Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Частина великої війни чи окремий випадок: що означає заява Володіна про Україну

5 грудня 2019, 07:23

Ігор Рец

Мовне і територіальне питання - гостра тема для України. Як її використовує Кремль і до чого це може призвести

В'ячеслав Володін

В'ячеслав Володін / Фото: сайт Держдумы РФ

Реклама

Мовне питання – козир, який любить розігрувати Росія для агресії проти України. Захист етнічної групи – причина, якою РФ виправдовує, наприклад, анексію Криму. Тому, коли російська сторона в черговий раз тягнеться до рукаву за затертим "набором козирних тузів", в Україні цей жест легко розпізнають і реагують. Так вийшло і з новою заявою глави Держдуми РФ В'ячеслава Володіна. Що це – акт агресії чи просто спроба "натиснути на хворе", – розбираємося разом з експертами.

Захист меншин і вихід "на біс"

Увага Володіна до нацменшин в Україні почалася з уваги України до кадрової політики Росії в ООН. Під час виступу на форумі ООН з питань нацменшин російська делегація дала слово Руслану Бальбеку – представнику Держдуми РФ від незаконно захопленого Криму, що викликало обурення українських делегатів.

"Минулого тижня відбувся форум меншин ООН, на який Росія, очевидно, покладала деякі надії, в рамках так званого захисту пригноблених груп в Україні. Там зірвали низку виступів проросійських фейкових громадських діячів і липового члена Російської делегації – пана Бальбека, колаборанта з Криму.

Це викликало досить бурхливу реакцію у російських політичних колах, і ось пан Володін якраз зробив заяву, якою він дуже жорстко пообіцяв втручатися у внутрішні справи України, пообіцяв всіляко підтримувати нібито існуючий в Україні етнічний сепаратизм, а також висловлював обурення так званим "пригніченням малих народів", які, на думку Володіна, є в Україні. Міжнародне право не знає про існування "малих народів", а Володін знає", – згадує колишній постійний представник президента України в АРК Борис Бабін.

Заява спікера Держдуми В'ячеслава Володіна про те, що позиція Києва "може призвести до виходу зі складу України низки областей" сприйняли насторожено навіть в Кремлі. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков охарактеризував її як "оціночну", і уточнив, що політику РФ визначає Путін, а не Володін. Експостпред президента в Криму Борис Бабін не вірить в виправдання Пєскова, і стверджує, що повноваження Володіна дозволяють говорити подібне:

"Це було настільки по-расистському і по-шовіністському, що пана Володіна був змушений відкоригувати прессекретар російського президента Пєсков. Він наступного дня заявив, що Володін нібито не представляв державу Росія, хоча це неправда – він в силу своїх повноважень зробив офіційну заяву, відображену на сайті парламенту і опубліковану в ТАСС. Тепер ми бачимо, що на цю офіційну заяву глави Держдуми є така ж реакція партнерів Росії – угорців. За лінією міжпарламентської взаємодії вони зайняли відверто антиукраїнську позицію, що досить цікаво", – каже Бабін.

Як би там не було, але вже цього тижня Володін повторив свою заяву знову. Глава Держдуми РФ заявив, що парламенти Росії та Угорщини разом захищатимуть права нацменшин в Україні. Втім, МЗС України не отримав подібних підтверджень від офіційного Будапешта.

"Наше посольство в Будапешті звернулося до угорської сторони для перевірки зазначеної інформації і отримало відповідь, що, з огляду на те, що Державні Збори Угорщини не приймали таких заяв, вони ні усно, ні письмово не могли передавати таку інформацію в ході угорсько-російських переговорів на рівні парламентів", – йдеться в повідомленні МЗС.

В такому випадку, питань тільки більше. І головний: чому спікер Держдуми РФ робить такі різкі заяви напередодні зустрічі в Парижі?

Коаліція "Польща-Румунія-Угорщина-Росія"

Екснародний депутат і керівник Центру вивчення Росії та окупованих територій Вадим Денисенко впевнений, що те, що відбувається, – частина роботи над союзною "віссю" з чотирьох держав, яка створюється вже 10 років, але досі не працює:

"На даному етапі це чітке розхитування ситуації, ми повинні розуміти, що утисків нацменшин в Україні не існує. Є рішення цілої низки європейських інституцій, які пояснювали, що закон про освіту ніяк не утискає права нацменшин в Україні.

Пробують росіяни створити коаліцію "Польща-Румунія-Угорщина-Росія" в питанні впливу на деякі території України? – Так, вони це намагаються робити починаючи з 2008-2009 років. В принципі, до цього часу їм вдавалося лише робити деякі заяви від імені Угорщини. Поки ні румуни, ні поляки не займають агресивну позицію. Але те, що вони намагатимуться створювати подібну коаліцію – я в цьому впевнений. Відповіддю на цю коаліцію може бути тільки сильна держава.

Якщо ми поставимо досить жорстко на місце і Володіна, і Угорський парламент, то далі заяв не піде", – каже Денисенко.

"Путін – це Росія, але Путін – не Володін"

Політолог Володимир Фесенко вважає, що заява Володіна – приватна заява чиновника, яке йде врозріз з офіційною стратегією Кремля

"Я думаю, не потрібно шукати глибокий сенс в заявах Володіна. Такі заяви звучали раніше, і вони звучатимуть далі. Мені здається, це прояви специфічної особистої позиції Володіна, який, до речі, не впливає на переговорний процес в Нормандському форматі. Він не остання особа в Росії, але відомий своїми специфічними заявами. Одного разу, наприклад, він сказав "Путін – це Росія". Відповідно до цієї логіки, що не буде Путіна, що не буде Росії. Подивимося, може, підтвердиться його прогноз.

Фесенко впевнений, що політика Путіна зараз спрямована на примирення з Заходом, а не на розпалювання конфлікту. А слова Володіна вибиваються з цієї стратегії:

"Хоча Володін каже, що Путін – це Росія, але Володін – це не Путін. Щоб не почалася шизофренія, не потрібно сприймати кожну заяву чиновника як сигнал. Я не бачу в цій заяві керівництва до дії. Путін демонструє зараз інші наміри – він хоче примирення з Заходом. Будь-які нові агресивні дії на Донбасі чи в іншому регіоні можуть порвати тактику Путіна.

Не потрібно бачити в цій заяві Володіна нову російську політику або підготовку до військових дій на Донбасі. Ризики ескалації військових дій на Донбасі завжди будуть. На зустрічі в Парижі "прориву" там не буде, але буде якийсь процес у справі деескалації конфлікту. Тому не потрібно Володіна сприймати як якийсь "голос Кремля", в даному випадку, це характерна позиція для нинішніх російських еліт, але політика Росії має дещо інший характер. Вона залишається імперською, але Путін шукає варіанти примирення з Заходом і не в його інтересах починати нові агресивні авантюри", – каже Фесенко.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що Росію можуть не допустити до самітів "Великої сімки".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...