Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач У четвер, як очікується, Верховна Рада України збереться на позачергове пленарне засідання. Серед тем, які може розглянути парламент 26 березня, зокрема, й питання "як Верховній Раді працювати далі". У поточних умовах питання вкрай важливе не тільки для парламенту, але і для держави, яка у розпал пандемії коронавірусу COVID-19 ризикує втратити працездатний законодавчий орган. Тому що з організацією повноцінної роботи у ВР вже є проблеми. І в подальшому вони можуть посилитися. Політики і чиновники так само, як і прості обивателі, можуть надовго "вибути з ладу", відправившись в самоізоляцію після контакту з хворим, або навіть до лікарні.
Рада під загрозою паралічу
При цьому постулат, що "незамінних людей немає", працює не завжди. Якщо функції міністра майже в повному обсязі (за винятком права підпису в певних випадках, що, втім, теж важливо) може виконувати заступник, або в.о., то, наприклад народного депутата на його робочому місці не замінить ніхто. Так само як за звичайних обставин жоден держорган не може підмінити собою Верховну Раду.
Живий приклад – лише після затвердження на позачерговому пленарному засіданні ряду законопроєктів ( закону про боротьбу з епідемією коронавірусу , закону про підтримку платників податків і т.д.) уряд зміг реалізувати низку необхідних заходів в рамках боротьби з епідемією. На порядку денному на найближчий час – затвердження законопроєктів, покликаних пом'якшити негативні наслідки епідемії для економіки, перегляд бюджету, законів, які дозволять ефективніше боротися з коронавірусів, забезпечити соціальний захист громадян.
"Поки що невідомо, які проєкти ми розглянемо на найближчому засіданні. Але моїми колегами подано безліч важливих, на мій погляд, проєктів. Я теж, наприклад, зареєстрував проєкт, який передбачає кримінальне покарання за спекуляцію ліками, продуктами харчування в період епідемії. Проєкт передбачає, що Кабмін буде встановлювати граничні ціни на критичні товари, спекуляція ж загрожуватиме серйозним покаранням", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат з фракції "Слуга народу" Олександр Качура.
Для країни важливо, щоб парламент був "в строю". Тим часом все більше ознак того, що робота законодавчого органу може бути паралізована. На даний момент підтверджені, як мінімум два випадки зараження коронавірусом серед народних депутатів: Сергія Шахова (госпіталізований в Олександрівську лікарню) і Руслана Горбенка (перебуває вдома на самоізоляції). При цьому ЗМІ пишуть про те, що захворювання виявлено ще у кількох парламентаріїв. Втім, справа навіть не в одиничних випадках. А в тому, що через хворобу одного народного депутата змушені йти в двотижневий карантин всі його колеги, з якими хворий контактував.
Так, після звістки про хворобу Шахова, в самоізоляцію пішов Комітет з екології, а також окремі депутати з інших комітетів, які контактували з хворим парламентарем. Як тільки з'явилися підозри про хворобу народного депутата Сергія Вельможного, про відхід в самоізоляцію заявив Комітет ВР з питань здоров'я нації (чиї засідання Вельможний відвідував). На щастя, діагноз коронавірус після проходження повторного тесту у Вельможного не підтвердився, тому з понеділка цей надзвичайно важливий в поточних умовах комітет працює в звичайному режимі. Зате ухвалив рішення самоізолюватись Комітет з прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій – в зв'язку з хворобою члена цього комітету Руслана Горбенка.
При цьому відхід у "домашній карантин" комітету за фактом означає неможливість прийняття ним рішень. Якщо теоретично будь-якого міністра, котрий перебуває в ізоляції на дому, можуть привезти документи "на підпис", а наради він може проводити, використовуючи сучасні засоби комунікації, то специфіка роботи Верховної Ради – особисте голосування депутата. Комітет не може винести вердикт з того чи іншого законопроєкту, що не зібравшись на засідання. А законопроєкт не може бути затверджений парламентом без попереднього розгляду в комітетах.
"Зараз для того, щоб законопроєкт був винесений в зал, він повинен бути розглянутий комітетом на засіданні. Немає іншої процедури, яка дозволяла б парламенту приймати, розглядати і затверджувати законопроєкти. І немає іншого формату, крім як збиратися і голосувати. Проведення засідання комітетів "в чаті" законодавством не передбачено", – зазначає Олександр Качура.
Таким чином, навіть хвороба кількох депутатів в умовах, що склалися, загрожує паралізувати роботу Верховної Ради. Розуміючи це, парламентарі почали шукати вихід з положення. Варіантів на сьогодні проглядається три.
Запровадження надзвичайного стану в Україні не знімає відповідальності з Ради
Запровадження надзвичайного стану в країні. Це, образно кажучи, "ядерна зброя" або останній аргумент влади у боротьбі з коронавірусом. Режим надзвичайного стану змінює логіку управління державою, надає значні повноваження окремим органам держвлади, дозволяє тимчасово ігнорувати окремі права і свободи людини.Власне, останній пункт і є ключовою відмінністю режиму НС від режиму надзвичайної ситуації, що діє в окремих регіонах України зараз.
На запровадженні надзвичайного стану наполягає низка міністрів. Зокрема, міністр охорони здоров'я Ілля Ємець.
"Міністр охорони здоров'я Ілля Ємець закликав народних депутатів проявити силу волі, не боятися, і заради порятунку українців зібратися (на позачергове засідання – ред.) і проголосувати за введення надзвичайного стану", – зазначалося в повідомленні МОЗ.
За інформацією ЗМІ, прихильником запровадження надзвичайного стану як заходу, що істотно збільшить можливості держави в боротьбі з епідемією, є глава МВС Арсен Аваков. Водночас, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що на даний час "причин" запроваджувати режим надзвичайного стану в країні немає.
"Немає необхідності вводити надзвичайний стан в Україні. Надзвичайний стан вводиться тоді, коли є надзвичайні події. Сьогодні розвиток коронавірусу в Україні досить помірний порівняно з багатьма країнами Європи" , – зазначив прем'єр-міністр.
В Офісі президента з приводу доцільності НС на даному етапі поки вагаються. Водночас, більшість фракцій в парламенті також поки не підтримали введення НС.
Не виключено, що в разі погіршення епідемічної ситуації влади все ж доведеться ввести режим надзвичайного стану. І це насправді надасть органам виконавчої влади додаткові можливості для боротьби з епідемією. Але не вирішить питання, як буде працювати Верховна Рада. Річ у тому, що закон "Про правовий режим надзвичайного стану" дійсно дає можливість наділяти окремі органи влади (на які будуть покладені завдання в рамках НС) додатковими повноваженнями. Але, водночас, він прямо зобов'язує Верховну Раду працювати в режимі сесії або пленарних засідань на весь період НС. А як працювати, якщо комітети – на карантині?
А якщо поділитися повноваженнями?
А тому в надрах Верховної Ради виник другий варіант вирішення проблеми. Який обговорюється більше як гіпотетичний, але все ж обговорюється. Суть в тому, що парламент збирається на засідання один раз і приймає рішення про делегування частини своїх повноважень Кабміну.
"Ми можемо наділити уряд повноваженнями на час надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, карантинних заходів брати на себе відповідальність щодо тих чи інших змін. Тому що, врешті-решт, пропозиції (змін до законодавства, – Авт.) готує і уряд. Але ці повноваження повинні стосуватися тільки питань боротьби з епідемією. Все інше – тільки парламент. Ми маємо в історії парламентаризму такого прем'єра – коли прем'єр-міністру Леоніду Кучмі парламент надав повноваження, щоб його рішення мали силу закону. Це було ургентно, це було виправдано. І нічого страшного тоді не відбулося. Те ж саме можемо зробити і ми", – зазначила в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат (фракція "Слуга народу") Ірина Верещук.
У цьому варіанті є один невеликий, але істотний недолік. Коли в середині 90-х Верховна Рада делегувала частину повноважень уряду Леоніда Кучми, в країні ще не було ухвалена Конституція. До того ж, законодавче поле практично не було сформоване. Зараз фон кардинально інший: повноваження різних гілок влади чітко окреслені як в Конституції, так і в численних законах. Змінити всю логіку державної влади одним законом, не вносячи змін до Конституції, неможливо.
"Ні запровадження президентом одноосібно режиму НС, ні надання Кабміну права приймати рішення, що мають статус закону, не розглядаються, вони не знаходять підтримки. У нас є Конституція, якою передбачені всі процедури, і ми зобов'язані її дотримуватися", – зазначає колега Ірини Верещук по фракції Олександр Качура.
Парламент, звичайно, може надати додаткові повноваження уряду. Зокрема, з перерозподілу бюджетних коштів, щодо посилення протиепідемічних заходів. Але рано чи пізно прийде момент, коли вирішити якесь з питань, що виникли можна буде лише за допомогою законодавчого органу. А як вирішити, якщо комітети на карантині?
Голосування "на дому"
Зрештою, в парламенті, судячи по всьому, зупинилися на третьому варіанті. Ідея якого була висловлена ще минулого тижня, а до понеділка вже була оформлена у вигляді законопроєкту під авторством першого віцеспікера Верховної Ради Руслана Стефанчука. Мова про зміни до регламенту Верховної Ради, що дозволяє парламенту голосувати дистанційно.
Нагадаємо, що за всю історію українського парламентаризму Верховна Рада всього лише двічі проводила голосування поза стінами парламенту. У 2000-му році, коли опозиція, протестуючи проти конституційних ініціатив Леоніда Кучми, заблокувала роботу ВР (тоді "виїзне засідання" більшість провела в Українському домі). І в 2013-му, коли аналогічним чином більшість відреагувала на дії опозиції, провівши засідання в комітетах ВР. І хоча регламент передбачає, що засідання ВР можуть проходити і поза стінами парламенту, але вимагає для цього спеціального попереднього рішення Верховної Ради. А ось "дистанційного" голосування народних депутатів, як процедури, законодавство до цього моменту не передбачало. Тому і з'явився законопроєкт Стефанчука.
Якщо коротко, то проєкт передбачає не зовсім вже дистанційне голосування: дехто все ж повинен перебувати в залі. А саме: спікер Верховної Ради, який буде вести "засідання" (або його заступник у разі відсутності голови ВР), представник профільного комітету (тобто комітету, який розглядав попередньо конкретний законопроєкт), члени лічильної комісії та по одному представнику від кожної фракції. Процедура голосування буде повільною, оскільки передбачає, що депутати будуть голосувати (в режимі відеоконференції) по черзі.
Однак в будь-якому випадку така форма голосування мінімізує прямі контакти між народними депутатами. А головне – дозволить голосувати тим парламентарям, які перебувають на самоізоляції. І, що важливо, проєкт передбачає можливість проведення засідань в режимі відеоконференції також і комітетів ВР. По суті, прописаний проєкт гарантує працездатність парламенту в умовах епідемії та карантину.
Зазначимо, що закон (в разі затвердження) буде носити тимчасовий характер – термін його дії обмежений 60 днями з моменту набуття чинності. При цьому парламенту дозволяється розглядати в режимі відеоконференції лише питання, "які мають особливу важливість і пов'язані із запобіганням виникненню і поширенню, локалізації та ліквідацією спалахів, епідемій і пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забезпеченням національної безпеки і оборони, економічного добробуту та прав людини".
Втім, і таке рішення викликає певні побоювання низки депутатів.
"Те, що повинно голосуватися в залі парламенту, має голосуватися в залі. А залазити в нетрі антиконституційності, приймаючи рішення щодо дистанційних голосувань, я б не стала. А якщо рішення, прийняті таким чином, будуть оскаржені в Конституційному суді?", – каже Ірина Верещук.
Тим часом допомагати патрулювати вулиці під час карантину в Україні тепер будуть військові. Подробиці – в сюжеті:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми