Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Коронавірус, падіння економіки, акції протесту і масові заворушення – це далеко не всі неприємності, що звалилися на президента США Дональда Трампа в розпал передвиборної кампанії. Свої "п'ять вон" в зниження рейтингу президента США вставив і його "добрий друг" Кім Чен Ин, в найнезручніший для Трампа час "поховавши" переговорний процес щодо ядерного роззброєння Північної Кореї. Чому не спрацювала одна з ідей-фікс Трампа і чим загрожує вихід КНДР з переговорного процесу, розбирався сайт "Сьогодні".
Звідки вітер віє
Експерти сайту "Сьогодні" бачать кілька причин для чергового погіршення відносин між КНДР і США.
"По перше, сінгапурська декларація – це ілюзія, створена Трампом і Кім Чен Ином. Вона ні про що. Єдині конкретні речі в документі – це про пошук і повернення на батьківщину останків американських військовополонених. Це вони швидко зробили у 2018 році. Решта два пункти – загальні слова. Але всі ходили і з поважним виглядом говорили про необхідність виконувати угоду. Говорили просто тому, що альтернатива їй – війна. Але при цьому кожна зі сторін вкладала в слова про необхідність виконувати декларацію своє. США мали на увазі ядерне роззброєння. КНДР – зняття санкцій і економічну допомогу. Вже сьогодні ми знаємо від Болтона, що Трамп пообіцяв це Кім Чен Ину. Але, повторююсь, проблема не в тому, що хтось щось не виконав. Проблема в тому, що від початку угоди були ілюзорними", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.
По-друге, за словами експерта, в Пхеньяні розуміють, що у Трампа зараз вибори. І демонстрація міжнародних невдач йому ні до чого.
"Влада Північної Кореї розуміє, що у Трампа скоро вибори і що у нього там складно зараз. Я думаю, що вони враховують цей момент і зараз намагаються чинити на Трампа тиск. Мовляв, давайте, робіть нам поступки, або ми зараз почнемо всілякі неприємні справи робити, що позначиться на вашому рейтингу. Звідси показовий, під телекамери, розстріл вузла зв'язку. Це такий ляпас Штатам, тому що цю будівлю будували обидві Кореї якраз за активного сприяння США. І це дійсно б'є по рейтингах Трампа: він же вклав дуже багато особистого політичного капіталу в ці переговори. Він особисто в них брав участь, він був ініціатором. Причому він пішов на них усупереч поширеній думці багатьох своїх найближчих радників, яких потім звільнив. А зараз виходить, що все це було даремно. Тобто північнокорейці тиснуть на хвору точку Трампа в надії, що США знову звернуть на них увагу, відновлять переговори. Може бути, навіть зроблять щось конкретне – не обмежаться якимись деклараціями", – каже Ілля Куса.
На користь такої версії може говорити і той факт, що "керувати ескалацією" Кім Чен Ин доручив сестрі. Сам же лідер КНДР залишається начебто поза конфліктом, готовий, в разі необхідності, знову гаряче тиснути руку Трампу.
Подібної думки дотримується і керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. При цьому він відзначає і внутрішньокорейські причини нинішньої ескалації. А також те, що за "підніжкою" Трампу в розпал кампанії може стояти Китай.
"Ми пам'ятаємо, що кілька місяців тому на політичну авансцену вийшла сестра Кім Чен Ина. Сьогодні вона, по суті, очолила злам політики мирного врегулювання. Тому що, якщо подивитися на останні два роки, можна констатувати певне потепління як між США і КНДР, так і між двома Кореями. Зараз же все це руйнується. Кім Е Чжон наче демонструє США: дивіться, що може бути, якщо ви не будете йти на поступки. Це може бути свідченням того, що на цей момент в КНДР посилилася позиція "яструбів". Але також я не виключаю, що проти нинішніх дій Північної Кореї, як мінімум, не заперечує Китай. І хоча він, незважаючи на всі тертя з адміністрацією Трампа, демонстрував спокій і стриманість, не виключаю, що таким чином КНР передає сигнал Білому дому: дивіться, у нас є така больова точка для вас, як Північна Корея. Не забувайте про це", – зазначає Олександр Мусієнко.
За його словами, не виключено також, що саме Китай доклав руку до піднесення Кім Е Чжон.
"Я не думаю, що Китай все це організував, щоб "помститися" Трампу за його позицію і антикитайську риторику. По-перше, КНР також не зацікавлена в ядерному статусі КНДР, тому підтримувала ініціативи Трампа. По-друге, Пекін не настільки впливає на Пхеньян, щоб ось так "по дзвінку" організувати ескалацію. Але те, що в даному випадку інтереси КНР і КНДР десь збігаються, це так. Китай, думаю, не проти трохи, що називається, "потролити" Трампа, до розумної межі, зрозуміло. І йому вигідно тиснути на Трампа, послаблювати його рейтинг. Корейський фактор просто грає Китаю на руку", – зазначає Ілля Куса.
На думку експертів, в результаті США і КНДР рано чи пізно повернуться до переговорів. За великим рахунком, для Дональда Трампа було вкрай вигідно продемонструвати електорату серйозні зрушення в настільки болючому питанні якраз перед виборами. Однак чи піде на це "друг Кім Чен Ин", а якщо піде, то яку ціну зажадає – те ще питання.
Як розвивалися відносини США і КНДР при Трампі
Денуклеаризация, тобто скорочення Північною Кореєю свого ядерного арсеналу з перспективною подальшої повної відмови від статусу ядерної держави, була (і залишається) однією з ключових тем, на якій Трамп відбудовувався від своїх опонентів. КНДР, Іран, міжнародні інститути, місце і роль США у світі – позицію Трампа з цих питань можна охарактеризувати коротко і ємко: "Аби не так, як при Обамі".
При Обамі (а так само і при його попередниках) політика США по відношенню до Північне Кореї являла собою "стратегічне вичікування". За великим рахунком, адміністрація Обами не докладала надзусиль, щоб вирішити "корейське питання" – якщо щось і робилося, то, скоріше, щоб "промацати грунт". Причини для такої стратегії, взагалі-то, були: спроби досягти домовленості з північнокорейською владою, до яких вдавався протягом десятків років, ні до чого не приводили. А на пропозиції США за часів Обами КНДР відповідала зустрічними, абсолютно неприйнятними для Вашингтона. У підсумку, затягнувши тугіше зашморг санкцій на шиї Пхеньяна, США заспокоїлися.
Чим не забарився скористатися Трамп, в розпал ще минулої передвиборної кампанії заявивши щось на кшталт: "Ось, демократи не можуть вирішити проблему, а я вирішу". При цьому кандидат від республіканців висловив готовність навіть зустрітися з Кім Чен Ином. "Я б говорив з Кім Чен Ином. У мене б не було проблем з тим, щоб говорити з ним", – заявив Трамп на одній із зустрічей з виборцями.
Це зараз, коли ми знаємо, що Трамп дійсно зустрівся з Кім Чен Ином (і не один раз) і навіть побував на території КНДР, подібна заява сприймається спокійно. У 2016 році воно справило ефект вибуху бомби. Бо за всі 60 років американо-північнокорейського конфлікту жодного разу американський президент не зустрічався з північнокорейським лідером.
В устах Трампа "зразка 2016- го" рішення північнокорейського питання взагалі виглядало процесом легким і невимушеним. Який не здійснився лише через лінь і непрофесіоналізму попередньої влади. "Китай вивозить багато мільярдів доларів з нашої країни. Мільярди. А у нас гігантська влада над Китаєм. Китай може вирішити цю проблему з КНДР однією зустріччю або одним телефонним дзвінком" , – розповідав Трамп виборцям у 2016-му.
Слова кандидата потрапили на вдячний ґрунт: налякані черговими випробуваннями водневої бомби і створенням ракет дальнього радіусу дії американці дуже хотіли "вирішення питання". Наджорсткі санкції, які Обама в 2016 році провів через Радбез ООН, вже не виглядали панацеєю. На відміну від свіжих ініціатив Трампа. Складно сказати, скільки кандидат додав голосів у свою скарбничку цими заявами, але очевидно, що рішення північнокорейського питання відповідало сподіванням американського народу.
Вороги
До честі Трампа, він не забув про обіцянку одразу ж після інавгурації, а почав методично реалізовувати власні ідеї. Спершу, втім, без особливого успіху. Пхеньян на ініціативи Вашингтона затягнув звичну пісню: "вранці санкції – ввечері переговори". І для більшої переконливості своєї рішучості активізував ядерні випробування і розробку ракет.
Однак новий американський президент дуже швидко дав зрозуміти, що з ним такі жарти не пройдуть. Відправивши до берегів КНДР американську ескадру, Трамп пригрозив Пхеньяну "вогнем і люттю".
Нагнітання обстановки обома сторонами тривало весь 2017 рік. При цьому КНДР погрожувала направити свої ракети на Гуам, де розташована стратегічна американська військова база. Трамп же не виключив, що США вирішать "корейське питання" військовими методами.
У протистоянні лідери США і КНДР не соромилися переходити на особистості. "Божевільного американського дідка неодмінно напевно буду приборкувати вогнем! "- повідомив у телезверненні Кім Чен Ин. "Кім Чен Ину з Північної Кореї – очевидно, божевільному, який не соромиться морити голодом і вбивати власний народ, має бути таке випробування, якого ще не було!"- парирував в Твіттері Трамп.
Загалом, конфлікт розгорався, як пожежа. КНДР в ООН заявила, що світ стоїть на порозі ядерної війни. І, загалом, це було близько до істини.
Друзі
Але тут раптово Трамп, абсолютно в своєму стилі, знову змінив риторику на "хлопці, давайте жити дружно". І знову запропонував Кім Чен Ину зустрітися. Цього разу Пхеньян вхопився за можливість зберегти обличчя (а, можливо, і країну), погасивши конфлікт, що зайшов вже надто далеко.
Історична зустріч відбулася в червні 2018-го в Сінгапурі. За її підсумками Трамп і Кім Чен Ин наговорили пресі багато приємного один про одного і підписали досить загальний документ, згідно з яким КНДР і США обіцяли докладати зусиль для досягнення стабільності на півострові. А КНДР – домагатися повної денуклеаризації півострова. Але, як би там не було, ця особиста зустріч лідерів США і КНДР була першою за всю історію існування держав.
Далі послідувала ще одна зустріч – на саміті в Ханої. Закінчилася вона провалом: Трамп згорнув переговори завчасно і покинув столицю В'єтнаму. У свою чергу Північна Корея назвала переговори "втраченим шансом" для американців.
Проте в серпні минулого року Трамп знову зустрівся з північнокорейським лідером – на нейтральній території між Південною Кореєю і КНДР. І навіть (знову вперше серед американських президентів) ступив на північнокорейську землю. Але і ця зустріч, в ході якої Трамп, за його власним визнанням, спробував врятувати переговори, які не завершилася проривом. "Це чудово для телекартинки, але не ефективно для вирішення питання північнокорейської ядерної зброї" , – приблизно так оцінили історичний крок Трампа його опоненти в США. Більше спроб домовитися в ході особистих зустрічей з "другом Кім Чен Ином" Трамп не робив.
Тут не ступала нога Трампа
Тим часом переговори робочих груп на різних рівнях буксували все частіше і застрявали на спірних питаннях все надійніше. В результаті процес зближення, який і так просувався як мокре горить, зупинився зовсім. А потім навіть розвернувся в протилежному напрямку. Трамп, правда, перманентно не забував у Твіттері черкнути кілька слів про чудові взаємини з північнокорейським диктатором. Але твіти на цю тему з'являлися все рідше, а реверанси на адресу лідера КНДР були всі бідніші. "Особисто я радий, що він знову в справі і що з ним все добре" , – так, наприклад, Трамп відреагував на появу Кім Чен Ина на публіці після тривалої відсутності. З огляду на емоційність американського президента, можна сказати, що це повідомлення – вершина стриманості, від якої до роздратування – один крок.
Причини стриманості були не тільки в тому, що КНДР навідріз відмовлялася йти на компроміси. Північна Корея не просто "виявила характер", а й почала робити це в найбільш незручній для Трампа формі (публічно) і в найбільш незручний для Трампа час (напередодні президентських виборів).
В середині червня війська КНДР за наказом сестри і найближчого помічника Кім Чен Ина – Кім Е Чжон – розстріляли вузол зв'язку, що знаходиться на нейтральній території і який використовується для переговорів з Південною Кореєю. Дещо раніше КНДР вкрай різко відреагувала на поширення листівок південнокорейськими активістами і північнокорейськими перебіжчиками на своїй території. Одночасно Пхеньян відмовився проводити переговори з Сеулом, щоб якось владнати ситуацію. В принципі, загострення стосується міжкорейських відносин. Однак було очевидно, що за ним стоїть, зокрема, незадоволеність КНДР станом переговорів із США.
При цьому Пхеньян готовий підвищувати ставки, звично погрожуючи всім і вся війною і денонсуючи тендітні і, взагалі-то, не конкретні домовленості, яких вдалося досягти Трампу. А днями офіційні представники МЗС КНДР вчергове заявили, що КНДР відмовляється відновлювати переговори з США, Поки Вашингтон не припинить демонструвати "ворожу політику". Загалом, ніби як і не було трьох історичних зустрічей, підписання угоди в Сінгапурі і ноги американського президента на північнокорейської землі.
Незважаючи на "дружбу" з Трампом, КНДР, по суті, не припиняла випробувань ракет:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми