. Завірюха не настрашила тільки спортсменів, які, користаючи з великої кількості снігу, каталися на санках садами, ба навіть вулицями міста, або випробовували нарти на широких просторах поза містом… Зрештою, публіка відпочивала в кінотеатрах і кав’ярнях, як і кожної іншої неділі, але в більшій кількості лише з огляду на те, що це була перша неділя в новому році". (Источник: "Gazeta Poranna", 5 января 1914 года).
6. Львовяне все также теряли дорогие вещи, но находились добрые люди возвращавшие их:
"Значна крадіжка. П. Якуб Шапіра вчора загубив жіночий золотий годинник з подвійним покриттям, прикрашений діамантами, вартістю 400 корон". (Источник: "Gazeta Lwowska", 14 января 1914 год)
"Листоноша Йос. Лесняк вчора віддав інспекції поліції золотий жіночий годинник вартістю близько 400 корон, який він знайшов на вул. Бурлярда. (Источник "Gazeta Poranna", 14 января 1914 год)
7. Часть львовских театров оставались без отопления:
"Холод у театрі. У львівському театрі під час вечірніх вистав панує такий пронизливий холод (і до того ж протяги), що публіка просто не може витримати і дехто тікає після першого акту додому, боячись застудитися. Причиною холоду, як кажуть, є заощадження на паливі. Ця ощадливість, однак, є більш шкідливою, тому що віднаджує публіку від театру". (Источник: газета "Kurjer Lwowski poludniowy" 14 января 1914 год).
Площадь Рынок
8. Львовян также все также беспокоил жилищный вопрос:
"Видається, що цього року будівельна активність буде ще меншою, ніж у 1913 р. На це впливають головно складнощі в отриманні кредитів, зокрема кредитів на будівництво, відносно висока відсоткова ставка і очікуване зменшення кількості років, вільних від податків. Загальна дорожнеча¸ а зокрема, дорожнеча помешкань стає причиною того, що люди по можливості заощаджують і винаймають менші помешкання – внаслідок цього з’являється все більше вільних помешкань. Якщо взагалі буде якась будівельна активність, то тільки на головних вулицях і площах, де можна буде отримувати високі чинші за оренду управлінь і крамниць". (Источник: газета "Kurjer Lwowski poludniowy", 9 января 1914 год).
9. Журналисты делали ошибки в подготовке новостей, но вовремя писали опровержения:
"Неправдива відомість. У зв’язку з розповсюдженням відомостей, начебто керівництво ц. і к. армії має намір ліквідувати полкові оркестри і замінити їх маршовими, або залоговими оркестрами, вказує, що ці чутки є цілком безпідставними". (Источник: газета "Gazeta Lwowska", 8 января 1914 год).
10. В центре города находили давние останки людей:
"На будівництві нового будинку дирекції пошти на вул. Потоцького знайдено людські останки. Міський лікар д-р Верніцький дійшов висновку, що ці кістки лежали в землі близько 100 років. – Їх відвезено на Янівський цвинтар". (Источник: Газета "Kurjer Lwowski poludniowy").
Фото: facebook.com/lviv100rokivtomu.