Незважаючи на спроби Росії просунути свого кандидата Олександра Прокопчука на посаду директора Інтерполу, більшості країн-членів організації все ж таки вдалося згуртуватися проти цієї кандидатури. Тиск світової спільноти виявився ефективним, а раціональна складова при голосуванні через низку причин взяла верх над зусиллями Кремля.
Про це сайту "Сегодня" розповів дипломат, експерт з питань зовнішньої політики і безпеки, заступник голови правління БО "Інститут стратегічних чорноморських досліджень" Олександр Хара , коментуючи обрання південнокорейця Кім Чон Яна головою міжнародної організації
"Безумовно, перспектива того, що росіянин, якого можна запідозрити у співпраці зі спецслужбами РФ (він, по суті, є їхнім представником), може очолити таку організацію, стурбувала не тільки Україну, з огляду на агресію Росії проти нас, але і ряд інших країн. Так, досить активно американські сенатори висловлювали свою позицію з цього кадрового питання. У консолідованій позиції світової спільноти (щодо необрання представника РФ головою Інтерполу, – Авт.) є кілька аспектів. Звичайно, для нас була неприйнятною кандидатура росіянина, який уособлює в собі режим, що вбиває українців кожного дня, що окупував частину нашої території. Безумовно, ми не можемо його сприймати в принципі. По-друге, давайте згадаємо справу інвестора Вільяма Браудера, затриманого в Іспанії за запитом РФ, а російський суд заочно засудив його до 9 років колонії", – пояснив експерт.
Він нагадав, що інвестор був затриманий в різних країнах Європи сім разів на підставі запиту РФ в Інтерпол. Браудер в Росії дуже активно відстоює інтереси журналістів, громадських активістів, всіх переслідуваних опонентів російської влади і просуває ініціативу "Акта Магнітського".
"Врешті – вже є у американців глобальний "Акт Магнітського", до нього приєдналися чотири європейських країни. Тобто, Браудер незручний для Кремля. Тому його прізвище сім разів з'являлося в розшукових списках Інтерполу. Ця справа є показником того, що РФ зловживає своїм правом в цій організації. Тобто не тільки для нас кандидатура росіянина неприйнятна, але і для тих, хто вважає, що РФ є неправовиою, недемократичною країною, порушує права людини та інші демократичні норми. Безумовно, на Генасамблеї Інтерполу були й інші країни, які занепокоїлися таким кроком РФ, і що їх громадяни теж можуть потрапляти до таких списків Кремля. Звичайно, Росія може використовувати дані та обмін інформацією (в тому числі і розвідувальною, наприклад, в частині терористів), не з тієї метою, яка декларується Інтерполом", – додав він.
Хара також зазначив, що одночасно зі скандалом навколо росіянина в Інтерполі напередодні Міністерство фінансів США оприлюднило ірано-російську схему поставок нафти в Сирію. За даними Штатів, за допомогою продажу нафти здійснюється фінансова підтримка режиму Башара Асада і терористичних організацій "Хезболла" і "Хамас", а в поле зору Вашингтона потрапили російські юрособи та фізособи з Росії, до яких застосують санкції.
"І простежено дуже цікавий зв'язок між тим, що РФ допомагає Ірану обходити санкції, постачає звідти до Сирії нафту, а частина грошей йде на підтримку терористичної організації "Хезболла", яка воює в сирійському конфлікті і завдає ударів по Ізраїлю. Уявіть собі, що держава , яка фактично спонсорує терористичну організацію, буде очолювати Інтерпол і зможе захищати, по-перше, своїх суб'єктів, а по-друге, зможе ставити під удар інших людей. Звичайно, така загроза є неприйнятною", – зазначив він..
Коментуючи обрання головою Інтерполу Кім Чон Яна, Хара підкреслив, що успіх представника Південної Кореї був пов'язаний з тим, що ця країна продемонструвала ефективну боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади. Так, отримала реальний тюремний термін президент-жінка, яку звинуватили в корупції і в суді була доведена її вина
"Також в Кореї проти двох президентів застосовувалася процедура імпічменту у зв'язку зі справами про корупцію. Тобто, Південна Корея показала, що є країною, в якій працює верховенство права і незалежність судочинства, що доведено справами проти вищих посадових осіб. Тому не треба вважати, що ця країна не є гідною, а її представник не може очолити Інтерпол. А якщо порівняти рівень корупції в РФ, відсутність верховенства права та інших демократичних механізмів, вважаю, було ухвалене мудре рішення більшості країн з обрання південнокорейця керівником Інтерполу", – резюмував дипломат.
Нагадаємо, на 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу пройшло голосування за обрання нового голови міжнародної поліцейської організації. Ним став представник Південної Кореї Кім Чон Ян. Він упевнено обійшов російського генерала Олександра Прокопчука – 60,5% голосів проти 39,5%.
Днями стало відомо, що генерал-майор з РФ міг очолити Інтерпол. Олександр Прокопчук був основним суперником південнокорейця і значився серед фаворитів голосування.
У свою чергу народний депутат Антон Геращенко розповідав, що кандидат від Росії є співробітником російської розвідки. Якби Прокопчук був обраний президентом Міжнародної поліцейської організації, то це означало б підпорядкування Інтерполу російським спецслужбам, заявляв нардеп.
У свою чергу в Україні пригрозили виходом з Інтерполу, якщо його очолить російський генерал. Голова українського МВС зазначив, що перспектива для Росії очолити Інтерпол – це гібридна загроза для всього світу.
Відзначимо, деякі країни погрожували вийти з Інтерполу, якщо його новим головою стане росіянин. Захід одноголосно висловлювався проти обрання Прокопчука, а в США сенатори навіть просили американського лідера Дональда Трампа вплинути на ситуацію.
Переобирали голову міжнародної організації після того, як в кінці вересня поточного року зник її голова Мен Хунвей, який згодом з'явився в Китаї, де щодо нього ведеться розслідування у справі про корупцію.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми