Інтерв'ю з послом Молдови: "Присутність іноземних військ на території Молдови суперечить Конституції"

Кишинів продовжує наполягати на виведенні російських військових з Придністров'я. І тут важливо уточнити, що йдеться про два батальйони військової частини №13962 чисельністю близько 1,5 тис. солдатів, які, за версією Росії, просто охороняють склад боєприпасів в селі Кобасна. Вони там залишилися ще з часів СРСР – це колишня 14-та радянська армія. За словами експертів, саме тому Росія так легко розпалила в Придністров'ї нібито громадянський конфлікт, врегулювання якого триває досі в форматі "5+2" – Кишинів, Тирасполь, ОБСЄ, Україна, Росія і спостерігачі – ЄС і США.

На 72-й сесії Генасамблеї ООН, яка відкрилася нещодавно в Нью-Йорку, буде розглянуто пропозицію Республіки Молдова про виведення російських військ з Придністров'я. Зрозуміло, що Росія ставитиме палки в колеса, але Генасамблея – єдина площадка, яка дозволяє обійти право вето Росії – постійного члена Ради безпеки. А стосовно миротворчого контингенту в Придністров'ї (до складу якого входять близько 500 російських військових і 10 спостерігачів з України), Кишинів наполягає на його трансформації в громадянську місію з міжнародним мандатом.

В інтерв'ю "Сегодня" Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Руслан Болбочан розповів, скільки військової техніки Росія свого часу вивела з Придністров'я, чим закінчилася зустріч з Лілією Гриневич щодо нового українського закону про освіту і які українські товари користуються популярністю в Молдові.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Напевно, почнемо з найактуальнішого – нового українського закону про освіту. Найбільше критики ми почули від Угорщини, мовляв, закон ущемляє права угорської меншини в Україні. Але і президент Молдови критикує закон.

- Я можу сказати, що ми дійсно уважно спостерігаємо за розвитком ситуації в цій сфері, з огляду на, що, згідно з переписом 2001 року, молдавська громада в Україні налічує понад 250 тис. осіб. Для нас важливо, щоб їх право на здобуття освіти рідною мовою було забезпечено. Я сподіваюся, що українська сторона відповідно до Конституції України, відповідно до взятих на себе міжнародних зобов'язань, зуміє це забезпечити. Я впевнений, що буде знайдено мудре рішення і вироблений взаємоприйнятний механізм врегулювання цього питання.

- Ми знаємо, що 15 вересня в МЗС була зустріч послів з Лілією Гриневич (міністр освіти і науки України. – Ред.). Про що говорили і до чого домовилися?

- На мій погляд, зустріч з міністром освіти і науки України була конструктивною і корисною. Українська сторона представила свою позицію і бачення з приводу нещодавно прийнятого закону про освіту, зокрема щодо ст. 7 даного документа, що викликала найбільше занепокоєння у представників нацменшин, які проживають в Україні. Серед головних результатів проведених дискусій я б виділив підтверджену українською стороною готовність продовжити діалог з усіма зацікавленими партнерами з метою знаходження взаємоприйнятного механізму врегулювання цих питань.

- Уже в жовтні Генасамблея може включити до порядку денного питання про виведення російських військ з Молдови. Які шанси на прийняття позитивного рішення? Адже Генасамблея єдиний рівень в ООН, де можна обійти вето Росії, як постійного члена Ради безпеки.

- Це дуже важливе питання для моєї країни. Ми порушуємо питання виведення російських військ вже впродовж багатьох років і неодноразово на різних міжнародних майданчиках закликали до завершення виведення військ з території Молдови. Нещодавно було прийнято заяву молдавського парламенту з цього питання, за яким послідував виступ прем'єр-міністра Республіки Молдова на Генасамблеї ООН, в якому прозвучала пропозиція щодо включення до порядку денного питання про виведення російських військ з території Республіки Молдова. Зараз питання розглядається, і для нас важлива підтримка України. У цьому контексті хотів би відзначити інтенсивний діалог з українськими партнерами в усіх напрямках, в тому числі з питання врегулювання придністровського конфлікту. Ми сподіваємося, що і на міжнародній арені буде знайдений певний консенсус з цього приводу. Для нас дуже важливо врегулювання придністровського конфлікту політико-дипломатичними методами.

- Російські війська перебувають в Придністров'ї вже більше 20 років...

- Так, дійсно історія цього питання починається з липня 1992 року, з моменту підписання молдавсько-російської Угоди про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова, яка поклала край збройному протистоянню на Дністрі (близько тисячі загиблих з обох сторін. – Авт.) і створила умови для початку переговорного процесу.

Відповідно до цієї угоди, уздовж Дністра були розгорнуті миротворчі контингенти Кишинева, Тирасполя і Росії, а трохи пізніше до них приєдналися 10 військових спостерігачів від України. Миротворчий контингент – це одна частина російської військової присутності. Стосовно іншої частини – це те, що називається Оперативною групою російських військ (ОГРВ), спадкоємиця колишньої 14-ої армії, яка перебуває там ще з радянських часів.

В угоді 1992 року цей поділ досить чітко прописано, в тому числі щодо зобов'язання Російської Федерації вивести свої війська з території Республіки Молдова. Хочу підкреслити, що ми наполягаємо на виведенні саме ОГРВ, а не миротворчого контингенту, як іноді пишуть в ЗМІ. На складах в селі Кобасна, яке знаходиться в Придністров'ї за два кілометри від молдавсько-українського кордону, зберігаються понад 20 тис. тонн боєприпасів, які необхідно вивести разом з ОГРВ. Боєприпаси, які не можуть бути вивезені з забезпеченням необхідної безпеки, необхідно утилізувати на місці. Це наша чітка позиція. Ну а стосовно миротворчого контингенту, ми виступаємо за його трансформацію в громадянську місію з міжнародним мандатом.

- Це питання обговорювалося в форматі "5+2"?

- Питання виведення російських військ з території Республіки Молдова не обговорюється в форматі "5+2". Воно порушувалося в рамках ОБСЄ та в двосторонніх контактах з нашими російськими партнерами. Важливі рішення з цього питання було прийнято на Стамбульському саміті ОБСЄ 1999 року, відповідно до яких Російська Федерація вивела з території Республіки Молдова тільки частину боєприпасів. На жаль, 2004 року цей процес був припинений, тому ми виступаємо за його швидке відновлення.

- Чи можна говорити про те, що Росія припинила виведення своїх військ, як тільки Молдова почала активне зближення з ЄС?

- Як я вже сказав, з точки зору хронології – виведення російських військ призупинився ще 2004-го. Активна фаза зближення Молдови з ЄС почалася пізніше, з переговорів за Договором про асоціацію 2010-го. Також я б хотів підкреслити, що Молдова була і залишається нейтральною країною . І, виходячи з цього, присутність будь-яких іноземних військ суперечить молдавській Конституції. Стосовно нашого європейського вектора розвитку, ви знаєте, що після трьох років переговорів, 2014 року ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, яка давно набула чинності і почала імплементуватися. У квітні 2014 року було скасовано візовий режим для поїздок громадян Молдови до країн ЄС. До речі, цією можливістю користуються і жителі Придністров'я, які мають молдавські біометричні паспорти. Але ми завжди виступали за прагматичний конструктивний діалог і з нашими східними партнерами, в тому числі і в рамках СНД. Останнім часом тут є певні складності, але я сподіваюся, ми їх врегулюємо шляхом діалогу.

- Молдова таки направила своїх військових на Яворівський полігон для участі в міжнародних навчаннях Rapid Trident-2017. Хоча президент Ігор Додон був проти і навіть погрожував покарати цих військових. Чому? Що в цьому протизаконного?

- Мені, як послу, це складно коментувати. Це є нашим внутрішнім питанням. Можу лише зазначити, що молдавські військовослужбовці неодноразово брали участь в різних навчаннях, в тому числі тих, що проходили і на території України, з метою підвищення своєї професійної підготовки. Тим більше, наскільки мені відомо, вже багато років вони разом з українськими колегами беруть участь в різних миротворчих місіях за кордоном.

- Як вважаєте, після анексії Криму і початку війни на Донбасі Україна змінила своє ставлення до придністровського конфлікту?

- Я можу підтвердити, що на цьому етапі відносини між нашими країнами знаходяться на піку, чого раніше не було. І дуже важливо, що у нас зараз є дуже інтенсивний політичний діалог, гарне взаєморозуміння і сильна взаємна підтримка, в тому числі і в процесі придністровського врегулювання.

Молдова наполягає на виведенні російських військових з Придністров'я. Фото: Д. Павлов

Стосовно ситуації в Україні, принципова позиція Республіки Молдова добре відома і неодноразово озвучувалася з найрізноманітніших трибун – це підтримка суверенітету і територіальної цілісності України і продовження політико-дипломатичних зусиль щодо якнайшвидшого врегулювання конфлікту на Донбасі. У цей важкий період ми намагаємося бути солідарними з дружнім українським народом, допомагаючи потерпілим від конфлікту на Сході. Останніми роками Молдова надає можливість відпочинку і проходження курсів реабілітації в своїх оздоровчих установах українських діток. Зовсім недавно, наприкінці літніх канікул, з Молдови після 10-денного відпочинку повернулися 125 українських дітей, а всього за останні роки в нашій країні відпочили кількасот дітлахів з різних областей України.

- А коли буде засідання групи "5+2"? Останнє було минулого літа в Берліні, за цей час Україна призначила нового представника в цьому форматі, посла Віктора Крижанівського.

- Останнім часом ведуться активні консультації з підготовки нової зустрічі в форматі "5+2". Я сподіваюся, що вона може відбутися до кінця цього року. Важливо, щоб робота в цьому форматі тривала, тому що це найефективніший майданчик для переговорів, на якому можна знайти рішення щодо мирного врегулювання придністровського конфлікту за столом переговорів. Віктор Крижанівський – досвідчений дипломат, який, до речі, кілька тижнів тому відвідав Кишинів і Тирасполь. Наскільки я знаю, він там провів ґрунтовні бесіди з питань придністровського врегулювання. Віктор Крижанівський не нова людина в цій справі, він уже працював у цій галузі і має необхідний досвід, який, я впевнений, стане корисним у просуванні переговорного процесу.

- А як йдуть справи з особливим статусом для Придністров'я? Відразу після обрання Ігоря Додона президентом він запропонував Придністров'ю особливий статус, але в Тирасполі відповіли, що вважають за краще приєднання до Росії.

- Для нас дуже важливо, щоб в рамках переговорного процесу був вироблений особливий статус для Придністровського регіону як складової частини Республіки Молдова, з дотриманням її суверенітету і територіальної цілісності. Відсутність такого статусу – це продовження існування цього регіону поза правовими рамками, що створює величезну кількість проблем і труднощів для простих людей і бізнесу.

- Після зустрічі прем'єрів України і Молдови в Одесі боку заявили про підготовку нової угоди про спільний контроль на кордоні. У липні вже був введений спільний контроль в пункті пропуску "Кучурган-Первомайськ". Тобто, все це заходи щодо боротьби з контрабандою?

- Мало хто знає, що нас об'єднує понад 1200 км спільного кордону. Питання спільного контролю є одними з пріоритетних і в рамках співпраці наших країн з Місією ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні EUBAM. "Кучурган-Первомайськ" став першим пунктом пропуску на придністровській ділянці молдавсько-українського кордону, в якому здійснюється спільний контроль. Це була ініціатива молдавської сторони. В офіційній церемонії відкриття 17 липня брали участь прем'єр Молдови Павло Філіп і президент України Петро Порошенко. Впроваджуючи в цьому пункті пропуску спільний контроль, ми мали на меті полегшити діяльність економічних агентів, насамперед з придністровського регіону, створити комфортніші умови для проходження необхідних при перетині державного кордону процедур і формальностей, а також ефективніше протидіяти таким феноменам, як транскордонна злочинність та контрабанда.

За словами посла, пункт пропуску "Кучурган-Первомайськ" став першим на придністровській ділянці молдавсько-українського кордону. Фото: Д. Павлов

Як ви вже сказали щодо боротьби з контрабандою, важливо, щоб все проходило законним шляхом. Щоб тих контрабандних схем, про які раніше писали, не було. Ви слушно зауважили, що зараз ми знаходимося на етапі укладення нової угоди про спільні пункти пропуску через наш спільний державний кордон. Ведеться і конкретна практична робота в цьому напрямку. Наприклад, вже триває реконструкція пункту пропуску "Паланка-Маяки-Удобне", яку запустили минулого року наш прем'єр і ваш президент, до кінця наступного року, сподіваємося, він буде зданий в експлуатацію. Це буде сучасний європейський пункт пропуску, який модернізується за сприяння та фінансування ЄС, знаходиться в Одеській області і дозволить як громадянам Молдови, так і України зменшити час перебування на кордоні і скоротити проходження всіх бюрократичних процедур.

- Одним з результатів зустрічі Петра Порошенка з прем'єром Молдови Павлом Філіпом стала домовленість відкрити автомобільний рух через міст "Бронниця-Унгурь". Коли, нарешті, поїдуть машини?

- Відкриття автомобільного руху для легкового та пасажирського транспорту по мосту через річку Дністер в пункті пропуску "Унгурь-Бронниця" плануємо в найближчій перспективі. На сьогодні для організації руху мостом, який залишається закритим для проїзду автотранспорту на протязі декількох десятків років, виконані всі необхідні підготовчі роботи. Говорячи про наші спільні плани, скажу також, що в Україні відкриваються ще два почесних консульства Республіки Молдова – в містах Львів і Бориспіль. Робота нових молдавських консульських установ, як і першого Почесного консульства, яке розпочало свою діяльність в квітні цього року в місті Вінниці, буде спрямована на сприяння розвитку торгово-економічних і зміцненню культурно-гуманітарних зв'язків між нашими країнами.

- Коли ми були в Молдові рік тому, в супермаркетах і на ринках бачили багато українських товарів. Завжди так було чи, може, щось змінилося з запуском зони вільної торгівлі Україна-ЄС?

- У нас завжди були дуже активні двосторонні відносини у всіх сферах, в тому числі і в торгово-економічній. Проблеми в 2014-15 рр., на жаль, спровокували значне спад товарообігу. Але дуже приємно, що починаючи з минулого року, спостерігається позитивна тенденція. Якщо 2016 року було зростання на 10%, то в першому півріччі 2017 рік зростання вже на 30%, як експорту, так і імпорту.

До речі, серед основних молдавських товарів, що експортуються до України, – алкогольна продукція, соняшник, лікарські препарати. З України на молдавський ринок поставляються передусім тютюнові вироби, деревина, металовироби.

І нехай зазначені цифри поки досить скромні, тенденція, що намітилася, красномовно свідчить, що ми на правильному шляху. Зараз ми намагаємося максимально сприяти нашим бізнесам, створювати сприятливі умови для налагодження і розвитку прямих контактів між діловими людьми. Торік було організовано два бізнес-форуми: один двосторонній, другий в тристоронньому форматі з румунською стороною. Цього року ми також запланували провести бізнес-форум, можливо, в жовтні. Нещодавно, 18-19 вересня, в Одесі відбулося чергове засідання міжурядової молдавсько-української комісії з торговельно-економічного співробітництва – хорошої платформи для обговорення широкого спектру питань двосторонніх відносин. З низки об'єктивних причин Комісія не збиралася вже тривалий час, тому порядок денний її засідання був насиченим, і ми сподіваємося, що нам вдасться повною мірою реалізувати досягнуті домовленості.