У Туреччині проходить референдум про розширення повноважень президента

У Туреччині проходить референдум щодо поправок до Конституції, які передбачають перехід на президентську систему правління.

На референдумі на 167140 виборчих дільницях будуть голосувати 55,3 мільйона турецьких громадян. Крім того, в тюрмах буде створено ще 461 виборчу дільницю. Громадяни Туреччини, які проживають за кордоном, проголосували достроково.

Конституційні зміни щодо переходу до президентської системи були раніше схвалені парламентом Туреччини і підписані президентом Тайіпом Ердоганом. Депутати парламенту від правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР) і більшість депутатів від націоналістичної Партії національного руху підтримали проект, в той час як опозиційні партії – лівоцентристська Народно-республіканська партія і прокурдська Партія демократії народів виступили проти, звинувативши Ердогана в прагненні до встановлення одноосібної влади .

Пакет змін до 18 статей конституції Туреччини передбачає, що президент стає главою державної системи, він буде наділений повноваженнями по призначенню віце-президентів, міністрів і високопоставлених чиновників. Посада прем'єр-міністра буде скасована. Рішення щодо створення, розформування, повноважень, обов'язків і структури міністерств будуть визначатися відповідно до указів президента. Право на оголошення режиму надзвичайного стану отримає президент, стверджувати рішення глави держави щодо режиму НС буде парламент. Глава держави зможе видавати і інші мають силу закону укази, які будуть вступати в силу без попереднього схвалення парламенту, але вони можуть бути анульовані, якщо законодавці в подальшому їх відхилять.

Президент зможе не залишати лави своєї політичної партії, як це передбачено нині діючою конституцією. Збільшується число депутатів парламенту – c 550 до 600. Віковий поріг для кандидатів на виборні посади знижується з 25 до 18 років. Відмінятися практика перевиборів, вводиться система "запасних" депутатів. Рішення про проведення повторних виборів зможуть приймати як парламент, так і президент. Вибори до органів законодавчої та виконавчої влади будуть проводитися в один день. Парламент і президент будуть обиратися на п'ять років, при цьому глава держави зможе займати свій пост не більше двох термінів поспіль.

У разі схвалення поправок на референдумі чергові вибори президента і парламенту пройдуть в один день – 3 листопада 2019 року, після чого пункти положення про президентську систему вступлять в силу.

Ердоган і його прихильники з ПСР пояснюють необхідність прийняття поправок тим, що в умовах викликів, які стоять перед країною, зокрема, терористичної загрози, необхідно підвищити оперативність прийняття найважливіших управлінських рішень.

Крім того, влада посилається на негативний досвід минулого, коли коаліційні уряди в Туреччині часто змінювали один одного, що призводило до хаосу і паралічу державної влади.

Опозиція вважає, що перемога прихильників Ердогана призведе до безконтрольного зміцнення його влади, поляризації суспільства, подальшого погіршення і без того зіпсованих відносин Туреччини і ЄС, втечі з країни інвесторів.

Останні перед референдумом опитування показують невелику перевагу прихильників переходу на президентську систему (46-47% "за" при 43-44% "проти"). Таким чином, вирішальне значення матимуть голоси приблизно 10% виборців, які визначаться зі своїм волевиявленням в останній момент.