Всі козирі Кремля та Банкової! Коли почнуться переговори з Росією та чого від них чекати

У Кремлі заявляють, що час для переговорів між Путіним та Зеленським ще не настав, але розуміють, що час працює не на користь Росії. Фото: колаж "Сьогодні" / Фото: Колаж: Сьогодні

У Києві та Москві кажуть, що переговорний процес з врегулювання війни забуксував і зайшов у глухий кут. Однак, судячи з того, що цю тему почали активно обговорювати одночасно на Банковій та в Кремлі, можна припустити, що підготовка до діалогу делегацій чи навіть президентів воюючих країн розпочалася. Сайт "Сьогодні" з'ясував, на що чекає Україна та Росія, коли може відбутися новий раунд переговорів і чим вони можуть завершитися.

Що кажуть в Україні

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що переговорний процес із Росією зараз перебуває на паузі з низки причин, зокрема, за його словами:

• Росія не демонструє ключового розуміння сьогоднішніх процесів у світі та своєї вкрай негативної ролі;
• Росія не розуміє, що в будь-якому сенсі війна йде вже не за правилами, графіком чи планами Росії. Опір України лише наростає. Тому жодних цілей РФ не досягне;
• Росія ніяк не може відмовитись від пропагандистського нагнітання на внутрішньому ринку, і тому політична еліта боїться говорити правду. Зокрема, там бояться сказати, що зараз із війни доведеться виходити на "зовсім інших умовах, ніж було заявлено спочатку".

/ Фото: Колаж: Сьогодні

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що кажуть у Росії

У МЗС Росії заявили, що переговори з Україною зупинилися, оскільки Київ фактично вийшов із переговорного процесу.

"Ні, переговори не продовжуються у жодному вигляді. Україна вийшла фактично з переговорного процесу" , – заявив журналістам заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко.

Андрій Руденко: "Переговори не продовжуються у жодному вигляді / Фото: МЗС Росії

"Сьогодні взагалі не йдеться про "вихід або не вихід" з переговорного процесу української делегації, а йдеться лише про доцільність та конкретику на даному етапі. Буде конкретика – будуть продовжені політичні переговори" – відповів Подоляк.

Попередні домовленості

20 квітня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія "передала Україні проєкт документа із чітко виробленими формулюваннями" щодо мирного врегулювання. Подробиці проєкту договору не оголошувалися, але, як повідомлялося раніше, під час зустрічі української та російської делегації у Стамбулі 29 березня сторони намагалися досягти попередніх домовленостей. Тоді українська сторона описала проєкт угоди, запропонований Москві. Він, зокрема, припускав, що:

• Росія відводить війська на території, на яких вони були дислоковані 23 лютого;
• Переговори про статус Криму та Севастополю "виносяться за дужки" та триватимуть впродовж 15 років, сторони відмовляються від збройного способу вирішення цього питання;
• Питання про статус та долю районів, контрольованих так званими "народними республіками", винесено в окремий пункт, його можуть обговорити президенти двох країн на особистій зустрічі;
• Україна готова погодитись на позаблоковий статус неядерної країни за наявності чітких та жорстких гарантій від низки країн. Це має бути закріплено документально.
• Попередній пункт передбачає, що за наявності гарантій безпеки на території України не розміщуватимуться іноземні військові бази та військові контингенти, а сама вона не вступатиме до жодних військово-політичних союзів, зокрема й до НАТО.

На зустрічі у Стамбулі сторони намагалися досягти попередніх домовленостей

Щодо заяви Пєскова про передачу Києву нового проєкту договору, президент України Володимир Зеленський заявив, що не лише не бачив пропозицій від Росії, а й переконаний, що їх не існує.

"Упевнений, що нам нічого не передали" , – сказав він.

Що саме мав на увазі Пєсков під російським "проєктом документа", який нібито передали Україні, незрозуміло й досі. Як розповіли в Офісі президента, делегації майже щодня обмінювалися проєктами потенційних домовленостей та обговорювали гарантії безпеки України. Але жодних радикально нових пропозицій порівняно зі "стамбульським комюніке", які б дозволили говорити про принципово інший документ, ні Росія, ні Україна не робили.

Попередньо свою згоду стати гарантами безпеки дали Велика Британія та Італія. До речі, одним із гарантів має виступати Росія, яка в такому разі бажала висувати Україні умови, такі, як, наприклад, заборони щодо її військового партнерства із західними країнами.

Своєю чергою українська сторона говорила, що не може ухвалити рішення щодо Донбасу, Криму та невступу до НАТО без проведення народного референдуму, який просто неможливий в умовах війни. Суперечка між Україною та Росією закінчилася тим, що 25 квітня у Кремлі заявили, що Росія не може підписати гарантії безпеки Україні, не вирішивши територіальних питань Криму та Донбасу.

Держсекретар США Ентоні Блінкен ще в березні говорив, що Сполучені Штати не бачать "ознак справжньої серйозності" з боку Росії в намірах домовлятися, оскільки навіть під час переговорів Росія продовжувала вести бої за території України й обстрілювати ракетами мирні міста. Президент Володимир Зеленський, схоже, також не мав довіри до російської сторони у переговорах та запевняв, що компромісів щодо територіальної цілісності та суверенітету України не буде.

Ентоні Блінкен: "США не бачать ознак справжньої серйозності з боку Росії у намірах домовлятися". Фото: aa.com.tr

Україна змінила свою позицію

Проте зупинився не лише переговорний процес, а й російські бойові дії в Україні. За майже 3 місяці війни армія РФ не змогла досягти значних результатів і зазнала чималих втрат. Тим часом Україна отримала величезну політичну та військову підтримку Заходу. Збройні сили України почали оснащуватися сучасною західною зброєю і завдяки ухваленому в США закону про лендліз, озброєння, зокрема й важкого, буде постачатися до нашої країни дедалі більше.

У зв'язку з цим кардинально змінилася позиція української влади щодо перемоги у війні з Росією. Тепер Україну вже не влаштовує просто відведення російських військ, а питання Донбасу та Криму тут не збираються "виносити за дужки". Та й український народ після звірств російських окупантів у Бучі та Ірпені, після знищення Маріуполя, обстрілів Харкова, Одеси та Миколаєва не підтримав би таких поступок.

9 травня у зверненні до українців президент Зеленський наголосив:

"Ми не віддамо і клаптика своєї території та історії".

Володимир Зеленський: "Ми не віддамо і клаптика своєї території та історії"

Про нові пріоритети розповів і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Financial Times.

"У перші місяці війни перемога для нас виглядала як відведення російських військ на позиції, які вони займали до 24 лютого, і сплата за завдані збитки. Тепер, якщо ми будемо досить сильні на військовому фронті і виграємо битву за Донбас, що матиме вирішальне значення для подальшої динаміки війни, то перемогою для нас буде визволення інших територій" – сказав Кулеба.

Міністр упевнений: якщо Київ отримає від західних країн ще більшу військову підтримку, то зможе витіснити загарбників із Херсона та навіть розгромити Чорноморський флот РФ. Водночас, за його словами, ціна перемоги може бути надто кровопролитною, тож доведеться вести переговори про врегулювання, але для цього Україні необхідно мати "сильні карти".

Дмитро Кулеба: "Якщо Київ отримає ще більшу військову підтримку, то зможе витіснити загарбників із Херсона та розгромити Чорноморський флот РФ"

Політолог Раміс Юнус у коментарі ведучим каналу "Україна 24" Василю Голованову і Вікторії Логуновій в ефірі проєкту FREEДОМ розповів, що заяви української влади змінилися через активну підтримку Заходу.

Заяви змінилися у всьому світі. Вони змінилися у Вашингтоні, у Євросоюзі та в самій Україні. Вони йдуть по наростаючій" , – каже Юнус.

За його словами, весь світ бачить, що Росія застопорилася у війні з Україною і не має жодних перспектив, у той час як можливості України збільшуються за рахунок політичної та військової підтримки Заходу і, зокрема, лендлізу.

"Росія зараз намагатиметься досягти якихось результатів по максимуму, зафіксувати захоплені території і намагатиметься вести переговори. Але сьогодні не 2015 рік, коли Росія могла нав'язати Україні Мінські угоди. Тепер Україна може диктувати умови , – каже Юнус.

Можливості України збільшуються за рахунок політичної та військової підтримки заходу. Фото: колаж "Сьогодні"

Росія тягне час, але він працює не на користь Москви

Незважаючи на те, що в Росії заявляють, що "час для переговорів між Путіним та Зеленським щодо врегулювання війни ще не настав", у Кремлі розуміють, що час зараз працює не на користь Москви. Україна нарощує військовий потенціал, Росія ж зазнає втрат і перебуває під тиском економічних санкцій. Швеція та Фінляндія готові вступити до НАТО. Тим самим дружніх до Росії країн стає дедалі менше.

На думку заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, Росія намагається тягнути час, щоб сісти за стіл переговорів не з "порожніми руками"

"Путін зараз не готовий до переговорів і спеціально затягує час, очікуючи, що російські війська здобудуть хоч якусь серйозну перемогу на фронті, яка дозволить йому посилити позиції під час переговорного процесу" – пояснив Жовква.

Ігор Жовква: "Путін не готовий до зустрічі із Зеленськими і спеціально затягує час. Фото: bituk.media

Коли чекати на новий раунд переговорів

Політолог Вадим Карасьов вважає, що переговори між делегаціями чи навіть президентами України та Росії можуть відбутися влітку.

"Думаю, у найближчі 2-3 тижні триватимуть запеклі бої за Сєверодонецьк, Лисичанськ, Авдіївку, Ізюмський напрямок, за результатами яких ситуація проясниться і можна буде говорити про нові переговори. Обидві сторони зацікавлені викласти на стіл переговорів козирі у вигляді певних перемог", – каже "Сьогодні" Карасьов.

На його думку, ситуація має прояснитися до кінця травня – початку червня.

"Сили та ресурси армії Росії виснажені, однак і в України люди та економіка не безмежні. Ми отримаємо зброю, але для продовження бойових дій нам доведеться проводити ротацію військ та, можливо, нову хвилю мобілізації. Відповідно, Україна також зацікавлена у переговорах" , – пояснює Карасьов.

Вадим Карасьов: "Обидві сторони зацікавлені викласти на стіл переговорів козирі у вигляді певних перемог" Фото: Facebook

Чого чекати від переговорів

Проте для Росії, на думку експерта, затягування війни зменшує шанси на досягнення її цілей.

"Якщо ми зможемо завдати російським військам нищівного удару, Росія буде змушена підписати мирний договір і піти на поступки, зокрема й по Донбасу та Криму. Якщо ж ситуація на полі бою буде патовою, швидше за все буде перемир'я, а війна перейде в позиційну фазу без великих битв. Гаряча стадія війни перейде в холодну, гібридну, війну на виснаження, в якій уже виграє той, у кого виявиться міцніша економіка і в залежності від того, як працюватимуть санкції. Щось подібне було в 2014 році, але тоді на Росію не було накладено таку кількість санкцій, а Україні не надавали масштабної військової допомоги. Така пауза може зіграти проти Росії", – підсумував Карасьов.

Раніше сайт "Сегодня" повідомляв, що позиція України на переговорах змінилася. Вона стала жорсткішою. Крім того, президент РФ Володимир Путін більше не зможе ставити свої умови Україні.

Також ми інформували, що президент Володимир Зеленський заявив, що Росія має менше шансів сісти за стіл переговорів з Україною з кожним новим воєнним злочином окупантів.