Віталій Квітка

Автор:
Гомер – проти!, або Чому у нас ніяк не народиться ані Мікеланджело, ані Рембо

Гомер – проти!, або Чому у нас ніяк не народиться ані Мікеланджело, ані Рембо

мнения

15 Ноября 2017, 12:35

На вихідні вирішив "сходити" до Києва, культурно, так би мовити, "просвітитися". У митця, автора трьох дітей у цьому світі і однієї цілком щасливої родини, зазвичай із коштами не густо – вже паломництво в культурну Мекку міста Кия, Щека, Хорива і Либіді варте в фінансовому плані усіх скарбів Агри. Тому в столиці я обираю піші маршрути. Моє улюблене – місцини поблизу Олімпійського. Мені завжди подобалося блукати неподалік від русла закутої десь там попід землею в бетон річки Либіді та вулиці Великої Васильківської й аж так до метро "Либідська". У межах цього периметру і ринок, на який у 1990-ті  студент вирушав у чергу за дефіцитними цигарками зранку, замість зарядки, і помешкання деяких моїх друзів.

Сон про Крим, любов Путіна та спроба обрахувати курчат осені

Сон про Крим, любов Путіна та спроба обрахувати курчат осені

мнения

24 Октября 2017, 13:10

Сьогодні мені наснився найдивовижніший сон. У ньому, чимчикуючи берегом, я випадково почухав у районі сонячного сплетіння. Цієї ж миті грудна клітина розчахнулася і звідти почало вивалюватися просто на морський пісок каміння. Прокинувшсь і збагнувши, що сон, певно, за Зиґмундом Фройдом, я почав шукати корені нічних кошмарів-нісенітниць у реальності. І зараз же пригадав нещодавнє, усміхнене і скривлене в протилежний від телекамер бік обличчя, схоже на пластилінове, з м`яко-поривчастим голосом Путіна і словами... про любов до України і про певною мірою вважання нас, українців, "своїм" народом. Потім збагнув, звідки всі ці нічні відчуття походжання піщаним берегом: востаннє я був у ще неанексованому Криму такої ж як зараз пори наприкінці жовтня. Було, на відміну від цієї осені, тепло, і я проплавав у Чорному морі з опів на шосту ранку...

Маленький антикремлівський ювілей: два місяці без "соц-Росії"

Маленький антикремлівський ювілей: два місяці без "соц-Росії"

мнения

16 Июля 2017, 13:41

16 травня 2017 року президент України, здається, поклав край цьому виду інформаційних озброєнь, видавши указ про заборону россоцмереж. Система заборон, переслідувань, перепон, цензур тощо  – не найкращий спосіб виростити інтеліґентного, щирого та свідомого українського патріота. Тому що колись ми мріяли про відкритий світ. Про скасування заборон. Про досягненість людини на іншому кінці планети, та ні, хоча б на тому кінці області завдяки миті – а не годинні простоювання в черзі перемовного пункту з мідним жетончиком у руці. Інтернет, а згодом соцмережі, однією з перших для багатьох із нас стали Однокласники чи Вконтакте, спочатку допомагали надолужили цю замкненість у самих собі. Вони стали незамінним чинником нашого існування – іноді додатком до "Доброго ранку" чи вранішньої кави. Але якщо правда, що інтернет – павутина, то в ній мають існувати павуки. Як написав Макс Кідрук у своїй книзі "Небратні": "На початку 2000-х Україна зависла поміж двох світів, прагнучи до цінностей західного світогляду, однак не позбувшись особливостей східного". 2014 року настав час, коли російські павуки неприховано полізли з усіх мереж та щілин. Почалася наймасштабніша й найневидиміша з воєн – доба гібридної війни, в якій роль соцмереж не остання.

Молоді леви, за якими нам не встигнути, або Дай, молодосте, крила!

Молоді леви, за якими нам не встигнути, або Дай, молодосте, крила!

мнения

24 Июня 2017, 14:40

Поняття молоді та її вікових рамок залежить від культури, традицій та, власне, самопочуття. Зустрівши на пляжі стрункого засмаглого 50-річного мачо Н. чи сивочолого дідуся М., який бадьоро гомонить з підлітками, що активно смокчуть жуйку, перш ніж взятися до штурму баскетбольного кільця, важко не визнати Н. та М. за представників покоління "вічної молодості". І однак у суспільстві ми звикли рахувати курчат по осені, а людей – за віком. Двісті років тому тридцятип`ятирічний аристократ все ще рахувався "молоддю", сьогодні спеціаліста цього ж віку навряд чи приймуть на кваліфіковану роботу без "волохатої лапи". Нині ми дискутуємо, встановлюючи нижню межу молодості в 14-16 років, верхню — між 25 і 30-ма. І все одно молодь і молодість багато в чому визначає потенціал громади, символізуючи якщо не її розвиток чи здобутки, то неодмінно вектори, якими рухатиметься держава.