Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

У половини українців проблеми: навіщо і як громадян навчатимуть цифровій грамотності

13 січня, 07:23

Анастасія Іщенко

34% українців за останній рік ставали жертвами шахрайства в інтернеті

/ Фото: Pixabay

Реклама

Розвиток технологій не стоїть на місці, і для комфортного життя в соціумі, конкурентоспроможності на ринку праці та саморозвитку необхідно не відставати від світових тенденцій і вдосконалювати свої навички і знання володіння інтернетом і гаджетами. У Міністерстві цифрової трансформації перейнялися цифровою грамотністю українців і планують її підвищувати. Сайт "Сьогодні розповідає, як українці поводяться в інтернеті, чому їхні навички залишають бажати кращого і як це хочуть виправити.

53% українців дуже погано володіють цифровими навичками

Міністерство цифрової трансформації провело перше в історії нашої країни дослідження про те, на якому рівні знаходиться цифрова грамотність українців (спойлер – все не дуже добре). Виявилося, що більш ніж у половини населення рівень цифрової грамотності нижчий за середній. Але в уряді придумали, як надихнути українців на навчання.

Так, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначає, що буде створено онлайн-платформу з п'ятьма різними категоріями курсів. Всі вони будуть абсолютно безкоштовними і доступними для кожного.

"Ми хочемо навчити 6 млн людей за 3 роки, ви ж розумієте, що це потрібно навчати по 2 млн осіб щороку. Тільки за допомогою онлайн-платформи це зробити неможливо, тому в 2020 році ми будемо масово по всій країні відкривати освітні офлайн-хаби, де кожна людина зможе реалізувати своє право на безкоштовну цифрову освіту", – говорить Федоров.

У дослідженні взяли участь українці у віці від 18 до 70 років з усіх куточків України. Виявилося, що 37,9% українців у віці мають цифрові навички на рівні нижче середнього, ще 15,1% взагалі ними не володіють. Ось і виходить, що 53% населення України за методологією оцінки цифрових навичок, застосовуваною Європейською комісією, знаходяться нижче позначки "середній рівень".

З такими негативними тенденціями і вирішили боротися в уряді, а прем'єр-міністр України Олексій Гончарук взагалі назвав навчання українців цифровій грамотності одним зі стратегічних завдань для країни.

"На початку минулого століття ознакою цивілізованості країни був відсоток населення, який умів писати. Писемність відкривала для людини можливість розвиватися і бути частиною соціуму. На початку 21-го століття ми також повинні вважати ознакою цивілізованості та конкурентоспроможності країни відсоток населення, який освічений в цифровий грамотності. Уміння працювати в мережі і з цифровими технологіями сьогодні – це і про робочі місця, і про освіту, і про соціалізацію, і про здатність спілкуватися з людьми по всьому світу", – каже Олексій Гончарук.

47% населення зацікавлене в навчанні цифровій грамотності

Українців розпитали про те, що ж вони розуміють під поняттям "цифрова грамотність". Відповідь звелася до того, що це робота з гаджетами. Також люди відповіли, що держава має створити зручну і розвинену інфраструктуру для того, щоб підвищити рівень цифрової грамотності, тобто побудувати хаби тощо.

Але далеко не всі хочуть вчитися. За статистикою, у 47,8% українців є бажання навчатися і вдосконалювати свої цифрові вміння, у 38,5% бажання навчатися актуалізовано, тобто не перебуває у пріоритеті, а 13,7% взагалі не бажають вчитися або ж у них відсутнє підключення до інтернету.

"Якщо ми говоримо про драйвери, чому українці хочуть вчитися цифровій грамотності, то насамперед – це соціалізація, бажання не випадати з життя, бути в тренді. Далі – це залишатися конкурентоспроможними на ринку праці. І останнє – це бажання нових можливостей. А якщо ми говоримо про те, чому людям не цікаво – це можна сформулювати у двох реченнях – "я всьому можу навчитися сам" і "я все і так знаю", – розповідає Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації, яка займається питаннями цифрової освіти.

Найпоширеніші навички, якими володіють українці, – це інформаційні та комунікаційні, а найменш розвинені навички з програмного забезпечення і навички вирішення маленьких проблем самостійно. Цікаво й те, що найгірше цифровими навичками володіють в центральній Україні.

Учасників опитування найбільше зацікавили курси онлайн-безпеки і того, як розрізнити надійні і ненадійні джерела інформації. За словами Валерії Іонан, найбільш незахищені категорії населення в інтернеті – це молодь до 16 років і люди у віці 60+. 34% жителів України виявлялися жертвами шахраїв в інтернеті за останній рік. Найбільший відсоток таких жертв спостерігається в категорії молоді від 10 до 17 років – 49,5% ствердних відповідей.

"Найбільш поширені проблеми – це злом пошти, отримання шахрайських повідомлень і втрата персональної інформації через віруси", – зазначає Іонан.

Для виходу в інтернет наші співвітчизники частіше використовують смартфон – 93,4% молоді у віці від 18 до 29 років, 85% населення у віці 30-59 років, 64% населення від 60 до 70 років.

В інтернеті ж українці найчастіше переписуються, дзвонять, дивляться відео, сидять в соціальних мережах, шукають різну інформацію, слухають музику і читають новини.

"А от найменше люди в мережі спілкувалися з викладачами або студентами, проходили навчання онлайн, брали участь в онлайн-консультаціях або голосуваннях з певних політичних чи соціальних питань і шукали роботу", – ділиться даними Валерія Іонан.

Український Netflix: яким буде новий освітній серіал

Вже 21 січня 2020 року запущена національна освітня онлайн-платформа з цифрової грамотності "Дія. Цифрова освіта", яка буде складатися з п'яти курсів для різної цільової аудиторії і буде показана у формі серіалу. Спочатку на платформі з'явиться тільки три курси:

  • базовий курс;
  • курс цифрової грамотності для вчителів;
  • курс для батьків "Онлайн безпека для дітей".

"Аудиторія, яку нам потрібно буде навчати, це люди старшого віку, які не мають великого досвіду в інтернеті. Тому ми вирішили відійти від стандартних онлайн-курсів і створити те, що буде зрозуміло кожному – це освітній серіал. Ми вирішили, що створюємо такий собі освітній Netflix або MEGOGO", – розповідає Валерія Іонан.

Продюсер освітніх проектів Мінцифри Віталій Співачук, який і займався зйомками серіалу, розповідає, що люди старшого віку скептично ставляться до різних державних проектів та ініціатив, але довіряють лідерами думок, яких бачать по ТБ, в пресі тощо.

"Тому ми подумали, чому б не об'єднати той продукт, який робить держава, з людьми, яким довіряють. Тому ми залучили відомих людей – це Ольга Сумська, Надія Матвєєва, Руслан Ханумак і Марія Єфросиніна", – каже Співачук.

Він додає, що замість рівнів під час навчання будуть сезони і серії, а перейти до наступної серії не можна буде, поки не переглянеш і не здаси тести з попередньої.

"Ми подумали: чому б не використовувати елементи зі звичних телеформатів і принципи серіальності всередині курсів. Формат, на якому ми зупинилися, – це формат студії, в яку селебріті запрошують в гості експертів і задають актуальні питання від українців", – пояснив Співачук.

Такий серіал буде не тільки розважати, а й навчати, причому на трьох мовах: українською, російською та жестовою мовою. Також в серіалі відійшли від формату монотонного монологу і прийшли до більш вільного і веселого діалогу.

У Мінцифрі відзначають, що планують також активно розширювати свою команду, будувати офлайн-хаби тощо.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...