Вбивство Павла Шеремета: що потрібно знати про злочин і розслідування

12 грудня стало відомо, що поліція затримала причетних до вбивства журналіста Павла Шеремета в 2016 році. Про це на своїй сторінці в Twitter повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

"Щойно Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголошує обґрунтовані підозри фігурантам справи про вбивство Павла Шеремета. Це результат дуже складної і наполегливої роботи справжніх фахівців і важливий крок до повного розкриття справи", – написав Аваков.

Імена затриманих – Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко та Яна Дугарь а також Інна та Віталій Грищенки. Всі подробиці цього злочину і його розслідування читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Підірвали в машині у самому центрі столиці

Вранці 20 липня 2016 року відомий журналіст Павло Шеремет був підірваний в машині на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, навпроти "МакДональдса" – у самому в центрі столиці. Вийшовши з будинку о 7:45 ранку, Шеремет сів за кермо і встиг трохи від'їхати, після чого машина вибухнула. Як заявили в полку "Азов", журналіст того ранку їхав висвітлювати їхню акцію протесту.

Машина не належала Шеремету – авто було зареєстроване на керівника видання "Українська правда" Олену Притулу. Убитий журналіст останні п'ять років жив у Києві, працював в "Українській правді", був ведучим на радіо "Вести". Незважаючи на досвід роботи в Росії, Павло Шеремет вирізнявся проукраїнською позицією і активно критикував режим Володимира Путіна і агресію РФ.

1/4

Очевидці події запевняли, що після вибуху машини Шеремет був ще живий.

"Коли "швидка" відвезла журналіста, він також ще був живий. Помер Шеремет в кареті "швидкої допомоги ", – стверджували свідки.

На думку депутата Антона Геращенка, причиною вибуху став таємно встановлений вибуховий пристрій, можливо навіть радіокерований.

"Немає сумнівів, що причиною стало вибух пристрою, встановленого зловмисниками, які ставили за мету вбити Павла Шеремета. Внаслідок вибуху утворився отвір в днищі машини. Вибуховий пристрій був радіокерований без годинникового механізму. Зараз беруться записи з камер відеоспостереження, і слідчі будуть намагатися встановити момент установки даного вибухового механізму" , – говорив нардеп.

Перші версії слідства

У день вбивства головною версією слідства була професійна діяльність журналіста. Цю версію озвучив радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк, додавши, що розглядається в тому числі і озвучена Антоном Геращенко версія про російський слід і версія про вбивство на грунті особистих конфліктів.

Про професійну діяльность, як про причину вбивства, говорили і в Європі. Зокрема, у керівництві Європарламенту після інциденту заявили про "Тривожну атаку на свободу преси в регіоні" . У представництві міжнародної правозахисної організації Amnesty International заявили, що "Комусь до зарізу потрібно заткнути рот правді".

Вже 22 липня, через дві доби після інциденту, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що обличчя людей, які здійснювали закладку бомби, потрапили на відеозаписи вуличних камер. Зокрема, генпрокурор повідомив, що "вбивця був не один, і частину цієї групи ми вже бачимо на відео", але фотороботи підозрюваних не публікувалися.

На брифінгу в Чернігові, через 5 днів після інциденту, Луценко заявив, що фотороботи підозрюваних з'являться, коли в генпрокуратурі " будуть готові до публічної частини", і що будь-який витік "лише шкодить" самому розслідуванню.

У серпні 2016 у мережу "злили" відео з камер спостереження, на яких можна розгледіти обличчя тих, хто закладав бомбу. Того ж місяці глава Нацполіціі Хатія Деканоїдзе заявила про тривалу рутинну роботу, відсутність "проривів" у розслідуванні і зазначила, що виступає "категорично проти того, щоб про деталі, які є в розслідуванні, говорив хто б то не був".

Новий глава Нацполіціі Сергій Князєв у травні 2017-го заявив, що "слідство ще не вийшло на фінішну пряму", і допустив, що в розслідуванні могли бути помилки. Майже через тиждень генпрокурор Юрій Луценко повідомив пресі, що загублене важливе відео з камер спостереження.

У вересні 2017 року з'явилася інформація, що Головне слідче управління Національної поліції України засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Шеремета заради захисту життя осіб, які беруть участь у відповідному кримінальному провадженні.

"Дива не буде"

У лютому 2018 Президент України Петро Порошенко заявив, що " готовий робити все необхідне для прозорості і ефективності процесу розслідування резонансного вбивства". У другу річницю підриву автомобіля 20 липня 2018 у Генпрокуратурі заявили про проведення безлічі слідчих дій, навіть, із залученням ФБР.

"На даному етапі відпрацьовується чотири основні версії щодо мотивів вчинення вбивства Павла Шеремета: професійна журналістська діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація обстановки в Україні і помилка об'єктом (підірваний автомобіль належав Олені Притулі)", – написав спікер генпрокуратури Андрій Лисенко та додав, що до розслідування залучалися фахівці ФБР.

Через 2 тижні після цього повідомлення стало відомо, що слідчі Генеральної прокуратури не побачили в керованому підриві автомобіля в центрі Києва ознак терористичного акту. Так, обсяг вибухівки (350-700 грамів в тротилловому еквіваленті) не вважали достатнім для ураження багатьох цілей, а характер кріплення бомби вказував на її спрямований характер ураження:

"Спосіб кріплення пристрою, спрямованість вибухової хвилі і її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб" , – говорилося в поясненнях.

У грудні 2018 президент України Петро Порошенко заявив, що готовий на будь-які кроки, щоб знайти вбивць Шеремета, або хоча б додати прозорості розслідування. За день до Нового 2019 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що коло підозрюваних у справі Шеремета звузилося в десятки разів. На справі – " з декількох тисяч до декількох сотень ".

В кінці 2018 року в генпрокуратурі визнали, що правоохоронна система "Поки не дала результатів" . Водночас генпрокурор закликав "не чекати дива в окремо взятій країні".

Що відомо про затриманих

Адвокат Влад Добош повідомив в Facebook перше ім'я зі списку затриманих за підозрою в співучасті вбивства журналіста.

"Затримано Юлію Кузьменко в підозрі співучасті вчинення якогось вбивства! Лікаря, волонтера! Їду до неї додому, мають бути обшуки" , – написав адвокат.

Як заявив сьогодні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в Twitter, Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголошує обґрунтовані підозри фігурантам справи .

"Це підсумок дуже складною і наполегливої роботи справжніх фахівців і важливий крок до повного розкриття справи. Дякую за службу" , – написав він.

Про Юлію Кузьменко відомо, що вона лікар-рентгенолог. За інформацією, розміщеною на її сторінці в Facebook, Кузьменко завідує відділенням рентгенографії і ендоваскулярної хірургії (так називаються операції на кровоносних судинах) в Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохіргургіі Міністерства охорони здоров'я України.

За часів Євромайдану стала відомою завдяки волонтерській діяльності. У 2016 році Кузьменко була відзначена президентської нагородою "За гуманітарну участь в антитерористичній операції" і волонтерською премією "Євромайдан SOS 2016".

Своєю чергою народний депутат Володимир Ар'єв на своїй сторінці в Facebook повідомив, що одним із затриманих у даній справі є автор гімну Сил спеціальних операцій, відомий рок-музикант і військовий Андрій Антоненко.

Сам Андрій Антоненко написав в Facebook: "Мені пред'являють вбивство Шеремета. Прямо зараз. У моєму дворі. Буде обшук" .

Андрій Антоненко в різний час брав участь в групах "Лепрозорій", ADEM, DAZ Machine, а з 2003 року виступає як сольний артист Riffmaster. Крім того, він відомий як автор пісні "Тихо прийшов, тихо пішов", яка вважається гімном Сил спеціальних операцій ЗСУ, сержантом яких є сам музикант.

Брав участь у бойових діях на Донбасі – з 2015 приїжджав на фронт як музикант, а потім поступив на службу за контрактом і, як зізнався в одному з інтерв'ю, "встиг побувати на всій лінії розмежування", включаючи Світлодарську дугу.

Також систематично підтримував бойкот українськими артистами виступів в країні-агресора, а також заборону залізничного сполучення між Україною і РФ.

Антоненко, якого приїхали затримувати три десятка силовиків, і оточили двір його будинку, встиг дати коментар:

Про третього підозрюваного відомо, що це учасниця бойових дій на Донбасі, медсестра Яна Дугарь.

У справі п'ять підозрюваних і один організатор

Всі крапки над "і" розставив брифінг, проведений о 17:00 за участю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. За словами першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля, на цей момент слідчі підозрюють в причетності до підриву автомобіля з журналістом не тільки Дугарь, Кузьменко та Антоненка, а також Інну і Віталія Грищенків.

Слідчі вважають, що військова медсестра, учасниця бойових дій на Донбасі Дугарь проводила розвідку біля будинку Шеремета напередодні вбивства. Музикант, а сержант Сил спецоперацій ЗСУ Антоненко, а також волонтер-медик Кузьменко підклали вибухівку, яку виготовили Грищенки.

Крім того, Іван Вакуленко (псевдонім "Пістолет"), який повинен був стати свідком у справі Шеремета, напередодні допиту скоїв самогубство, вистріливши собі в голову з мисливської рушниці.

Доброволець Петро Киян, якого також називали підозрюваним по "справі Шеремета", як виявлося, таким не є. Однак стало відомо, чому слідчі виявили до нього інтерес – він є співмешканцем Дугарь.

Ролі, які виконували учасники угруповання, були чітко розподілені:

• Яна Дугарь – розвідниця: вона фотографувала відеокамери навколо місця злочину за 5 і за 2 дні до скоєння злочину.
• В.Грищенко – майстер з виготовлення вибухівки.
• І.Гріщенко – лідер угруповання
• Юлія Кузьменко – дитячий хірург. Висловлювала радикальні погляди, розмірковувала, скільки "Градів" потрібно, щоб дестабілізувати Київ, а також вибирала "сакральну жертву" – вбивство якої сколихне суспільство. Згідно аудіозаписів, наданим на брифінгу, однією з таких "жертв" вона бачила відому волонтерку Марусю Звіробій – зокрема, обговорювала ймовірність викрадення двох дітей Марусі.

Також на брифінгу розповіли, як слідство вийшло на Антоненка і Кузьменка: як з'ясувалося, Антоненко пов'язаний з організаторами підриву електроопор у 2015 році.

13 грудня слідство назвало організатора злочину і його мотив: це Андрій Антоненко. Як випливає з оголошення про підозру однією з фігуранток справи, волонтера-медика Юлії Кузьменко, слідчі відкрито називають Антоненка прихильником "ультранаціоналістичних ідей" і "культиватором величі арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". Документ опублікував на своїй сторінці в Facebook її адвокат Влад Добош.

Нібито він зібрав угруповання щонайменше з п'яти співучасників вбивства з волонтерів та людей, які пройшли військову підготовку в складі добровольчих батальйонів і мають досвід поводження з вогнепальною зброєю та вибухонебезпечними речовинами. При цьому співучасники мали схожі погляди. Головним їхнім мотивом було бажання привернути увагу суспільства до "націонал-радикальних ідей, які, на їхню думку, можуть змінити життя суспільства".

У документі детально розписано, як Антоненко керував угрупуванням:

"Антоненко А.С. поклав на себе функції організатора і керівника стійкою угруповання, залучаючи до її складу і об'єднавши діяльність Кузьменко Ю.Л., Дугаров Я.С і невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а також здійснював загальне керівництво діями всіх учасників організованої групи; розподілив між ними ролі, безпосередньо керував діями членів організованої групи. Відповідно до своєї ролі підшукав і придбав боєприпаси та інші знаряддя і засоби, необхідні для здійснення вбивства; забезпечив учасників прес упной групи транспортом, встановлював час скоєння злочину, здійснював збір та аналіз інформації про об'єкт нападу ".

При цьому в командуванні Сил спеціального призначення ЗСУ підтвердили, що в липні 2017 року Антоненко почав контрактну службу у ЗСУ, а в червні 2019 його перевели в командування ССО.

"За час проходження служби характеризується позитивно", – повідомили в пресслужбі військового підрозділу.

Не все так просто

Тим часом, замовник цього злочину залишається невідомим. Про це заявив президент Володимир Зеленський після брифінгу за результатами розслідування.

"Імовірних вбивць сьогодні затримали. Дуже багато відповідей, слава богу, ми сьогодні отримали. Але є ще одне питання: хто замовник? І я впевнений, на це питання обов'язково знайдеться відповідь наступного разу", – додав президент.

Наостанок глава держави подякував "за справді потужну роботу" міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, генеральному прокурору Руслану Рябошапці, слідчим і прокурорам.

Але це ще не все. Депутат Верховної Ради Яна Зінкевич заявила про те, що в однієї з підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета є залізне алібі. За її твердженням, Яна Дугарь на момент злочину перебувала в зоні АТО.

"Вранці разом з депутатом 8 скликання Оксаною Корчинської і адвокатом Віталієм Коломійцем будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета. Докази, які були надані по Яні, абсурдні навіть за своєю суттю і притягнуті за вуха", – написала депутат на своїй сторінці у Facebook.

Як вказується в опублікованій Зінкевич довідці, старший солдат Яна Дугаров в період з 3 червня 2016 року по 26 вересня 2016 року брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. А за версією слідства, 15 і 18 липня Дугарь фотографувала камери спостереження в районі вбивства Шеремета. На думку поліцейських, вона проводила розвідку місцевості.

Всі подробиці в спецтемі Розслідування вбивства Павла Шеремета