"Як я відмовилася від пластику і пакетиків, і що таке Zero Waste" – розповідь Анни Михайлицької

Анна Михайлицька – послідовниця екоруху Zero Waste або "Нуль відходів".  У своїй сумці дівчина завжди носить багаторазові торбинки, чашку з кришкою та судок. Тканинні торбинки замінюють пакетики в супермаркетах – у них можна класти все -від горішків до овочів. А маючи із собою чашку, Анна відмовилася від одноразових пластянок. Судок чудово замінює пластиковий посуд, в який можна спакувати обід на роботу, а по дорозі додому купити в нього сир або рибу.

Завдяки цьому потреби виносити сміття щодня немає. За місяць у дівчини назбирується невеликий пакетик зі сміттям. Однак це не межа. Засновниця Zero Waste американка Беа Джонсон скоротила річні відходи до об'єму півлітрової банки.

При цьому, українцям значно простіше відмовитися від пластику і поліетилену, ніж американцям, каже Анна. Якщо  в українських супермаркетах можна  купити продукти на вагу і у свою тару, то в США чи Європі знайти незапаковану в пластик їжу дуже важко.

Сайт "Сьогодні" записав історію Анни і того, як кожен може відмовитися від пластику і пакетів.

Про п'ять правил Zero Waste

Я йшла до Zero Waste поступово. Спочатку просто дивилась відео на YouTube, вивчала, як працює ця система, але довгий час нічого не переймала. А минулого року в Київ із презентацією своєї книги приїжджала засновниця руху Беа Джонсон. Її виступ став для мене відправною точкою.

Фото: "Сегодня"

Концепція "Нуль відходів" складається із п'яти правил. Дуже важливо їх виконувати послідовно.

Перше правило – скажи "ні". Я відмовилася від більшості продуктів у пластиковій упаковці, яку неможливо переробити. Зазвичай, в такій упаковці продається нездорова їжа, наприклад, чіпси, цукерки, напівфабрикати. Якщо відмовитися від них, то це ще й позитивно впливає на здоров'я. Перед покупкою будь-чого я почала думати, чи дійсно мені це потрібно.

Друге правило – скорочуй. Є речі від яких не можеш відмовитися, але їх споживання можна скоротити. Наприклад, я не можу відмовитися від одягу чи косметики, просто купую їх менше і лише те, що дійсно потрібне.

Третє – скористайся повторно. Воно означає, що треба перестати користуватися одноразовими речами і знаходити їм багаторазові альтернативи.  Я не користуюсь пакетиками, одноразовими приборами, пластянками. Для покупок у мене є торбинки – їх можна повторно використовувати і я завжди їх маю в сумці. Для зберігання продуктів, які купую на вагу, наприклад, горішків, я використовую звичайні банки.

Четверте правило – сортуй і утилізуй. У мене вдома стоїть два контейнери: один – для органічного сміття, інший – для такого, що можна здати на переробку. Раз на місяць я регулярно здаю його на станцію переробки. Однин пункт сортування є неподалік мого дому, інший в Києві. Те, що легко віднести – скло, папір, метал – я здаю біля дому. А пластик, який мало де приймають я відвожу на станцію "Україна без сміття".

І п'яте правило – сумлінно компостуй. Органічні відходи можна використати для підживлення рослин, покращення якості ґрунту. Є спеціальні компостери, куди закидаєш органіку, посипаєш спеціальним засобом і все це ферментується. Я теж намагалась компостувати, але в квартирі це робити важко.

Я не ставила собі за мету в один день повністю перейти на "Нуль відходів". Беа Джонсон все сміття, яке не перероблюється, кладе в спеціальну баночку і за рік у неї всього назбиралася півлітрова баночка. Я, звісно, до таких масштабів ще не дійшла. Зараз у мене назбирується пакет середнього розміру, який я відвожу на безпечне спалювання.

"А, вы из этих" – це топ фраза, яку доводиться чути

Спершу я почала ходити  в магазин зі своїми торбинками і сумкою, щоб не брати пакети.

Найбільше я переживала, коли йшла в магазин зі своєю півлітровою банкою, щоб купити моцарелу. Але жінка, яка важить продукти, без питань поклала сир в мою баночку. І це мене надихнуло, я побачила, що люди нормально ставляться. Ще я використовую пакетики із кукурудзяного крохмалю. Вони самі по собі розкладаються і не шкодять природі.

Якщо продукт можна не поміщати в торбинку, я просто клею на нього цінник. Наприклад, банани, апельсин і так далі. Якщо продуктів багато, або це крупи чи горішки – то я використовую тканинну торбинку. Якщо потрібна риба, то я прошу її покласти у мій контейнер, а не в пакетики. В більшості випадків все зважують без проблем і клеять наліпку. Але бувало, коли продавець говорив, що так не дозволено. Я ніколи не сперечаюсь, просто своїм прикладом показую, що можна робити по-іншому. Де не можна купити продукти в свою тару, я просто не прийду наступного разу. Ми за все голосуємо своїм гаманцем, тобто коли ти купуєш продукти на вагу і в свої торбинки, то ти підтримуєш того чи іншого виробника, чи продукцію. Обираючи продукт в паперовому пакуванні чи пластиковому – ми формуємо попит і впливаємо на те, в що буде запакована більшість продуктів.

Фото: Анна Михайлицька

Фото: Анна Михайлицька

Фото: Анна Михайлицька

Фото: Анна Михайлицька

1/4

Овочі, фрукти, горіхи та крупи я купую на ринку. Там уже знають, що мені "кульочок не треба". Хоча спочатку деякі продавці щиро не зрозуміли і казали "він же безплатний!".  Іноді, коли прошу покласти в свою торбинку, мені просто кажуть: "А, вы из этих" – це топ фраза, яку доводиться чути. Але це означає, що нас таких багато і це добре. Іноді мій контейнер хочуть ще і в пакетик загорнути – я пояснюю, що мені пакетик не потрібен і завжди дякую, що дослуховуються до мене.

Я повністю перестала користуватися побутовою хімією. Абсолютно прекрасно з очищенням справляється лимонна кислота, оцет і сода. Завдяки комбінаціям цих засобів можна мити все. Я заливаю пульверизатор на половину водою, на половину оцтом. А щоб був приємний запах, в оцті перед цим настоюю шкірки апельсинів та мандаринів. Таким засобом можна помити плитку, або ванну – достатньо її змочити оцтом і посипати содою. Губкам я теж знайшла замінник і використовую люфу – це плід, схожий на кабачок, коли він висихає, то стає подібним до губки.

Але пластик іноді потрапляє до мого дому. Якось влітку дуже захотіла лохини, а контейнера з собою не мала, тому домовилася з продавчинею, що я їй поверну пластикову коробку. Вона погодилася без заперечень. І коли до мене хтось в гості приходив, приносив ягоди у пластикових лотках, я їх теж віддавала продавцям на ринку, вони насправді були їм потрібні.

Я ніколи не нав'язую свої погляди

Друзі говорили, чим ти займаєшся, навіщо це тобі потрібно, ти все одно нічого не зміниш. Але я одразу вирішила ні з ким не сперечатися, а просто своїм прикладом показувати, що це легко, зручно і корисно. Зараз помічаю, як оточення саме змінюється. Наприклад, мої друзі зацікавилися торбинками і я подарувала їм набір на Новий рік, а ще привезла п’ятнадцять наборів торбинок як сувеніри з Амстердаму і подарувала їх моїм читачам в Instagram. Обожнюю, коли вони присилають свої фотозвіти покупок без сміття.

Коли мої рідні чи друзі приносять в мій дім щось в пакетах чи пластиковій упаковці, я ніколи не влаштовую скандал і не засмучуюсь. Сортувати теж нікого не змушую, прошу тільки залишити все біля мийки, а далі я сама розберусь. Намагаюсь делікатно пояснити, чим та чи інша упаковка погана і як її можна замінити.

Фото: "Сегодня"

В Києві папір, пластик, скло можна здавати в пункти "Київміськвторресурси". В Броварах, де я живу, також є пункти "Бровари Вторма". В таких пунктах зазвичай платять, але я ніколи не беру гроші. Якщо щось не можна переробити, то віддаю на спалювання. Це платна послуга, але сміття спалюють безпечним шляхом на спеціальних заводах. Тим більше, плата за сміття ще більше мотивує його не створювати.

Я працюю в офісі і мені завжди прикро спостерігати, як біля кулеру люди беруть по дві пластянки одна в одну і ллють в них кип'яток, щоб зробити чай або каву. Але я не нікому не нав'язую свої погляди. Просто на своєму прикладі показую, що завдяки своїй чашці або пляшці для води можна дуже легко відмовитися від шкідливого пластику. Все частіше екологічні питання обговорюю з колегами, друзями, родиною і помічаю позитивні зміни в їх свідомості і поведінці. І я радію кожній їх маленькій перемозі

Насправді, я більше вплинула на інших людей, зовсім мені не знайомих, ніж на тих, що мене оточують – я показую як можна відмовитися від пластику в Instagram і зараз маю близько 3000 читачів, яких цікавить тема екосвідомості.

"В Україні простіше перейти на Zero Waste ніж в Європі та США"

Я помічаю по місту все більше жовтих баків для пластику. Але я бачу і те, що все сміття змішується в одному сміттєвозі. Навіть самі люди кидають в одному пакеті що завгодно: і пляшки, і папір, і органіку. Все це через  низький рівень обізнаності щодо відходів. Так, у нас є  уроки екології, але те, як врятувати нашу планету від екологічної катастрофи там не навчають. В школах треба більше приділяти уваги цьому і тоді школярі можуть бути агентами змін, які поширять культуру поводження з відходами і на своїх батьків.

Наприклад, мало хто знає, що не весь пластик можна переробити. На пластикових пляшках та пакуванні є трикутник з цифрою, на який слід звертати увагу. Одиничка – значить переробляється, це, в основному, ПЕТ-пляшки. Другий тип – пластик для побутової хімії, шампуні і так далі. Четвертий тип теж переробляється – це зазвичай пластикові кульочки, харчова плівка. П'ятий – переробляється, сюди входять контейнери для їжі та дитячі іграшки. Не переробляються третій, сьомий. І шостий під питанням, але краще його не купувати – зазвичай це стаканчики для йогурту, коробочки під овочі та фрукти.

Фото: "Сегодня"

Однак, в Україні простіше перейти на Zero Waste ніж в США чи Європі. Це помітила Беа Джонсон, коли приїжджала в Київ. У нас можна багато чого купити в розсип, а в Америці більшість овочів в індивідуальному пластиковому пакуванні. Якщо зробити стрибок до Zero Waste, то в України є непогані шанси. З розповіді однієї іноземки, яка була в Києві, її здивувало, як багато всього можна купити в свою тару в супермаркетах. Ще в Києві багато кав'ярень дають знижку, якщо просиш каву в свою чашку. Мало хто знає, що "паперові" чашки для кави не зовсім паперові, а вкриті шаром пластику, а тому довго розкладатимуться на сміттєзвалищі. А кришка, якою ми звикли накривати каву зроблена із полістиролу, пластику, який при нагріванні від кави починає виділяти канцерогени.

Із переходом до Zero Waste я зрозуміла, що екосвідоме життя якісніше, здоровіше і духовніше. Мені подобається бути частиною тих позитивних змін, які відбуваються навколо і подобається надихати інших до цього.

Більшість звикли думати "моя хата скраю", "хай це питання вирішує держава і бізнес-корпорації", "це всього лише один кульочок" тощо. Але пора усвідомити, що кожен наш вчинок має значення.

Ми останнє покоління, яке може щось змінити. Якщо ми зараз не змінимо свою поведінку,  то екологічна катастрофа стане невідворотною, а наші діти нічого не зможуть з цим зробити. Я всього лиш краплинка в океані, але це океан змін. Я розповідаю про це своїм друзям, читачам у Instagram і ми – це уже невелике озерце.