У вівторок, 5 лютого, спікер Верховної Ради Андрій Парубій відкриє десяту і, фактично, останню сесію Верховної Ради перед парламентськими виборами 27 жовтня, тому сподіватися на ухвалення проривних реформаторських законів не доводиться. Особливо, коли кількість кандидатів в президенти з числа депутатів, які використовують парламентську трибуну для особистого передвиборчого піару, зростає з кожним днем. Як і кількість обіцянок, які роздають ці кандидати направо і наліво.
Ці президентські вибори стануть, мабуть, рекордними за кількістю кандидатів. Але насправді багато з них вступають в боротьбу за головне крісло країни, щоб капіталізувати свій рейтинг з прицілом на парламентські вибори, в надії завести під купол свою фракцію. І судячи з прогнозів соціологів, до наступного скликання Верховної Ради пройдуть мінімум вісім партій. А це означає, що сформувати коаліцію буде непросто. Не кажучи вже про виконання коаліційної угоди, адже навіть Революція Гідності та військова агресія Росії не змогли згуртувати продемократичний табір. Коаліційна угода, під яким в листопаді 2014 року підписалися п'ять фракцій відразу після позачергових парламентських виборів, включало цілих 17 розділів. Зараз про нього вже мало хто згадує. Хоча це й не дивно, адже виконано воно, в кращому випадку, наполовину. Сайт "Сегодня" проаналізував, які реформи за час восьмого скликання Верховній Раді вдалося прийняти, а які депутатський корпус з тріском провалив.
Обіцяти не означає прийняти
"Коаліціада" після позачергових парламентських виборів восени 2014 роки тривала більше місяця. В результаті на світ з'явилася коаліційна угода "Європейська Україна", під яким підписалися п'ять фракцій: "Народний фронт", БПП, "Самопоміч", "Радикальна партія" і "Батьківщина". До амбітного документа на 77 сторінок записали обіцянки виконати реформи, які не проводилися за всі роки незалежності, починаючи від реформування сектора безпеки і оборони, закінчуючи системою управління навколишнього середовища та інтеграції екологічної політики в інші галузі.
Але реалізувати 511 положень за 17 різними секторами коаліції виявилося не під силу. Хоча за оцінками Комітету виборців України, який аналізував виконання коаліційної угоди за перший рік, 2015 року були досить непогані показники – 34%. І справа тут не тільки і не стільки в тому, що коаліція розпалася, як в нереалістичності записаних в документі термінів. Як приклад генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель наводить виборчу реформу, дедлайн з якої пройшов ще після першого кварталу 2015 року.
"По-перше, політики писали коаліційну угоду фактично з чистого аркуша. У них не було якісних програм, вони не могли їх уніфікувати і об'єднати. Це говорить про слабкість партій, їх стратегій і виборчих програм. По-друге, при написанні коаліційної угоди почали випадати цілі розділи. Наприклад, в першій презентованої редакції не було згадки про виборчу реформу. Після того, як ми і інші організації почали акцентувати на цьому увагу, розділ виборчої реформи з'явився, детально виписаний, але заклали нереалістичні терміни її прийняття", – розповідає сайту "Сегодня" Олексій Кошель.
аніше сайт "Сегодня" неодноразово писав, що перед достроковими парламентськими виборами 2014-го всі без винятку партії обіцяли людям, нарешті, попрощатися зі скандальною мажоритаркою і прийняти новий Виборчий кодекс з пропорційною системою і відкритими списками не тільки для виборів до Верховної Ради, але і на місцевому рівні. Не можна сказати, що депутати повністю провалили цю реформу. Наприклад, влітку 2015 року парламент ухвалив закон про місцеві вибори. Щоправда, про те, що там була "зашита" мажоритарка, українці дізналися вже після голосування. Та й сам закон, за словами депутатів і експертів, виявився настільки "сирим", що деякі округи залишилися без своїх представників у владі.
Історія з Виборчим кодексом потягне на цілий шпигунський детектив. Сайт "Сегодня" вже писав, що його прийняття в першому читанні 7 листопада 2017 року, коли на табло показалося рівно 226 голосів, для частини БПП, НФ і мажоритарників, які не були зацікавлені у скасуванні мажоритарки, стало справжнім сюрпризом. Тепер Кодекс чекає свого другого читання. За словами нардепа від БПП Олександра Черненко, робоча група вже давно закінчила розгляд 4400 поправок і тепер справа за профільним комітетом, який повинен дати добро на розгляд Кодексу у другому читанні. Але коли це буде, в бесіді з сайтом "Сегодня" депутат не став прогнозувати.
Ситуація з реформою сільського господарства ще цікавіша. Обіцянку запустити ринок землі, скасувавши мораторій на продаж земель с/г призначення, провалив не тільки восьмий скликання Верховної Ради, а й, як мінімум, три попередніх. За словами нардепів, закони, які необхідні для запуску ринку землі, а їх всього п'ять, написані ще десять років тому, а то й більше. Але за цей час питання настільки заполітизували, що жодна політсила не хоче брати на себе відповідальність за скасування мораторію, особливо перед парламентськими виборами, адже на цьому неодмінно успішно зіграють конкуренти. Хоча останні кілька років наполегливо ходили чутки про те, що вимога щодо запуску ринку землі ось-ось з'явиться в меморандумі з МВФ. Але кожен раз українській стороні вдавалося переконати наших міжнародних партнерів.
Прогрес є, але результат кульгає
Експерти, та й самі нардепи сходяться на думці, що більш-менш успішними можна вважати реформи в секторі безпеки і оборони, енергетики, антикорупції та, звісно ж, реформу децентралізації.
Щоправда, за словами експертів, зрушення щодо антикорупції – це, скоріше, заслуга наших міжнародних донорів і Брюсселя зокрема, ніж депутатського корпусу. Левова їх частка була записана в переліку вимог Єврокомісії на шляху до безвізу. А, наприклад, запуск Вищого антикорупційного суду і зовсім значився в меморандумі з МВФ.
"Найважливіші знаки, які б говорили європейцям, що ми з вами однієї крові, Верховна Рада не ховаючись валила, причому ідеологічно. Тобто, виявляється, у складу депутатського корпусу, який назвав себе першим проєвропейським, які прийшли після Революції Гідності, взагалі не виявилося бажання навіть імітувати європейські стандарти. Я вже мовчу про введення обов'язкового е-декларування для антикорупційних активістів", – сказав сайт "Сегодня" голова ГО "Центр U" Олег Рибачук.
В Євросоюзі не так сильно згущують фарби, нагадуючи, що Україна за ці майже п'ять років показала істотний прогрес в імплементації реформ, з огляду на війну з Російською Федерацією, що триває. Наприклад, в проголосованій 12 грудня Європарламентом резолюції щодо виконання Угоди про асоціацію прямо відзначається істотний прогрес України у реформуванні енергетики, охорони здоров'я, пенсійної системи, освіти, державного управління, держзакупівель та банківського сектора.
Сайт "Сегодня" неодноразово писав, що ми, фактично, на останній стадії щодо впровадження умов Третього енергопакету, який стане завершальним акордом реформи сектора енергетики. Для цього залишилося провести анбандлінг "Нафтогазу" (йдеться про виділення з "Нафтогазу" газотранспортних активів і передачі функцій з транзиту газу від "Укртрансгазу" новому незалежному операторові), чому, на жаль, перешкоджає "Газпром".
А щодо реформи децентралізації, хоч її і називають найуспішнішою, своє домашнє завдання Верховна Рада виконала не в повному обсязі. По-перше, досі в другому читанні до Конституції так і не внесені поправки по частині децентралізації. По-друге, і на це неодноразово звертав увагу Мінрегіон, парламент зволікає з прийняттям чотирьох пріоритетних законопроектів для нового етапу децентралізації.
Та й в цілому конституційна реформа, провести яку обіцяють деякі кандидати в президенти, до кінця так і не була реалізована ні в частині зняття з народних депутатів недоторканності, ні в частині децентралізації. При цьому, не менш цікавий і сам механізм її проведення. Розділ ІІ коаліційної угоди говорить: "Створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для підготовки узгоджених коаліцією змін до Конституції". На ділі ж поправки до Основного закону напрацьовувала Конституційна комісія, фактично створена на базі Адміністрації президента.
Голова Центру "Ейдос" Віктор Таран звертає увагу також і на реформу самої Верховної Ради. В інтерв'ю сайту "Сегодня" колишній президент Європарламенту Пет Кокс, який з боку ЄС очолював місію з реформування роботи українського парламенту, детально розповідав, як зміниться робота Верховної Ради, якщо нардепи ухвалять необхідні закони. Серед пропозицій – збільшити кількість пленарних тижнів з двох до трьох на місяць, а кількість пленарних днів на тижні – скоротити з чотирьох до двох, днями для голосування зробити лише вівторок і четвер, а замість години запитань до уряду по п'ятницях проводити тригодинні дебати по понеділках. Середу, як пропонує місія Пета Кокса, потрібно відвести для роботи в комітетах, а наприкінці дня проводити наради з головами комітетів, які давали б результати своїх напрацювань.
"Там передбачено і голосування сенсорною кнопкою, і принцип розподілу комітетів за принципом д'Онта (посади розподіляються послідовно за квотами, які отримує кожна фракції. – Авт.) всього 52 рекомендації і шість законопроектів, які Рада так і не прийняла", – каже сайту "Сегодня" Віктор Таран.
Також всі без винятку експерти нагадують парламенту про необхідність ухвалення закону про податок на виведений капітал і нового закону про Службу безпеки України, який повинні були проголосувати ще до кінця минулого року, як одне з головних зобов'язань України перед НАТО.
За словами політологів і самих нардепів, у парламентаріїв ще є час напружитися і прийняти хоча б ключові законопроекти, які вже давно припадають пилом в комітетах. Це і Виборчий кодекс, і внесення змін до Конституції щодо позбавлення депутатів недоторканності, і чотири закони щодо децентралізації, і шість законопроектів щодо реформи самого парламенту. В цілому ж ключовим політичним силам, які братимуть участь в чергових парламентських виборах, експерти радять серйозно поставитися до написання своїх програмних цілей, які потім повинні лягти в основу нової коаліційної угоди. Адже, за словами Олексія Кошеля, неприпустимо, щоб такий важливий для країни документ писався з коліс. А Олег Рибачук наводить як приклад окремі країни Євросоюзу, де ключові політичні гравці заздалегідь знають, з ким підуть до коаліції, і заздалегідь оприлюднять не просто якийсь набір випадкових слів, а реальні програмні цілі і завдання, які зобов'язуються виконати протягом наступних п'яти років.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми