"Це не пустощі": як в Кремлі відповідали на введення санкцій проти Росії

13 грудня стало відомо, що лідери держав і урядів країн – членів Європейського Союзу вирішили ще на півроку продовжити дію економічних санкцій, пов'язаних з банківським, фінансовим і енергетичним секторами Росії.

"Продовження санкцій щодо Росії схвалено Європейською Радою", – повідомив спікер президента Європейської Ради Баренд Лейтс в мікроблозі Twitter.

Таким чином, Російська Федерація знаходиться під економічними санкціями з боку Євросоюзу ось уже п'ять років, але і сам господар Кремля, і кремлівські "рупори" старанно вдають, що не втрачають з цього приводу оптимізму. При цьому аргументи часто використовуються найабсурдніші – аж до користі санкцій для російської економіки. Детальніше читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Санкції проти Росії стимулюють імпортозаміщення

Ідеальна формула, чому для Росії будь-які санкції нібито байдуже, була винайдена в серпні 2018-го головою комісії Держдуми щодо законодавчого забезпечення підприємств ОПК Володимиром Гутеньовим. Так, чиновник погодився з тим, що санкції принесуть певні незручності. Але, з іншого боку, нові санкції США проти Росії стимулюватимуть імпортозаміщення.

"Як не парадоксально, подібні заходи стимулюють імпортозаміщення та диверсифікацію: все більше випускається виробів для цивільного сегмента. Новина, звичайно, не радісна, але вона не викликає особливої тривоги", – сказав Гутеньов.

Санкції – це інструмент недобросовісної конкуренції

Інше геніальне пояснення, чому проти Росії введено стільки санкцій, надав сам президент Володимир Путін в листопаді 20180-го. За його словами, таким чином захід прагне прибрати РФ з ринку торгівлі зброєю. Без жартів: обсяг експорту російської військової продукції становить близько 15 млрд доларів.

"Наші конкуренти вдаються часто до недобросовісних методів боротьби: намагаються тиснути, шантажувати покупців, в тому числі з використанням заходів санкцій політичного характеру, щоб нав'язати свою військову техніку, навіть якщо вона вища за ціну і поступається нашій техніці за якістю", – заявив Путін.

Те ж стосується і газового ринку.

"Санкції – це не дурниці, а дуже серйозна річ. Ось, наприклад, нам загрожують обмеженнями у зв'язку з реалізацією проекту "Північний потік – 2". Це неприкрита спроба забезпечити конкурентну перевагу для американського скрапленого газу, який дорожчий за російський. І змусити європейців купувати саме його", – заявив в січні цього року спікер Кремля Дмитро Пєсков.

Від санкцій страждають самі європейські виробники

У липні 2017-го в Кремлі вкотре жорстко відповіли на рішення ЄС продовжити санкції. Як заявив спікер Кремля Дмитро Пєсков, введені Євросоюзом санкції "Дисонують з настроєм в європейських столицях, так як це двосічна зброя", яка завдає шкоди всім сторонам. За його словами, все більше і більше від продовження санкцій страждають самі виробники ЄС.

Місяцем раніше, в червні 2017-го, господар Кремля навіть навів цифри, назвавши суму втрат Росії від санкцій.

"Держдеп США вважає, що ці санкції призвели до -1% ВВП для нашої економіки, європейці вважають, що трохи більше. ООН надає такі цифри: вони вважають, що ми втратили десь 50-52 млрд доларів, а ті країни, які ввели санкції, втратили 100 млрд доларів. Отже це шкодить усім – в тому числі й тим, хто це робить", – сказав Володимир Путін.

Санкції проти Росії розколюють Америку

15 січня в Кремлі заявили, що вже 40 років живуть під санкціями і від цього гірше тільки Штатам. На думку спікера Кремля Дмитра Пєскова, санкцій США проти Росії, які вводяться регулярно і з будь-якого приводу – це, в першу чергу, проблема для самих Штатів і для їхнього президента Трампа, оскільки створюють розкол в американському суспільстві.

За словами Пєскова, "Америка потрапила в унікальну для себе ситуацію: там розкол і в суспільстві, і в уряді", і результатом цього є "складні умови", в яких доводиться працювати президенту США Дональду Трампу.

На питання, чи може РФ зробити так, щоб введення санкцій проти Росії стало для США болючим, Пєсков відповів: "Не забувайте, що Росія вже понад 40 років живе під різними обмеженнями, в тому числі й з боку США". Як то кажуть, нас піддають санкціям, а ми тільки міцнішаємо.

І взагалі, санкції – "це русофобія"

Таку думку висловив спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи можливість введення нових санкцій США проти Росіїв лютому цього року.

"Теоретично треба завжди сподіватися на краще, але готуватися до гіршого, але в даному випадку, при настрої і в Конгресі, і в Сенаті США сподіватися на поліпшення двосторонніх відносин або хоча б стійку ремісію цієї хвороби русофобії на даний момент не доводиться. Ми бачимо прояви цієї хвороби. Це така шалена русофобія, абсолютно емоційна і не ґрунтується на експертних даних" , – поставив Пєсков діагноз американським конгресменам.

Як Кисельов поклав на санкції газопровід

У січні 2019-го провідний "рупор Кремля", головний російський пропагандист Дмитро Кисельов вирішив боротися із санкціями проти Росії найрішучішими методами – прочитав реп в одній з телевізійних програм. Крім іншого, в тексті говориться наступне: "Але ми спокійно, не піддаючись на провокації, кладемо свій газопровід на їх санкції".

Хіп-хоп давно вже не дає спокою кремлівському журналісту: раніше він заявляв про те, що має намір організувати в окупованому Криму реп-фестиваль, причому проводитися він буде на нудистському пляжі. Соцмережі, звичайно ж, миттєво відреагували десятками іронічних постів і фотожаб.

1/5

Нагадаємо, в 2014 році ЄС ввів проти РФ економічні санкції, спрямовані на конкретні сектори економіки. У березні 2015 року лідери ЄС вирішили пов'язати ці санкції з виконанням Мінських домовленостей. Після цього ЄС неодноразово продовжував дію цих санкцій на півроку.

Востаннє Європейська Рада в червні 2019 року продовжила економічні санкції, пов'язані з банківським, фінансовим і енергетичним секторами РФ, за невиконання Мінських угод. Термін дії цих санкцій минає 31 січня 2020-го року.

Крім того, лідери ЄС на зустрічі у Брюсселі обговорили питання санкцій проти Росії після саміту "Нормандської четвірки", який відбувся 9 грудня. Лідери зустрічалися не тільки всі за одним столом, а й проходили двосторонні переговори. Зеленський з Путіним говорили понад годину. Внаслідок вдалося лише домовитися про обмін полоненими, про нове перемир'я на Донбасі і про наступну "нормандську зустріч". Читайте докладніше, чому Росія програла Україні в Парижі за підсумками зустрічі Зеленського і Путіна.