"Польський уряд займається політизацією історії": інтерв'ю з Олександром Кваснєвським

Під час зустрічі з українським президентом Петром Порошенком на полях 54-ої Мюнхенської конференції з безпеки польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що скандальні ппоправки до польського закон про Інститут національної пам'яті "спрямовані проти брехні, а не проти України". Крім того, Моравецький, як передає його канцелярія, висловив протест проти "необґрунтованої заборони української влади на пошуково-ексгумаційні роботи". "Ця заборона і невиконання Україною взятих на себе зобов'язань, кидає тінь на двосторонні відносини", – зазначає канцелярія польського прем'єра.

Раніше сайт "Сегодня" вже писав, що минулого року Україна відкликала дозвіл, виданий польським історикам на пошук і ексгумацію поляків, похованих на Волині, у відповідь на руйнування пам'ятника УПА в Грушовичах польськими націоналістами. Після засідання Консультаційного Комітету президентів України і Польщі минулого листопада Київ погодився відкрити діалог щодо повернення відповідного дозволу, якби не прийняті скандальні поправки до закону про Інститут нацпам'яті, які вбили клин в і без того натягнуті відносини України і Польщі.

Незважаючи на критику з боку не тільки України, а й Ізраїлю (зміни до закон забороняють говорити про причетність поляків до Голокосту) і США, відмовлятися від ухваленого закону Варшава не збирається, продовжуючи політизувати історію. Так вважає і президент Польщі в 1995-2005 рр. Олександр Кваснєвський, з яким кореспондент сайту "Сегодня" поговорив в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Вам не здається, що українське питання цього року тут в Мюнхені дещо відійшло на другий план?

- Треба розуміти, що світ йде весь час вперед, з'являються нові теми і проблеми. А тут, в Мюнхені говорять про все: і про Близький Схід, і про Європу, і про Америку тощо. Цього року, думаю, позиція України була непогана. Тут був український президент, був його спіч під час пленарного засідання. В цілому для України це була непогана конференція. Та й цей рік буде важливим. Подивимося, як виглядатиме російська політика після президентських виборів 18 березня і кого вони оберуть президентом. Жартую, звісно ж. Всі ми знаємо, хто це буде (сміється – Авт.).

Крім того, у вас в Україні вже починається передвиборна кампанія (2019 року відбудуться президентські і парламентські вибори. – Авт.). Важливо, щоб вона не зіпсувала всіх тих досягнень, які в останні роки Україна досягла з реформами і т.д. Ну і, думаю, в Німеччині, врешті-решт, сформується новий уряд, і почнуться серйозні розмови про майбутні кроки в Євросоюзі. Тому я і кажу, що 2018 року буде дуже багато важливих моментів, і Україні потрібно запропонувати свою концепцію, як вона бачить себе в цьому світі, який змінюється дуже сильно.

– Поки канцлер Ангела Маркель зайнята коаліціадою, міністр закордонних справ Зігмар Габріель висловлюється за поетапне скасування антиросійських санкцій в разі стійкого перемир'я на Донбасі.

- Знаєте, така тенденція теж є. Але поки Меркель залишатиметься канцлером Німеччини, санкції зберігатимуться. Питання в тому, якою буде пропозиція Путіна після його виборів? Чи буде він готовий зробити що-небудь для позитивних кроків в Україні? Подивимося. Тут існує два підходи: одні кажуть (в тому числи і росіяни, які були тут в Мюнхені), що буде якась зміна російської політики по відношенню до України; інші говорять, що нічого не буде, що буде все так само, як і сьогодні, що конфлікт триватиме. Зараз передбачити це складно, потрібно почекати ще місяць-півтора і тоді подивимося.

- Голова канадського МЗС Христя Фріланд в Мюнхені всіх закликала не звикати до війни Росії проти України, яка триває вже четвертий рік...

- Повторюся, все залежатиме від політики Кремля після президентських виборів в Росії. Якщо в наступний свій президентський термін Путін вирішить зробити що-небудь, домовитися і знайти вихід з сьогоднішнього поганого становища, яке для нього не найкраще, тому що це санкції і т.д. – шанс на нормалізацію є. Але якщо його головна ідея заморозити цей конфлікт і жити в такому стані – з анексованим Кримом, підтримуючи бойовиків на Донбасі – тоді таку заморожену ситуацію ми матимемо ще багато років.

- Тобто, миротворці ООН, майбутня місія яких зараз активно обговорюється, можуть заморозити війну на Донбасі?

- Потрібно дивитися на це з двох сторін. Миротворці стануть хорошим способом зупинити війну, зупинити постійне кровопролиття, щоб не було більше жертв. Але ми знаємо і історичні факти, коли різні конфлікти тривають вже 50 років. Дивіться, що відбувається на Кіпрі (миротворча місія там знаходиться з 1964 року. – Авт.). Можна, звісно, відправляти миротворців, вони сприяють тому, щоб ситуація не погіршувалася ще більше, але нічого не поліпшують. А нам треба думати над тим, як поліпшити ситуацію.

- На полях Мюнхенської конференції Петро Порошенко провів двосторонку з Матеушем Моравецькимй, де обговорювався скандальний польський закон...

- Я вже давно пропоную нашим політикам вести активний діалог з Україною. Якщо ми хочемо говорити про історію, яку вже не можемо змінити, але яка дуже сильно впливає на наші сьогоднішні відносини, по-моєму, важливо продовжувати цей діалог. Причому, на різних рівнях: президентському, прем'єрському, на рівні експертів, істориків, академіків тощо. Здається, що останні два-три роки цей діалог був недостатньо активним. Якщо він почнеться знову, я абсолютно впевнений, що ми з Україною зможемо успішно, позитивно і з посмішкою подолати всі труднощі і допомогти наблизити Україну до європейських структур.

- А як же прийняті поправки до польського закону про Інститут національної пам'яті?

- По-моєму, приймати ці поправки абсолютно не потрібно було. Потрібно на іншому рівні робити все, щоб історія була відома, щоб ніхто більше не робив таких трагічних помилок у майбутньому, кажучи про концтабори на території Польщі (в період її німецької окупації. – Авт.). Імплементувати прийняті до закону поправки буде досить важко. А скандал, який виник, був нікому не потрібний.

Багато хто взагалі не розуміють, чому це все почалося. А почалося все з-за проблем, з якими я як президент теж стикався. Що робити, якщо погано освічені журналісти і політики говорять про концтабори на території Польщі? Ми чинили тоді дипломатично: надсилали листи, говорили з ними (з такими політиками і журналістами. – Авт.). Це, звісно, допомагало, але таких випадків було багато. А це уряд вирішив підготувати закон (зміни до закону про Інститут національної пам'яті. – Авт.). Але він непрактичний, і мені дуже шкода, що його все-таки ухвалили.

- Так, а навіщо його взагалі ухвалили? Тому що вибори на носі і правляча партія, таким чином, збільшує собі рейтинги?

- Новий уряд дуже серйозно говорить про так звану історичну політику, тобто, займається політизацією історії. Але це завжди провокує проблеми для розуміння історичних фактів і викликає багато непорозумінь. Однак так вже працює це польський уряд, та й в світі така тенденція – це не тільки польський приклад. Але я проти такої історичної політики – я за історичну правду.

- Але, здається, це більше політика самого Качинського, яку він нав'язує членам своєї команди...

- Звісно, він дуже сильний лідер цього політичного табору. Але я думаю, що це не тільки його позиція, але також і позиція багатьох людей, які сьогодні перебувають в цій партії ("Право і справедливість" – Авт.). Крім того, цю позицію підтримують 25-30% виборців. Це серйозна справа.

- До парламентських виборів в Польщі, які відбудуться 2019 року, сподіватися на зміну риторики Варшави не доводиться? Чи вона ще більше посилюватиметься?

- Я сподіваюсь, що ні. Тому що весь цей скандал стався через ухвалення нового закону і реакцію наших партнерів. Звісно, відносини нового польського уряду з країнами Євросоюзу не такі сильні, як раніше. Але, стосовно Ізраїлю і США, знаєте, зараз вони сильніші, ніж були раніше. Але їхня реакція на новий польський закон була дуже негативна. По-моєму, і Качинський, і президент, і прем'єр, звісно, інтелігентні люди і розуміють, що ціна за таку їхню політику занадто висока. Але я не очікую якоїсь подальшої інтенсифікації такої політики, або більш того, її радикалізації. Зовсім ні. Принаймні, я на це сподіваюся.