Володимир Шульга

Народний депутат VІІ скликання, кандидат наук

Літать-катать, або Чого не вистачає українській поліції

мнения

14 Мая 2018, 17:14

Наприкінці травня, а саме 26 числа, в Україні відбудеться знакова подія: фінал Ліги чемпіонів з футболу.

Проте, наразі, не про спорт. А точніше не зовсім про футбол, а радше про те, що відбуватиметься навколо футболу. А саме – величезна кількість вболівальників, котрі прибудуть до столиці з різних куточків світу. І серед них, беззаперечно, є "персонажі", котрі у міжнародних обліках та реєстрах своїх країн відзначені "жовтими картками". Себто це так звані футбольні хулігани, для яких футбол – то вторинне, а от влаштувати безлад на стадіоні чи в місті, зав’язати бійку із вболівальниками команди-суперника – то найперша справа.

А тому мова піде про безпеку.

На час проведення фінального матчу Ліги Чемпіонів планується залучати близько 12 тисяч правоохоронців. З них – 6 тисяч поліцейських, 3 тисячі нацгвардійців, тисяча прикордонників та інші підрозділи. Про це заявив заступник міністра МВС Сергій Яровий.

Ті, хто цікавиться, як саме буде здійснюватись охорона правопорядку, як швидко обіцяють прикордонники працювати в аеропортах, яка пропускна здатність – можуть прочитати про це на сайті МВС.

Проте хочу повернутися до проблеми, яку я підіймав у попередньому дописі про те, чому кривдник Мустафи Найєма зміг вільно втекти з України, і чому поліція в цьому не винна.

Так от, друзі, пропускна здатність та швидка реакція на підвищену кількість пасажиропотоку в аеропортах – це звичайно важливо. Об’єднання баз МВС, Прикордонслужби та інших українських спецслужб задля "відфільтровування" небезпечних громадян, котрі перебувають у розшуку – теж дуже суттєвий крок. Але…

"Але", кажу я знову, повертаючись до такого важливого чинника, як "людський фактор". Адже є поняття уваги, зосередженості, напруження, реагування, які перекреслюються тоді, коли настає втома. Я чудово ставлюся до наших правоохоронців, поважаю нашу поліцію та Нацгвардію, як і прикордонників. Знаю, що вони – справжні професіонали. Проте вони – люди. І також втомлюються. А тому відслідкувати всіх можливих чи потенційних зловмисників в аеропортах, а тим більше поза їх межами, – правоохоронці просто фізично не в змозі.

І ось тут постає питання у необхідності (навіть не сьогоднішній, а вже вчорашній) задіяти в охороні громадського порядку високі технології. Сканери обличь в аеропортах, про які говорилося раніше, узаконена персоналізація особистих даних із можливістю відслідковування перебування потенційно небезпечних громадян, задіяння безпілотників для відслідковування ситуації із безпекою, тощо.

Так, нехай зі сканерами обличь та персоналізацією – це питання, що вимагає тривалого розгляду та чималого фінансування. Але ж дрони на захисті громадського порядку, точніше їх відсутність – то вже, перепрошую, навіть не смішно.

Так, у розпорядження поліції та муніципальної влади є кілька дронів, які обіцяють задіяти в охороні громадського порядку. Але ж це – крапля в морі, особливо, коли мова йде про таку подію, як фінал Ліги чемпіонів. Адже ці футбольні хулігани, про яких йшла мова вище, напевно що не селитимуться гуртом у одному місці в центрі столиці та не сповіщатимуть поліцію про своє пересування по Києву. Ставити за кожним поліцейського? Не вистачить людських ресурсів. Патрульні й так працюватимуть у посиленому режимі. А спортбари, кав’ярні у віддалених районах столиці, де також збиратимуться вболівальники…? Таких закладів безліч.

Про небезпеку терактів у мирних містах за нинішніх умов війни я вже навіть не згадую.

Чому я згадав саме про дрони? Та тому, що ідея із використанням безпілотників на варті правопорядку "висить у повітрі" вже не один рік. Ще після сумнозвісних подій влітку 2015 року під Радою, коли внаслідок сутичок з поліцією сталася трагедія. Ще тоді виникла ідея про те, що, за допомогою дронів під час масових заходів відслідковувати та ідентифікувати потенційно небезпечних чи підозрілих осіб. Запобігати значно краще, ніж ліквідовувати наслідки.

А що заважає зараз використовувати дрони? Ні, це не брак коштів чи фахівців. Переконаний, що серед поліцейських є чимало людей із освітою, яка дозволяє швидко опанувати управління дроном саме для комунікації та функціонального відслідковування ситуації. Та й кошти, я певен, знайдуться.

Питання в тому, друзі, що в Україні досі на законодавчому рівні не закріплено використання БПЛА, не існує поняття "політної зони" для дронів, безпечних висот для безпілотників і таке інше. А тому немає регламентації, яка б дозволяла використання дронів як цивільними, так і силами охорони правопорядку та спецслужб. Себто використовувати безпілотники правоохоронцям дозволено, адже за законом у своїй діяльності вони можуть використовувати будь-які не заборонені технічні засоби. Але ж радіочастоти, "глушилки", небезпека того, що станеться якась аварія і хтось постраждає. Саме задля цього потрібен закон.

Тому дозволю собі дати пораду шановному керівництву МВС, до якого нині відносяться і прикордонники і рятувальники: чим швидше ви "натиснете" на наших законодавців і доб’єтеся прийняття закону, тим швидше отримаєте оснащення дронами, безпілотними системами, організуєте навчання фахівців для керування системами. Тим більше, що вишів, які зможуть це зробити в Україні – вистачає.

Окрім того – дрон із камерою високої роздільної здатності, заведений в єдину систему стеження за безпекою, – не потребує харчів, сну та не потерпає від спеки та холоду. А керувати ним можна із затишного куточка.

Для тих, хто у всьому шукає "зраду" зауважу: жодного негативу, типу зменшення кількості поліції за рахунок "кібернетики", я не пропоную. Повірте, у поліції вистачає "наземної" роботи. Адже помітити, відслідкувати, виокремити зловмисника дрон зможе. А от затримати, знешкодити, вберегти від нього суспільство – ні. Досвід "повітряно-наземного" симбіозу в роботі поліції можна взяти у поліції США, Авcтралії, Німеччини та багатьох інших країн.

До речі, ще одна проблема. Наразі поліція впроваджує систему для контролю швидкості на автошляхах за допомогою дронів. Чому у недоконаному виді? А тому, що є питання стандартизації приладів. Себто кожен дрон, його камери і таке інше мають пройти експертизу щодо стандартизації. У державному, звичайно ж, підприємстві, що опікується питаннями стандартизації. А як це відбувається за умов високої корупційної складової та не менш високої бюрократичної складової – відомо всім.

Тому у цьому розрізі питання закону про регламентацію використання БПЛА – зовсім не другорядне.

Источник:

"Сегодня"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter

Загрузка...
Загрузка...