Ігор Рець
Випусковий редактор Олександр Ольшанський стояв біля витоків українського інтернету, починав займатися IT-бізнесом в дев'яності, коли комп'ютер в квартирі українця ще був предметом розкоші. З початку нульових він керує найбільшим доменним реєстратором та хостинг-сервісом України.
Минулоріч сайт "Сьогодні" спілкувався з Олександром Ольшанським відразу після його вступного слова на iForum 2019. Тоді темою наймасовішої IT-тусовки України було майбутнє. Ніхто не припускав, що через рік iForum 2020 перенесуть через пандемію, а масові заходи виявляться під суворою забороною.
Наша нова зустріч пройшла в онлайні. В цьому році ми попросили Олександра Ольшанського також розповісти про бачення майбутнього, яке так турбує і лякає українців.
- Зараз люблять говорити: "Ми боялися, що відключать інтернет, а зрештою всім відключили оффлайн". Як ці нові обставини впливатимуть на майбутнє?
- Мені здається, майбутнє вже настало, і пізно говорити про якийсь вплив. Я вважаю, що ми не повернемося до початкової точки – до того, що було в січні. Наприклад, радикально зміниться потреба в офісах. Звичайно, ми всі не переїдемо в онлайн, але навіть якщо завтра карантин скасують, то більшість компаній скоротять частину офісних площ, навчившись працювати в онлайні. У онлайну є недоліки, але є й переваги. Люди навчаться їх використовувати, просто потрібно до них звикнути.
"Розквітне" доправка продуктів. Люди зрозуміють, що ходити за продуктами зовсім не обов'язково. До речі, є такий ефект: купуючи в онлайні, економиш до 30%. І справа не в цінах, а в тому, що в онлайні людина не купує непотрібного, не здійснює величезної кількості імпульсивних покупок, як під час походів до магазину. Хліб і молоко завжди в кінці супермаркету розташовують лише для того, щоб людина пройшла повз максимальної кількості полиць. В онлайні це не працює. Там теж буде маркетинг, але по-іншому.
- У зв'язку з епідемією за кордоном активно розвивають програми для відстежування місцерозташування. Маючи інформацію про пересування людини, можна з'ясувати, з ким вона контактувала, і, в разі зараження, виявити людей, які в зоні ризику. Але є думка, що такі технології можуть використовуватися не тільки на благо.
- Будь-яка технологія може використовуватися на благо, але може бути і звернена на зло. Хтось через радіо розповідав дітям казки, а хтось, використовуючи радіо як єдиний на той момент електронний засіб масової інформації, будував фашистський режим. Будь-яка технологія може використовуватися двобічно. І тут відбудеться наступне.
У країнах, де слабкі інститути контролю за державою, все це призведе до жахливих наслідків. У країнах, де контроль над державою хороший, а інститути демократії міцні, це тільки дасть можливість краще організувати життя людей.
Наприклад, після 11 вересня 2001 в США був ухвалений "Патріотичний акт" (федеральний закон, який розширив повноваження уряду і поліції з нагляду за громадянами). Якби це було ухвалено в Україні, то закінчилося б дуже недобре, адже контроль громадян над державою в нашій країні, на жаль, слабкий.
- Чи можна припускати, що взаємини між людиною і державою змістяться в бік авторитарності?
- Змістяться. Вся історія людства – це продаж своїх свобод в обмін на безпеку, а потім – "вигризання" свобод назад і, як зазвичай, з жертвами. Вся історія влаштована саме таким чином. Очевидний факт, що держава – механізм, який змінює свободи громадян на гарантії. Гарантії безпеки, справедливості, соціальні. Результат цього обміну знову ж таки залежить від контролю громадян над державою: якщо контроль сильний, то обмін відбудеться, а якщо слабкий – то свободи заберуть, а гарантії залишаться на папері.
- Чи зможемо ми отримати якийсь позитив з того, що відбувається зараз у світі?
- Ми не повернемося назад. Карантин скасують, буде ще кілька спалахів – американські аналітики прогнозують три-чотири спалахи – але я впевнений, ми не повернемося туди, де були.
Що позитивного можна назвати, наприклад, на сході сонця? Ці речі від нас не залежать, потрібно просто пристосуватися до нового життя. Зміни будуть значні. Швидше за все, туризму в тому розумінні, в якому він був, не залишиться, ми станемо менше їздити. Не знаю, чи витримає Шенгенська зонавнаслідок цієї кризи і Євросоюз в цілому. Це дуже масштабні потрясіння для Євросоюзу ... я б свої гроші не поставив на цю організацію.
Очевидно, потрібні глобальні механізми управління. Очевидно, що ВООЗ себе не виправдала, при тому, що ця організація має мільярдні бюджети. Пандемія ж була оголошена лише в березні. Я вважаю, будуть зміни. З одного боку, світ знову розділиться, але з іншого – зміцняться міжурядові інститути, вони стануть ще контрольованішими і працюватимуть краще.
- Ви сказали, що не поставили б на Євросоюз. Логічно запитати, на кого б поставили?
- На США.
- Незважаючи на те що в США сьогодні найстрімкіше поширюється коронавірус?
- Слава Богу, це не чума. Все погано, але не так, як століття тому. Впаде економіка, але вона у всіх падає. Зараз чимало говорять, що через епідемію Китай може перехопити першість у світі і витіснити США з ролі світового лідера, але я в це не вірю. А в те, що у Європи будуть проблеми, вірю.
- Чому?
- На це питання багато відповідей. Наприклад, у США немає ПДВ, а в Європі – є. У США зброя продається, а в Європі – ні. У США основний податок – прибутковий, а в Європі переважна частина податків непрямі. Відповідь може бути заснована і на висновках про людей середнього віку населення. Європа не вирішила демографічні проблеми, які з кожним днем поглиблюються, і це не може тривати вічно. У десятирічній перспективі Європі доведеться щось дуже змінювати.
Якщо говорити про інформаційні технології, треба розуміти, що Європа дуже сильно відстала не тільки від США і Китаю, але навіть і від Росії. Серед компаній нової економіки я не бачу європейських сервісів світового значення. Всі ці Apple, Google, Facebook, Uber, Netflix тощо – не з Європи, як втім і WeChat, AliExpress, Яндекс і ВК. До речі про податки. Будь-яка компанія нової економіки має величезну додану вартість. Якщо у вас в країні є податок на додану вартість, то такі компанії не виживатимуть. Google не міг би з'явитися в країні з податком на додану вартість, адже у нього вся вартість – додана. Це ж стосується таких сервісів як Uber, Apple, Amazon (Китай і Росія – особливий випадок: там швидше "державний капіталізм", ніж ринок).
- Ви починали займатися бізнесом в уже далекі дев'яності. Як ви ставитеся до заяв, що через кризу, яка трапилася, можуть настати "нові дев'яності"?
- Про це потрібно заислюватись. Ми живемо в досить небезпечний час, нас очікує кілька серйозних криз. Цю кризу мало хто передбачав. Лише одного разу, в 2006 році, я читав статтю, в якій говорилося, що в найближчі 10-15 років ми зіткнемося з кризою, пов'язаною з якимось захворюванням.
Але є криза найближча, і очевидна: вихід на ринок самоврядних автомобілів і, швидше за все, це станеться в найближчі пару років. Хочу зауважити, що професія водія досі найпоширеніша у Сполучених штатах. Люди втратять роботу, і це буде великою проблемою.
Але це глобальні процеси, економіка повністю перебудовується. Таке відбувається, умовно, раз на сто років. Минулого разу – в 20-і роки XX століття. Тоді відбулася революція в логістиці і транспорті: гужова тяга поступилася двигуну внутрішнього згоряння. (Уявіть, в Нью-Йорку в 1910 вже існувало підземне метро, а зверху ще їздили вози з кучерами). Багато хто вважає, що Велика депресія – наслідок цієї кризи, а дві світові війни – наслідки кризи і Великої депресії. Про це можна сперечатися дуже довго, але сенс в тому, що будь-яка "економічна ломка" дуже небезпечна.
- Ми спілкувалися майже рік тому. Ви тоді говорили, що в України божевільний потенціал. Зараз, коли світ особливо гостро потребує найрізноманітніших цифрових рішень, чи можемо ми бути "попереду планети"?
- Інформаційні технології, крім самих технологій, мають на увазі розвиток бізнесу. Технології без бізнесу не надають масової користі. Для того, щоб принести масової користі, необхідні корпорації. В Україні бізнес-клімат за останній рік дуже погіршився. Як і раніше у нас є "мізки", але "мізки" "витікатимуть" за кордон. Свого ми створити не можемо, адже для цього потрібно будувати компанії, а будувати компанії при поточому бізнес-кліматі не вийде: вони не працюватимуть. Потрібно в корені міняти податкову систему і взагалі ставлення до бізнесу як такого. Потрібно масове усвідомлення факту, що держава нічого не робить, а лише перерозподіляє те, що створено бізнесом. Ця проста думка ось уже майже 30 років ніяк не може проникнути в голови наших громадян і в першу чергу – в голови депутатів і уряду. Комунізм – він, на жаль, в головах, а не в назвах вулиць.
- В світі 4 квітня – День інтернету. Не можу не поцікавитися про те, як зросло навантаження на мережі обміну трафіком, коли люди почали сидіти вдома?
- Трафік виріс приблизно на 25%. За деякими напрямками, можливо, більше. В Україні інтернет досить міцно збудований, є великі резерви щодо пропускної здатності. Я не передбачаю жодних проблем. Може проблеми будуть в мобільному сегменті, але цим потрібно цікавитися у мобільних операторів, наскільки вони здатні "переварити" зростання трафіку. Але в "наземному" сегменті жодних проблем не повинно бути. Хоча в останні 5-6 років в Україні компанії інвестували в інфраструктуру істотно менше, ніж було потрібно (що пов'язано з падінням платіжного попиту, війною), і вона деградувала. Але все ж залишається досить міцною.
До речі, якщо говорити про пандемію і карантин, то найперше економічне завдання – подбати, як ми будемо виходити з кризи. Якщо ми хочемо запустити економіку після кризи, то потрібен простий лозунг: інвестиції за всяку ціну. І тут годиться все: заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, податкові канікули і багато-багато іншого. Але головне – це пам'ятати, що наш світ був створений підприємцями, а не чиновниками і збирачами податків.
Тим часом в Україні планують продовжити карантин, який мав закінчитися 24 квітня. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми