Як президент Зеленський до Японії з'їздив

З 21 по 24 жовтня 2019 р. пройшов робочий візит президента Володимира Зеленського до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Нарухіто.

Церемонія інтронізації Імператора Японії – "Sokuirei-Seiden-no-gi" – це один з найважливіших заходів у контексті зміни монарха в Країні вранішнього сонця, на якому Імператор Нарухіто офіційно проголосив своє сходження на престол. Нагадаємо, що в результаті зречення Імператора Акіхіто 30 квітня 2019 р. з 1 травня цього року Хризантемовий трон – так називають Імператорський трон в Японії – перейшов до його сина Нарухіто, завдяки чому розпочалась нова епоха літочислення Японії – ера "Рейва", що у перекладі українською означає "красива гармонія".

У церемонії взяли участь монархи, президенти, серед яких, окрім Зеленського – очільники Австрії, Бразилії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Індії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, Сингапуру, Словаччини, Таджикистану, Туркменістану, Угорщини тощо, а також інші високопосадовці та колишні лідери країн світу. Іноземних гостей було запрошено на банкет, організований Імператорським двором після церемонії інтронізації, а також вечерю на запрошення прем’єрміністра Японії. Представлення України на заходах, пов’язаних з інтронізацією Імператора Японії, на рівні глави держави свідчить про важливе місце Японії в системі зовнішньополітичних орієнтирів України, а також підтверджує наміри уряду нашої країни докладати зусилля для подальшого розвитку всього спектру українсько-японських відносин.

Важливою темою двосторонніх зустрічей президента Зеленського в Японії стало інвестиційне співробітництво між двома країнами. За даними Державної служби статистики України, станом на 2018 р., прямі інвестиції з Японії в Україну склали 144 млн. дол. США. Для порівняння, у 2017 р. вони склали 130,4 млн. дол. США; у 2014 р. – 188,9 млн. дол. США. У 2015 р. було підписано Угоду між Україною та Японією про сприяння та захист інвестицій, у 2016 р. відбулося відкриття заводу японської компанії "Fujikura" на Львівщині, а у 2018 р. у Київській області було відкрито зерновий елеватор ТОВ "Ківшовата Агро", власником якого є японська корпорація "SDGs".

Проте, така динаміка не повністю відповідає економічному потенціалу Японії, у зв’язку з чим українською стороною було зроблено особливий акцент на даному напрямку двостороннього співробітництва. Так, під час зустрічі Зеленського з прем'єрміністром Японії С.Абе сторони обговорили інвестиції з боку Японії у розвиток інфраструктури України, а на заході за участю голови Палати радників А.Санто Глава Української держави висловив сподівання, що кількість японських компаній, зареєстрованих в Україні, зростатиме. Було проведено зустрічі президента України з керівництвом Японської асоціації нової економіки ("Japan Association of New Economy"), представниками компанії Marubeni Corporation та президентом Японського агентства міжнародного співробітництва ("Japan International Ccoorepation Agency") С.Кітаока.

Під час візиту Зеленського до Японії були порушені питання співробітництва між двома країнами у безпековій сфері, які є актуальними як для України, так і для Японії. Глава Української держави подякував прем’єрміністру Абе за послідовну політику Японії щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України та невизнання тимчасової окупації Криму, а також розповів про безпекову ситуацію на Донбасі та останні зрушення у напрямку припинення війни і досягнення миру. Згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ Японії, у зустрічі Зеленского з Абе також взяв участь С.Кітамура, Генеральний секретар Секретаріату національної безпеки Японії – органу, створеного у 2013 р. з метою координації національної політики Японії з питань безпеки. Також було проведено зустріч міністрів закордонних справ України та Японії В.Пристайка та Т.Мотегі, під час якої сторони наголосили на готовності до подальшого посилення двосторонньої співпраці, зокрема, у політичній та безпековій сферах.

Слід зазначити, що безпековий діалог було засновано у 2018 р., тому ця сфера є найновішою в історії двостороннього співробітництва України та Японії. У жовтні минулого року Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції А.Петренко і Заступник міністра закордонних справ В.Боднар відвідали Токіо з метою проведення перших українсько-японських консультацій з питань безпеки, під час яких було підписано Меморандум між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Японії щодо співробітництва та обмінів у сфері оборони. Інтерес обох країн до цього питання пояснюється безпековим середовищем, яке їх оточує. Для України основними проблемами є мілітарізація тимчасово окупованого Криму та війна на Донбасі; для Японії – територіальні суперечки з Росією та Китаєм, а також проблема ядерної програми Північної Кореї. За інформацією, опублікованою на офіційному вебсайті Служби безпеки України, також ініційовано питання щодо вивчення можливості укладення угоди між Україною та Японією для обміну та взаємного захисту інформації з обмеженим доступом, яка б посилила співпрацю у цій сфері.

Наступний акцент Зеленським було зроблено на розвитку співробітництва у сфері інформаційних технологій, про що свідчать результати зустрічі з керівництвом Японської асоціації нової економіки, під час якої Глава держави заявив, що ІТ-сектор є одним з найбільш динамічних у нашій країні, та розповів про плани його розвитку.

У цьому контексті важливо розуміти, що ІТ-сектор тісно пов’язаний з кібербезпекою, забезпечення якої набуває все більшої актуальності в Японії, яка зазнала збільшення загальної кількості кібератак з 12,8 млрд. в 2013 р. до 128,1 млрд. в 2016 р., тобто на 900% лише за три роки. У 2014 р. Міністерство оборони Японії створило підрозділ з кіберзахисту в рамках Сил Самооборони для реагування на велику кількість кібератак, а в 2015 р. урядом Японії було прийнято стратегію з кібербезпеки. Україна, у свою чергу, за оцінкою "SkillValue", посідає 8 місце у світі за якістю спеціалістів з інформаційних технологій та випереджає Індію, відому своїми IT-спеціалістами, на 26 позицій. З огляду на проведення Олімпійських ігор в Токіо у 2020 р. та запровадження урядом Японії "Суспільства 5.0" – "Society 5.0" або "Super Smart Society" – в якості моделі розвитку суспільства за допомогою кібертехнологій, співпраця Японії з Україною у кіберпросторі має дуже важливе значення.

Подолання наслідків аварій на АЕС та утилізація радіоактивних відходів стали іншою актуальною темою українсько-японських переговорів. У рамках зустрічі Зеленського з головою Парламентської асоціації дружби "Японія – Україна" Е.Морі та членами зазначеної асоціації президент України підтвердив намір продовжувати співпрацю з питань подолання наслідків аварії на АЕС "Фукусіма-1" та окреслив в якості перспективного напряму діяльності розробку та запровадження нових технологій утилізації радіоактивних відходів.

Як відомо, у 2012 р. Україна та Японія уклали міжурядову Угоду про співробітництво у сфері післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, а також заснували спільний комітет з цих питань. 2017 р. Чорнобильський інститут досліджень і розвитку та Інститут радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми (Японія) підписали Меморандум про порозуміння, спрямований на організацію наукової співпраці в рамках програми "Фукусіма – Чорнобиль". З огляду на те, що уряд Японії активно намагається розв’язати проблему утилізації радіоактивної води, яка накопичилась в результаті аварії на АЕС "Фукусіма-1" у кількості 1,15 млн. тон та резервуари для зберігання якої, за попередніми оцінками, будуть повністю використані влітку 2022 р., співпраця з Україною у цій сфері набуває подальшої актуальності.

Наостанок, президент Зеленський закликав японську сторону розглянути питання щодо впровадження безвізового режиму для українців, особливо напередодні Олімпійських ігор 2020 р. З 1 січня 2018 р. відбулося пом’якшення візового режиму для громадян України, а його подальша лібералізація надасть серйозного поштовху для зміцнення людських обмінів між двома країнами. Зазначимо, що громадяни Японії можуть відвідувати Україну з метою туризму без віз з 2005 р.

Отже, візит Зеленського до Японії підтвердив загальну тенденцію щодо подальшого зміцнення відносин з Японією, а також окреслив основні напрямки двостороннього співробітництва на найближчу перспективу. Візит пройшов у відповідності до пріоритетних цілей, задекларованих у Програмі діяльності уряду України, зокрема, щодо збільшення обсягів експорту та притоку інвестицій та розширення переліку країн із безвізовим режимом для власників українських паспортів. Подальші послідовні кроки щодо реалізації спільних проєктів, окреслених президентом, матимуть позитивні результати для народу України та підвищать конкурентоспроможність нашої країни на міжнародній арені.