Юрій Божко
випусковий редактор Виходу з глухого кута, в який він завів країну, Путін запропонувати не може. Те, що Путін буде переобраний, ясно вже сьогодні. Але "годинник Путіна цокає гучніше, ніж коли б то не було". Що буде після четвертого терміну Путіна, не знає ніхто. Про це пише видання Neue Zuercher Zeitung.
"Те, що його годинник цокає, безперечно, відомо і Путіну. Він домінує в російській політиці протягом 18 років, включаючи і його перестановку з Дмитром Медведєвим, коли він в період з 2008 по 2012 рік продовжував смикати за ниточки в якості прем'єр-міністра. У цю суботу Путін побив рекорд, який викликає неоднозначну оцінку. Починаючи з суботи, він знаходиться біля керма в державі довше "довгограючого" радянського лідера Брежнєва. Брежнєв понині залишається символом золотої ери стабільності, проте його ім'я пов'язують також зі стагнацією і фатальною нездатністю до проведення реформ", - пише видання.
Але баланс його третього терміну виглядає сумно: "гладкі роки" залишилися в минулому, економіка паралізована. Політичну гостроту ця проблема набуває ще й тому, що в країні зростає число тих, хто опинився за межею бідності.
"Це змусило Путіна поміняти основи, на яких вибудовується його влада. Негласний суспільний договір, укладений владою з росіянами в 2000 році і заснований на відмові населення від політичних свобод в обмін на зростання добробуту, більше не працює. Режим компенсує його гучним крайнім націоналізмом, який підживлює російську тугу про повернення статусу наддержави. Якщо вірити кремлівській пропаганді, яку раз у раз лихоманить, Росія з усіх боків оточена ворогами, одночасно з цим є бастіоном в боротьбі з декадансом Заходу, українським "фашизмом" і раковою пухлиною в вигляді ісламізму. Цей грубий заміс приносить Путіну успіх. Анексований з наскоку "священний" Крим наділив його мало не статусом національного спасителя; військові успіхи в Сирії, створення антизахідного союзу з Туреччиною та сенсаційні хакерські атаки в США, схоже, переконують домашню публіку в тому, що Росія знову набуває статусу наддержави", - розповідає видання.
При всьому при тому, що Путін став недоторканним правителем, він завів свою країну в глухий кут, як в політичному, так і в економічному плані.
Таким чином, заглядаючи в 2024 рік, російська еліта скоро стане шукати відповіді на запитання про те, навіщо взагалі щось міняти? Навіщо починати дебати навколо кандидатури наступника, які лише дестабілізують систему? Цілком реалістичним сценарієм залишається намір політичної еліти знову зробити ставку на Путіна. Змінити конституцію і скасувати чинне обмеження щодо кількості президентських термінів – не велика проблема.
"Якщо хто і може поставити хрест на політичній кар'єрі Путіна, так це скоріше власна еліта, та й то лише в тому випадку, якщо путінський курс на самоізоляцію і стагнацію буде відчутно шкодити економічним інтересам верхівки. З цієї мети б'ють американські санкції, спрямовані проти "олігархів", – проте їх зовсім недостатньо для того, щоб Кремль відчув загрозу. В найближчому майбутньому буде діяти гасло, проголошене головою Держдуми В'ячеславом Володіним:"Путін – це Росія. Немає Путіна – немає Росії", - резюмує автор статті.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми