Дебатуватимемо чи як? Все про президентські дебати

11 квітня 2019, 07:51

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Кандидати ґрунтовно підігріли інтерес до передвиборчих дебатів. Але може статися, що зустріч лицем до лиця так і не відбудеться

/ Фото: Сьогодні

Дебати навколо дебатів, влаштовані кандидатами в президенти України, які пройшли до другого туру виборів, ґрунтовно підігріли інтерес суспільства до цього елементу виборчої кампанії. Сайт "Сьогодні" розібрався, чому стільки галасу навколо дебатів, кому вони вигідні, коли відбудуться і чи побачимо взагалі дискусію Петра Порошенка і Володимира Зеленського в прямому ефірі.

З історії дебатів

Перші передвиборчі дебати, що стали класикою жанру, відбулися в Сполучених Штатах Америки 1960 року між віце-президентом Річардом Ніксоном і сенатором Джоном Кеннеді, які балотувалися в президенти. Ера телебачення настала нещодавно, і більшість американців вперше змогли побачити і оцінити переваги і недоліки обох кандидатів. Напередодні всі були впевнені в перемозі Ніксона, який мав більший досвід держдіяльності. Однак віце-президент був одягнений в невдалий костюм, нервував, його обличчя вкрилося потом. На тлі бездоганно одягненого Кеннеді, який становив собою зразок успішності, Ніксон виглядав відверто погано.

"В результаті Ніксон виграв дебати серед тих, хто їх слухав по радіо, і програв серед тих, хто дивився по телевізору. І останніх виявилося набагато більше", – розповів сайту "Сегодня" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Відтоді дебати між кандидатами – невід'ємний атрибут в демократичних державах.

"Не можна сказати, що вони грають ключову роль на виборах. Зазвичай дебати впливають на кілька відсотків голосів виборців, але цього часто вистачає, щоб вирвати перемогу", – зазначає Олексій Кошель.

Реклама

В Україні за всю історію дебати між переможцями першого туру президентських виборів відбувалися тричі. Далекого 1994 року чинному президенту Леоніду Кравчуку опонував екс-прем'єр Леонід Кучма. Перший президент України – прекрасний оратор, який мав великий досвід партійної і політичної діяльності, публічних виступів. Тому мало хто сумнівався в його впевненій перемозі над "технократом" Леонідом Кучмою, який звик більше робити, ніж говорити. Однак команда Кучми пішла на передвиборчу хитрість: їм вдалося зробити так, що прихильники екс-прем'єра опинилися в перших лавах глядачів, котрі задавали питання. Відповідно, на Леоніда Кравчука посипався град "незручних" запитань, тоді як Кучма відповідав на вигідні.

Два раунди дебатів відбулися між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем 2004 року – перед другим і перед третім турами президентських виборів. Думки щодо переможців тих дебатів різняться. Так, професор Києво-Могилянської академії, член громадської незалежної позапартійної організації "Виборча Рада UA" Олексій Гарань вважає, що переміг Віктор Ющенко. Хоча б тому, що отримав доступ до телебачення, колись для кандидата недосяжного. У свою чергу, політолог Володимир Фесенко зазначив в коментарі сайту "Сегодня", що Ющенко показав набагато менше того, чого від нього очікували.

"Всі думали, що Ющенко виграє їх в одні ворота. Але виявилося, що Янукович обрав правильну тактику, і вийшла фактично нічия", – зазначив Володимир Фесенко.

А ось на виборах 2010 року дебатів не було. Віктор Янукович проігнорував цей формат дискусії, і весь час, відведений законом на дебати в прямому ефірі, виступала і відповідала на запитання Юлія Тимошенко.

Що говорить закон

Як пояснив сайту "Сьогодні" голова КВУ Олексій Кошель, стаття 62 Закону "Про вибори президента" передбачає обов'язкові теледебати між кандидатами, які вийшли до другого туру виборів. Відповідно до закону, такі дебати проводяться за рахунок держбюджету останньої п'ятниці перед днем ​​повторного голосування в період між 19:00 і 22.00, і вони повинні тривати не менше 60 хвилин.

У разі неявки на дебати одного з кандидатів весь час передається тому кандидату, який прийшов (що і було зроблено 2010 року). І навіть якщо не прийдуть обидва кандидати, дебати все одно відбудуться.

"У такому разі, можливо, дискутуватимуть між собою експерти, журналісти, глядачі. Але ефір все одно буде", – зазначив Олексій Кошель.

Стосовно ж місця проведення обов'язкових дебатів, то воно регламентоване іншим документом – рішенням Центрвиборчкому від 2014 року. Таким місцем є студія Суспільного телебачення.

При цьому законодавство не забороняє кандидатам проводити, крім обов'язкових, будь-які інші дебати. Але тільки за рахунок власних виборчих фондів – їх держава не фінансуватиме.

Цікаво, що "обов'язковими" дебати є лише з точки зору їх проведення. Для самих кандидатів участь у них – справа добровільна. В тому сенсі, що абсолютно жодних санкцій за ухилення від зустрічі в прямому ефірі з конкурентом на кандидата не накладається. Щоправда, незадовго до першого туру нинішніх виборів в парламенті був зареєстрований законопроект, що передбачає, що відмова кандидата брати участь в дебатах є підставою для зняття його з виборів. Однак проект цей наразі ще навіть не розглядався, а експерти ставляться до подібних санкцій критично.

"Я противник такого підходу, – зазначає Олексій Кошель. – Вважаю, що механізм покарання за неявку повинен бути політичним. Якщо кандидат не з'явився і при цьому не має якихось мегаважних причин для цього, частина виборців просто відвернеться від нього. І це максимальне покарання для політика", – сказав голова КВУ.

Тактична боротьба

Реклама

Але якщо час, місце та умови дебатів строго регламентовані законом, чому навколо майбутньої баталії стільки шуму і дискусій? Нагадаємо, що першим з кандидатів з ініціативою провести дебати виступив в телезверненні Володимир Зеленський. Кандидат назвав кілька умов майбутньої зустрічі: вона повинна відбутися 19 квітня на НСК "Олімпійський", попередньо кандидати повинні здати аналізи на відсутність в крові алкоголю і психотропних речовин.

Президент Петро Порошенко погодився на ці умови, однак виставив натомість свою: дебати мають відбутися раніше: 14 квітня. Як пояснив пресі спікер передвиборчого штабу Порошенка Олег Медведєв, у штабі вважають, що дебати 19 квітня не дають часу вплинути на думку виборців, ЗМІ просто не встигнуть проаналізувати сказане і донести до читачів суть дебатів.

На думку експертів, "дебати навколо дебатів" покликані в результаті забезпечити найзручніший для кандидата формат дискусії, а заодно привернути на свою сторону громадську думку.

"Наразі це тактична боротьба. І, на мій погляд, на даний момент в цій боротьбі виграє Зеленський. По-перше, вони вийшли з глухого кута, в який їх збиралися загнати опоненти. Принаймні публічно задекларувавши, що Зеленський не боїться дебатів, а навпаки, сам їх ініціює. По-друге, формат телезвернень – це формат, вигідніший Зеленському, ніж Порошенку. Фактично Порошенко став грати в заочних дебатах, а це зручніший і комфортніший формат саме для Зеленського", – зазначає політолог Володимир Фесенко.

На його переконання, формат ультиматумів призначений, насамперед, для прихильників того чи іншого кандидата, тому що саме прихильники завжди сприймають такий формат позитивно.

Водночас, на думку політолога Вадима Карасьова, в цих заочних "дебатах" наразі громадські симпатії виграє чинний президент.

"У Зеленського думали, що він не піде на стадіон, але у Порошенка прийняли виклик, і це, з точки зору виборчої кампанії, правильне рішення. Можна говорити, що трохи за очками виграє президент. Але проблема в тому, що йому потрібно не за очками вигравати, а нокаутом", – каже Вадим Карасьов.

Дебати під сумнівом

Реклама

Але чи стане в підсумку зустріч віч-на-віч двох кандидатів фактом? Експерти налаштовані досить скептично.

"Можна називати будь-які дати і умови, але питання про те, коли і як відбудуться дебати, може вирішуватися тільки в процесі узгодження. Якщо не буде узгодження часу, місця, дати проведення – дебатів не буде. А ось ці ультиматуми з обох сторін – "Я на вас чекаю" – це для публіки, не більше того", – каже Володимир Фесенко.

Політолог Вадим Карасьов категоричніший. На його думку, дебати 14 квітня точно не відбудуться, оскільки вони не вигідні Володимиру Зеленському.

"У разі дебатів 14 квітня Порошенко отримує більшу маржу. Якщо він виграє дебати, він інформаційно це дуже сильно подасть, оскільки у нього більше інформаційних ресурсів. А якщо програє або зведе до нічиєї, то все одно це буде подано як перемога. І буде достатньо часу, щоб донести це публіці. Стосовно дебатів 19 квітня, то цього дня для Зеленського програш на дебатах не такий катастрофічний. Команда Порошенко просто не встигне "прокачати" ситуацію, оформити її в інформаційний імпульс відповідної сили. Але все одно я схиляюся до думки, що і 19-го дебати, швидше за все, не відбудуться", – каже Вадим Карасьов.


Дивіться також: Українці розповіли, чи зможуть дебати змінити їх думку


Голова КВУ Олексій Кошель також вважає, що існує великий ризик зриву зустрічі.

"Своїми вимогами і дискусією питання дебатів буде доведене до абсурду, і я не виключаю, що вони не відбудуться взагалі", – зазначає Олексій Кошель.

"Раціо" проти "емоціо"

Але якщо зустріч все-таки буде, наскільки серйозно вона може вплинути на підсумкові результати виборів? І у кого більше шансів виграти дебати? Експерти вельми обережні в своїх прогнозах.

"Думаю, дебати не стануть переломним моментом виборчої кампанії, повністю не змінять позиції, рейтинги. Хіба що станеться якась абсолютно непередбачена ситуація. Мені здається, набагато більший вплив на вибори мала б потужна двотижнева агітаційна кампанія", – зазначає Олексій Кошель.

З іншого боку, за його словами, складно заперечувати, що інтерес до дебатів, враховуючи нинішні дискусії навколо них, буде величезним.

"Тому я, наприклад, прихильник того, щоб їх було кілька. 19 квітня – офіційні. А за кілька днів до цього – на НСК "Олімпійський". Тому що насправді інтерес величезний, а часу на офіційні дебати відводиться небагато. Стосовно потенційного переможця, то тут прогнозувати складно. Порошенко має великий політичний та управлінський досвід. А Зеленський – акторський досвід. А на дебатах важливо і перше, і друге", – зазначає Олексій Кошель.

Читайте також: Жодних рогаток на "Олімпійському": що не можна глядачам проносити на президентські дебати

На думку Олексія Гараня, з точки зору інтересів виборця важливо, щоб дебати не просто відбулися, а були змістовними.

"На них існує запит суспільства... Але важливо, щоб вони були змістовними. Не ток-шоу, не змагання, хто кого болючіше вдарить, а зміст: що я робитиму в рамках своїх президентських повноважень? І тут ми бачимо, що один з кандидатів готовий до дебатів в форматі шоу, але від змістовних дебатів ухиляється. А тому є ризик, що, якщо дебати не набудуть формат ток-шоу, він від них відмовиться", – каже Олексій Гарань.

У свою чергу, Володимир Фесенко, навпаки, зазначає, що перемогти на дебатах зможе той кандидат, який не зловживатиме вмістом на шкоду емоціям.

"Виборці вибирають не раціонально. Ось ця вся проблематика, навіть соціальна, як вона висвітлюється, подається – це цікаво дуже вузькому колу виборців. Для широких мас виборців, крім експертів і журналістів, не важливі деталі. На деталях починають засипати. А ось емоції, контрвипади – хороша штука. Хороший догляд від атаки опонента і, навпаки, хльосткий удар – ось це обговорюватимуть і це може сподобатися", – зазначає Володимир Фесенко.

Проте всі експерти схиляються до думки, що кардинальних змін в результат кампанії дебати не внесуть. Ядерний електорат обох кандидатів залишиться при своїй думці. Однак дебати здатні вплинути на вибір тих, хто вагається, на частину виборців, які голосували в першому турі за інших кандидатів.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти